5.4. Балансові розрахунки додаткової потреби у робітниках і фахівцях та джерел її забезпечення

Визначення додаткової потреби в персоналі у професійному та кваліфікаційному розрізах слід здійснювати за допомогою балансових розрахунків додаткової потреби в робітниках і фахівцях та джерел її забезпечення (табл. 5.1, 5.2).

Ці балансові розрахунки в організації доцільно здійснювати з метою визначення додаткової потреби у робітниках, фахівцях за професіями, спеціальностями й освітньо-кваліфікаційними рівня­ми для підготовки кадрів відповідно до попиту організації, стратегії розвитку персоналу. Балансові розрахунки додаткової потреби у робітниках та фахівцях за професіями та спеціальностями і джерел її забезпечення мають бути складовою комплексних пла­нів економічного і соціального розвитку організації.

На основі балансових розрахунків в організації визначаються:

додаткова потреба в робітниках та фахівцях за професіями і спеціальностями;

джерела забезпечення додаткової потреби в робітниках та фахівцях за професіями і спеціальностями;

обсяги професійного навчання персоналу в професійно-тех­нічних та вищих навчальних закладах.

Складові елементи додаткової потреби у персоналі відбиваються в лівій частині балансового розрахунку, а джерела її забезпечення — у правій. Додаткова потреба в робітниках вказується у графах 6—11 балансового розрахунку додаткової потреби організації за професіями робітників професійно-технічних навчаль­них закладів першого, другого та третього атестаційних рівнів.

Найменування організації _____________________

БАЛАНСОВИЙ РОЗРАХУНОК ДОДАТКОВОЇ
ТА ДЖЕРЕЛами

Професії робітників професійно-технічних навчальних закладів, усього

У тому числі:

за професіями професійно-технічних навчальних закладів першого атестаційного рівня

за професіями професійно-технічних навчальних закладів другого атестаційного рівня

за професіями професійно-технічних навчальних закладів третього атестаційного рівня

Директор _________________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові «__» ___________ 200__ р.

Таблиця 5.1

ПОТРЕБИ ОРГАНІЗАЦІЇ В РОБІТНИКАХ за ПРОФЕСІями
ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ на 200__ р.

Додаткова потреба в робітниках на приріст їх чисельності у плановому періоді розраховується як різниця між чисельністю робітників на кінець і початок поточного року. Аналогічно розраховується додаткова потреба в фахівцях на приріст їх чисельності.

Іншим елементом балансового розрахунку додаткової потреби у робітниках є заміщення вільних робочих місць. Визначення поточної додаткової потреби в робітниках на заміщення вакантних робочих місць здійснюється на підставі даних статистичної та оперативної звітності організації. У такий же спосіб розраховується додаткова потреба у фахівцях на заміщення вакантних посад фахівців.

Найменування організації ___________________

БАЛАНСОВИЙ РОЗРАХУНОК ДОДАТКОВОЇ ПОТРЕБИ
ТА ДЖЕРЕЛами ЇЇ

І. Спеціальності фахівців вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації, усього

У тому числі:

зі спеціальності

З них:

молодших спеціалістів

бакалаврів

ІІ. Спеціальності фахівців вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рів­нів акредитації, усього

У тому числі:

зі спеціальності

З них:

спеціалістів

магістрів

ІІІ. Разом з усіх спеціальностей фахівців

Директор _____________________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові «__» ___________ 200__ р.

Таблиця 5.2

ОРГАНІЗАЦІЇ у ФАХІВЦЯХ за СПЕЦІАЛЬНОСТями
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ на 200__ р.

Додаткова потреба в робітниках і фахівцях у зв’язку з призовом частини їх до лав Збройних сил України, вибуття жінок у декретну відпустку й відпустку по догляду за дітьми на рівні організації виникає тому, що ці втрати персоналу не погашаються за рахунок демобілізації з лав Збройних сил, повернення жінок з декретної відпустки й відпустки по догляду за дитиною. В організації обсяги вибуття працівників за власним бажанням та з інших причин плинності кадрів, як правило, відрізняються від обсягів прийняття персоналу на роботу через набір службою управління персоналом.

В умовах незначного збільшення або відсутності приросту чисельності персоналу компенсація їх втрат унаслідок природних причин є важливим елементом задоволення додаткової потреби у робітниках і фахівцях. Природні втрати персоналу з причин виходу на пенсію, смерті або інвалідності розраховуються на плановий період окремо за кожною із зазначених причин на підставі даних статистичної та оперативної звітності підприємства про їх вибуття до 10-ти років ретроспективного періоду, вибіркових соціологічних обстежень, очікуваних змін у плановому періоді.

Перенесення відсотка втрат персоналу у зв’язку з виходом на пенсію на плановий період здійснюється з урахуванням корективів, що обумовлені змінами у статевому складі працюючих, заходами з розширення (зменшення) чисельності працівників пенсійного віку, дострокового виходу на пенсію персоналу. У разі вибуття працівників унаслідок смерті враховуються зміни коефіцієнтів тривалості життя для різних вікових і статевих груп працюючих та ін.

Додаткова потреба у фахівцях відображається у графах 6—12 балансового розрахунку додаткової потреби організації у фахівцях за спеціальностями та джерелами їх забезпечення. Вона, на відміну від потреби в робітниках, певною мірою обумовлена необхідністю часткової заміни практиків без вищої освіти, які обіймають посади фахівців. Визначаючи цей елемент додаткової потреби у фахівцях, враховують те, що в плановому періоді відбудеться втрата практиків з природних причин. Кількість цієї втрати встановлюється за результатами аналізу даних обліку особового складу про статево-віковий склад практиків. Крім того, із загального числа практиків у звітному періоді вираховується та їх частина, котра в плановому періоді підвищить рівень кваліфікації через систему заочного та вечірнього навчання у вищих навчальних закладах і після закінчення навчання залишиться на своїх посадах уже як дипломовані фахівці.

Додаткова потреба організації у робітниках виникає у зв’язку з їх вступом у вищі навчальні заклади. Тому у витратній частині балансового розрахунку додаткової потреби організації в робітниках передбачається стаття «На компенсацію втрат робітників у зв’язку з їх вступом у вищі навчальні заклади з відривом від виробництва або закінчення вищих навчальних закладів без відриву від виробництва». Визначення обсягів додаткової потреби в робіт­никах внаслідок їх вступу до вищих навчальних закладів здійснюється на основі аналізу статистичних даних організації до 10-ти років ретроспективного періоду, а також з урахуванням перспектив розвитку вищої освіти.

На відміну від магістрів потреба організації у молодших спеціалістах додатково виникає у зв’язку зі вступом молодших спеціалістів в університети, академії чи інститути, закінченням ними зазначених вищих навчальних закладів без відриву від виробни­цтва. Виходячи з цього у витратній частині балансового розрахунку додаткової потреби у фахівцях розробляється стаття «На компенсацію втрат фахівців у зв’язку з їх вступом до вищих навчальних закладів вищого рівня акредитації та закладів післядипломної освіти, аспірантури, докторантури».

Загальний обсяг додаткової потреби у робітниках і фахівцях визначається окремо підсумовуванням зазначених елементів додаткових потреб підприємства. Вони можуть бути додатною чи від’ємною величиною. Якщо сума елементів додаткової потреби становить від’ємне число, то це означатиме, що замість додаткової потреби в персоналі у плановому періоді буде надлишок персоналу, відбудеться його вивільнення внаслідок зменшення його чисельності на кінець планового періоду.

Джерела забезпечення додаткової потреби в робітниках відображаються у графах 12—19 балансового розрахунку додаткової потреби організації в робітниках за професіями та джерелами її забезпечення. Додаткова потреба в робітниках насам­перед забезпечується за рахунок випускників середніх на-
вчальних закладів та інших груп молоді, що навчалися в професійно-технічних навчальних закладах. Водночас значення такого джерела забезпечення додаткової потреби у робітниках, як підготовка працівників безпосередньо на виробництві, має тенденцію до зниження.

Забезпечення додаткової потреби в робітниках здійснюється й за рахунок перепідготовки з числа зайнятого населення за направленнями організації чи за власні кошти громадян, а також з числа незайнятих громадян за направленнями місцевих центрів зайнятості у професійно-технічні навчальні заклади. Ці джерела забезпечення додаткової потреби у робітниках відіграють помітну роль під час структурної перебудови галузей економіки.

До основного джерела забезпечення додаткової потреби у робітниках належить прийняття на роботу робітників, які мають професію і певний досвід роботи, організацією самостійно. Значення такого джерела, як прийняття на роботу робітників за направленнями центру зайнятості, визначається активністю політики зайнятості держави на ринку праці. Нарешті, організація задовольняє додаткову потребу у робітниках за рахунок демобілізованих з лав Збройних сил, повернення жінок з декретної відпустки й відпустки по догляду за дитиною.

Джерела забезпечення додаткової потреби у фахівцях відображаються у графах 13—20 балансового розрахунку додаткової потреби організації у фахівцях за спеціальностями та джерелами її забезпечення. Серед джерел забезпечення додаткової потреби виділяють підготовку фахівців за рахунок випускників середніх навчальних закладів або зайнятого населення у вищих навчальних закладах за вечірньою і заочною формами навчання. Певною мірою додаткова потреба у фахівцях задовольняється за рахунок підготовки випускників професійно-технічних навчальних закладів у вищих навчальних закладах.

Суттєвим джерелом забезпечення додаткової потреби організації у фахівцях є перепідготовка зайнятого населення за направленнями підприємства чи за власні кошти у вищих закладах післядипломної освіти, а також перепідготовка фахівців з числа незайнятих громадян за направленням місцевих центрів зайнятості.

Основним джерелом забезпечення додаткової потреби організації у фахівцях є прийняття їх на роботу організацією самостійно. Відчутну допомогу їй у цьому можуть надати біржі праці, державний центр зайнятості, приватні агентства з працевлаштування тощо.

Забезпечення додаткової потреби у фахівцях може бути здійснено за рахунок більш ефективного використання персоналу, зокрема переведенням на посади фахівців працівників, які використовуються в організації не за призначенням на робочих місцях, що не вимагають від виконавців вищої освіти. Створення сприятливих умов для організації нових робочих місць і підвищення оплати праці сприятимуть задоволенню потреб підприємства у фахівцях за рахунок демобілізованих з лав Збройних сил, повернення жінок з декретної відпустки й відпустки по догляду за дитиною.

Підсумовані дані за всіма джерелами забезпечення додаткової потреби організації в робітниках і фахівцях містяться відповідно у графі 20 табл. 5.1 та в графі 21 табл. 5.2. Водночас у графі 21 табл. 5.1 і в графі 22 табл. 5.2 відображається недостача або надлишок відповідно робітників або фахівців.

Наприклад, коли сума показників балансового розрахунку додаткової потреби організації у фахівцях за спеціальностями та джерелами її забезпечення по графах 13—20 не покриває додаткової потреби у фахівцях з конкретної спеціальності, то тоді в організації має місце дефіцит персоналу з цієї спеціальності. Навпаки, коли сума показників по графах 13—20 більша додаткової потреби у фахівцях з конкретної спеціальності, то у такому разі на підприємстві в плановому періоді матиме місце надлишок фахівців з цієї спеціальності.

Визначення додаткової потреби в персоналі у професійному та кваліфікаційному розрізах слід здійснювати за допомогою балансових розрахунків додаткової потреби в робітниках і фахівцях та джерел її забезпечення (табл. 5.1, 5.2).

Ці балансові розрахунки в організації доцільно здійснювати з метою визначення додаткової потреби у робітниках, фахівцях за професіями, спеціальностями й освітньо-кваліфікаційними рівня­ми для підготовки кадрів відповідно до попиту організації, стратегії розвитку персоналу. Балансові розрахунки додаткової потреби у робітниках та фахівцях за професіями та спеціальностями і джерел її забезпечення мають бути складовою комплексних пла­нів економічного і соціального розвитку організації.

На основі балансових розрахунків в організації визначаються:

додаткова потреба в робітниках та фахівцях за професіями і спеціальностями;

джерела забезпечення додаткової потреби в робітниках та фахівцях за професіями і спеціальностями;

обсяги професійного навчання персоналу в професійно-тех­нічних та вищих навчальних закладах.

Складові елементи додаткової потреби у персоналі відбиваються в лівій частині балансового розрахунку, а джерела її забезпечення — у правій. Додаткова потреба в робітниках вказується у графах 6—11 балансового розрахунку додаткової потреби організації за професіями робітників професійно-технічних навчаль­них закладів першого, другого та третього атестаційних рівнів.

Найменування організації _____________________

БАЛАНСОВИЙ РОЗРАХУНОК ДОДАТКОВОЇ
ТА ДЖЕРЕЛами

Професії робітників професійно-технічних навчальних закладів, усього

У тому числі:

за професіями професійно-технічних навчальних закладів першого атестаційного рівня

за професіями професійно-технічних навчальних закладів другого атестаційного рівня

за професіями професійно-технічних навчальних закладів третього атестаційного рівня

Директор _________________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові «__» ___________ 200__ р.

Таблиця 5.1

ПОТРЕБИ ОРГАНІЗАЦІЇ В РОБІТНИКАХ за ПРОФЕСІями
ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ на 200__ р.

Додаткова потреба в робітниках на приріст їх чисельності у плановому періоді розраховується як різниця між чисельністю робітників на кінець і початок поточного року. Аналогічно розраховується додаткова потреба в фахівцях на приріст їх чисельності.

Іншим елементом балансового розрахунку додаткової потреби у робітниках є заміщення вільних робочих місць. Визначення поточної додаткової потреби в робітниках на заміщення вакантних робочих місць здійснюється на підставі даних статистичної та оперативної звітності організації. У такий же спосіб розраховується додаткова потреба у фахівцях на заміщення вакантних посад фахівців.

Найменування організації ___________________

БАЛАНСОВИЙ РОЗРАХУНОК ДОДАТКОВОЇ ПОТРЕБИ
ТА ДЖЕРЕЛами ЇЇ

І. Спеціальності фахівців вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації, усього

У тому числі:

зі спеціальності

З них:

молодших спеціалістів

бакалаврів

ІІ. Спеціальності фахівців вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рів­нів акредитації, усього

У тому числі:

зі спеціальності

З них:

спеціалістів

магістрів

ІІІ. Разом з усіх спеціальностей фахівців

Директор _____________________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові «__» ___________ 200__ р.

Таблиця 5.2

ОРГАНІЗАЦІЇ у ФАХІВЦЯХ за СПЕЦІАЛЬНОСТями
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ на 200__ р.

Додаткова потреба в робітниках і фахівцях у зв’язку з призовом частини їх до лав Збройних сил України, вибуття жінок у декретну відпустку й відпустку по догляду за дітьми на рівні організації виникає тому, що ці втрати персоналу не погашаються за рахунок демобілізації з лав Збройних сил, повернення жінок з декретної відпустки й відпустки по догляду за дитиною. В організації обсяги вибуття працівників за власним бажанням та з інших причин плинності кадрів, як правило, відрізняються від обсягів прийняття персоналу на роботу через набір службою управління персоналом.

В умовах незначного збільшення або відсутності приросту чисельності персоналу компенсація їх втрат унаслідок природних причин є важливим елементом задоволення додаткової потреби у робітниках і фахівцях. Природні втрати персоналу з причин виходу на пенсію, смерті або інвалідності розраховуються на плановий період окремо за кожною із зазначених причин на підставі даних статистичної та оперативної звітності підприємства про їх вибуття до 10-ти років ретроспективного періоду, вибіркових соціологічних обстежень, очікуваних змін у плановому періоді.

Перенесення відсотка втрат персоналу у зв’язку з виходом на пенсію на плановий період здійснюється з урахуванням корективів, що обумовлені змінами у статевому складі працюючих, заходами з розширення (зменшення) чисельності працівників пенсійного віку, дострокового виходу на пенсію персоналу. У разі вибуття працівників унаслідок смерті враховуються зміни коефіцієнтів тривалості життя для різних вікових і статевих груп працюючих та ін.

Додаткова потреба у фахівцях відображається у графах 6—12 балансового розрахунку додаткової потреби організації у фахівцях за спеціальностями та джерелами їх забезпечення. Вона, на відміну від потреби в робітниках, певною мірою обумовлена необхідністю часткової заміни практиків без вищої освіти, які обіймають посади фахівців. Визначаючи цей елемент додаткової потреби у фахівцях, враховують те, що в плановому періоді відбудеться втрата практиків з природних причин. Кількість цієї втрати встановлюється за результатами аналізу даних обліку особового складу про статево-віковий склад практиків. Крім того, із загального числа практиків у звітному періоді вираховується та їх частина, котра в плановому періоді підвищить рівень кваліфікації через систему заочного та вечірнього навчання у вищих навчальних закладах і після закінчення навчання залишиться на своїх посадах уже як дипломовані фахівці.

Додаткова потреба організації у робітниках виникає у зв’язку з їх вступом у вищі навчальні заклади. Тому у витратній частині балансового розрахунку додаткової потреби організації в робітниках передбачається стаття «На компенсацію втрат робітників у зв’язку з їх вступом у вищі навчальні заклади з відривом від виробництва або закінчення вищих навчальних закладів без відриву від виробництва». Визначення обсягів додаткової потреби в робіт­никах внаслідок їх вступу до вищих навчальних закладів здійснюється на основі аналізу статистичних даних організації до 10-ти років ретроспективного періоду, а також з урахуванням перспектив розвитку вищої освіти.

На відміну від магістрів потреба організації у молодших спеціалістах додатково виникає у зв’язку зі вступом молодших спеціалістів в університети, академії чи інститути, закінченням ними зазначених вищих навчальних закладів без відриву від виробни­цтва. Виходячи з цього у витратній частині балансового розрахунку додаткової потреби у фахівцях розробляється стаття «На компенсацію втрат фахівців у зв’язку з їх вступом до вищих навчальних закладів вищого рівня акредитації та закладів післядипломної освіти, аспірантури, докторантури».

Загальний обсяг додаткової потреби у робітниках і фахівцях визначається окремо підсумовуванням зазначених елементів додаткових потреб підприємства. Вони можуть бути додатною чи від’ємною величиною. Якщо сума елементів додаткової потреби становить від’ємне число, то це означатиме, що замість додаткової потреби в персоналі у плановому періоді буде надлишок персоналу, відбудеться його вивільнення внаслідок зменшення його чисельності на кінець планового періоду.

Джерела забезпечення додаткової потреби в робітниках відображаються у графах 12—19 балансового розрахунку додаткової потреби організації в робітниках за професіями та джерелами її забезпечення. Додаткова потреба в робітниках насам­перед забезпечується за рахунок випускників середніх на-
вчальних закладів та інших груп молоді, що навчалися в професійно-технічних навчальних закладах. Водночас значення такого джерела забезпечення додаткової потреби у робітниках, як підготовка працівників безпосередньо на виробництві, має тенденцію до зниження.

Забезпечення додаткової потреби в робітниках здійснюється й за рахунок перепідготовки з числа зайнятого населення за направленнями організації чи за власні кошти громадян, а також з числа незайнятих громадян за направленнями місцевих центрів зайнятості у професійно-технічні навчальні заклади. Ці джерела забезпечення додаткової потреби у робітниках відіграють помітну роль під час структурної перебудови галузей економіки.

До основного джерела забезпечення додаткової потреби у робітниках належить прийняття на роботу робітників, які мають професію і певний досвід роботи, організацією самостійно. Значення такого джерела, як прийняття на роботу робітників за направленнями центру зайнятості, визначається активністю політики зайнятості держави на ринку праці. Нарешті, організація задовольняє додаткову потребу у робітниках за рахунок демобілізованих з лав Збройних сил, повернення жінок з декретної відпустки й відпустки по догляду за дитиною.

Джерела забезпечення додаткової потреби у фахівцях відображаються у графах 13—20 балансового розрахунку додаткової потреби організації у фахівцях за спеціальностями та джерелами її забезпечення. Серед джерел забезпечення додаткової потреби виділяють підготовку фахівців за рахунок випускників середніх навчальних закладів або зайнятого населення у вищих навчальних закладах за вечірньою і заочною формами навчання. Певною мірою додаткова потреба у фахівцях задовольняється за рахунок підготовки випускників професійно-технічних навчальних закладів у вищих навчальних закладах.

Суттєвим джерелом забезпечення додаткової потреби організації у фахівцях є перепідготовка зайнятого населення за направленнями підприємства чи за власні кошти у вищих закладах післядипломної освіти, а також перепідготовка фахівців з числа незайнятих громадян за направленням місцевих центрів зайнятості.

Основним джерелом забезпечення додаткової потреби організації у фахівцях є прийняття їх на роботу організацією самостійно. Відчутну допомогу їй у цьому можуть надати біржі праці, державний центр зайнятості, приватні агентства з працевлаштування тощо.

Забезпечення додаткової потреби у фахівцях може бути здійснено за рахунок більш ефективного використання персоналу, зокрема переведенням на посади фахівців працівників, які використовуються в організації не за призначенням на робочих місцях, що не вимагають від виконавців вищої освіти. Створення сприятливих умов для організації нових робочих місць і підвищення оплати праці сприятимуть задоволенню потреб підприємства у фахівцях за рахунок демобілізованих з лав Збройних сил, повернення жінок з декретної відпустки й відпустки по догляду за дитиною.

Підсумовані дані за всіма джерелами забезпечення додаткової потреби організації в робітниках і фахівцях містяться відповідно у графі 20 табл. 5.1 та в графі 21 табл. 5.2. Водночас у графі 21 табл. 5.1 і в графі 22 табл. 5.2 відображається недостача або надлишок відповідно робітників або фахівців.

Наприклад, коли сума показників балансового розрахунку додаткової потреби організації у фахівцях за спеціальностями та джерелами її забезпечення по графах 13—20 не покриває додаткової потреби у фахівцях з конкретної спеціальності, то тоді в організації має місце дефіцит персоналу з цієї спеціальності. Навпаки, коли сума показників по графах 13—20 більша додаткової потреби у фахівцях з конкретної спеціальності, то у такому разі на підприємстві в плановому періоді матиме місце надлишок фахівців з цієї спеціальності.