4.3. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 

Організації можуть включати витрати на професійне навчання до валових витрат та обігу звітного періоду в розмірі до 2 % фонду оплати праці звітного періоду. До затрат на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу входять такі види витрат [5]:

оплата праці викладачів і майстрів (інструкторів) виробничого навчання за навчання робітників з відривом та без відриву від виробництва на курсах, у навчально-курсових комбінатах (пунктах тощо), у формі індивідуального та курсового навчання безпосередньо на виробництві, а також викладачів курсів підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців, що організуються на підприємстві;

оплата праці викладачів за консультації з теоретичних питань у разі індивідуального навчання робітників безпосередньо на виробництві;

оплата членам комісії, які запрошені зі сторони, і викладацькому складу за проведення іспитів або заліків;

оплата за розроблення та виготовлення наочних приладів і технічних засобів навчання, специфічних для даного підприємства;

витрати на матеріальне забезпечення робітників, які навчаються на курсах, у навчально-курсових комбінатах (пунктах тощо) з відривом від виробництва;

витрати на утримання курсів, навчально-курсових комбінатів (пунктів тощо), що перебувають на самостійному балансі, на-
вчальні та інші затрати, пов’язані з навчанням у них працівників з відривом і без відриву від виробництва;

оплата витрат, пов’язаних з направленням робітників, які є у списках організації, для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва у навчальних закладах та на курсах з підготовки і підвищення кваліфікації;

виплата стипендій студентам, які направлені підприємствами на навчання у вищі навчальні заклади за рахунок коштів підприємства;

оплата витрат на підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців, викладачів й інструкторів навчально-курсових комбінатів та інших навчальних закладів системи професійного навчання персоналу на виробництві;

оплата пільг, що надаються відповідно до чинного законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, на період виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, підготовки і захисту дипломних робіт і проектів тощо;

оплата відпусток, що надаються керівникам і фахівцям для складання іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також особам, які навчаються у заочній аспірантурі;

оплата відпусток особам, які успішно навчаються у вечірніх (змінних) професійно-технічних навчальних закладах, і особам, які навчаються у вечірніх (змінних) школах для працюючої молоді, для підготовки і складання іспитів;

оплата праці керівників виробничої практики студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчаль­них закладів.

Не включаються у витрати на професійне навчання персоналу організації кошти, що виділяються на навчання робітників техніці безпеки і цивільній обороні. Витрати на вказані цілі відносять на собівартість виконаних робіт, а їх фінансування здійснюється окремо.

Основним документом, що визначає загальний обсяг, цільове направлення та поквартальний розподіл коштів на підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації персоналу, є кошторис витрат. Він складається на календарний рік. Суми витрат на плановий рік та їх розподіл за видами витрат відображаються у кошторисі у зіставленні з уточненим планом і виконанням відповідно до звіту за попередній рік. Витрати, передбачені кошторисом, мають бути обґрунтовані розрахунками за окремими видами затрат.

Основою для розроблення кошторису витрат на професійне навчання є затверджений план підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу організації за видами, формами і термінами навчання, норми витрат на навчання й утримання курсів, навчально-курсових комбінатів (пунктів), що перебувають на самостійному балансі. У річному плані професійного навчання персоналу визначається чисельність працівників, які підлягають навчанню у плановому періоді.

Для визначення окремих видів витрат на професійне навчання персоналу на курсах, у навчально-курсових комбінатах та інших професійно-технічних навчальних закладах у кошторисі розраховується середньорічний контингент учнів (слухачів). Його розрахунок здійснюється з урахуванням наявності учнів на початок пла­нового періоду, зміни контингенту учнів протягом року у зв’язку з прийняттям і випуском учнів, термінів навчання, а також вибуттям окремих учнів до закінчення терміну навчання (відсівом учнів).

Перехідний контингент учнів на початок планового року визначається так:

якщо кошторис складається після 1-го січня планового року, то контингент учнів враховується за його фактичною наявністю на цю дату;

у разі складання кошторису до 1-го січня планового року необхідно визначити очікуваний контингент до початку планового року виходячи з фактичного числа учнів на останню звітну дату, з урахуванням прийняття відповідно до вказаного вище порядку, очікуваного випуску учнів та відсіву учнів до кінця року, що передує плановому.

Можливе вибуття (відсів) учнів із курсів, із навчально-курсових комбінатів, інших навчальних закладів у плановому році визначається на основі даних про відсів, що мав місце за минулі роки, у відсотках до чисельності учнів на початок року з урахуванням прийняття і випуску.

Після врахування всіх факторів, що впливають протягом року на зміну контингенту учнів, визначають контингент учнів на кінець планового року. Його розрахунок здійснюється за формулою:

Ку.с = Ку.п + Пу.с – Ву.с – Вв.к,    (4.1)

де Ку.с — контингент учнів (слухачів) на кінець планового року, осіб;

Ку.п — перехідний контингент учнів (слухачів) на початок року, осіб;

Пу.с — план прийому учнів (слухачів), осіб;

Ву.с — план випуску учнів (слухачів), осіб;

Вв.к — очікуваний відсів учнів (слухачів), осіб.

ПРИКЛАД  РОЗРАХУНКУ  КОНТИНГЕНТУ  УЧНІВ  [5]

Перехідний контингент на початок року

100 осіб

План прийняття

+180 осіб

План випуску

–100 осіб

Відсів

–10 осіб

Перехідний контингент учнів на кінець планового року становитиме (100 + 180 – 100 – 10)

170 осіб

Для розрахунку середньорічного контингенту учнів перехідний контингент учнів на початок планового року у фізичних особах береться рівним середньорічному, оскільки всі подальші зміни протягом року як у бік збільшення, так і в бік зменшення зіставляються з цим контингентом.

Таким чином, якщо контингент учнів у фізичних особах у наведеному прикладі визначений на початок року в кількості 100 осіб, то у середньорічному обчисленні він також становитиме 100 осіб.

Плануючи новий набір, необхідно враховувати, що прийняття проводиться після випуску учнів з деяким інтервалом між ними. Розрахунок середньорічного контингенту тих, хто навчається, визначається за формулою:

            (4.2)

де Кс.р — середньорічний контингент прийняття учнів (слухачів), осіб;

Чу.с.а, Чу.с.b і Чу.с.z — чисельність учнів (слухачів) згідно з термінами навчання а, b, z, осіб;

tа, tb і tz — тривалість професійного навчання, місяців.

Приклад. Навчально-курсовому комбінату підприємства планом передбачено підготувати за рік нових робітників з терміном навчання чотири місяці — 50 осіб, з терміном навчання п’ять місяців — 65 осіб та підвищити кваліфікацію робітників з відривом від виробництва з терміном навчання один місяць — 45 осіб і з терміном навчання півтора місяця — 20 осіб, усього — 180 осіб.

Середньорічний контингент прийняття становитиме 50 осіб:

Розраховуючи середньорічний контингент випуску, слід виходити із терміну закінчення навчання учнями. При цьому визначається тривалість до того терміну в році, протягом якого учні не навчаються. Розрахунок середньорічного контингенту випуску здійснюється за формулою:

            (4.3)

де Вс.р — середньорічний контингент випуску учнів (слухачів), осіб;

Ву.с.k і Ву.с.m — чисельність учнів (слухачів), які закінчують навчання відповідно у місяці k та m, осіб;

tk і tm — тривалість професійного навчання учнів (слухачів), місяців.

Приклад. Якщо відповідно до навчального плану зі 100 осіб буде випущено 25 осіб 1 квітня і 75 осіб — 1 вересня, то середньорічний контингент випуску розраховується на ту кількість місяців, що залишаються у даному році після випуску учнів, тобто відповідно на 9 та 4 місяці:

Середньорічний контингент відсіву, як правило, береться в розрахунку 60 % фізичного відсіву. Його можна також розрахувати на підставі звітних даних за 3—5 років. Таким чином, у наведеному прикладі середньорічний контингент учнів становить:

Перехідний контингент на початок року 100 осіб

Прийняття учнів                                                       +50 осіб

Випуск учнів                                                             –44 особи

Відсів                                                              –6 осіб

Середньорічний контингент учнів дорівнює

(100 + 50 – 44 – 6)                                                     100 осіб

Якщо курсове та індивідуальне навчання учнів і слухачів організується безпосередньо на підприємстві, середньорічний контингент тих, хто навчається, не визначається.

Основою для планування витрат на оплату праці педагогічного персоналу навчально-курсових комбінатів та інших навчальних закладів є: число груп теоретичного навчання, кількість оплачуваних годин на одну групу і середня вартість педагогічної години. Для визначення середньорічної кількості навчальних груп розраховують число навчальних груп на початок року, а також кількість груп прийняття та випуску у плановому році.

Організації можуть включати витрати на професійне навчання до валових витрат та обігу звітного періоду в розмірі до 2 % фонду оплати праці звітного періоду. До затрат на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу входять такі види витрат [5]:

оплата праці викладачів і майстрів (інструкторів) виробничого навчання за навчання робітників з відривом та без відриву від виробництва на курсах, у навчально-курсових комбінатах (пунктах тощо), у формі індивідуального та курсового навчання безпосередньо на виробництві, а також викладачів курсів підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців, що організуються на підприємстві;

оплата праці викладачів за консультації з теоретичних питань у разі індивідуального навчання робітників безпосередньо на виробництві;

оплата членам комісії, які запрошені зі сторони, і викладацькому складу за проведення іспитів або заліків;

оплата за розроблення та виготовлення наочних приладів і технічних засобів навчання, специфічних для даного підприємства;

витрати на матеріальне забезпечення робітників, які навчаються на курсах, у навчально-курсових комбінатах (пунктах тощо) з відривом від виробництва;

витрати на утримання курсів, навчально-курсових комбінатів (пунктів тощо), що перебувають на самостійному балансі, на-
вчальні та інші затрати, пов’язані з навчанням у них працівників з відривом і без відриву від виробництва;

оплата витрат, пов’язаних з направленням робітників, які є у списках організації, для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва у навчальних закладах та на курсах з підготовки і підвищення кваліфікації;

виплата стипендій студентам, які направлені підприємствами на навчання у вищі навчальні заклади за рахунок коштів підприємства;

оплата витрат на підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців, викладачів й інструкторів навчально-курсових комбінатів та інших навчальних закладів системи професійного навчання персоналу на виробництві;

оплата пільг, що надаються відповідно до чинного законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, на період виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, підготовки і захисту дипломних робіт і проектів тощо;

оплата відпусток, що надаються керівникам і фахівцям для складання іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також особам, які навчаються у заочній аспірантурі;

оплата відпусток особам, які успішно навчаються у вечірніх (змінних) професійно-технічних навчальних закладах, і особам, які навчаються у вечірніх (змінних) школах для працюючої молоді, для підготовки і складання іспитів;

оплата праці керівників виробничої практики студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчаль­них закладів.

Не включаються у витрати на професійне навчання персоналу організації кошти, що виділяються на навчання робітників техніці безпеки і цивільній обороні. Витрати на вказані цілі відносять на собівартість виконаних робіт, а їх фінансування здійснюється окремо.

Основним документом, що визначає загальний обсяг, цільове направлення та поквартальний розподіл коштів на підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації персоналу, є кошторис витрат. Він складається на календарний рік. Суми витрат на плановий рік та їх розподіл за видами витрат відображаються у кошторисі у зіставленні з уточненим планом і виконанням відповідно до звіту за попередній рік. Витрати, передбачені кошторисом, мають бути обґрунтовані розрахунками за окремими видами затрат.

Основою для розроблення кошторису витрат на професійне навчання є затверджений план підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу організації за видами, формами і термінами навчання, норми витрат на навчання й утримання курсів, навчально-курсових комбінатів (пунктів), що перебувають на самостійному балансі. У річному плані професійного навчання персоналу визначається чисельність працівників, які підлягають навчанню у плановому періоді.

Для визначення окремих видів витрат на професійне навчання персоналу на курсах, у навчально-курсових комбінатах та інших професійно-технічних навчальних закладах у кошторисі розраховується середньорічний контингент учнів (слухачів). Його розрахунок здійснюється з урахуванням наявності учнів на початок пла­нового періоду, зміни контингенту учнів протягом року у зв’язку з прийняттям і випуском учнів, термінів навчання, а також вибуттям окремих учнів до закінчення терміну навчання (відсівом учнів).

Перехідний контингент учнів на початок планового року визначається так:

якщо кошторис складається після 1-го січня планового року, то контингент учнів враховується за його фактичною наявністю на цю дату;

у разі складання кошторису до 1-го січня планового року необхідно визначити очікуваний контингент до початку планового року виходячи з фактичного числа учнів на останню звітну дату, з урахуванням прийняття відповідно до вказаного вище порядку, очікуваного випуску учнів та відсіву учнів до кінця року, що передує плановому.

Можливе вибуття (відсів) учнів із курсів, із навчально-курсових комбінатів, інших навчальних закладів у плановому році визначається на основі даних про відсів, що мав місце за минулі роки, у відсотках до чисельності учнів на початок року з урахуванням прийняття і випуску.

Після врахування всіх факторів, що впливають протягом року на зміну контингенту учнів, визначають контингент учнів на кінець планового року. Його розрахунок здійснюється за формулою:

Ку.с = Ку.п + Пу.с – Ву.с – Вв.к,    (4.1)

де Ку.с — контингент учнів (слухачів) на кінець планового року, осіб;

Ку.п — перехідний контингент учнів (слухачів) на початок року, осіб;

Пу.с — план прийому учнів (слухачів), осіб;

Ву.с — план випуску учнів (слухачів), осіб;

Вв.к — очікуваний відсів учнів (слухачів), осіб.

ПРИКЛАД  РОЗРАХУНКУ  КОНТИНГЕНТУ  УЧНІВ  [5]

Перехідний контингент на початок року

100 осіб

План прийняття

+180 осіб

План випуску

–100 осіб

Відсів

–10 осіб

Перехідний контингент учнів на кінець планового року становитиме (100 + 180 – 100 – 10)

170 осіб

Для розрахунку середньорічного контингенту учнів перехідний контингент учнів на початок планового року у фізичних особах береться рівним середньорічному, оскільки всі подальші зміни протягом року як у бік збільшення, так і в бік зменшення зіставляються з цим контингентом.

Таким чином, якщо контингент учнів у фізичних особах у наведеному прикладі визначений на початок року в кількості 100 осіб, то у середньорічному обчисленні він також становитиме 100 осіб.

Плануючи новий набір, необхідно враховувати, що прийняття проводиться після випуску учнів з деяким інтервалом між ними. Розрахунок середньорічного контингенту тих, хто навчається, визначається за формулою:

            (4.2)

де Кс.р — середньорічний контингент прийняття учнів (слухачів), осіб;

Чу.с.а, Чу.с.b і Чу.с.z — чисельність учнів (слухачів) згідно з термінами навчання а, b, z, осіб;

tа, tb і tz — тривалість професійного навчання, місяців.

Приклад. Навчально-курсовому комбінату підприємства планом передбачено підготувати за рік нових робітників з терміном навчання чотири місяці — 50 осіб, з терміном навчання п’ять місяців — 65 осіб та підвищити кваліфікацію робітників з відривом від виробництва з терміном навчання один місяць — 45 осіб і з терміном навчання півтора місяця — 20 осіб, усього — 180 осіб.

Середньорічний контингент прийняття становитиме 50 осіб:

Розраховуючи середньорічний контингент випуску, слід виходити із терміну закінчення навчання учнями. При цьому визначається тривалість до того терміну в році, протягом якого учні не навчаються. Розрахунок середньорічного контингенту випуску здійснюється за формулою:

            (4.3)

де Вс.р — середньорічний контингент випуску учнів (слухачів), осіб;

Ву.с.k і Ву.с.m — чисельність учнів (слухачів), які закінчують навчання відповідно у місяці k та m, осіб;

tk і tm — тривалість професійного навчання учнів (слухачів), місяців.

Приклад. Якщо відповідно до навчального плану зі 100 осіб буде випущено 25 осіб 1 квітня і 75 осіб — 1 вересня, то середньорічний контингент випуску розраховується на ту кількість місяців, що залишаються у даному році після випуску учнів, тобто відповідно на 9 та 4 місяці:

Середньорічний контингент відсіву, як правило, береться в розрахунку 60 % фізичного відсіву. Його можна також розрахувати на підставі звітних даних за 3—5 років. Таким чином, у наведеному прикладі середньорічний контингент учнів становить:

Перехідний контингент на початок року 100 осіб

Прийняття учнів                                                       +50 осіб

Випуск учнів                                                             –44 особи

Відсів                                                              –6 осіб

Середньорічний контингент учнів дорівнює

(100 + 50 – 44 – 6)                                                     100 осіб

Якщо курсове та індивідуальне навчання учнів і слухачів організується безпосередньо на підприємстві, середньорічний контингент тих, хто навчається, не визначається.

Основою для планування витрат на оплату праці педагогічного персоналу навчально-курсових комбінатів та інших навчальних закладів є: число груп теоретичного навчання, кількість оплачуваних годин на одну групу і середня вартість педагогічної години. Для визначення середньорічної кількості навчальних груп розраховують число навчальних груп на початок року, а також кількість груп прийняття та випуску у плановому році.