4.3. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85
Організації можуть включати витрати на професійне навчання до валових витрат та обігу звітного періоду в розмірі до 2 % фонду оплати праці звітного періоду. До затрат на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу входять такі види витрат [5]:
оплата праці викладачів і майстрів (інструкторів) виробничого навчання за навчання робітників з відривом та без відриву від виробництва на курсах, у навчально-курсових комбінатах (пунктах тощо), у формі індивідуального та курсового навчання безпосередньо на виробництві, а також викладачів курсів підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців, що організуються на підприємстві;
оплата праці викладачів за консультації з теоретичних питань у разі індивідуального навчання робітників безпосередньо на виробництві;
оплата членам комісії, які запрошені зі сторони, і викладацькому складу за проведення іспитів або заліків;
оплата за розроблення та виготовлення наочних приладів і технічних засобів навчання, специфічних для даного підприємства;
витрати на матеріальне забезпечення робітників, які навчаються на курсах, у навчально-курсових комбінатах (пунктах тощо) з відривом від виробництва;
витрати на утримання курсів, навчально-курсових
комбінатів (пунктів тощо), що перебувають на самостійному балансі, на-
вчальні та інші затрати, пов’язані з навчанням у них працівників з відривом і
без відриву від виробництва;
оплата витрат, пов’язаних з направленням робітників, які є у списках організації, для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва у навчальних закладах та на курсах з підготовки і підвищення кваліфікації;
виплата стипендій студентам, які направлені підприємствами на навчання у вищі навчальні заклади за рахунок коштів підприємства;
оплата витрат на підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців, викладачів й інструкторів навчально-курсових комбінатів та інших навчальних закладів системи професійного навчання персоналу на виробництві;
оплата пільг, що надаються відповідно до чинного законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, на період виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, підготовки і захисту дипломних робіт і проектів тощо;
оплата відпусток, що надаються керівникам і фахівцям для складання іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також особам, які навчаються у заочній аспірантурі;
оплата відпусток особам, які успішно навчаються у вечірніх (змінних) професійно-технічних навчальних закладах, і особам, які навчаються у вечірніх (змінних) школах для працюючої молоді, для підготовки і складання іспитів;
оплата праці керівників виробничої практики студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів.
Не включаються у витрати на професійне навчання персоналу організації кошти, що виділяються на навчання робітників техніці безпеки і цивільній обороні. Витрати на вказані цілі відносять на собівартість виконаних робіт, а їх фінансування здійснюється окремо.
Основним документом, що визначає загальний обсяг, цільове направлення та поквартальний розподіл коштів на підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації персоналу, є кошторис витрат. Він складається на календарний рік. Суми витрат на плановий рік та їх розподіл за видами витрат відображаються у кошторисі у зіставленні з уточненим планом і виконанням відповідно до звіту за попередній рік. Витрати, передбачені кошторисом, мають бути обґрунтовані розрахунками за окремими видами затрат.
Основою для розроблення кошторису витрат на професійне навчання є затверджений план підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу організації за видами, формами і термінами навчання, норми витрат на навчання й утримання курсів, навчально-курсових комбінатів (пунктів), що перебувають на самостійному балансі. У річному плані професійного навчання персоналу визначається чисельність працівників, які підлягають навчанню у плановому періоді.
Для визначення окремих видів витрат на професійне навчання персоналу на курсах, у навчально-курсових комбінатах та інших професійно-технічних навчальних закладах у кошторисі розраховується середньорічний контингент учнів (слухачів). Його розрахунок здійснюється з урахуванням наявності учнів на початок планового періоду, зміни контингенту учнів протягом року у зв’язку з прийняттям і випуском учнів, термінів навчання, а також вибуттям окремих учнів до закінчення терміну навчання (відсівом учнів).
Перехідний контингент учнів на початок планового року визначається так:
якщо кошторис складається після 1-го січня планового року, то контингент учнів враховується за його фактичною наявністю на цю дату;
у разі складання кошторису до 1-го січня планового року необхідно визначити очікуваний контингент до початку планового року виходячи з фактичного числа учнів на останню звітну дату, з урахуванням прийняття відповідно до вказаного вище порядку, очікуваного випуску учнів та відсіву учнів до кінця року, що передує плановому.
Можливе вибуття (відсів) учнів із курсів, із навчально-курсових комбінатів, інших навчальних закладів у плановому році визначається на основі даних про відсів, що мав місце за минулі роки, у відсотках до чисельності учнів на початок року з урахуванням прийняття і випуску.
Після врахування всіх факторів, що впливають протягом року на зміну контингенту учнів, визначають контингент учнів на кінець планового року. Його розрахунок здійснюється за формулою:
Ку.с = Ку.п + Пу.с – Ву.с – Вв.к, (4.1)
де Ку.с — контингент учнів (слухачів) на кінець планового року, осіб;
Ку.п — перехідний контингент учнів (слухачів) на початок року, осіб;
Пу.с — план прийому учнів (слухачів), осіб;
Ву.с — план випуску учнів (слухачів), осіб;
Вв.к — очікуваний відсів учнів (слухачів), осіб.
ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ КОНТИНГЕНТУ УЧНІВ [5]
Перехідний контингент на початок року |
100 осіб |
План прийняття |
+180 осіб |
План випуску |
–100 осіб |
Відсів |
–10 осіб |
Перехідний контингент учнів на кінець планового року становитиме (100 + 180 – 100 – 10) |
170 осіб |
Для розрахунку середньорічного контингенту учнів перехідний контингент учнів на початок планового року у фізичних особах береться рівним середньорічному, оскільки всі подальші зміни протягом року як у бік збільшення, так і в бік зменшення зіставляються з цим контингентом.
Таким чином, якщо контингент учнів у фізичних особах у наведеному прикладі визначений на початок року в кількості 100 осіб, то у середньорічному обчисленні він також становитиме 100 осіб.
Плануючи новий набір, необхідно враховувати, що прийняття проводиться після випуску учнів з деяким інтервалом між ними. Розрахунок середньорічного контингенту тих, хто навчається, визначається за формулою:
(4.2)
де Кс.р — середньорічний контингент прийняття учнів (слухачів), осіб;
Чу.с.а, Чу.с.b і Чу.с.z — чисельність учнів (слухачів) згідно з термінами навчання а, b, z, осіб;
tа, tb і tz — тривалість професійного навчання, місяців.
Приклад. Навчально-курсовому комбінату підприємства планом передбачено підготувати за рік нових робітників з терміном навчання чотири місяці — 50 осіб, з терміном навчання п’ять місяців — 65 осіб та підвищити кваліфікацію робітників з відривом від виробництва з терміном навчання один місяць — 45 осіб і з терміном навчання півтора місяця — 20 осіб, усього — 180 осіб.
Середньорічний контингент прийняття становитиме 50 осіб:
Розраховуючи середньорічний контингент випуску, слід виходити із терміну закінчення навчання учнями. При цьому визначається тривалість до того терміну в році, протягом якого учні не навчаються. Розрахунок середньорічного контингенту випуску здійснюється за формулою:
(4.3)
де Вс.р — середньорічний контингент випуску учнів (слухачів), осіб;
Ву.с.k і Ву.с.m — чисельність учнів (слухачів), які закінчують навчання відповідно у місяці k та m, осіб;
tk і tm — тривалість професійного навчання учнів (слухачів), місяців.
Приклад. Якщо відповідно до навчального плану зі 100 осіб буде випущено 25 осіб 1 квітня і 75 осіб — 1 вересня, то середньорічний контингент випуску розраховується на ту кількість місяців, що залишаються у даному році після випуску учнів, тобто відповідно на 9 та 4 місяці:
Середньорічний контингент відсіву, як правило, береться в розрахунку 60 % фізичного відсіву. Його можна також розрахувати на підставі звітних даних за 3—5 років. Таким чином, у наведеному прикладі середньорічний контингент учнів становить:
Перехідний контингент на початок року 100 осіб
Прийняття учнів +50 осіб
Випуск учнів –44 особи
Відсів –6 осіб
Середньорічний контингент учнів дорівнює
(100 + 50 – 44 – 6) 100 осіб
Якщо курсове та індивідуальне навчання учнів і слухачів організується безпосередньо на підприємстві, середньорічний контингент тих, хто навчається, не визначається.
Основою для планування витрат на оплату праці педагогічного персоналу навчально-курсових комбінатів та інших навчальних закладів є: число груп теоретичного навчання, кількість оплачуваних годин на одну групу і середня вартість педагогічної години. Для визначення середньорічної кількості навчальних груп розраховують число навчальних груп на початок року, а також кількість груп прийняття та випуску у плановому році.
Організації можуть включати витрати на професійне навчання до валових витрат та обігу звітного періоду в розмірі до 2 % фонду оплати праці звітного періоду. До затрат на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу входять такі види витрат [5]:
оплата праці викладачів і майстрів (інструкторів) виробничого навчання за навчання робітників з відривом та без відриву від виробництва на курсах, у навчально-курсових комбінатах (пунктах тощо), у формі індивідуального та курсового навчання безпосередньо на виробництві, а також викладачів курсів підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців, що організуються на підприємстві;
оплата праці викладачів за консультації з теоретичних питань у разі індивідуального навчання робітників безпосередньо на виробництві;
оплата членам комісії, які запрошені зі сторони, і викладацькому складу за проведення іспитів або заліків;
оплата за розроблення та виготовлення наочних приладів і технічних засобів навчання, специфічних для даного підприємства;
витрати на матеріальне забезпечення робітників, які навчаються на курсах, у навчально-курсових комбінатах (пунктах тощо) з відривом від виробництва;
витрати на утримання курсів, навчально-курсових
комбінатів (пунктів тощо), що перебувають на самостійному балансі, на-
вчальні та інші затрати, пов’язані з навчанням у них працівників з відривом і
без відриву від виробництва;
оплата витрат, пов’язаних з направленням робітників, які є у списках організації, для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва у навчальних закладах та на курсах з підготовки і підвищення кваліфікації;
виплата стипендій студентам, які направлені підприємствами на навчання у вищі навчальні заклади за рахунок коштів підприємства;
оплата витрат на підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців, викладачів й інструкторів навчально-курсових комбінатів та інших навчальних закладів системи професійного навчання персоналу на виробництві;
оплата пільг, що надаються відповідно до чинного законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, на період виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, підготовки і захисту дипломних робіт і проектів тощо;
оплата відпусток, що надаються керівникам і фахівцям для складання іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також особам, які навчаються у заочній аспірантурі;
оплата відпусток особам, які успішно навчаються у вечірніх (змінних) професійно-технічних навчальних закладах, і особам, які навчаються у вечірніх (змінних) школах для працюючої молоді, для підготовки і складання іспитів;
оплата праці керівників виробничої практики студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів.
Не включаються у витрати на професійне навчання персоналу організації кошти, що виділяються на навчання робітників техніці безпеки і цивільній обороні. Витрати на вказані цілі відносять на собівартість виконаних робіт, а їх фінансування здійснюється окремо.
Основним документом, що визначає загальний обсяг, цільове направлення та поквартальний розподіл коштів на підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації персоналу, є кошторис витрат. Він складається на календарний рік. Суми витрат на плановий рік та їх розподіл за видами витрат відображаються у кошторисі у зіставленні з уточненим планом і виконанням відповідно до звіту за попередній рік. Витрати, передбачені кошторисом, мають бути обґрунтовані розрахунками за окремими видами затрат.
Основою для розроблення кошторису витрат на професійне навчання є затверджений план підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу організації за видами, формами і термінами навчання, норми витрат на навчання й утримання курсів, навчально-курсових комбінатів (пунктів), що перебувають на самостійному балансі. У річному плані професійного навчання персоналу визначається чисельність працівників, які підлягають навчанню у плановому періоді.
Для визначення окремих видів витрат на професійне навчання персоналу на курсах, у навчально-курсових комбінатах та інших професійно-технічних навчальних закладах у кошторисі розраховується середньорічний контингент учнів (слухачів). Його розрахунок здійснюється з урахуванням наявності учнів на початок планового періоду, зміни контингенту учнів протягом року у зв’язку з прийняттям і випуском учнів, термінів навчання, а також вибуттям окремих учнів до закінчення терміну навчання (відсівом учнів).
Перехідний контингент учнів на початок планового року визначається так:
якщо кошторис складається після 1-го січня планового року, то контингент учнів враховується за його фактичною наявністю на цю дату;
у разі складання кошторису до 1-го січня планового року необхідно визначити очікуваний контингент до початку планового року виходячи з фактичного числа учнів на останню звітну дату, з урахуванням прийняття відповідно до вказаного вище порядку, очікуваного випуску учнів та відсіву учнів до кінця року, що передує плановому.
Можливе вибуття (відсів) учнів із курсів, із навчально-курсових комбінатів, інших навчальних закладів у плановому році визначається на основі даних про відсів, що мав місце за минулі роки, у відсотках до чисельності учнів на початок року з урахуванням прийняття і випуску.
Після врахування всіх факторів, що впливають протягом року на зміну контингенту учнів, визначають контингент учнів на кінець планового року. Його розрахунок здійснюється за формулою:
Ку.с = Ку.п + Пу.с – Ву.с – Вв.к, (4.1)
де Ку.с — контингент учнів (слухачів) на кінець планового року, осіб;
Ку.п — перехідний контингент учнів (слухачів) на початок року, осіб;
Пу.с — план прийому учнів (слухачів), осіб;
Ву.с — план випуску учнів (слухачів), осіб;
Вв.к — очікуваний відсів учнів (слухачів), осіб.
ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ КОНТИНГЕНТУ УЧНІВ [5]
Перехідний контингент на початок року |
100 осіб |
План прийняття |
+180 осіб |
План випуску |
–100 осіб |
Відсів |
–10 осіб |
Перехідний контингент учнів на кінець планового року становитиме (100 + 180 – 100 – 10) |
170 осіб |
Для розрахунку середньорічного контингенту учнів перехідний контингент учнів на початок планового року у фізичних особах береться рівним середньорічному, оскільки всі подальші зміни протягом року як у бік збільшення, так і в бік зменшення зіставляються з цим контингентом.
Таким чином, якщо контингент учнів у фізичних особах у наведеному прикладі визначений на початок року в кількості 100 осіб, то у середньорічному обчисленні він також становитиме 100 осіб.
Плануючи новий набір, необхідно враховувати, що прийняття проводиться після випуску учнів з деяким інтервалом між ними. Розрахунок середньорічного контингенту тих, хто навчається, визначається за формулою:
(4.2)
де Кс.р — середньорічний контингент прийняття учнів (слухачів), осіб;
Чу.с.а, Чу.с.b і Чу.с.z — чисельність учнів (слухачів) згідно з термінами навчання а, b, z, осіб;
tа, tb і tz — тривалість професійного навчання, місяців.
Приклад. Навчально-курсовому комбінату підприємства планом передбачено підготувати за рік нових робітників з терміном навчання чотири місяці — 50 осіб, з терміном навчання п’ять місяців — 65 осіб та підвищити кваліфікацію робітників з відривом від виробництва з терміном навчання один місяць — 45 осіб і з терміном навчання півтора місяця — 20 осіб, усього — 180 осіб.
Середньорічний контингент прийняття становитиме 50 осіб:
Розраховуючи середньорічний контингент випуску, слід виходити із терміну закінчення навчання учнями. При цьому визначається тривалість до того терміну в році, протягом якого учні не навчаються. Розрахунок середньорічного контингенту випуску здійснюється за формулою:
(4.3)
де Вс.р — середньорічний контингент випуску учнів (слухачів), осіб;
Ву.с.k і Ву.с.m — чисельність учнів (слухачів), які закінчують навчання відповідно у місяці k та m, осіб;
tk і tm — тривалість професійного навчання учнів (слухачів), місяців.
Приклад. Якщо відповідно до навчального плану зі 100 осіб буде випущено 25 осіб 1 квітня і 75 осіб — 1 вересня, то середньорічний контингент випуску розраховується на ту кількість місяців, що залишаються у даному році після випуску учнів, тобто відповідно на 9 та 4 місяці:
Середньорічний контингент відсіву, як правило, береться в розрахунку 60 % фізичного відсіву. Його можна також розрахувати на підставі звітних даних за 3—5 років. Таким чином, у наведеному прикладі середньорічний контингент учнів становить:
Перехідний контингент на початок року 100 осіб
Прийняття учнів +50 осіб
Випуск учнів –44 особи
Відсів –6 осіб
Середньорічний контингент учнів дорівнює
(100 + 50 – 44 – 6) 100 осіб
Якщо курсове та індивідуальне навчання учнів і слухачів організується безпосередньо на підприємстві, середньорічний контингент тих, хто навчається, не визначається.
Основою для планування витрат на оплату праці педагогічного персоналу навчально-курсових комбінатів та інших навчальних закладів є: число груп теоретичного навчання, кількість оплачуваних годин на одну групу і середня вартість педагогічної години. Для визначення середньорічної кількості навчальних груп розраховують число навчальних груп на початок року, а також кількість груп прийняття та випуску у плановому році.