7.2. Кадрові агентства при навчальних закладах

Упровадження ринкових відносин обумовлює необхідність розвинутої системи ефективного ведення справ у сфері освітніх послуг, яка б орієнтувала навчальні заклади на підготовку робітників і фахівців відповідно до попиту ринку освітніх послуг і ринку праці, поєднала процес завершення навчання з процесом включення випускників у трудову діяльність. Тобто вини­кає потреба створення організаційної структури при навчальних закладах, що виконує функції дослідження ринку освітніх послуг та ринку праці, сприяє працевлаштуванню випускників навчального закладу.

Такими структурами при навчальних закладах мають бути кадрові агентства, які складаються з таких двох підрозділів: підрозділ маркетингу освітніх послуг, підрозділ сприяння працевлаштуванню випускників.

Основою успішної роботи підрозділу маркетингу освітніх послуг є розроблення маркетингової стратегії даного навчального закладу. Сьогодні навчальні заклади орієнтуються насамперед на підготовку кадрів відповідно до попиту населення на освітні послуги. Водночас працевлаштування підготовлених робітників і фахівців лишається гострою невирішеною проблемою та значною мірою поза увагою навчального закладу.

В умовах зростаючої конкуренції на ринку праці і на ринку ос­вітніх послуг вищим та професійно-технічним навчальним закладам необхідні механізми оцінки, вибору й оптимізації стратегії маркетингу навчального закладу. Потрібно знати вимоги окремих сегментів ринку праці до робітників і фахівців конкретного профілю, ураховувати ці вимоги при формуванні навчальних програм, плануванні навчального процесу. Без розробленої маркетингової стратегії навчальний заклад не зможе ефективно вико­ристати навіть ті переваги, що в нього уже є.

Головними завданнями підрозділу маркетингу освітніх послуг навчального закладу є:

маркетингове дослідження ринку освітніх послуг та ринку праці для визначення поточної і перспективної потреб у кадрах;

вивчення розвитку виробництва та сучасних технологій для встановлення вимог роботодавців до рівня підготовки працівників;

пошук свого сегмента на ринку освітніх послуг і ринку праці, характеристики якого відповідають профілю підготовки кадрів у даному навчальному закладі;

організація набору учнів, студентів, слухачів у навчальний заклад;

визначення джерел фінансування та організація грошових надходжень;

здійснення зв’язків зі споживачами освітніх послуг, громадськістю та засобами масової інформації;

підготовка рекламних та інформаційних матеріалів;

забезпечення післяпродажного обслуговування, включаючи зв’язок з колишніми випускниками навчального закладу, тощо.

Маркетингова діяльність навчального закладу створює базу для прийняття управлінських рішень щодо підготовки робітників чи фахівців. Вона у сфері освітніх послуг являє собою комплекс взаємозв’язаних етапів з формування та реалізації маркетингу освітніх послуг (рис. 7.1).

Маркетинг освітніх послуг повинен дати можливість визначити:

загальний обсяг і структуру підготовки кадрів за професіями (спеціальностями);

перспективи розвитку навчального закладу;

потенціал існуючих та майбутніх конкурентів;

потенційні можливості клієнтів щодо споживання освітніх послуг навчального закладу.

Визначення потенційних споживачів освітніх послуг полягає у пошуку інформації про те, де саме на ринку має працювати навчальний заклад і хто є основним споживачем освітніх послуг. Для цього використовується сегментування ринку освітніх послуг. Вивчення потенційних споживачів освітніх послуг дає інформацію про особливості їх поведінки на ринку, реакції на діяльність навчального закладу. Крім того, маркетингові досліджен­ня надають інформацію про можливість організації системи взаємодії, яка забезпечить у перспективі попит ринку праці та потреби споживачів освітніх послуг. Це дає змогу навчальному закладу заздалегідь готуватися до можливих змін з урахуванням факторів, на котрі реагує споживач.

На основі першого і другого етапів маркетингової діяльності розробляються конкретні заходи щодо вдосконалення процесу підготовки кадрів відповідно до певних сегментів ринку освітніх послуг та ринку праці, а саме:

визначення потенційних споживачів освітніх послуг;

формування такого набору професій чи спеціальностей, що відповідає видам професійної діяльності, для яких необхідні працівники вибраного сегмента ринку праці;

внесення змін у навчальні плани та програми підготовки учнів, студентів чи слухачів, враховуючи вимоги організацій до професійного рівня випускників навчальних закладів.

Недоліком існуючої системи підготовки робітників і фахівців є її певна ізоляція від розвитку економіки: навчальні плани та програми підготовки не завжди пов’язані з реальними потребами організацій і населення, які є споживачами освітніх послуг. Тому для вдосконалення змісту, форм та методів професійного навчання працівники підрозділу маркетингу освітніх послуг навчального закладу повинні використовувати картки зворотного зв’язку, в яких працівники служби управління персоналом організації оцінюють якість підготовки випускника. Інформацію щодо вдосконалення про­фесійної підготовки навчальні заклади можуть одержати за допомогою проведення регулярних соціологічних обстежень.

У процесі вдосконалення навчальних програм порівнюються вимоги до професійного рівня робітників або фахівців споживачів освітніх послуг з існуючим змістом навчальних програм, в які вносяться такі зміни:

вводяться додаткові навчальні дисципліни або, навпаки, їх число скорочується;

визначається реальне співвідношення у міжпредметних зв’язках;

підтримується використання новітніх інформаційних технологій;

визначається відповідно до вимог споживача освітніх послуг співвідношення теоретичних і практичних занять тощо.

Результатом діяльності підрозділу маркетингу освітніх послуг має бути розроблення програми розвитку освітніх послуг на-
вчального закладу на перспективу, що вирішує такі завдання:

моделювання освітніх послуг у прогнозованому періоді;

прогнозування обсягів підготовки кадрів у розрізі професій чи спеціальностей у навчальному закладі відповідно до попиту ринку праці та ринку освітніх послуг.

Якщо підрозділ маркетингу освітніх послуг у кадровому агент­стві навчального закладу є мозковим центром, джерелом інформації для навчальної, науково-технічної, виробничої і фінансової його політики, то підрозділ працевлаштування виконує більш практичну функцію.

Підрозділу працевлаштування випускників навчального закладу доцільно поєднувати роботу зі сприяння працевлаштуванню з консультативною та профорієнтаційною діяльністю. Консультанти цього підрозділу розробляють план з працевлаштуван­ня випускників і проводять профорієнтаційну роботу на всіх етапах його здійснення.

Діяльність зі сприяння працевлаштуванню випускників навчаль­ного закладу проводиться за такими етапами:

розроблення банку даних кандидатур випускників, які потребують працевлаштування;

підготовка банку даних роботодавців — споживачів освітніх послуг;

визначення форм та методів сприяння працевлаштуванню випускників;

розроблення картотеки працевлаштування випускників;

інші заходи, необхідні для працевлаштування випускників [14].

Основні етапи сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів відображені на рис. 7.2.

Важлива роль у забезпеченні безперервного переходу від навчального процесу до включення випускників навчального закладу в трудову діяльність приділяється формам і методам сприяння працевлаштуванню.

Форми та методи сприяння працевлаштуванню випускників навчальних закладів мають бути різноманітними. Вони передбачають підготовку учнів, студентів чи слухачів до активних форм пошуку роботи і виробничої адаптації в організації. З цією метою у навчальні плани доцільно вводити курси професійної самореалізації випускника навчального закладу.

Велике значення у сприянні працевлаштуванню випускників навчальних закладів має реклама, тобто пропаганда переваг даного навчального закладу у сфері освіти (його статусу, рівня підготовки працівників, рейтингу викладацького складу, міждержав­них зв’язків тощо). З цією метою навчальні заклади вміщують оголошення у засобах масової інформації, надають відповідні дані в центри зайнятості або кадрові агентства.

Найважливішим напрямом функціонування ефективної системи сприяння працевлаштуванню випускників навчального закладу є розвиток різних форм співпраці з потенційними споживачами освітніх послуг, до яких відносять:

укладання договорів навчальними закладами з підприємствами, фірмами на підготовку та працевлаштування потрібних їм працівників, що дає змогу заздалегідь зорієнтувати випускників на майбутню роботу;

практичне стажування на підприємствах, у фірмах потенційних роботодавців для випускників, що дає їм змогу ознайомитися зі специфікою майбутнього робочого місця, набути професійно-значущих умінь та навичок;

укладання контрактів щодо створення спільних упроваджуючих фірм, забезпечення навчальних закладів новітнім устаткуванням, що дає змогу підняти на вищий ступінь як якість підготовки випускників, так і їх використання на виробництві;

запрошення представників організацій для знайомства з процесом підготовки робітників чи фахівців;

виїзд у навчальні заклади споживачів освітніх послуг, проведення днів відкритих дверей, ярмарків професій тощо.

Даними про працевлаштування випускників навчальних закладів оцінюється не тільки ефективність самої функціональної структури кадрового агентства, а й самого навчального закладу. Ефективність роботи навчального закладу доцільно оцінювати насамперед на основі даних про рівень працевлаштування ви­пускників відповідно до одержаної професії або спеціальності, розміру їх заробітної плати після закінчення навчання.

Упровадження ринкових відносин обумовлює необхідність розвинутої системи ефективного ведення справ у сфері освітніх послуг, яка б орієнтувала навчальні заклади на підготовку робітників і фахівців відповідно до попиту ринку освітніх послуг і ринку праці, поєднала процес завершення навчання з процесом включення випускників у трудову діяльність. Тобто вини­кає потреба створення організаційної структури при навчальних закладах, що виконує функції дослідження ринку освітніх послуг та ринку праці, сприяє працевлаштуванню випускників навчального закладу.

Такими структурами при навчальних закладах мають бути кадрові агентства, які складаються з таких двох підрозділів: підрозділ маркетингу освітніх послуг, підрозділ сприяння працевлаштуванню випускників.

Основою успішної роботи підрозділу маркетингу освітніх послуг є розроблення маркетингової стратегії даного навчального закладу. Сьогодні навчальні заклади орієнтуються насамперед на підготовку кадрів відповідно до попиту населення на освітні послуги. Водночас працевлаштування підготовлених робітників і фахівців лишається гострою невирішеною проблемою та значною мірою поза увагою навчального закладу.

В умовах зростаючої конкуренції на ринку праці і на ринку ос­вітніх послуг вищим та професійно-технічним навчальним закладам необхідні механізми оцінки, вибору й оптимізації стратегії маркетингу навчального закладу. Потрібно знати вимоги окремих сегментів ринку праці до робітників і фахівців конкретного профілю, ураховувати ці вимоги при формуванні навчальних програм, плануванні навчального процесу. Без розробленої маркетингової стратегії навчальний заклад не зможе ефективно вико­ристати навіть ті переваги, що в нього уже є.

Головними завданнями підрозділу маркетингу освітніх послуг навчального закладу є:

маркетингове дослідження ринку освітніх послуг та ринку праці для визначення поточної і перспективної потреб у кадрах;

вивчення розвитку виробництва та сучасних технологій для встановлення вимог роботодавців до рівня підготовки працівників;

пошук свого сегмента на ринку освітніх послуг і ринку праці, характеристики якого відповідають профілю підготовки кадрів у даному навчальному закладі;

організація набору учнів, студентів, слухачів у навчальний заклад;

визначення джерел фінансування та організація грошових надходжень;

здійснення зв’язків зі споживачами освітніх послуг, громадськістю та засобами масової інформації;

підготовка рекламних та інформаційних матеріалів;

забезпечення післяпродажного обслуговування, включаючи зв’язок з колишніми випускниками навчального закладу, тощо.

Маркетингова діяльність навчального закладу створює базу для прийняття управлінських рішень щодо підготовки робітників чи фахівців. Вона у сфері освітніх послуг являє собою комплекс взаємозв’язаних етапів з формування та реалізації маркетингу освітніх послуг (рис. 7.1).

Маркетинг освітніх послуг повинен дати можливість визначити:

загальний обсяг і структуру підготовки кадрів за професіями (спеціальностями);

перспективи розвитку навчального закладу;

потенціал існуючих та майбутніх конкурентів;

потенційні можливості клієнтів щодо споживання освітніх послуг навчального закладу.

Визначення потенційних споживачів освітніх послуг полягає у пошуку інформації про те, де саме на ринку має працювати навчальний заклад і хто є основним споживачем освітніх послуг. Для цього використовується сегментування ринку освітніх послуг. Вивчення потенційних споживачів освітніх послуг дає інформацію про особливості їх поведінки на ринку, реакції на діяльність навчального закладу. Крім того, маркетингові досліджен­ня надають інформацію про можливість організації системи взаємодії, яка забезпечить у перспективі попит ринку праці та потреби споживачів освітніх послуг. Це дає змогу навчальному закладу заздалегідь готуватися до можливих змін з урахуванням факторів, на котрі реагує споживач.

На основі першого і другого етапів маркетингової діяльності розробляються конкретні заходи щодо вдосконалення процесу підготовки кадрів відповідно до певних сегментів ринку освітніх послуг та ринку праці, а саме:

визначення потенційних споживачів освітніх послуг;

формування такого набору професій чи спеціальностей, що відповідає видам професійної діяльності, для яких необхідні працівники вибраного сегмента ринку праці;

внесення змін у навчальні плани та програми підготовки учнів, студентів чи слухачів, враховуючи вимоги організацій до професійного рівня випускників навчальних закладів.

Недоліком існуючої системи підготовки робітників і фахівців є її певна ізоляція від розвитку економіки: навчальні плани та програми підготовки не завжди пов’язані з реальними потребами організацій і населення, які є споживачами освітніх послуг. Тому для вдосконалення змісту, форм та методів професійного навчання працівники підрозділу маркетингу освітніх послуг навчального закладу повинні використовувати картки зворотного зв’язку, в яких працівники служби управління персоналом організації оцінюють якість підготовки випускника. Інформацію щодо вдосконалення про­фесійної підготовки навчальні заклади можуть одержати за допомогою проведення регулярних соціологічних обстежень.

У процесі вдосконалення навчальних програм порівнюються вимоги до професійного рівня робітників або фахівців споживачів освітніх послуг з існуючим змістом навчальних програм, в які вносяться такі зміни:

вводяться додаткові навчальні дисципліни або, навпаки, їх число скорочується;

визначається реальне співвідношення у міжпредметних зв’язках;

підтримується використання новітніх інформаційних технологій;

визначається відповідно до вимог споживача освітніх послуг співвідношення теоретичних і практичних занять тощо.

Результатом діяльності підрозділу маркетингу освітніх послуг має бути розроблення програми розвитку освітніх послуг на-
вчального закладу на перспективу, що вирішує такі завдання:

моделювання освітніх послуг у прогнозованому періоді;

прогнозування обсягів підготовки кадрів у розрізі професій чи спеціальностей у навчальному закладі відповідно до попиту ринку праці та ринку освітніх послуг.

Якщо підрозділ маркетингу освітніх послуг у кадровому агент­стві навчального закладу є мозковим центром, джерелом інформації для навчальної, науково-технічної, виробничої і фінансової його політики, то підрозділ працевлаштування виконує більш практичну функцію.

Підрозділу працевлаштування випускників навчального закладу доцільно поєднувати роботу зі сприяння працевлаштуванню з консультативною та профорієнтаційною діяльністю. Консультанти цього підрозділу розробляють план з працевлаштуван­ня випускників і проводять профорієнтаційну роботу на всіх етапах його здійснення.

Діяльність зі сприяння працевлаштуванню випускників навчаль­ного закладу проводиться за такими етапами:

розроблення банку даних кандидатур випускників, які потребують працевлаштування;

підготовка банку даних роботодавців — споживачів освітніх послуг;

визначення форм та методів сприяння працевлаштуванню випускників;

розроблення картотеки працевлаштування випускників;

інші заходи, необхідні для працевлаштування випускників [14].

Основні етапи сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів відображені на рис. 7.2.

Важлива роль у забезпеченні безперервного переходу від навчального процесу до включення випускників навчального закладу в трудову діяльність приділяється формам і методам сприяння працевлаштуванню.

Форми та методи сприяння працевлаштуванню випускників навчальних закладів мають бути різноманітними. Вони передбачають підготовку учнів, студентів чи слухачів до активних форм пошуку роботи і виробничої адаптації в організації. З цією метою у навчальні плани доцільно вводити курси професійної самореалізації випускника навчального закладу.

Велике значення у сприянні працевлаштуванню випускників навчальних закладів має реклама, тобто пропаганда переваг даного навчального закладу у сфері освіти (його статусу, рівня підготовки працівників, рейтингу викладацького складу, міждержав­них зв’язків тощо). З цією метою навчальні заклади вміщують оголошення у засобах масової інформації, надають відповідні дані в центри зайнятості або кадрові агентства.

Найважливішим напрямом функціонування ефективної системи сприяння працевлаштуванню випускників навчального закладу є розвиток різних форм співпраці з потенційними споживачами освітніх послуг, до яких відносять:

укладання договорів навчальними закладами з підприємствами, фірмами на підготовку та працевлаштування потрібних їм працівників, що дає змогу заздалегідь зорієнтувати випускників на майбутню роботу;

практичне стажування на підприємствах, у фірмах потенційних роботодавців для випускників, що дає їм змогу ознайомитися зі специфікою майбутнього робочого місця, набути професійно-значущих умінь та навичок;

укладання контрактів щодо створення спільних упроваджуючих фірм, забезпечення навчальних закладів новітнім устаткуванням, що дає змогу підняти на вищий ступінь як якість підготовки випускників, так і їх використання на виробництві;

запрошення представників організацій для знайомства з процесом підготовки робітників чи фахівців;

виїзд у навчальні заклади споживачів освітніх послуг, проведення днів відкритих дверей, ярмарків професій тощо.

Даними про працевлаштування випускників навчальних закладів оцінюється не тільки ефективність самої функціональної структури кадрового агентства, а й самого навчального закладу. Ефективність роботи навчального закладу доцільно оцінювати насамперед на основі даних про рівень працевлаштування ви­пускників відповідно до одержаної професії або спеціальності, розміру їх заробітної плати після закінчення навчання.