7.5. Державні гарантії надання молоді першого робочого місця

Регулюючий вплив держави на процеси працевлаштування випускників шкіл, професійно-технічних та вищих на-
вчальних закладів має різноманітний характер. При цьому особлива роль відводиться захисному характеру державного впливу на процеси працевлаштування випускників. Він здійснюється передусім для підтримки соціального становлення і розвитку молоді, особливо на етапі включення її у трудову діяльність.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки та перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби [2].

Відповідно до цього закону, перше робоче місце — це місце роботи молодих громадян після закінчення будь-якого навчального закладу або припинення навчання в ньому, завершення про­фесійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення з дійсної строкової служби або альтернативної (невійськової) служби. Держава гарантує надання роботи за фахом на період не менш трьох років молодим спеціалістам — випускникам державних вищих навчальних закладів, потреба в яких була визначена державним замовленням.

Законом України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що випускникам професійно-технічного навчального закладу, які навчались за державним замовленням, держава гарантує надання першого робочого місця відповідно до одержаної професії згідно з законодавством. Цим же законом установлено особливий соціальний захист дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. Так, держава гарантує випускникам, професійно-технічних навчальних закладів — дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків, працевлаштування за набутою професією та забезпечення житлом згідно з законодавством.

Держава забезпечує додаткові гарантії працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці у вигляді квотування робочих місць. Для цього місцеві Ради народних депутатів бронюють в організаціях до 5 % загальної кількості робочих місць, але тільки за робітничими професіями. Випускники вищих навчальних закладів не підпадають під цю квоту на робочі місця. Гарантією зайнятості для випускників вищих навчальних закладів є отримання направлення на роботу, що визначається державним замовленням.

Головна мета прийнятих законодавством документів полягає у підвищенні соціальної захищеності випускників навчальних закладів і наданні їм реальної допомоги у працевлаштуванні. Проте наявність державного замовлення ще не дає реальної гарантії в одержанні першого робочого місця. Останнім часом зростає кількість випускників навчальних закладів, які отримують право на вільне працевлаштування та зменшується чисельність тих, хто одержує направлення на роботу (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

ВИПУСК І ЧИСЕЛЬНІСТЬ ФАХІВЦІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ,
ЯКІ ОДЕРЖАЛИ НАПРАВЛЕННЯ НА РОБОТУ (1996—2001 рр.)*

* Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2000/2001 навчального року: Стат. бюлетень. — К., 2001; Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2001/2002 навчального року: Стат. бюлетень. — К., 2002.

Існуюча законодавча база поклала початок соціального захисту випускників навчальних закладів через державні гарантії, проте складність полягає у тому, що законодавство створює лише правове середовище, деякі передумови, але не забезпечує їх фактичного виконання. Унаслідок відсутності механізму реалізації цих державних гарантій вимоги законодавства не виконуються через незаінтересованість роботодавців забезпечувати роботою випускників на рівноправній основі з іншими категоріями населення.

В умовах ринкових відносин, коли економічна необхідність вимагає ефективнішого використання робочої сили з метою от­римання більшого прибутку, роботодавці не заінтересовані брати молодь, і жодні адміністративні заходи в таких умовах діють неефективно. Тому проблема соціального захисту молоді на ринку праці повинна вирішуватися через державні правові заходи в поєднанні з економічними та організаційними механізмами реалізації цих державних гарантій. Зазначене передусім стосується заходів щодо підвищення заінтересованості і стимулювання робо­тодавців у наданні першого робочого місця випускникам на-
вчальних закладів завдяки проведенню гнучкої податкової, фінансової та кредитної політики.

Важливу роль у сприянні працевлаштування випускників на-
вчальних закладів повинні відігравати молодіжні організації. Для цього держава допомагає створювати молодіжні центри праці, соціальні служби для молоді, а також молодіжні громадські організації (агентства, біржі, бюро тощо) для забезпечення працевлаштування молоді.

Проблема працевлаштування випускників навчальних закладів тісно пов’язана з підготовкою кадрів. Завдання не тільки в тому, щоб надати перше робоче місце молоді, а й щоб робоче місце відповідало профілю отриманої професії чи спеціальності, попиту ринку праці. Для цього необхідно збалансувати підготовку робітників і фахівців з потребою в них усіх сфер економічної діяльності внесенням істотних змін у діючу систему навчання.

Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів регулюється Порядком працевлаштування випускників вищих навчаль­них закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України [5].

Відповідно до цього Порядку, випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, вважаються молодими фахівцями протягом трьох років із моменту укладення ними трудового договору із замовником. Керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням ук­ладають з ними угоду.

За рік до закінчення навчання міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади укладають контракти з виконавцем державного замовлення відповідно до кількості замовлених місць, подають міністерствам і відомствам, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, які виконують державне замовлення, перелік місць працевлаштування та умов, котрі вони зобов’язуються створити випускнику (забезпеченість житлом, розмір заробітної плати, інші соціальні гарантії).

Згідно з угодою випускник зобов’язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замов­ника не менше трьох років. Вищий навчальний заклад забезпечує відповідну якість і рівень підготовки фахівця з вищою освітою.

Замовники можуть за рахунок своїх коштів надавати студентам матеріальну допомогу, а також установлювати доплати до державної стипендії, визначеної для відповідної спеціальності, курсу, навчального закладу. Граничні розміри цих виплат не обмежуються.

Розірвання випускником угоди допускається з таких поважних причин:

установлення інвалідності 1-ї або 2-ї групи, унаслідок чого випускник не може виїхати на роботу за призначенням;

установлення інвалідності 1-ї або 2-ї групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків випускника;

якщо випускник — вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років, або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до 14 років або дитину-інваліда;

проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом;

вступу до вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації для випускників вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації.

Розірвання угоди з ініціативи замовника допускається у разі неможливості надання випускникові роботи за спеціальністю згідно з медичним висновком або висновком медико-соціальної експертної комісії; банкрутства замовника. Якщо випускник без поважних при­чин не захистив дипломного проекту, замовник може надати йому роботу з урахуванням одержаної спеціальності та кваліфікації.

Випускник, призваний на строкову військову службу до Зброй­них сил, після її закінчення зобов’язаний прибути на роботу за призначенням. Це стосується також випускників, які проходять альтернативну (невійськову) службу.

Час перебування жінки у відпустці після закінчення вищого навчального закладу у зв’язку з вагітністю, пологами, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до терміну роботи за призначенням. Якщо умови угод, укладених до шлюбу чоловіком і дружиною, не передбачають направлення їх до одного й того ж населеного пункту, місце їх роботи визначається за домовленістю між ними й замовниками, а в разі, коли вони не дійшли згоди, один з подружжя має право розірвати договір в односторонньому порядку.

У випадку неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов’язаний відшкодувати в установленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Випускникові, якому відмовлено в прийнятті на роботу після прибуття до місця призначення, замовник компенсує витрати, пов’язані з переїздом випускника і членів його сім’ї як до місця призначення, так і з поверненням до постійного місця проживання згідно з визначеними в угоді умовами; у разі відмови в прийнятті на роботу за призначенням і звернення молодих фахівців до центрів зайнятості всі витрати, пов’язані з працевлаштуванням, перепідготовкою, виплатою допомоги у зв’язку з безробіттям та матеріальної допомоги в розмірі стипендії під час проходження професійного навчання.

Інформація про прийняття студентів, контингент та їх випуск у розрізі спеціальностей відображається у формі державної статистичної звітності № 2—3 нк «Звіт вищого навчального закладу на початок навчального року». Ця форма статистичної звітності містить дані про розподіл студентів за курсами, мовами навчання і за віком. Форма статистичної звітності відображає інформацію про результати приймання, склад професорсько-викладацького складу, одержання студентами направлення на роботу тощо.

Дані про прийняття, контингент та випуск учнів професійно-технічних навчальних закладів містяться у відповідних формах державної статистичної звітності. Так, форма № 1 (профтех) «Звіт професійно-технічного навчального закладу про підсумки роботи за навчальний рік» відображає рух контингенту учнів протягом навчального року, підсумки випуску, інформацію про навчально-матеріальну базу, склад інженерно-педагогічних кадрів тощо.

Форма № 2 (профтех) «Звіт професійно-технічного навчального закладу про приймання учнів та слухачів на 1 вересня» вміщує дані про прийняття випускників за договорами з підприємствами, службою зайнятості, громадянами, про дітей-сиріт та ін. Водночас форма № 3 (профтех) «Звіт професійно-технічного навчального закладу про контингент учнів та слухачів за календарний рік» містить інформацію про кількість учнів на початок року, прийняття, вибуття, у тому числі випуск, кількість учнів на кінець року у розрізі професійної підготовки випускників шкіл, професійного навчання незайнятого населення і підвищення кваліфікації.

Питання для самоконтролю

У чому полягає сутність ринку освітніх послуг?

Що таке маркетинг освітніх послуг?

Дайте характеристику і перечисліть особливості освітніх послуг.

Розкрийте зміст поняття концепції маркетингу освітніх послуг.

Охарактеризуйте елементи, суб’єкти та об’єкти маркетингу освітніх послуг.

Покажіть місце і роль кадрового агентства навчального закладу в підготовці та працевлаштуванні випускників на-
вчального закладу.

Які головні завдання підрозділу маркетингу освітніх послуг навчального закладу?

Назвіть основні етапи маркетингової діяльності в навчальному закладі.

Як у процесі професійного навчання учнів, студентів та слухачів ураховуються вимоги роботодавців щодо якості підготовки випускників навчальних закладів?

У чому полягає сутність діяльності структурного підрозділу працевлаштування випускників навчального закладу?

Що являє собою державне замовлення на підготовку фахівців і робітників?

Перелічіть фактори, які впливають на обсяги державного замовлення на підготовку кадрів.

Розкрийте порядок формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців і робітників.

Як здійснюється контроль за виконанням державних замовлень на підготовку робітників і фахівців?

Охарактеризуйте сутність стимулюючого характеру державного впливу на підготовку персоналу, фінансової політики держави щодо надання населенню освітніх послуг.

Яка роль кредитної політики стосовно регулювання процесів підготовки та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів?

Покажіть значення різноманітних програм фінансової допомоги у здобутті вищої освіти соціально незахищеними категоріями населення.

У чому полягає сутність державної гарантії надання молоді першого робочого місця?

У який спосіб держава гарантує випускникам професійно-технічних навчальних закладів (дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків,) працевлаштування за набутою професією?

Викладіть порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням.

Назвіть форми державної статистичної звітності з підготовки фахівців та робітників у вищих і професійно-технічних навчальних закладах.

Література

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» // Урядовий кур’єр. — 2000. — № 92.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» // Урядовий кур’єр. — 2000. — № 77.

Закон України «Про вищу освіту» // Освіта України. — 2002. — № 17.

Указ Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» // Урядовий кур’єр. — 1996. — № 15—16.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» від 22 серпня 1996 р. № 992 // Урядовий кур’єр. — 1996. — № 191—192.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності» від 27 травня 2000 р. № 844 // Урядовий кур’єр. — 2000. — № 102.

Афанасьев В., Черкасов В. Маркетинг образовательных услуг // Маркетинг. — 1999. — № 5.

Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2000.

Колєшня Л. Проблеми працевлаштування випускників вищих навчальних закладів і шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці. — 2001. — № 3.

Косянчук І. Ринок і молодий фахівець. Як збалансувати інтереси // Урядовий кур’єр. — 2001. — № 112.

Новіков В. Кредитування вищої школи // Економіка України. — 2000. — № 4.

Оболенська Т. Є. Маркетингові стратегії вищих навчальних закладів України // Маркетинг: теорія і практика. — Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 2000. — № 4.

Оболенська Т. Є. Маркетинг освітніх послуг: вітчизняний і зарубіжний досвід: Монографія. — К.: КНЕУ, 2001.

Праця, зарплата, соціальний захист: проблеми та шляхи вирішення / За ред. Т. М. Кір’ян. — К.: Соцінформ, 2002.

Решетникова И. Л., Смирнова В. М. Маркетинг образовательных услуг на примере Восточноукраинского государственного университета // Маркетинг: теорія і практика. — Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 1999. — № 3.

Kotler P., Fox K. F. A. Strategic Marketing for Educational Institutions. — New Jersey, 1985.

Регулюючий вплив держави на процеси працевлаштування випускників шкіл, професійно-технічних та вищих на-
вчальних закладів має різноманітний характер. При цьому особлива роль відводиться захисному характеру державного впливу на процеси працевлаштування випускників. Він здійснюється передусім для підтримки соціального становлення і розвитку молоді, особливо на етапі включення її у трудову діяльність.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки та перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби [2].

Відповідно до цього закону, перше робоче місце — це місце роботи молодих громадян після закінчення будь-якого навчального закладу або припинення навчання в ньому, завершення про­фесійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення з дійсної строкової служби або альтернативної (невійськової) служби. Держава гарантує надання роботи за фахом на період не менш трьох років молодим спеціалістам — випускникам державних вищих навчальних закладів, потреба в яких була визначена державним замовленням.

Законом України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що випускникам професійно-технічного навчального закладу, які навчались за державним замовленням, держава гарантує надання першого робочого місця відповідно до одержаної професії згідно з законодавством. Цим же законом установлено особливий соціальний захист дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. Так, держава гарантує випускникам, професійно-технічних навчальних закладів — дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків, працевлаштування за набутою професією та забезпечення житлом згідно з законодавством.

Держава забезпечує додаткові гарантії працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці у вигляді квотування робочих місць. Для цього місцеві Ради народних депутатів бронюють в організаціях до 5 % загальної кількості робочих місць, але тільки за робітничими професіями. Випускники вищих навчальних закладів не підпадають під цю квоту на робочі місця. Гарантією зайнятості для випускників вищих навчальних закладів є отримання направлення на роботу, що визначається державним замовленням.

Головна мета прийнятих законодавством документів полягає у підвищенні соціальної захищеності випускників навчальних закладів і наданні їм реальної допомоги у працевлаштуванні. Проте наявність державного замовлення ще не дає реальної гарантії в одержанні першого робочого місця. Останнім часом зростає кількість випускників навчальних закладів, які отримують право на вільне працевлаштування та зменшується чисельність тих, хто одержує направлення на роботу (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

ВИПУСК І ЧИСЕЛЬНІСТЬ ФАХІВЦІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ,
ЯКІ ОДЕРЖАЛИ НАПРАВЛЕННЯ НА РОБОТУ (1996—2001 рр.)*

* Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2000/2001 навчального року: Стат. бюлетень. — К., 2001; Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2001/2002 навчального року: Стат. бюлетень. — К., 2002.

Існуюча законодавча база поклала початок соціального захисту випускників навчальних закладів через державні гарантії, проте складність полягає у тому, що законодавство створює лише правове середовище, деякі передумови, але не забезпечує їх фактичного виконання. Унаслідок відсутності механізму реалізації цих державних гарантій вимоги законодавства не виконуються через незаінтересованість роботодавців забезпечувати роботою випускників на рівноправній основі з іншими категоріями населення.

В умовах ринкових відносин, коли економічна необхідність вимагає ефективнішого використання робочої сили з метою от­римання більшого прибутку, роботодавці не заінтересовані брати молодь, і жодні адміністративні заходи в таких умовах діють неефективно. Тому проблема соціального захисту молоді на ринку праці повинна вирішуватися через державні правові заходи в поєднанні з економічними та організаційними механізмами реалізації цих державних гарантій. Зазначене передусім стосується заходів щодо підвищення заінтересованості і стимулювання робо­тодавців у наданні першого робочого місця випускникам на-
вчальних закладів завдяки проведенню гнучкої податкової, фінансової та кредитної політики.

Важливу роль у сприянні працевлаштування випускників на-
вчальних закладів повинні відігравати молодіжні організації. Для цього держава допомагає створювати молодіжні центри праці, соціальні служби для молоді, а також молодіжні громадські організації (агентства, біржі, бюро тощо) для забезпечення працевлаштування молоді.

Проблема працевлаштування випускників навчальних закладів тісно пов’язана з підготовкою кадрів. Завдання не тільки в тому, щоб надати перше робоче місце молоді, а й щоб робоче місце відповідало профілю отриманої професії чи спеціальності, попиту ринку праці. Для цього необхідно збалансувати підготовку робітників і фахівців з потребою в них усіх сфер економічної діяльності внесенням істотних змін у діючу систему навчання.

Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів регулюється Порядком працевлаштування випускників вищих навчаль­них закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України [5].

Відповідно до цього Порядку, випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, вважаються молодими фахівцями протягом трьох років із моменту укладення ними трудового договору із замовником. Керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням ук­ладають з ними угоду.

За рік до закінчення навчання міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади укладають контракти з виконавцем державного замовлення відповідно до кількості замовлених місць, подають міністерствам і відомствам, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, які виконують державне замовлення, перелік місць працевлаштування та умов, котрі вони зобов’язуються створити випускнику (забезпеченість житлом, розмір заробітної плати, інші соціальні гарантії).

Згідно з угодою випускник зобов’язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замов­ника не менше трьох років. Вищий навчальний заклад забезпечує відповідну якість і рівень підготовки фахівця з вищою освітою.

Замовники можуть за рахунок своїх коштів надавати студентам матеріальну допомогу, а також установлювати доплати до державної стипендії, визначеної для відповідної спеціальності, курсу, навчального закладу. Граничні розміри цих виплат не обмежуються.

Розірвання випускником угоди допускається з таких поважних причин:

установлення інвалідності 1-ї або 2-ї групи, унаслідок чого випускник не може виїхати на роботу за призначенням;

установлення інвалідності 1-ї або 2-ї групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків випускника;

якщо випускник — вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років, або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до 14 років або дитину-інваліда;

проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом;

вступу до вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації для випускників вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації.

Розірвання угоди з ініціативи замовника допускається у разі неможливості надання випускникові роботи за спеціальністю згідно з медичним висновком або висновком медико-соціальної експертної комісії; банкрутства замовника. Якщо випускник без поважних при­чин не захистив дипломного проекту, замовник може надати йому роботу з урахуванням одержаної спеціальності та кваліфікації.

Випускник, призваний на строкову військову службу до Зброй­них сил, після її закінчення зобов’язаний прибути на роботу за призначенням. Це стосується також випускників, які проходять альтернативну (невійськову) службу.

Час перебування жінки у відпустці після закінчення вищого навчального закладу у зв’язку з вагітністю, пологами, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до терміну роботи за призначенням. Якщо умови угод, укладених до шлюбу чоловіком і дружиною, не передбачають направлення їх до одного й того ж населеного пункту, місце їх роботи визначається за домовленістю між ними й замовниками, а в разі, коли вони не дійшли згоди, один з подружжя має право розірвати договір в односторонньому порядку.

У випадку неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов’язаний відшкодувати в установленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Випускникові, якому відмовлено в прийнятті на роботу після прибуття до місця призначення, замовник компенсує витрати, пов’язані з переїздом випускника і членів його сім’ї як до місця призначення, так і з поверненням до постійного місця проживання згідно з визначеними в угоді умовами; у разі відмови в прийнятті на роботу за призначенням і звернення молодих фахівців до центрів зайнятості всі витрати, пов’язані з працевлаштуванням, перепідготовкою, виплатою допомоги у зв’язку з безробіттям та матеріальної допомоги в розмірі стипендії під час проходження професійного навчання.

Інформація про прийняття студентів, контингент та їх випуск у розрізі спеціальностей відображається у формі державної статистичної звітності № 2—3 нк «Звіт вищого навчального закладу на початок навчального року». Ця форма статистичної звітності містить дані про розподіл студентів за курсами, мовами навчання і за віком. Форма статистичної звітності відображає інформацію про результати приймання, склад професорсько-викладацького складу, одержання студентами направлення на роботу тощо.

Дані про прийняття, контингент та випуск учнів професійно-технічних навчальних закладів містяться у відповідних формах державної статистичної звітності. Так, форма № 1 (профтех) «Звіт професійно-технічного навчального закладу про підсумки роботи за навчальний рік» відображає рух контингенту учнів протягом навчального року, підсумки випуску, інформацію про навчально-матеріальну базу, склад інженерно-педагогічних кадрів тощо.

Форма № 2 (профтех) «Звіт професійно-технічного навчального закладу про приймання учнів та слухачів на 1 вересня» вміщує дані про прийняття випускників за договорами з підприємствами, службою зайнятості, громадянами, про дітей-сиріт та ін. Водночас форма № 3 (профтех) «Звіт професійно-технічного навчального закладу про контингент учнів та слухачів за календарний рік» містить інформацію про кількість учнів на початок року, прийняття, вибуття, у тому числі випуск, кількість учнів на кінець року у розрізі професійної підготовки випускників шкіл, професійного навчання незайнятого населення і підвищення кваліфікації.

Питання для самоконтролю

У чому полягає сутність ринку освітніх послуг?

Що таке маркетинг освітніх послуг?

Дайте характеристику і перечисліть особливості освітніх послуг.

Розкрийте зміст поняття концепції маркетингу освітніх послуг.

Охарактеризуйте елементи, суб’єкти та об’єкти маркетингу освітніх послуг.

Покажіть місце і роль кадрового агентства навчального закладу в підготовці та працевлаштуванні випускників на-
вчального закладу.

Які головні завдання підрозділу маркетингу освітніх послуг навчального закладу?

Назвіть основні етапи маркетингової діяльності в навчальному закладі.

Як у процесі професійного навчання учнів, студентів та слухачів ураховуються вимоги роботодавців щодо якості підготовки випускників навчальних закладів?

У чому полягає сутність діяльності структурного підрозділу працевлаштування випускників навчального закладу?

Що являє собою державне замовлення на підготовку фахівців і робітників?

Перелічіть фактори, які впливають на обсяги державного замовлення на підготовку кадрів.

Розкрийте порядок формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців і робітників.

Як здійснюється контроль за виконанням державних замовлень на підготовку робітників і фахівців?

Охарактеризуйте сутність стимулюючого характеру державного впливу на підготовку персоналу, фінансової політики держави щодо надання населенню освітніх послуг.

Яка роль кредитної політики стосовно регулювання процесів підготовки та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів?

Покажіть значення різноманітних програм фінансової допомоги у здобутті вищої освіти соціально незахищеними категоріями населення.

У чому полягає сутність державної гарантії надання молоді першого робочого місця?

У який спосіб держава гарантує випускникам професійно-технічних навчальних закладів (дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків,) працевлаштування за набутою професією?

Викладіть порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням.

Назвіть форми державної статистичної звітності з підготовки фахівців та робітників у вищих і професійно-технічних навчальних закладах.

Література

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» // Урядовий кур’єр. — 2000. — № 92.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» // Урядовий кур’єр. — 2000. — № 77.

Закон України «Про вищу освіту» // Освіта України. — 2002. — № 17.

Указ Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» // Урядовий кур’єр. — 1996. — № 15—16.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» від 22 серпня 1996 р. № 992 // Урядовий кур’єр. — 1996. — № 191—192.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності» від 27 травня 2000 р. № 844 // Урядовий кур’єр. — 2000. — № 102.

Афанасьев В., Черкасов В. Маркетинг образовательных услуг // Маркетинг. — 1999. — № 5.

Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2000.

Колєшня Л. Проблеми працевлаштування випускників вищих навчальних закладів і шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці. — 2001. — № 3.

Косянчук І. Ринок і молодий фахівець. Як збалансувати інтереси // Урядовий кур’єр. — 2001. — № 112.

Новіков В. Кредитування вищої школи // Економіка України. — 2000. — № 4.

Оболенська Т. Є. Маркетингові стратегії вищих навчальних закладів України // Маркетинг: теорія і практика. — Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 2000. — № 4.

Оболенська Т. Є. Маркетинг освітніх послуг: вітчизняний і зарубіжний досвід: Монографія. — К.: КНЕУ, 2001.

Праця, зарплата, соціальний захист: проблеми та шляхи вирішення / За ред. Т. М. Кір’ян. — К.: Соцінформ, 2002.

Решетникова И. Л., Смирнова В. М. Маркетинг образовательных услуг на примере Восточноукраинского государственного университета // Маркетинг: теорія і практика. — Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 1999. — № 3.

Kotler P., Fox K. F. A. Strategic Marketing for Educational Institutions. — New Jersey, 1985.