1.1. Предмет і мета навчальної дисципліни управління розвитком персоналу

Управління розвитком персоналу ґрунтується на об’єк­тивно властивих ефективному управлінню виробництвом методах, принципах, процедурах, зміст яких достатньо повно викладений у навчальних дисциплінах «Менеджмент», «Менеджмент персоналу». Однак управління розвитком персоналу має свою специфіку, свій об’єкт та суб’єкт управління, власну технологію.

Предметом навчальної дисципліни є розвиток персоналу організації. Вона розкриває систему знань, що пов’язана з ціле­спрямованим впливом на працівників організації (підприємства, фірми) для забезпечення її ефективного функціонування та підвищення конкурентоспроможності на ринку з одночасним збагаченням інтелектуального, творчого і культурного потенціалу працівників, задоволенням їхніх потреб у професійному навчанні, плануванні трудової кар’єри та професійно-кваліфікаційному просуванні, соціальному розвитку.

Мета навчальної дисципліни «Управління розвитком персоналу» — допомогти студентам, слухачам опанувати теоретичні основи та виробити вміння і практичні навички з планування та організації розвитку персоналу в умовах ринкової економіки, структурної й технологічної перебудови галузей економіки.

Зміст навчальної дисципліни складають принципи і методи управління розвитком працівників, теоретичні та практичні проблеми розроблення проекту розвитку персоналу організації, шляхи реалізації політики у сферах освіти та професійної підготовки, вибору найбільш ефективної технології, засобів і методів професійного навчання персоналу з урахуванням конкретної ситуації на підприємстві, проведення атестації фахівців і керівників, упро­вадження організаційних форм планування трудової кар’єри персоналу та роботи з резервом керівників в організації.

Завдання навчальної дисципліни полягає в тому, щоб на основі теоретичних положень менеджменту й узагальнення практичного досвіду роботи розкрити зміст, організаційні форми та методи роботи у сфері управління розвитком персоналу.

Виходячи з поставленого завдання навчальної дисципліни, студенти і слухачі повинні оволодіти основами знань з таких питань:

зміст роботи служби управління персоналом щодо складання проекту розвитку персоналу в організації, особливості проведення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників на великих, середніх і малих підприємствах;

сутність маркетингу персоналу, його роль у розвитку працівників організації, зовнішні та внутрішні фактори, що визначають напрями маркетингу персоналу відносно розвитку працівників;

інвестиції у персонал як основа розроблення виробничих і соціальних показників розвитку організації, методологічні та методичні підходи до визначення економічної й соціальної ефективності професійного навчання персоналу;

специфіка планування і прогнозування розвитку персоналу на рівнях організації, регіону, держави, визначення на цій основі обсягів професійного навчання громадян у професійно-технічних та вищих навчальних закладах;

поняття і завдання оцінювання розвитку персоналу підприємства, застосування результатів оцінювання ділових якостей працівників під час виробничої адаптації та атестації персоналу, планування трудової кар’єри робітників і фахівців, формування кадрового резерву керівників;

управління професійним навчанням робітників, фахівців і керівників в організації, планування та здійснення короткострокового й тривалого періодичного підвищення кваліфікації персоналу, перепідготовки працівників з метою одержання нової професії чи спеціальності;

планування соціального розвитку персоналу організації, соціальних наслідків підвищення освітнього та кваліфікаційного рівнів працівників, соціального прогнозу розширеного відтворення робочої сили на підприємстві і поза виробництвом;

матеріальне та нематеріальне стимулювання розвитку персоналу в організації, взаємодія організації, закладів освіти, служби зайнятості, органів державної виконавчої і законодавчої влади щодо стимулювання розвитку персоналу.

Одержані теоретичні знання дадуть змогу студентам та слухачам у майбутньому як спеціалістам і магістрам у сфері управління трудовими ресурсами, економіки праці й менеджменту персоналу вирішувати такі завдання:

здійснювати професійне навчання, планування трудової кар’є­ри персоналу, його професійно-кваліфікаційне просування для реалізації цілей стратегічного управління організації як виробничо-господарської системи;

забезпечувати найповніше використання здібностей, інтере­сів і нахилів працівника, його освітнього та професійного потенціалу для впровадження в практику нововведень, високих технологій і в такий спосіб підвищувати гнучкість підприємства, його конкурентоспроможність на ринку, успішно протидіяти дестабілізуючим факторам зовнішнього та внутрішнього середовища;

формувати позитивне ставлення персоналу до організації, його керівництва внаслідок цілеспрямованого планування трудової кар’єри працівників, ефективного матеріального і нематеріального стимулювання їх розвитку, підвищувати престиж та привабливість підприємства серед молоді й інших груп населення;

створювати сприятливі умови для ефективної роботи персоналу в організації через запровадження гнучкої системи безперервної післядипломної освіти працівників.

Навчальна дисципліна «Управління розвитком персоналу» не є самоціллю, яка досягається у відриві від виробничої, соціальної та інших сторін діяльності організації. Виходячи з цього одне з найважливіших завдань навчальної дисципліни — визначення змісту і межі проблем, пов’язаних із прийняттям управлінських рішень щодо розвитку персоналу в тісному взаємозв’язку з вирішенням інших питань функціонування організації у ринковому середовищі. Це сприяє більш чіткому визначенню місця та підвищенню значення заходів із розвитку персоналу в системі управління організацією.

Управління розвитком персоналу охоплює досить широку сферу діяльності особистості в усій її різноманітності і складності. Досліджуючи сукупність факторів, що позитивно впливають на підвищення ефективності праці персоналу та конкуренто­спроможність організації на ринку, навчальна дисципліна розробляє підходи до формування інтелектуального, творчого і культурного потенціалу як працівників окремої організації, так і трудового потенціалу суспільства в цілому. Тому навчальна дис­ципліна, розробляючи рекомендації з формування людського фактору з метою підвищення ефективності виробництва товарів чи надання послуг, спирається не тільки на результати власних досліджень, а й на знання інших наукових дисциплін — суспільних, природознавчих та технічних.

Управління розвитком персоналу насамперед ґрунтується на теорії цілісності людини, що розробляється філософією. Згідно з цією теорією в управлінні персоналом передбачається використання таких принципів, як соціальна та предметно-діяльнісна сут­ність людини, цілісність та історичне розуміння особистості, сут­ність і зміст процесу праці як людської предметної діяльності, всебічний розвиток особистості як умови науково-технічного та суспільного прогресу, сталого економічного зростання.

Навчальна дисципліна широко застосовує знання педагогічних наук, такі принципи освіти, як інтеграція з наукою і виробництвом, гнучкість та прогностичність системи освіти, єдність і наступність освіти, безперервність і різноманітність освіти та ін. Це саме стосується і дисциплін «Політекономія», «Макроекономіка», «Економіка підприємства», «Менеджмент» і «Маркетинг», що вивчають закони управління виробництвом, розподілом, перерозподілом та обміном товарів і послуг. Економічна теорія з’ясовує цінність освіти та професійної підготовки, визначає міру їх впливу на економічний розвиток країни, зростання валового внутрішнього продукту.

Управління розвитком персоналу тісно пов’язане з управлінням трудовими ресурсами, економікою праці. Предметами вивчення цих дисциплін є трудові ресурси, праця в їх історично визначеній формі, формування, розподіл, перерозподіл та використання трудових ресурсів, суспільна ефективність і продуктивність праці, а також наукова організація праці персоналу. Це важливо з погляду створення сприятливих умов для результативного професійного навчання працівників, професійно-кваліфікаційного просування робітників та фахівців, раціонального використання працівників за рівнем професійної підготовки й кваліфікації в організаціях.

Управління розвитком персоналу враховує вплив фізіологічних реакцій організму людини на трудові навантаження та умови праці, психологічні фактори трудової діяльності, фізіологічні основи проектування раціональних режимів праці і відпочинку персоналу, що вивчаються навчальною дисципліною «Фізіологія і психологія праці». Ця дисципліна закладає психофізіологічні основи теоретичного та виробничого навчання, формування трудових навичок і умінь.

Планування та організація професійного навчання робітників і фахівців з вищою освітою, формування й підготовка резерву керівників в організації передбачають урахування соціально-пси­хологічних і психофізіологічних особливостей людини, умов та характеристик трудової діяльності з конкретної професії чи спеціальності, їх вимог до працівника з погляду професійних здібностей. Зазначені особливості людини та вимоги професії до працівника відображаються у професіограмах, які вивчаються на­вчальною дисципліною «Професійна орієнтація», що має тісні міждисциплінарні зв’язки з управлінням розвитку персоналу.

Існує взаємозв’язок і між управлінням розвитку персоналу та ринком праці. Навчальна дисципліна «Ринок праці» досліджує ринок праці як систему відтворення робочої сили, розкриває структуру, функції, механізм державного регулювання ринку праці в умовах ринкової економіки. Підвищуючи свій рівень професійної підготовки, працівники стають більш конкуренто­спроможними не тільки на внутрішньофірмовому ринку праці, а й поза ним. У цьому зв’язку в навчальній дисципліні «Управління розвитком персоналу» розглянута взаємодія організацій з центрами зайнятості у питаннях стимулювання розвитку персоналу, який підлягатиме вивілненню; професійного навчання працівників, котрі прийняті на підприємство за направленнями центрів зайнятості.

Досить міцні міждисциплінарні зв’язки між управлінням розвитку персоналу та менеджменту персоналу. Завданням останнього є формування знань, навичок і умінь щодо здійснення аналізу наявної структури персоналу, планування поточної та перс­пективної потреби в кадрах. Саме це становить підґрунтя для проведення подальшої роботи з питань розвитку персоналу, забезпечення ефективності навчання працівників. Знання, одержані студентами під час вивчення навчальної дисципліни «Менеджмент персоналу», зокрема про форми та методи визначення посадових обов’язків працівників, їх завдань і відповідальності за доручену ділянку роботи, знадобляться під час опанування на­вчального матеріалу з організації підвищення кваліфікації персоналу, формування резерву керівників тощо.

Управління розвитком персоналу ґрунтується на об’єк­тивно властивих ефективному управлінню виробництвом методах, принципах, процедурах, зміст яких достатньо повно викладений у навчальних дисциплінах «Менеджмент», «Менеджмент персоналу». Однак управління розвитком персоналу має свою специфіку, свій об’єкт та суб’єкт управління, власну технологію.

Предметом навчальної дисципліни є розвиток персоналу організації. Вона розкриває систему знань, що пов’язана з ціле­спрямованим впливом на працівників організації (підприємства, фірми) для забезпечення її ефективного функціонування та підвищення конкурентоспроможності на ринку з одночасним збагаченням інтелектуального, творчого і культурного потенціалу працівників, задоволенням їхніх потреб у професійному навчанні, плануванні трудової кар’єри та професійно-кваліфікаційному просуванні, соціальному розвитку.

Мета навчальної дисципліни «Управління розвитком персоналу» — допомогти студентам, слухачам опанувати теоретичні основи та виробити вміння і практичні навички з планування та організації розвитку персоналу в умовах ринкової економіки, структурної й технологічної перебудови галузей економіки.

Зміст навчальної дисципліни складають принципи і методи управління розвитком працівників, теоретичні та практичні проблеми розроблення проекту розвитку персоналу організації, шляхи реалізації політики у сферах освіти та професійної підготовки, вибору найбільш ефективної технології, засобів і методів професійного навчання персоналу з урахуванням конкретної ситуації на підприємстві, проведення атестації фахівців і керівників, упро­вадження організаційних форм планування трудової кар’єри персоналу та роботи з резервом керівників в організації.

Завдання навчальної дисципліни полягає в тому, щоб на основі теоретичних положень менеджменту й узагальнення практичного досвіду роботи розкрити зміст, організаційні форми та методи роботи у сфері управління розвитком персоналу.

Виходячи з поставленого завдання навчальної дисципліни, студенти і слухачі повинні оволодіти основами знань з таких питань:

зміст роботи служби управління персоналом щодо складання проекту розвитку персоналу в організації, особливості проведення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників на великих, середніх і малих підприємствах;

сутність маркетингу персоналу, його роль у розвитку працівників організації, зовнішні та внутрішні фактори, що визначають напрями маркетингу персоналу відносно розвитку працівників;

інвестиції у персонал як основа розроблення виробничих і соціальних показників розвитку організації, методологічні та методичні підходи до визначення економічної й соціальної ефективності професійного навчання персоналу;

специфіка планування і прогнозування розвитку персоналу на рівнях організації, регіону, держави, визначення на цій основі обсягів професійного навчання громадян у професійно-технічних та вищих навчальних закладах;

поняття і завдання оцінювання розвитку персоналу підприємства, застосування результатів оцінювання ділових якостей працівників під час виробничої адаптації та атестації персоналу, планування трудової кар’єри робітників і фахівців, формування кадрового резерву керівників;

управління професійним навчанням робітників, фахівців і керівників в організації, планування та здійснення короткострокового й тривалого періодичного підвищення кваліфікації персоналу, перепідготовки працівників з метою одержання нової професії чи спеціальності;

планування соціального розвитку персоналу організації, соціальних наслідків підвищення освітнього та кваліфікаційного рівнів працівників, соціального прогнозу розширеного відтворення робочої сили на підприємстві і поза виробництвом;

матеріальне та нематеріальне стимулювання розвитку персоналу в організації, взаємодія організації, закладів освіти, служби зайнятості, органів державної виконавчої і законодавчої влади щодо стимулювання розвитку персоналу.

Одержані теоретичні знання дадуть змогу студентам та слухачам у майбутньому як спеціалістам і магістрам у сфері управління трудовими ресурсами, економіки праці й менеджменту персоналу вирішувати такі завдання:

здійснювати професійне навчання, планування трудової кар’є­ри персоналу, його професійно-кваліфікаційне просування для реалізації цілей стратегічного управління організації як виробничо-господарської системи;

забезпечувати найповніше використання здібностей, інтере­сів і нахилів працівника, його освітнього та професійного потенціалу для впровадження в практику нововведень, високих технологій і в такий спосіб підвищувати гнучкість підприємства, його конкурентоспроможність на ринку, успішно протидіяти дестабілізуючим факторам зовнішнього та внутрішнього середовища;

формувати позитивне ставлення персоналу до організації, його керівництва внаслідок цілеспрямованого планування трудової кар’єри працівників, ефективного матеріального і нематеріального стимулювання їх розвитку, підвищувати престиж та привабливість підприємства серед молоді й інших груп населення;

створювати сприятливі умови для ефективної роботи персоналу в організації через запровадження гнучкої системи безперервної післядипломної освіти працівників.

Навчальна дисципліна «Управління розвитком персоналу» не є самоціллю, яка досягається у відриві від виробничої, соціальної та інших сторін діяльності організації. Виходячи з цього одне з найважливіших завдань навчальної дисципліни — визначення змісту і межі проблем, пов’язаних із прийняттям управлінських рішень щодо розвитку персоналу в тісному взаємозв’язку з вирішенням інших питань функціонування організації у ринковому середовищі. Це сприяє більш чіткому визначенню місця та підвищенню значення заходів із розвитку персоналу в системі управління організацією.

Управління розвитком персоналу охоплює досить широку сферу діяльності особистості в усій її різноманітності і складності. Досліджуючи сукупність факторів, що позитивно впливають на підвищення ефективності праці персоналу та конкуренто­спроможність організації на ринку, навчальна дисципліна розробляє підходи до формування інтелектуального, творчого і культурного потенціалу як працівників окремої організації, так і трудового потенціалу суспільства в цілому. Тому навчальна дис­ципліна, розробляючи рекомендації з формування людського фактору з метою підвищення ефективності виробництва товарів чи надання послуг, спирається не тільки на результати власних досліджень, а й на знання інших наукових дисциплін — суспільних, природознавчих та технічних.

Управління розвитком персоналу насамперед ґрунтується на теорії цілісності людини, що розробляється філософією. Згідно з цією теорією в управлінні персоналом передбачається використання таких принципів, як соціальна та предметно-діяльнісна сут­ність людини, цілісність та історичне розуміння особистості, сут­ність і зміст процесу праці як людської предметної діяльності, всебічний розвиток особистості як умови науково-технічного та суспільного прогресу, сталого економічного зростання.

Навчальна дисципліна широко застосовує знання педагогічних наук, такі принципи освіти, як інтеграція з наукою і виробництвом, гнучкість та прогностичність системи освіти, єдність і наступність освіти, безперервність і різноманітність освіти та ін. Це саме стосується і дисциплін «Політекономія», «Макроекономіка», «Економіка підприємства», «Менеджмент» і «Маркетинг», що вивчають закони управління виробництвом, розподілом, перерозподілом та обміном товарів і послуг. Економічна теорія з’ясовує цінність освіти та професійної підготовки, визначає міру їх впливу на економічний розвиток країни, зростання валового внутрішнього продукту.

Управління розвитком персоналу тісно пов’язане з управлінням трудовими ресурсами, економікою праці. Предметами вивчення цих дисциплін є трудові ресурси, праця в їх історично визначеній формі, формування, розподіл, перерозподіл та використання трудових ресурсів, суспільна ефективність і продуктивність праці, а також наукова організація праці персоналу. Це важливо з погляду створення сприятливих умов для результативного професійного навчання працівників, професійно-кваліфікаційного просування робітників та фахівців, раціонального використання працівників за рівнем професійної підготовки й кваліфікації в організаціях.

Управління розвитком персоналу враховує вплив фізіологічних реакцій організму людини на трудові навантаження та умови праці, психологічні фактори трудової діяльності, фізіологічні основи проектування раціональних режимів праці і відпочинку персоналу, що вивчаються навчальною дисципліною «Фізіологія і психологія праці». Ця дисципліна закладає психофізіологічні основи теоретичного та виробничого навчання, формування трудових навичок і умінь.

Планування та організація професійного навчання робітників і фахівців з вищою освітою, формування й підготовка резерву керівників в організації передбачають урахування соціально-пси­хологічних і психофізіологічних особливостей людини, умов та характеристик трудової діяльності з конкретної професії чи спеціальності, їх вимог до працівника з погляду професійних здібностей. Зазначені особливості людини та вимоги професії до працівника відображаються у професіограмах, які вивчаються на­вчальною дисципліною «Професійна орієнтація», що має тісні міждисциплінарні зв’язки з управлінням розвитку персоналу.

Існує взаємозв’язок і між управлінням розвитку персоналу та ринком праці. Навчальна дисципліна «Ринок праці» досліджує ринок праці як систему відтворення робочої сили, розкриває структуру, функції, механізм державного регулювання ринку праці в умовах ринкової економіки. Підвищуючи свій рівень професійної підготовки, працівники стають більш конкуренто­спроможними не тільки на внутрішньофірмовому ринку праці, а й поза ним. У цьому зв’язку в навчальній дисципліні «Управління розвитком персоналу» розглянута взаємодія організацій з центрами зайнятості у питаннях стимулювання розвитку персоналу, який підлягатиме вивілненню; професійного навчання працівників, котрі прийняті на підприємство за направленнями центрів зайнятості.

Досить міцні міждисциплінарні зв’язки між управлінням розвитку персоналу та менеджменту персоналу. Завданням останнього є формування знань, навичок і умінь щодо здійснення аналізу наявної структури персоналу, планування поточної та перс­пективної потреби в кадрах. Саме це становить підґрунтя для проведення подальшої роботи з питань розвитку персоналу, забезпечення ефективності навчання працівників. Знання, одержані студентами під час вивчення навчальної дисципліни «Менеджмент персоналу», зокрема про форми та методи визначення посадових обов’язків працівників, їх завдань і відповідальності за доручену ділянку роботи, знадобляться під час опанування на­вчального матеріалу з організації підвищення кваліфікації персоналу, формування резерву керівників тощо.