11.2. Самостійне навчання керівників і фахівців в організації

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 

Однією з форм підвищення кваліфікації персоналу з ви­щою освітою, що забезпечує безперервність підвищення кваліфікації працівника протягом його трудової діяльності в організації, є систематичне самостійне навчання керівників та фахівців (самоосвіта).

Систематичне самостійне навчання керівників і фахівців здійснюється на основі індивідуального плану розвитку чи особистих цілей працівника, що затверджуються його безпосереднім керівником. В індивідуальних планах розвитку, виходячи зі змісту і характеру праці, має передбачатися вивчення передового вітчизняного та зарубіжного досвіду у сфері трудової діяльності, новітніх досягнень науки і техніки, проблем менеджменту, маркетингу, ринкової економіки, права, соціології та ін.

Самоосвіта в організації полягає у самостійному вивченні керівниками, фахівцями спеціальної літератури (науково-технічної, економічної тощо), ознайомленні з передовим досвідом роботи підприємств галузі за допомогою організованої консультаційної і методичної допомоги з боку вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних інститутів. Самоосвітою керівників та фахівців є також керівництво і педагогічна діяльність на курсах цільового призначення, в школах з вивчення передових прийомів та методів праці та інших форм підвищення кваліфікації робітників.

Основною рисою самостійного навчання є його індивідуальний характер [13]. Керівник чи фахівець може визначати темп навчання, кількість повторень навчального матеріалу, тривалість заняття. Це дає можливість працівникові контролювати важливі параметри процесу підвищення кваліфікації, що є заданим за інших форм навчання. Водночас індивідуальний характер цієї форми підвищення кваліфікації позбавляє самостійне навчання одного з важливих умов результативності підготовки — зворотного зв’язку.

Це зумовлено тим, що в процесі самостійного навчання керівники і фахівці віддані самим собі. Разом з тим широке впровадження останнім часом в організаціях персональних комп’ютерів та їх мультимедіа додатків дає змогу значною мірою подолати зазначений недолік самостійного навчання персоналу.

Завдяки комп’ютерним програмам підвищення кваліфікації керівників і фахівців відбувається в режимі постійного діалогу слухача з комп’ютером. У даному разі цей діалог здійснюється за допомогою різних засобів спілкування — комп’ютерної клавіатури, голосу, відеозображень, графічних матеріалів та малюнків.

За збереження переваг індивідуального навчання (контроль швидкості засвоєння матеріалу, його повторення і доступність), використання засобів мультимедіа дає можливість підтримувати постійний зворотний зв’язок та коригувати процес підвищення кваліфікації. Це дає змогу суттєво підвищити ефективність самостійного навчання керівників і фахівців. Дослідження американських учених показали, що комп’ютерне навчання з використанням засобів мультимедіа забезпечує більш високий ступінь за­своєння матеріалу (на 30 %) та більш високий відсоток запам’ятовування, ніж традиційні форми підвищення кваліфікації.

На відміну від традиційних форм підвищення кваліфікації керівників і фахівців за комп’ютеризованого навчання основні витрати пов’язані з розробленням, а не з реалізацією програми підвищення кваліфікації на підприємстві. Підготовка навчальної програми тривалістю одна година у США коштує близько 100 тис. дол. Однак після того як навчальна програма розроблена, підвищення кваліфікації керівників і фахівців вимагає відносно небагато коштів від організації, оскільки для її використання не потрібні ні викладачі, ні приміщення, ні навчальні матеріали [13].

Отже, у разі великої чисельності керівників структурних підрозділів і фахівців використання навчальних комп’ютерних програм стає з економічного погляду дуже вигідним для підвищення кваліфікації персоналу організації.

Суттєву допомогу керівникам і фахівцям, які підвищують свою кваліфікацію, дають лекції та консультації викладачів вищих навчальних закладів і закладів післядипломної освіти. Це значно розширює доступ слухачів до потрібної для них наукової, технічної та економічної інформації.

Самостійне навчання керівників і фахівців тісно пов’язане з іншими видами й формами навчання, які також відображаються в індивідуальних планах розвитку персоналу. Це, насамперед, стосується гнучкого навчання.

Гнучке навчання — це форма навчання керівників та фахівців з комплексним використанням елементів централізованого та дистанційного навчання відповідно до конкретних умов діяльності викладача та пізнавальної діяльності слухачів системи підвищення кваліфікації для максимального використання потенційних можливостей технологій відкритого навчання.

Характерними ознаками гнучкого навчання є:

доступність для всіх вікових соціальних груп персоналу без обмежень;

самостійне навчання працівників — провідна форма навчаль­ної діяльності;

індивідуалізація навчального процесу;

широкі права слухачів щодо визначення змісту, форм, методів, режиму й атестації навчання;

демократичне та гуманітарне керівництво навчальним проце­сом з боку викладача.

Гнучке навчання має особистісну орієнтацію. У процесі на-
вчання формується власний професійний досвід, що впливає на ефективність підготовки. Особливості та переваги відкритого навчання полягають у такому:

гнучкість, що реалізується через вільний вибір термінів, змісту, форм та методів навчання і рівня кваліфікації відповідно до потреб керівників і фахівців;

індивідуалізація навчання, що спрямована на диференційований підхід до слухачів, урахування їхніх звичок, досвіду, знань, віку, здібностей, мотивації до навчання, актуалізацію їх пріоритетних інтересів;

орієнтування на кінцевий результат, тобто організація на-
вчання відповідно до вимог виробництва. Навчання має вибірковий характер, вивчається той матеріал, що цікавить конкретного керівника чи фахівця;

диверсифікація — це розширення освітніх програм і систем навчання, що забезпечує збільшення переліку, зміну характеру та змісту освітніх послуг;

універсальність, тобто можливість використання технології відкритого навчання закладами освіти та організаціями;

економічна ефективність полягає в тому, що вартість гнучкого навчання набагато дешевша порівняно з традиційними формами навчання.

Контроль за виконанням керівниками та фахівцями плану самостійного навчання проводиться їх безпосереднім керівником за участі працівника служби управління персоналом. У разі необхідності питання про виконання плану самостійного навчання можуть бути розглянуті на зборах трудового колективу структурного підрозділу, під час проведення періодичної підсумкової та поточної атестації керівників і фахівців тощо.

Однією з форм підвищення кваліфікації персоналу з ви­щою освітою, що забезпечує безперервність підвищення кваліфікації працівника протягом його трудової діяльності в організації, є систематичне самостійне навчання керівників та фахівців (самоосвіта).

Систематичне самостійне навчання керівників і фахівців здійснюється на основі індивідуального плану розвитку чи особистих цілей працівника, що затверджуються його безпосереднім керівником. В індивідуальних планах розвитку, виходячи зі змісту і характеру праці, має передбачатися вивчення передового вітчизняного та зарубіжного досвіду у сфері трудової діяльності, новітніх досягнень науки і техніки, проблем менеджменту, маркетингу, ринкової економіки, права, соціології та ін.

Самоосвіта в організації полягає у самостійному вивченні керівниками, фахівцями спеціальної літератури (науково-технічної, економічної тощо), ознайомленні з передовим досвідом роботи підприємств галузі за допомогою організованої консультаційної і методичної допомоги з боку вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних інститутів. Самоосвітою керівників та фахівців є також керівництво і педагогічна діяльність на курсах цільового призначення, в школах з вивчення передових прийомів та методів праці та інших форм підвищення кваліфікації робітників.

Основною рисою самостійного навчання є його індивідуальний характер [13]. Керівник чи фахівець може визначати темп навчання, кількість повторень навчального матеріалу, тривалість заняття. Це дає можливість працівникові контролювати важливі параметри процесу підвищення кваліфікації, що є заданим за інших форм навчання. Водночас індивідуальний характер цієї форми підвищення кваліфікації позбавляє самостійне навчання одного з важливих умов результативності підготовки — зворотного зв’язку.

Це зумовлено тим, що в процесі самостійного навчання керівники і фахівці віддані самим собі. Разом з тим широке впровадження останнім часом в організаціях персональних комп’ютерів та їх мультимедіа додатків дає змогу значною мірою подолати зазначений недолік самостійного навчання персоналу.

Завдяки комп’ютерним програмам підвищення кваліфікації керівників і фахівців відбувається в режимі постійного діалогу слухача з комп’ютером. У даному разі цей діалог здійснюється за допомогою різних засобів спілкування — комп’ютерної клавіатури, голосу, відеозображень, графічних матеріалів та малюнків.

За збереження переваг індивідуального навчання (контроль швидкості засвоєння матеріалу, його повторення і доступність), використання засобів мультимедіа дає можливість підтримувати постійний зворотний зв’язок та коригувати процес підвищення кваліфікації. Це дає змогу суттєво підвищити ефективність самостійного навчання керівників і фахівців. Дослідження американських учених показали, що комп’ютерне навчання з використанням засобів мультимедіа забезпечує більш високий ступінь за­своєння матеріалу (на 30 %) та більш високий відсоток запам’ятовування, ніж традиційні форми підвищення кваліфікації.

На відміну від традиційних форм підвищення кваліфікації керівників і фахівців за комп’ютеризованого навчання основні витрати пов’язані з розробленням, а не з реалізацією програми підвищення кваліфікації на підприємстві. Підготовка навчальної програми тривалістю одна година у США коштує близько 100 тис. дол. Однак після того як навчальна програма розроблена, підвищення кваліфікації керівників і фахівців вимагає відносно небагато коштів від організації, оскільки для її використання не потрібні ні викладачі, ні приміщення, ні навчальні матеріали [13].

Отже, у разі великої чисельності керівників структурних підрозділів і фахівців використання навчальних комп’ютерних програм стає з економічного погляду дуже вигідним для підвищення кваліфікації персоналу організації.

Суттєву допомогу керівникам і фахівцям, які підвищують свою кваліфікацію, дають лекції та консультації викладачів вищих навчальних закладів і закладів післядипломної освіти. Це значно розширює доступ слухачів до потрібної для них наукової, технічної та економічної інформації.

Самостійне навчання керівників і фахівців тісно пов’язане з іншими видами й формами навчання, які також відображаються в індивідуальних планах розвитку персоналу. Це, насамперед, стосується гнучкого навчання.

Гнучке навчання — це форма навчання керівників та фахівців з комплексним використанням елементів централізованого та дистанційного навчання відповідно до конкретних умов діяльності викладача та пізнавальної діяльності слухачів системи підвищення кваліфікації для максимального використання потенційних можливостей технологій відкритого навчання.

Характерними ознаками гнучкого навчання є:

доступність для всіх вікових соціальних груп персоналу без обмежень;

самостійне навчання працівників — провідна форма навчаль­ної діяльності;

індивідуалізація навчального процесу;

широкі права слухачів щодо визначення змісту, форм, методів, режиму й атестації навчання;

демократичне та гуманітарне керівництво навчальним проце­сом з боку викладача.

Гнучке навчання має особистісну орієнтацію. У процесі на-
вчання формується власний професійний досвід, що впливає на ефективність підготовки. Особливості та переваги відкритого навчання полягають у такому:

гнучкість, що реалізується через вільний вибір термінів, змісту, форм та методів навчання і рівня кваліфікації відповідно до потреб керівників і фахівців;

індивідуалізація навчання, що спрямована на диференційований підхід до слухачів, урахування їхніх звичок, досвіду, знань, віку, здібностей, мотивації до навчання, актуалізацію їх пріоритетних інтересів;

орієнтування на кінцевий результат, тобто організація на-
вчання відповідно до вимог виробництва. Навчання має вибірковий характер, вивчається той матеріал, що цікавить конкретного керівника чи фахівця;

диверсифікація — це розширення освітніх програм і систем навчання, що забезпечує збільшення переліку, зміну характеру та змісту освітніх послуг;

універсальність, тобто можливість використання технології відкритого навчання закладами освіти та організаціями;

економічна ефективність полягає в тому, що вартість гнучкого навчання набагато дешевша порівняно з традиційними формами навчання.

Контроль за виконанням керівниками та фахівцями плану самостійного навчання проводиться їх безпосереднім керівником за участі працівника служби управління персоналом. У разі необхідності питання про виконання плану самостійного навчання можуть бути розглянуті на зборах трудового колективу структурного підрозділу, під час проведення періодичної підсумкової та поточної атестації керівників і фахівців тощо.