4.2. Горизонтальний та вертикальний аналіз операцій банку

Дослідження активів банку полягає у використанні аналітичних прийомів, спрямованих на визначення загального обсягу коштів, які перебувають у розпорядженні банку, їх структури і динаміки в аналітичному періоді.

Загальний аналіз активів банку ґрунтується на застосуванні методик вертикального та горизонтального аналізу, які передбачають обчислення та подальшу оцінку таких показників:

процентні співвідношення окремих показників з агрегованим показником;

абсолютні зміни кінцевих показників порівняно з початковими (базисними);

темпи зростання або приросту показників в аналітичному періоді.

У процесі вертикального, або структурного аналізу активів ви­значається питома вага активів за їх цільовим використанням, ступенем ліквідності, рівнем дохідності, а також склад та структура кожного виду активів: кредитного портфеля, портфеля цінних паперів, високоліквідних та інших активів. Вертикальний аналіз структури балансу дає змогу робити висновки про перерозподіл вкладень у різні види активів і про зміни джерел фінансування підприємства. Результати цього аналізу використовуються в процесі оцінки якості складу активів та їх оптимізації. Вони, як правило, оформляються в таблиці та графічно у формі секторних або стовпчикових діаграм.

Горизонтальний, або трендовий, аналіз дає змогу вивчити динаміку активів у цілому й окремих їх видів у часі, визначити загальні тенденції їх зміни або тренду.

Результати цього аналізу оформляються графічно у формі стовпчикових діаграм та лінійних графіків, що полегшує визначення лінії тренду.

Вертикальний та горизонтальний аналіз під час загального вивчення активів зазвичай здійснюється одночасно.

Аналіз динаміки, складу та структури активів банку та їх оцінка наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

ДИНАМІКА, СКЛАД ТА СТРУКТУРА АКТИВІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Дані таблиці свідчать, що при загальних темпах приросту активів на 6,1 % темпи приросту високоліквідних активів і кредитного портфеля становлять відповідно 16,7 та 13,1 %. Це означає, що комерційний банк розширює кредитну діяльність, одночасно турбується про свою ліквідність і надійність.

Викликає занепокоєння зменшення портфеля цінних паперів як у загальних активах за абсолютним обсягом, так і питомою вагою. Особливої уваги потребує інвестиційна діяльність банку, яка разом з кредитною є основною.

Зниження нематеріальних активів банку відбулося в результаті їх зношування за період, що аналізується, тоді як приросту їх не спостерігалося.

Високий темп приросту характеризує динаміку основних засобів. Це може бути результатом розвитку банку, розширення мережі його філій, підвищення рівня технічного забезпечення тощо. У цьому випадку зміни можна вважати нормальними. Але якщо тенденцію підвищення питомої ваги основних засобів не буде зупинено, структура активів банку погіршиться і перетвориться на неефективну.

Значний темп приросту інших активів вимагає уважного дослідження. Особливо, якщо його спричинило зростання дебіторської заборгованості. Дебіторську заборгованість становлять кошти, тимчасово вилучені з обороту, тому бажаним є скорочення або, принаймні, стабілізація її питомої ваги в загальних (сумарних) активах банку. Слід мати на увазі, що висока питома вага інших активів є найнегативнішою ознакою в діяльності банку.

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що динаміка, склад і структура активів відповідає основним принципам і напрямам розвитку банку, але розвиток активів далі вимагає їх коригування в напрямі підвищення питомої ваги кредитно-інвести­ційного портфеля й уповільнення темпів приросту основних засобів та інших активів.

У процесі аналізу активів потрібно визначити ступінь тенденції та лінію їх тренду, для чого слід розрахувати динамічний ряд за кілька років.

З метою виявлення ролі кожного виду активів та тенденцій, що складаються під час їх формування, необхідно проаналізувати динаміку, склад і структуру дохідних і недохідних
активів.

Цей аналіз можна зробити на основі табл. 4.2.

Таблиця 4.2

ДИНАМІКА, СКЛАД ТА СТРУКТУРА АКТИВІВ БАНКУ
З ПОГЛЯДУ ЇХ ДОХІДНОСТІ

Зміни, що характеризують дохідні і недохідні активи, вказують на те, що якість їх погіршилась: за приросту загальної суми активів на 6,1 %, приріст дохідних і недохідних активів становить відповідно 0,4 і 10,0 %, і простежується тенденція зниження питомої ваги дохідних активів до 38,5 %. Такий стан свідчить про те, що банк не приділяє достатньої уваги цим питанням.

Дослідження активів банку полягає у використанні аналітичних прийомів, спрямованих на визначення загального обсягу коштів, які перебувають у розпорядженні банку, їх структури і динаміки в аналітичному періоді.

Загальний аналіз активів банку ґрунтується на застосуванні методик вертикального та горизонтального аналізу, які передбачають обчислення та подальшу оцінку таких показників:

процентні співвідношення окремих показників з агрегованим показником;

абсолютні зміни кінцевих показників порівняно з початковими (базисними);

темпи зростання або приросту показників в аналітичному періоді.

У процесі вертикального, або структурного аналізу активів ви­значається питома вага активів за їх цільовим використанням, ступенем ліквідності, рівнем дохідності, а також склад та структура кожного виду активів: кредитного портфеля, портфеля цінних паперів, високоліквідних та інших активів. Вертикальний аналіз структури балансу дає змогу робити висновки про перерозподіл вкладень у різні види активів і про зміни джерел фінансування підприємства. Результати цього аналізу використовуються в процесі оцінки якості складу активів та їх оптимізації. Вони, як правило, оформляються в таблиці та графічно у формі секторних або стовпчикових діаграм.

Горизонтальний, або трендовий, аналіз дає змогу вивчити динаміку активів у цілому й окремих їх видів у часі, визначити загальні тенденції їх зміни або тренду.

Результати цього аналізу оформляються графічно у формі стовпчикових діаграм та лінійних графіків, що полегшує визначення лінії тренду.

Вертикальний та горизонтальний аналіз під час загального вивчення активів зазвичай здійснюється одночасно.

Аналіз динаміки, складу та структури активів банку та їх оцінка наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

ДИНАМІКА, СКЛАД ТА СТРУКТУРА АКТИВІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Дані таблиці свідчать, що при загальних темпах приросту активів на 6,1 % темпи приросту високоліквідних активів і кредитного портфеля становлять відповідно 16,7 та 13,1 %. Це означає, що комерційний банк розширює кредитну діяльність, одночасно турбується про свою ліквідність і надійність.

Викликає занепокоєння зменшення портфеля цінних паперів як у загальних активах за абсолютним обсягом, так і питомою вагою. Особливої уваги потребує інвестиційна діяльність банку, яка разом з кредитною є основною.

Зниження нематеріальних активів банку відбулося в результаті їх зношування за період, що аналізується, тоді як приросту їх не спостерігалося.

Високий темп приросту характеризує динаміку основних засобів. Це може бути результатом розвитку банку, розширення мережі його філій, підвищення рівня технічного забезпечення тощо. У цьому випадку зміни можна вважати нормальними. Але якщо тенденцію підвищення питомої ваги основних засобів не буде зупинено, структура активів банку погіршиться і перетвориться на неефективну.

Значний темп приросту інших активів вимагає уважного дослідження. Особливо, якщо його спричинило зростання дебіторської заборгованості. Дебіторську заборгованість становлять кошти, тимчасово вилучені з обороту, тому бажаним є скорочення або, принаймні, стабілізація її питомої ваги в загальних (сумарних) активах банку. Слід мати на увазі, що висока питома вага інших активів є найнегативнішою ознакою в діяльності банку.

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що динаміка, склад і структура активів відповідає основним принципам і напрямам розвитку банку, але розвиток активів далі вимагає їх коригування в напрямі підвищення питомої ваги кредитно-інвести­ційного портфеля й уповільнення темпів приросту основних засобів та інших активів.

У процесі аналізу активів потрібно визначити ступінь тенденції та лінію їх тренду, для чого слід розрахувати динамічний ряд за кілька років.

З метою виявлення ролі кожного виду активів та тенденцій, що складаються під час їх формування, необхідно проаналізувати динаміку, склад і структуру дохідних і недохідних
активів.

Цей аналіз можна зробити на основі табл. 4.2.

Таблиця 4.2

ДИНАМІКА, СКЛАД ТА СТРУКТУРА АКТИВІВ БАНКУ
З ПОГЛЯДУ ЇХ ДОХІДНОСТІ

Зміни, що характеризують дохідні і недохідні активи, вказують на те, що якість їх погіршилась: за приросту загальної суми активів на 6,1 %, приріст дохідних і недохідних активів становить відповідно 0,4 і 10,0 %, і простежується тенденція зниження питомої ваги дохідних активів до 38,5 %. Такий стан свідчить про те, що банк не приділяє достатньої уваги цим питанням.