7.5. Особливості аналізу обмінних операцій

Операції купівлі-продажу іноземної валюти є найпоширенішими банківськими операціями. Ці операції здійснюються всіма банками, які мають ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями. Обмінні операції здійснюються банками через власні операційні каси, власні пункти обміну валют та пункти обміну валют, які відкриті на підставі агентських угод. Слід зазначити, що пункти обміну валют — агенти, які мають певні особливості в організації розрахунків.

По-перше, агентська угода укладається банком із суб’єктом під­приємницької діяльності, суть якої полягає у наданні банку певних послуг. Операції агентів здійснюються за рахунок коштів банку і обліковуються на балансі банку. Фінансовий результат за цієї категорії обмінних пунктів формується на балансі банку, а розрахунки банку здійснюються за визначеною в агентській угоді формою.

У практиці банку найчастіше сума, що підлягає сплаті агенту, розраховується залежно від показників діяльності (обсяг коштів, оборот коштів, реалізований та нереалізований результат, сплата збору до Пенсійного фонду, заробітна плата касира та інші накладні витрати). Але бувають і інші форми розрахунків, визначені в абсолютній формі. У такому разі перед аналітичною службою банку постає завдання оцінити ефективність використання послуг агента та доцільність установлення певного розміру платежу. Крім того, пункти обміну валют, відкриті на агентських угодах, мають найбільший ступінь ризику для банку з погляду порушень валютного законодавства. Адже за наявності таких порушень штрафні санкції покладаються на банк.

У зв’язку з цим аналіз зазначених операцій необхідно проводити саме у цьому розрізі. Якщо результативність обмінного пункту агента невисока, необхідно зіставити ризики і прийняти рішення щодо подальшої його роботи.

Практично будь-яке управлінське рішення має як позитивні, так і негативні наслідки, і метою управлінської політики має бути впровадження тих заходів, за яких різниця між позитивним і негативним рішеннями була б максимально позитивною у певній сфері діяльності банку.

Головним критерієм управлінських заходів у сфері валюто-обмінних операцій є їх вплив на ефективність, рентабельність, що досягається за рахунок:

оптимізації коштів, що використовуються;

курсової політики.

За результатами аналізу діяльності банку на ринку валютообмінних операцій необхідно виділити загальний вплив факторів на динаміку прибутковості. З’ясування причин змін самих факторів є предметом ситуаційного аналізу, що реалізується через маркетингові функції.

Розглянемо приклад аналізу роботи обмінних пунктів банку. Припустимо, що 1 і 2-й пункти — агенти, інші — пункти обміну банку. У звітному періоді обсяг операцій та фінансовий результат значно відрізняються. Факторний аналіз надасть інформацію, які чинники вплинули на діяльність пунктів обміну та визначить ефективність їх роботи.

Таблиця 7.14

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ОБМІННИХ ПУНКТІВ, тис. грн

Пункт обміну валют 1 — агент.

Розташований у великому супермаркеті.

Поряд з ним у звітному періоді відкрито ще два пункти інших банків.

У звітному періоді попит на послуги спостерігався високий.

Курсові коливання значні, що вплинуло на нереалізований фінансовий результат.

Обсяг операцій суттєво не відрізняється від середнього.

Сплата коштів агенту — 20 % від фінансового результату.

Ліміт авансу — 3000 дол. США, 1000 євро, 5000 грн.

Пункт обміну 5 — власний пункт обміну.

Місце розташування — у спальному районі міста.

Попит високий, але це не вплинуло на обсяг операцій, оскільки місце розташування не вигідне.

Курсові коливання значні, що вплинуло на нереалізований фінансовий результат.

Ліміт авансу — 3000 дол. США, 1000 євро, 5000 грн.

Якщо порівняти роботу двох обмінних пунктів, можна зробити висновок, що у звітному періоді вони були результативними. Однак робота власного обмінного пункту у зв’язку з незручним місцем розташування при однакових сумах ліміту була менш ефективною. Обсяг операцій значно менший, і частка реалізованого фінансового результату, тобто фактичного прибутку, становить меншу питому вагу.

За таким принципом слід проаналізувати роботу кожного пункту обміну валют, порівняти показники їхньої діяльності та визначити чинники, що вплинули на підвищення прибутковості, і ті, що її стримують.

Фактори, що мають високий вплив на результат валютообмінних операцій банку:

місткість ринку послуг (попит);

сезонний характер (наприклад, обмінні пункти у зоні відпочинку);

конкурентна позиція (пропозиція);

динаміка курсів, їх змін, розмір маржі;

адміністративні чинники;

технічна оснащенність;

режим роботи;

рівень кваліфікації (уміння оцінити платоспроможність банк­нот, виявлення фальшивок).

Виконуючи завдання, що постають перед банком, і працюючи з показниками, менеджери банку повинні брати до уваги малокон­трольовані чинники зовнішнього ринку. Економічні та політичні умови, дії конкурентів, зміни у соціальному і культурному рівні населення — все це повинно враховуватись під час моделювання, координації та формування спектра послуг.

Операції купівлі-продажу іноземної валюти є найпоширенішими банківськими операціями. Ці операції здійснюються всіма банками, які мають ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями. Обмінні операції здійснюються банками через власні операційні каси, власні пункти обміну валют та пункти обміну валют, які відкриті на підставі агентських угод. Слід зазначити, що пункти обміну валют — агенти, які мають певні особливості в організації розрахунків.

По-перше, агентська угода укладається банком із суб’єктом під­приємницької діяльності, суть якої полягає у наданні банку певних послуг. Операції агентів здійснюються за рахунок коштів банку і обліковуються на балансі банку. Фінансовий результат за цієї категорії обмінних пунктів формується на балансі банку, а розрахунки банку здійснюються за визначеною в агентській угоді формою.

У практиці банку найчастіше сума, що підлягає сплаті агенту, розраховується залежно від показників діяльності (обсяг коштів, оборот коштів, реалізований та нереалізований результат, сплата збору до Пенсійного фонду, заробітна плата касира та інші накладні витрати). Але бувають і інші форми розрахунків, визначені в абсолютній формі. У такому разі перед аналітичною службою банку постає завдання оцінити ефективність використання послуг агента та доцільність установлення певного розміру платежу. Крім того, пункти обміну валют, відкриті на агентських угодах, мають найбільший ступінь ризику для банку з погляду порушень валютного законодавства. Адже за наявності таких порушень штрафні санкції покладаються на банк.

У зв’язку з цим аналіз зазначених операцій необхідно проводити саме у цьому розрізі. Якщо результативність обмінного пункту агента невисока, необхідно зіставити ризики і прийняти рішення щодо подальшої його роботи.

Практично будь-яке управлінське рішення має як позитивні, так і негативні наслідки, і метою управлінської політики має бути впровадження тих заходів, за яких різниця між позитивним і негативним рішеннями була б максимально позитивною у певній сфері діяльності банку.

Головним критерієм управлінських заходів у сфері валюто-обмінних операцій є їх вплив на ефективність, рентабельність, що досягається за рахунок:

оптимізації коштів, що використовуються;

курсової політики.

За результатами аналізу діяльності банку на ринку валютообмінних операцій необхідно виділити загальний вплив факторів на динаміку прибутковості. З’ясування причин змін самих факторів є предметом ситуаційного аналізу, що реалізується через маркетингові функції.

Розглянемо приклад аналізу роботи обмінних пунктів банку. Припустимо, що 1 і 2-й пункти — агенти, інші — пункти обміну банку. У звітному періоді обсяг операцій та фінансовий результат значно відрізняються. Факторний аналіз надасть інформацію, які чинники вплинули на діяльність пунктів обміну та визначить ефективність їх роботи.

Таблиця 7.14

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ОБМІННИХ ПУНКТІВ, тис. грн

Пункт обміну валют 1 — агент.

Розташований у великому супермаркеті.

Поряд з ним у звітному періоді відкрито ще два пункти інших банків.

У звітному періоді попит на послуги спостерігався високий.

Курсові коливання значні, що вплинуло на нереалізований фінансовий результат.

Обсяг операцій суттєво не відрізняється від середнього.

Сплата коштів агенту — 20 % від фінансового результату.

Ліміт авансу — 3000 дол. США, 1000 євро, 5000 грн.

Пункт обміну 5 — власний пункт обміну.

Місце розташування — у спальному районі міста.

Попит високий, але це не вплинуло на обсяг операцій, оскільки місце розташування не вигідне.

Курсові коливання значні, що вплинуло на нереалізований фінансовий результат.

Ліміт авансу — 3000 дол. США, 1000 євро, 5000 грн.

Якщо порівняти роботу двох обмінних пунктів, можна зробити висновок, що у звітному періоді вони були результативними. Однак робота власного обмінного пункту у зв’язку з незручним місцем розташування при однакових сумах ліміту була менш ефективною. Обсяг операцій значно менший, і частка реалізованого фінансового результату, тобто фактичного прибутку, становить меншу питому вагу.

За таким принципом слід проаналізувати роботу кожного пункту обміну валют, порівняти показники їхньої діяльності та визначити чинники, що вплинули на підвищення прибутковості, і ті, що її стримують.

Фактори, що мають високий вплив на результат валютообмінних операцій банку:

місткість ринку послуг (попит);

сезонний характер (наприклад, обмінні пункти у зоні відпочинку);

конкурентна позиція (пропозиція);

динаміка курсів, їх змін, розмір маржі;

адміністративні чинники;

технічна оснащенність;

режим роботи;

рівень кваліфікації (уміння оцінити платоспроможність банк­нот, виявлення фальшивок).

Виконуючи завдання, що постають перед банком, і працюючи з показниками, менеджери банку повинні брати до уваги малокон­трольовані чинники зовнішнього ринку. Економічні та політичні умови, дії конкурентів, зміни у соціальному і культурному рівні населення — все це повинно враховуватись під час моделювання, координації та формування спектра послуг.