4.3. Коефіцієнтний аналіз якості активів

К оглавлению 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136

Дослідники давно дійшли висновку про те, що неможливо виділити з числа результативних показників який-небудь один як загальний, придатний для комплексної оцінки. Це пов’язано зі значним і постійно зростаючим числом як об’єктів аналізу, так і індикаторів, критеріїв діяльності. Звідси виникає необхідність формування комплексної оцінки на базі системи показників, агрегування яких тим чи іншим способом дозволить рангувати результати.

Основою узагальнюючої комплексної оцінки є методи середньої геометричної та коефіцієнтів.

Метод середньої геометричної базується на визначенні коефіцієнтів за окремими показниками, коли за одиницю береться найвище значення даного індикатора. Інтегральна оцінка розраховується за формулою середньої геометричної.

Метод коефіцієнтів базується на отриманні інтегрального показника через перемноження існуючих коефіцієнтів і по суті своїй аналогічний методу середньої геометричної.

Вищеназвані методи є основними при з’ясуванні якості активів банку. Метою аналізу якості активів є визначення їх життєздатності і правильності відображення їх вартості у звітності банку.

Якісний склад активів характеризується співвідношенням продуктивних і непродуктивних активів і витрат на власні потреби. До продуктивних активів відносять усі операції з клієнтурою та контрагентами банку за кредитно-інвестиційною системою, до непродуктивних — капіталізовані активи, нематеріальні активи, дебіторську заборгованість (у тому числі нараховані доходи) та збитки. Це вказує на те, що основним видом діяльності комерційного банку є формування та розміщення кредитно-інвестиційних ресурсів, і показником активності банку слугує питома вага кредитно-інвестиційного портфеля у його активах. За даними табл. 2.1, цей показник у банку, що досліджується, становить 37,0 %. Така кредитно-інвестиційна політика банку є пасивною і малоризиковою, що підтверджується критеріями оцінки кредитно-інвестиційної політики комерційних банків, наведеними в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ПОЛІТИКИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Значення показника питомої ваги кредитно-інвестиційного портфеля в активах, %	Характеристика кредитно- інвестиційної політики
Менше 65	Пасивна
65—75	Активна
Більше 75	Ризикова

Характер кредитно-інвестиційної політики впливає на прибутковість та ліквідність комерційного банку. Підвищення питомої ваги кредитно-інвестиційних вкладень у загальних активах свідчить про те, що комерційний банк намагається підвищити прибутковість активів, нехтуючи їх ліквідністю.

Оцінюючи якість активів банку, слід ураховувати їх ризикованість, яка залежить від обсягу розміщення коштів в активах. Іншими словами, величину активів банку обчислюють з урахуванням коефіцієнтів їх ризиків, тобто можливість втрати частини їх вартості внаслідок тієї чи іншої активної операції.

За ступенем ризику вкладень та можливості втрати частини їх вартості активи комерційного банку поділяються на п’ять груп з коефіцієнтами ризику від нуля до одиниці (табл. 4.4).

Таблиця 4.4

РОЗПОДІЛ АКТИВІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ НА ГРУПИ РИЗИКУ

№	Групи активів	Коефіцієнт ризику
1 група
1.1	Банкноти, монети, дорожні чеки та банківські метали	0
1.2	Кошти до запитання в НБУ	0
1.3	Термінові депозити в НБУ	0
1.4	Боргові цінні папери, які рефінансуються в НБУ	0
1.5	Боргові цінні папери центральних органів державного управління	0
2 група
2.1	Короткострокові кредити, надані центральним органам державного управління	10
2.2	Довгострокові кредити, надані центральним органам державного управління	10
2.3	Прибутки, нараховані за кредитами, наданими центральним органам державного управління	10
2.4	Прострочені нараховані доходи за кредитами, наданими центральним органам державного управління	10
3 група
3.1	Короткострокові кредити, надані місцевим органам державного управління	20
3.2	Довгострокові кредити, надані місцевим органам державного управління	20
3.3	Нараховані доходи за кредитами, наданими місцевим органам державного управління	20
3.4	Прострочені нараховані доходи за кредитами, наданими місцевим органам державного управління	20
3.5	Боргові цінні папери місцевих органів державного управління	20
4 група
4.1	Кошти до запитання в інших банках	50
4.2	Термінові депозити, розміщені в інших банках (за винятком простроченої заборгованості)	50
4.3	Нараховані доходи за борговими цінними паперами у портфелі банку для продажу і на інвестиції	50
4.4	Прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами у портфелі банку для продажу і на інвестиції	50
5 група
5.1	Кредити, надані іншим банкам	100
5.2	Сумнівна заборгованість інших банків	100
5.3	Дебіторська заборгованість за операціями з іншими банками	100
5.4	Кредити, надані суб’єктами господарської діяльності	100
5.5	Сумнівна заборгованість за кредитами, наданими суб’єктами господарської діяльності	100
5.6	Пролонгована та прострочена заборгованість за кредитами, наданими центральними органами державного управління	100
5.7	Пролонгована та прострочена заборгованість за кредитами, наданими місцевими органами державного управління	100
5.8	Сумнівна заборгованість за кредитами, наданими органам вищого державного управління	100
5.9	Кредити, надані фізичним особам та на поточні потреби і на інвестиційну діяльність	100
5.10	Сумнівна заборгованість за кредитами, наданими фізичним особам	100
5.11	Кредити, надані за рахунок бюджетних коштів та позабюджетних фондів	100
5.12	Дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами	100
5.13	Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами	100
5.14	Операції з цінними паперами	100
5.15	Основні кошти, капітальні вкладення і товарно-матеріальні цінності	100
5.16	Дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку	100
5.17	Дебіторська заборгованість за податками і обов’язковими платежами	100
5.18	Дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами	100
5.19	Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку	100
5.20	Нараховані та прострочені інші нараховані доходи	100
5.21	Сумнівна дебіторська заборгованість	100
5.22	Дебіторські суми до з’ясування	100
Групи активів (позабалансові рахунки)
1	Зобов’язання з кредитування, видані банкам і клієнтам	50
2	Валюта і банківські метали, куплені але не отримані	50
3	Активи до отримання	50
4	Гарантії, поручительства, акредитиви й акцепти, надані банком	100
5	Гарантії, надані клієнтам	100
6	Сумнівні гарантії і поручительства	100
7	Сумнівні вимоги за операціями з валютою і банківськими металами	100
8	Вимоги за андеррайтингом цінних паперів	100
9	Сумнівні вимоги за операціями з фінансовими інструментами, крім інструментів валютного обміну	100

Величина активів з урахуванням їх якості розраховується за формулою:

де Ар — активи комерційного банку, зважені на коефіцієнти ризику;

Аі — види активів і-го ступеня ризику;

Крі — коефіцієнт ризику і-го ступеня;

n — кількість видів активів, згрупованих за ступенями ризику.

Основними показниками, які дають змогу оцінити достатність високоліквідних активів для забезпечення ліквідності комерційного банку, є коефіцієнт миттєвої ліквідності та коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів і робочих активів банку.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності обчислюється як відношення суми коштів на коррахунках і в касі до коштів, залучених банком на поточні рахунки:

де Км.л — коефіцієнт миттєвої ліквідності, %;

Кк.р — кошти на кореспондентських рахунках в інших банках, грн;

Кк — кошти в касі банку, грн;

Кп.р — кошти залучені банком на поточні рахунки, грн.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує, яку частину залучених на поточні рахунки коштів банк може сплатити у терміновому порядку.

Коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів банку характеризує питому вагу високоліквідних активів банку в робочих активах:

де Кв.а — коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів банку, %;

ВА — сума високоліквідних активів, грн;

РА — сума робочих активів банку, грн.

За визначенням НБУ, робочі активи включають «кошти на кор-
рахунках, у касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку»

У процесі аналізу ці коефіцієнти розглядаються в порівнянні з нормативними їх значеннями і в динаміці.

Оцінюючи ці коефіцієнти, необхідно пам’ятати, що надто високі їх значення негативно впливають на дохідність банку, а занадто низькі — свідчать про погіршення надійності банку.