7.4. Аналіз кореспондентської мережі банку

Аналіз кореспондентської мережі банку є досить важливим етапом аналізу валютних операцій. Відкриття значної кількості кореспондентських рахунків, вибір країни, валюти рахунку та умов платежів здійснюються з урахуванням експортно-імпорт­них тенденцій клієнтів банку та забезпечення власних потреб банку в розрахунках за валютними операціями. Щоб визначи-
ти ефективність використання коштів та проведення платежів за коррахунками, необхідно проаналізувати обороти коштів
у розрізі кожного банку-кореспондента. Якщо за деякими з них ураховуються кошти та не здійснюються операції, це можна розцінювати як відволікання коштів або навіть приховане кредитування.

Слід звернути увагу на наявність кореспондентських рахунків, за якими не проводяться операції, та на відсутні або досить незначні залишки. Це спричинює додаткові витрати банку на розрахунково-касове обслуговування.

Визначимо структуру кореспондентської мережі банку та резидентності.

Таблиця 7.12

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КОРЕСПОНДЕНТСЬКОЇ МЕРЕЖІ
У РОЗРІЗІ ВАЛЮТ ТА РЕЗИДЕНТНОСТІ

Дані табл. 7.12 свідчать, що кореспондентська мережа банку в іноземній валюті станом на 1 січня 2002 р. має 11 банків, з яких 7 банків-резидентів (63,64 % від загальної кількості) та чотири банки-нерезиденти (36,36 %). Кореспондентські рахунки у вільно конвертованій валюті банків-резидентів становлять 54,55 %, у неконвертованій — 9,09 % від загальної кількості банків-корес­пондентів, що відкриті в іноземній валюті. Спостерігається розширення мережі у період за рахунок відкриття трьох нових кореспондентських рахунків та закриття одного рахунку у неконвертованій валюті банку-резидента. Зміни у кореспондентській мережі можуть бути наслідком політичних або економічних чинників, наприклад введення євро у 2002 р. призвело до закриття кореспондентських рахунків у німецьких марках, французьких франках, італійських лірах та відкриття рахунків у євро. Зміни у партнерських відносинах та зовнішньоекономічній діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, санкції міжнародних організацій та інше також можуть ініціювати зміни кореспондентської мережі.

Таблиця 7.13

АНАЛІЗ РУХУ КОШТІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
ЗА КОРЕСПОНДЕНТСЬКИМИ РАХУНКАМИ БАНКУ, тис. грн

У поточному році банк продовжував розвивати кореспондентську мережу, враховуючи як поточні, так і перспективні запити клієнтів. Як видно з наведених даних, за аналізований період не за всіма рахунками проводилися операції. Так, не було руху коштів на коррахунках у банку «А» та банку «В». Подібне явище є непродуктивним відволіканням коштів з обороту і потребує додаткового аналізу доцільності триманням коштів на цих рахунках. Найбільш активний рух коштів спостерігався за коррахунком банку-резидента «Ж» та банку-нерезидента «Z». Так, дебетові обороти по банку «Ж» становили 247 980 грн, а кредитові обороти — 215 430 грн. Коефіцієнт оборотності коштів за рахунками банку «Ж» становив 1,87 разів.

Аналізуючи розвиток кореспондентської мережі, необхідно простежувати динаміку зростання кількості відкритих клієнтських рахунків в іноземній валюті. При цьому позитивною тенденцією вважається пропорційне зростання як рахунків «ЛОРО», так і рахунків «НОСТРО».

Аналіз кореспондентської мережі банку є досить важливим етапом аналізу валютних операцій. Відкриття значної кількості кореспондентських рахунків, вибір країни, валюти рахунку та умов платежів здійснюються з урахуванням експортно-імпорт­них тенденцій клієнтів банку та забезпечення власних потреб банку в розрахунках за валютними операціями. Щоб визначи-
ти ефективність використання коштів та проведення платежів за коррахунками, необхідно проаналізувати обороти коштів
у розрізі кожного банку-кореспондента. Якщо за деякими з них ураховуються кошти та не здійснюються операції, це можна розцінювати як відволікання коштів або навіть приховане кредитування.

Слід звернути увагу на наявність кореспондентських рахунків, за якими не проводяться операції, та на відсутні або досить незначні залишки. Це спричинює додаткові витрати банку на розрахунково-касове обслуговування.

Визначимо структуру кореспондентської мережі банку та резидентності.

Таблиця 7.12

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КОРЕСПОНДЕНТСЬКОЇ МЕРЕЖІ
У РОЗРІЗІ ВАЛЮТ ТА РЕЗИДЕНТНОСТІ

Дані табл. 7.12 свідчать, що кореспондентська мережа банку в іноземній валюті станом на 1 січня 2002 р. має 11 банків, з яких 7 банків-резидентів (63,64 % від загальної кількості) та чотири банки-нерезиденти (36,36 %). Кореспондентські рахунки у вільно конвертованій валюті банків-резидентів становлять 54,55 %, у неконвертованій — 9,09 % від загальної кількості банків-корес­пондентів, що відкриті в іноземній валюті. Спостерігається розширення мережі у період за рахунок відкриття трьох нових кореспондентських рахунків та закриття одного рахунку у неконвертованій валюті банку-резидента. Зміни у кореспондентській мережі можуть бути наслідком політичних або економічних чинників, наприклад введення євро у 2002 р. призвело до закриття кореспондентських рахунків у німецьких марках, французьких франках, італійських лірах та відкриття рахунків у євро. Зміни у партнерських відносинах та зовнішньоекономічній діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, санкції міжнародних організацій та інше також можуть ініціювати зміни кореспондентської мережі.

Таблиця 7.13

АНАЛІЗ РУХУ КОШТІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
ЗА КОРЕСПОНДЕНТСЬКИМИ РАХУНКАМИ БАНКУ, тис. грн

У поточному році банк продовжував розвивати кореспондентську мережу, враховуючи як поточні, так і перспективні запити клієнтів. Як видно з наведених даних, за аналізований період не за всіма рахунками проводилися операції. Так, не було руху коштів на коррахунках у банку «А» та банку «В». Подібне явище є непродуктивним відволіканням коштів з обороту і потребує додаткового аналізу доцільності триманням коштів на цих рахунках. Найбільш активний рух коштів спостерігався за коррахунком банку-резидента «Ж» та банку-нерезидента «Z». Так, дебетові обороти по банку «Ж» становили 247 980 грн, а кредитові обороти — 215 430 грн. Коефіцієнт оборотності коштів за рахунками банку «Ж» становив 1,87 разів.

Аналізуючи розвиток кореспондентської мережі, необхідно простежувати динаміку зростання кількості відкритих клієнтських рахунків в іноземній валюті. При цьому позитивною тенденцією вважається пропорційне зростання як рахунків «ЛОРО», так і рахунків «НОСТРО».