9.3.2. Аналіз трастових операцій

Трастові (довірчі) послуги комерційних банків — це довірчі послуги з управління і розпорядження коштами клієнтів банку, їхніми цінними паперами та іншими активами. Надаючи трастові послуги, банк проводить операції з майном клієнта (довірителя) і стає повноважним посередником між ринком і клієнтом, приймаючи інвестиційні й управлінські рішення в інтересах свого клієнта і розподіляючи у разі необхідності кошти для забезпечення зобов’язань клієнта. До трастових послуг належать придбання і продаж цінних паперів клієнта з метою максимізації його прибутку, контроль за отриманням прибутків на користь клієнта (дивідендів, процентів та ін.), ведення особистих банківських рахунків клієнта (оплата його рахунків, одержання належних йому платежів та ін.). Діяльність банку як довіреного агента в інтересах клієнтів здійснюється в тих напрямах, які передбачені контрактом між банком (гарантом) і клієнтом (довірителем) протягом певного часу. Проведення трастових операцій потребує більш широкого діапазону професійних навичок, ніж інші види банківської справи: необхідне знання законодавства, досвід інвестиційної діяльності, навички в управлінні власністю та ін.

Активи, якими розпоряджаються банки в інтересах своїх клієн­тів, належать не банку, а довірителям. Будь-які прибутки або збитки від активів, гарантом яких виступає банк, також належать не банку, а довірителям. Банк, як правило, не одержує процентного прибутку від управління активами довірителя, його винагородою є комісія за надання послуги. Надаючи трастові послуги, банк передусім враховує інтереси своїх клієнтів, тоді як в інших банківських послугах більше уваги приділяється інтересам банку.

Трастові послуги на сьогодні є одними з найбільш важливих і перспективних послуг серед усіх інших традиційних і нетрадиційних послуг банків.

Групи клієнтів, яким надаються трастові послуги, можна класифікувати у такий спосіб:

трастові послуги, що надаються суб’єктам господарської діяльності;

трастові послуги, що надаються приватним особам.

Трастові послуги, що надаються суб’єктам господарської діяльності. Банки можуть діяти як довірені агенти суб’єк­тів господарської діяльності (підприємств). Їхня діяльність мо­же включати випуск боргових зобов’язань в інтересах підприємств, виплату дивідендів або процентів за будь-якими борговими зобов’язаннями, реінвестування дивідендів за вимогою акціонерів і погашення боргових зобов’язань після закінчення терміну їх дії.

Банки можуть розпоряджатися переданням прав власності на акції компанії, здійснювати їх конверсію в боргові цінні папери; можуть брати участь у зборах акціонерів. Надаючи трастові послуги, банки повинні володіти всією обліковою діловою інформацією відносно тієї сфери, в якій заінтересований клієнт, і допомагати своїм клієнтам оцінювати існуючі в ній ризики.

Пропонуючи кваліфіковані послуги з управління власністю, банки надають підприємствам послуги типу «майстер траст», що передбачає управління коштами пенсійних фондів або груп інших компаній загальним рахунком довірителів з метою максимізації прибутку останніх.

Трастові послуги, що надаються приватним особам. Банки можуть надавати приватним особам широкий спектр трастових послуг у вигляді управління власністю за їх дорученням, розрахунків за нерухомість, за наявності довгострокових зобов’язань клієнтів, інші посередницькі послуги. Приватні особи, які мають неповнолітніх дітей, використовують послуги банку як попечителя їхніх сімейних активів у випадку загибелі батьків або їхньої тривалої непрацездатності. У такому разі банк бере на себе зобо­в’язання зберігати і захищати ці активи доти, доки діти не стануть повнолітніми і не зможуть самостійно розпоряджатися ними.

Невеликі інвестори можуть передавати банку право розпоряджатися своїми цінними паперами, при цьому банк буде автоматично реінвестувати кошти довірителя в нові цінні папери після закінчення терміну погашення існуючих паперів, здійснювати опе­рації з хеджування для захисту активів від ризику, оплачувати або реінвестувати проценти і дивіденди, а також періодично надавати звіти довірителю.

Банки можуть розпоряджатися активами, об’єднаними в пули, які складаються з наборів цінних паперів та інших активів, що належать кільком приватним співвласникам, кожний із яких володіє своєю часткою прибутку від пулу. Таким чином, навіть клієнти з невеликими заощадженнями можуть одержувати прибуток при добре диверсифікованому портфелі активів і низьких комісійних винагородах за посередництво.

Надаючи трастові послуги, банки оперують як грошовими кош­тами, так і іншими активами довірителів. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України виділяються такі основні активи клієнтів, які залучаються банками для подальшого управління ними: готівкові кошти; безготівкові кошти; цінні папери; банківські метали; інші активи.

Під час проведення аналізу трастових послуг використовуються дані аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку. У бухгалтерському обліку банків трастові операції враховуються на відповідних балансових і позабалансових рахунках.

На балансових рахунках відображаються обсяги отриманих коштів за трастовими операціями. Рахунок 4-го порядку 2601 — «Кошти за довірчими операціями суб’єктів господарської діяльності» (облік коштів, що залучені банком за договорами довірчого управління, та розрахунки за операціями довірчого управління).

На позабалансових рахунках трастові операції враховуються за рахунками груп рахунків:

978 «Активні рахунки довірчого управління»;

979 «Пасивні рахунки довірчого управління».

До складу групи рахунків 978 «Активні рахунки довірчого управління» входять такі рахунки 4-го порядку, дані за якими використовуються під час аналізу трастових операцій:

9780 «Готівкові кошти за операціями довірчого управління»;

9781 «Поточні рахунки управителя з довірчого управління»;

9782 «Дебіторська заборгованість за операціями довірчого управління»;

9783 «Цінні папери в довірчому управлінні»;

9784 «Банківські метали в довірчому управлінні»;

9786 «Інші активи в довірчому управлінні»;

9787 «Витрати за операціями довірчого управління»;

9788 «Нараховані доходи за об’єктами довірчого управління».

До складу групи рахунків 979 «Пасивні рахунки довірчого управління» входять такі рахунки 4-го порядку, дані за якими використовуються під час аналізу трастових операцій:

9790 «Фонди банківського управління»;

9791 «Рахунки довірителів»;

9792 «Кредиторська заборгованість за операціями довірчого управління»;

9797 «Доходи від операцій довірчого управління».

Наявність зазначених вище рахунків аналітичного обліку та ведення необхідної кількості рахунків аналітичного обліку дає змогу використовувати балансові дані для аналізу питомої ваги трастових операцій в обсязі інших операцій банку, відношення обсягів надання трастових послуг за різними категоріями клієнтів у загальному обсязі операцій банку, аналіз співвідношення обсягів надання різних видів трастових операцій, визначення ефективності надання трастових послуг та інших показників, що характеризують трастові операції комерційних банків.

Розглянемо обсяги та структуру трастових операцій (табл. 9.24).

Дані табл. 9.24 показують що на кінець року найбільший обсяг серед залучених та придбаних активів в абсолютному виразі займають готівкові кошти, які у відносному вираженні відповідно мають тенденцію до зростання (відповідно 25 % на початок року і 30 % на кінець року).

Таблиця 9.24

ОБСЯГИ ТА СТРУКТУРА РІЗНИХ ВИДІВ ТРАСТОВИХ ОПЕРАЦІЙ,
ВИХОДЯЧИ ІЗ ЗАЛУЧЕНИХ ТА ПРИДБАНИХ АКТИВІВ

Хоча обсяг безготівкових коштів у загальному обсязі залучених та придбаних активів на кінець року і становить значну частину, їх обсяги мають тенденцію до значного зменшення в загальних обсягах (відповідно 40 % на початок року і 25 % на кінець року).

Аналіз темпів приросту обсягів залучених та придбаних активів за кожним видом активів свідчить, що найбільші темпи приросту мають банківські метали — 210 % та цінні папери — 188 % відносно обсягів на початок року.

Ці самі тенденції для наочності відображено діаграмою (рис. 9.2).

Для визначення ефективності проведення трастових операцій комерційних банків необхідно оцінити рівень прибутків і витрат, що виникають під час проведення трастових операцій. Для цього, використовуючи дані рахунків синтетичного обліку, порівнюють обсяги доходів, отриманих банком, і обсяги їх витрат за відповідний період. При цьому аналізуються доходи та витрати як за видами активів, так і в загальному їх обсязі (таблиці 9.25 та 9.26).

Таблиця 9.25

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДОХОДІВ ЗА ТРАСТОВИМИ ОПЕРАЦІЯМИ

У наведеній вище таблиці розкриваються загальні тенденції збільшення одержаних доходів за всіма видами активів, що перебувають у довірчому управлінні. Загальний рівень приросту за всіма видами активів у звітному році становить 175 % відносно попереднього року.

Як у відносному, так і в абсолютному виразі найбільші обсяги отриманих доходів за активами, що вкладені в цінні папери. Така тенденція зберігається як у попередньому, так і у звітному році.

Аналіз темпів приросту доходів за кожним видом активів свід­чить, що найбільші темпи приросту у звітному році мають доходи в банківських металах — 228 % та в цінних паперах — 204 % відносно обсягів на початок року; найменші темпи приросту спостерігаються за доходами, отриманими від активів, що придбані та розміщені в безготівкових коштах, — 131 %.

Тенденції формування витрат за трастовими операціями розкриває табл. 9.26.

Таблиця 9.26

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ВИТРАТ ЗА ДОВІРЧИМИ ОПЕРАЦІЯМИ

Дані табл. 9.26 виділяють найбільші витрати за трастовими операціями, питома вага яких зростає (з 40 % за попередній рік до 45 % за звітний рік). Темпи приросту витрат за трастовими операціями становлять 125 %. Найвищі темпи приросту витрат спостерігаються за операціями з банківськими металами — 133 % порівняно з попереднім роком.

Про фінансові результати проведення трастових операцій свід­чать дані табл. 9.27.

Таблиця 9.27

ОБСЯГИ ТА СТРУКТУРА ПРИБУТКІВ ЗА ТРАСТОВИМИ ОПЕРАЦІЯМИ

За даними табл. 9.27 серед активів, які перебувають у довірчому управлінні, найбільш прибутковими є цінні папери, за якими рівень прибутку зростає і становить 38 % у загальному обсязі прибутку за звітний рік. Хоча темпи приросту прибутку, одержаного за вкладеннями в цінні папери, становлять 225 % відносно даних за попередній рік, найбільші темпи приросту спостерігаються за рівнем прибутку, отриманого за банківськими металами, що перебувають у довірчому управлінні, — 246 %.

Більш наочно тенденції формування прибутку розкриває рис. 9.3.

Як видно з наведеної діаграми, всі активи, що перебувають у довірчому управлінні, прибуткові. Серед них динамічно особливо зростають прибутки за цінними паперами та банківськими металами.

Трастові (довірчі) послуги комерційних банків — це довірчі послуги з управління і розпорядження коштами клієнтів банку, їхніми цінними паперами та іншими активами. Надаючи трастові послуги, банк проводить операції з майном клієнта (довірителя) і стає повноважним посередником між ринком і клієнтом, приймаючи інвестиційні й управлінські рішення в інтересах свого клієнта і розподіляючи у разі необхідності кошти для забезпечення зобов’язань клієнта. До трастових послуг належать придбання і продаж цінних паперів клієнта з метою максимізації його прибутку, контроль за отриманням прибутків на користь клієнта (дивідендів, процентів та ін.), ведення особистих банківських рахунків клієнта (оплата його рахунків, одержання належних йому платежів та ін.). Діяльність банку як довіреного агента в інтересах клієнтів здійснюється в тих напрямах, які передбачені контрактом між банком (гарантом) і клієнтом (довірителем) протягом певного часу. Проведення трастових операцій потребує більш широкого діапазону професійних навичок, ніж інші види банківської справи: необхідне знання законодавства, досвід інвестиційної діяльності, навички в управлінні власністю та ін.

Активи, якими розпоряджаються банки в інтересах своїх клієн­тів, належать не банку, а довірителям. Будь-які прибутки або збитки від активів, гарантом яких виступає банк, також належать не банку, а довірителям. Банк, як правило, не одержує процентного прибутку від управління активами довірителя, його винагородою є комісія за надання послуги. Надаючи трастові послуги, банк передусім враховує інтереси своїх клієнтів, тоді як в інших банківських послугах більше уваги приділяється інтересам банку.

Трастові послуги на сьогодні є одними з найбільш важливих і перспективних послуг серед усіх інших традиційних і нетрадиційних послуг банків.

Групи клієнтів, яким надаються трастові послуги, можна класифікувати у такий спосіб:

трастові послуги, що надаються суб’єктам господарської діяльності;

трастові послуги, що надаються приватним особам.

Трастові послуги, що надаються суб’єктам господарської діяльності. Банки можуть діяти як довірені агенти суб’єк­тів господарської діяльності (підприємств). Їхня діяльність мо­же включати випуск боргових зобов’язань в інтересах підприємств, виплату дивідендів або процентів за будь-якими борговими зобов’язаннями, реінвестування дивідендів за вимогою акціонерів і погашення боргових зобов’язань після закінчення терміну їх дії.

Банки можуть розпоряджатися переданням прав власності на акції компанії, здійснювати їх конверсію в боргові цінні папери; можуть брати участь у зборах акціонерів. Надаючи трастові послуги, банки повинні володіти всією обліковою діловою інформацією відносно тієї сфери, в якій заінтересований клієнт, і допомагати своїм клієнтам оцінювати існуючі в ній ризики.

Пропонуючи кваліфіковані послуги з управління власністю, банки надають підприємствам послуги типу «майстер траст», що передбачає управління коштами пенсійних фондів або груп інших компаній загальним рахунком довірителів з метою максимізації прибутку останніх.

Трастові послуги, що надаються приватним особам. Банки можуть надавати приватним особам широкий спектр трастових послуг у вигляді управління власністю за їх дорученням, розрахунків за нерухомість, за наявності довгострокових зобов’язань клієнтів, інші посередницькі послуги. Приватні особи, які мають неповнолітніх дітей, використовують послуги банку як попечителя їхніх сімейних активів у випадку загибелі батьків або їхньої тривалої непрацездатності. У такому разі банк бере на себе зобо­в’язання зберігати і захищати ці активи доти, доки діти не стануть повнолітніми і не зможуть самостійно розпоряджатися ними.

Невеликі інвестори можуть передавати банку право розпоряджатися своїми цінними паперами, при цьому банк буде автоматично реінвестувати кошти довірителя в нові цінні папери після закінчення терміну погашення існуючих паперів, здійснювати опе­рації з хеджування для захисту активів від ризику, оплачувати або реінвестувати проценти і дивіденди, а також періодично надавати звіти довірителю.

Банки можуть розпоряджатися активами, об’єднаними в пули, які складаються з наборів цінних паперів та інших активів, що належать кільком приватним співвласникам, кожний із яких володіє своєю часткою прибутку від пулу. Таким чином, навіть клієнти з невеликими заощадженнями можуть одержувати прибуток при добре диверсифікованому портфелі активів і низьких комісійних винагородах за посередництво.

Надаючи трастові послуги, банки оперують як грошовими кош­тами, так і іншими активами довірителів. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України виділяються такі основні активи клієнтів, які залучаються банками для подальшого управління ними: готівкові кошти; безготівкові кошти; цінні папери; банківські метали; інші активи.

Під час проведення аналізу трастових послуг використовуються дані аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку. У бухгалтерському обліку банків трастові операції враховуються на відповідних балансових і позабалансових рахунках.

На балансових рахунках відображаються обсяги отриманих коштів за трастовими операціями. Рахунок 4-го порядку 2601 — «Кошти за довірчими операціями суб’єктів господарської діяльності» (облік коштів, що залучені банком за договорами довірчого управління, та розрахунки за операціями довірчого управління).

На позабалансових рахунках трастові операції враховуються за рахунками груп рахунків:

978 «Активні рахунки довірчого управління»;

979 «Пасивні рахунки довірчого управління».

До складу групи рахунків 978 «Активні рахунки довірчого управління» входять такі рахунки 4-го порядку, дані за якими використовуються під час аналізу трастових операцій:

9780 «Готівкові кошти за операціями довірчого управління»;

9781 «Поточні рахунки управителя з довірчого управління»;

9782 «Дебіторська заборгованість за операціями довірчого управління»;

9783 «Цінні папери в довірчому управлінні»;

9784 «Банківські метали в довірчому управлінні»;

9786 «Інші активи в довірчому управлінні»;

9787 «Витрати за операціями довірчого управління»;

9788 «Нараховані доходи за об’єктами довірчого управління».

До складу групи рахунків 979 «Пасивні рахунки довірчого управління» входять такі рахунки 4-го порядку, дані за якими використовуються під час аналізу трастових операцій:

9790 «Фонди банківського управління»;

9791 «Рахунки довірителів»;

9792 «Кредиторська заборгованість за операціями довірчого управління»;

9797 «Доходи від операцій довірчого управління».

Наявність зазначених вище рахунків аналітичного обліку та ведення необхідної кількості рахунків аналітичного обліку дає змогу використовувати балансові дані для аналізу питомої ваги трастових операцій в обсязі інших операцій банку, відношення обсягів надання трастових послуг за різними категоріями клієнтів у загальному обсязі операцій банку, аналіз співвідношення обсягів надання різних видів трастових операцій, визначення ефективності надання трастових послуг та інших показників, що характеризують трастові операції комерційних банків.

Розглянемо обсяги та структуру трастових операцій (табл. 9.24).

Дані табл. 9.24 показують що на кінець року найбільший обсяг серед залучених та придбаних активів в абсолютному виразі займають готівкові кошти, які у відносному вираженні відповідно мають тенденцію до зростання (відповідно 25 % на початок року і 30 % на кінець року).

Таблиця 9.24

ОБСЯГИ ТА СТРУКТУРА РІЗНИХ ВИДІВ ТРАСТОВИХ ОПЕРАЦІЙ,
ВИХОДЯЧИ ІЗ ЗАЛУЧЕНИХ ТА ПРИДБАНИХ АКТИВІВ

Хоча обсяг безготівкових коштів у загальному обсязі залучених та придбаних активів на кінець року і становить значну частину, їх обсяги мають тенденцію до значного зменшення в загальних обсягах (відповідно 40 % на початок року і 25 % на кінець року).

Аналіз темпів приросту обсягів залучених та придбаних активів за кожним видом активів свідчить, що найбільші темпи приросту мають банківські метали — 210 % та цінні папери — 188 % відносно обсягів на початок року.

Ці самі тенденції для наочності відображено діаграмою (рис. 9.2).

Для визначення ефективності проведення трастових операцій комерційних банків необхідно оцінити рівень прибутків і витрат, що виникають під час проведення трастових операцій. Для цього, використовуючи дані рахунків синтетичного обліку, порівнюють обсяги доходів, отриманих банком, і обсяги їх витрат за відповідний період. При цьому аналізуються доходи та витрати як за видами активів, так і в загальному їх обсязі (таблиці 9.25 та 9.26).

Таблиця 9.25

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДОХОДІВ ЗА ТРАСТОВИМИ ОПЕРАЦІЯМИ

У наведеній вище таблиці розкриваються загальні тенденції збільшення одержаних доходів за всіма видами активів, що перебувають у довірчому управлінні. Загальний рівень приросту за всіма видами активів у звітному році становить 175 % відносно попереднього року.

Як у відносному, так і в абсолютному виразі найбільші обсяги отриманих доходів за активами, що вкладені в цінні папери. Така тенденція зберігається як у попередньому, так і у звітному році.

Аналіз темпів приросту доходів за кожним видом активів свід­чить, що найбільші темпи приросту у звітному році мають доходи в банківських металах — 228 % та в цінних паперах — 204 % відносно обсягів на початок року; найменші темпи приросту спостерігаються за доходами, отриманими від активів, що придбані та розміщені в безготівкових коштах, — 131 %.

Тенденції формування витрат за трастовими операціями розкриває табл. 9.26.

Таблиця 9.26

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ВИТРАТ ЗА ДОВІРЧИМИ ОПЕРАЦІЯМИ

Дані табл. 9.26 виділяють найбільші витрати за трастовими операціями, питома вага яких зростає (з 40 % за попередній рік до 45 % за звітний рік). Темпи приросту витрат за трастовими операціями становлять 125 %. Найвищі темпи приросту витрат спостерігаються за операціями з банківськими металами — 133 % порівняно з попереднім роком.

Про фінансові результати проведення трастових операцій свід­чать дані табл. 9.27.

Таблиця 9.27

ОБСЯГИ ТА СТРУКТУРА ПРИБУТКІВ ЗА ТРАСТОВИМИ ОПЕРАЦІЯМИ

За даними табл. 9.27 серед активів, які перебувають у довірчому управлінні, найбільш прибутковими є цінні папери, за якими рівень прибутку зростає і становить 38 % у загальному обсязі прибутку за звітний рік. Хоча темпи приросту прибутку, одержаного за вкладеннями в цінні папери, становлять 225 % відносно даних за попередній рік, найбільші темпи приросту спостерігаються за рівнем прибутку, отриманого за банківськими металами, що перебувають у довірчому управлінні, — 246 %.

Більш наочно тенденції формування прибутку розкриває рис. 9.3.

Як видно з наведеної діаграми, всі активи, що перебувають у довірчому управлінні, прибуткові. Серед них динамічно особливо зростають прибутки за цінними паперами та банківськими металами.