5.6. Аналіз структури кредитного портфеля
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136
Кредитний портфель являє собою сукупність виданих позик, які класифікуються на основі різних критеріїв, пов’язаних з різними чинниками кредитного ризику або зі способами захисту від нього.
Управління кредитним портфелем дає змогу балансувати та стримувати ризик усього портфеля, контролювати ризик, притаманний тим чи іншим ринкам, клієнтам, позиковим інструментам, кредитам та умовам діяльності. Управління кредитними ризиками вимагає систематичного кількісного та якісного аналізу кредитного портфеля та роботи з проблемними кредитами.
Аналіз кредитного портфеля потребує дослідження його структури в розрізі груп ризику, ступеня забезпеченості, галузевої структури, форм власності позичальників і т. п., а також вивчення динаміки кожної групи, сегментації кредитного портфеля.
Особливу увагу, як уже зазначалося, приділяють якості кредитного портфеля, захищеності його від кредитного ризику. З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників комерційних банків постановою Правління Національного банку України № 279 від 6.07.2000 р. затверджене Положення про порядок розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
Комерційні банки зобов’язані створювати резерви для від-
шкодування можливих витрат за основним боргом (без процентів та комісій) за
всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах, у тому числі
за наданими депозитами, кредитами іншим банкам, суб’єктами господарювання
(овердрафт, ураховані векселі, факторингові операції, фінансовий лізинг), наданими
гарантіями та поручительствами.
Резерв використовується на покриття безнадійної заборгованості, яка виникла від кредитної діяльності банку.
Резерв під кредитні ризики розподіляється на резерв під стандартну заборгованість за кредитами та резерв під нестандартну заборгованість за кредитами (кредити під контролем, субстандартні, а також безнадійні, сумнівні кредити).
З метою нарахування резерву й оцінки якості кредитного портфеля комерційні банки здійснюють класифікацію виданих кредитів та оцінку кредитних ризиків з урахуванням таких критеріїв:
оцінка фінансового стану позичальника;
погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.
Для оцінки фінансового стану позичальника — юридичної особи використовуються такі показники:
коефіцієнт абсолютної ліквідності;
проміжний коефіцієнт покриття (проміжний коефіцієнт ліквідності);
коефіцієнт загальної ліквідності;
коефіцієнт автономії;
коефіцієнт фінансового важеля;
коефіцієнт маневреності;
коефіцієнт фінансової стійкості;
коефіцієнт забезпеченості запасів та витрат;
обсяг реалізації та прибутку;
показники прибутковості;
склад та динаміка дебіторо-кредиторської заборгованості;
грошові потоки позичальника.
Також мають бути враховані фактори суб’єктивного характеру:
ефективність управління позичальника;
ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних та структурних змін в економіці та галузі;
наявність державних замовлень та державна підтримка позичальника тощо;
погашення кредитної заборгованості позичальником у минулому;
професіоналізм керівництва.
Оцінювання фінансового стану позичальника — комерційного банку здійснюється на підставі таких критеріїв (рис. 5.1).
Під час оцінювання фінансового стану позичальника — фізичної особи мають бути враховані:
соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, цінних паперів тощо, постійної роботи, сімейний стан;
наявність реальної застави;
вік та здоров’я клієнта;
загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати;
інтенсивність користування банківськими позиками у минулому та своєчасність їх погашення і відсотків за ними, а також користування іншими банківськими послугами;
зв’язки клієнта у діловому світі тощо.
Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника та перспектив його розвитку кредити відносяться до таких категорій (рис. 5.2):
Виходячи з погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею погашення є:
добрим — якщо заборгованість за кредитом та відсотки за ним сплачуються в установлені строки та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не більше 90 днів;
слабким — якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять не більше 90 днів, чи заборгованість за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, якщо відсотки сплачуються;
недостатнім — якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять понад 90 днів, чи заборгованість за пролонгованим кредитом понад 90 днів та відсотки не сплачуються.
Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за такими групами:
Погашення заборгованості, фінансовий стан (клас) |
Обслуговування боргу позичальником |
||
добре |
слабке |
незадовільне |
|
А |
стандартна |
під контролем |
субстандартна |
Б |
стандартна |
субстандартна |
субстандартна |
В |
субстандартна |
субстандартна |
сумнівна |
Г |
сумнівна |
сумнівна |
безнадійна |
Д |
сумнівна |
безнадійна |
безнадійна |
На підставі класифікації позик комерційний банк створює резерв щодо кожної групи кредитів.
Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют.
Групи кредитів |
Рівень резерву (ступінь ризику), % |
стандартні |
1 |
під контролем |
5 |
субстандартні |
20 |
сумнівні |
50 |
безнадійні |
100 |
Комерційний банк формує резерв під стандартну заборгованість за кредитами щоквартально.
Під нестандартну заборгованість за кредитами, віднесеними до категорії «під контролем», «субстандартні», «безнадійні», комерційний банк формує резерв у повному обсязі також щоквартально.
За ступенем ризику позики або ступенем надійності клієнта кредити поділяються на п’ять груп: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні кредити.
Розглянемо структуру кредитного портфеля банку за групами ризику, яка склалася за останні два роки на умовному прикладі (табл. 5.10). Сукупний кредитний портфель банку наведено в табл. 5.11.
КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ БАНКУ «А»
Назва |
Мета |
Вид та розмір |
Сума позики згідно з угодою |
Непогашена сума позики |
1. Завод «Іскра» (державне підприємство) |
Переозброєння виробництва згідно з програмою конверсії (будівництво) |
Гарантія Міноборони, 100 |
17 000 |
4000 |
2. ТОВ |
Придбання комплектуючих |
Застава основних фондів, 125 |
|
|
3. АТП № 95 |
На закупівлю пально-мастильних матеріалів |
Застава транспортних засобів, 60 |
|
19 550 |
4. ТОВ «Лакс» |
Закупівля товарів народного споживання |
Застава нерухомості, 100 (страхування) |
|
|
5. Редукторний завод (державне підприємство) |
На виплату заробітної плати |
Бланковий кредит |
|
|
6. МП «Скарб» |
Закупівля сільськогосподарської продукції |
Застава нерухомості, 100 |
|
|
7. ЗАТ |
Закупівля товарів народного споживання |
Договір застави товарів за контрактом, 100 % |
35 000 |
33 000 |
8. СП Укр- |
Закупівля товарів |
Застава нерухомості, 125 |
|
|
9. МП «Руна» |
Закупівля товарів народного споживання |
|
|
|
10. Фізична особа Вергуненко М. В. |
На індивідуальне житлове будівництво |
Застава транспортного засобу |
20 |
12 |
11. Фізична особа Тюхляєв А. Ю. |
Поліпшення житлових умов |
Застава нерухомості, 100 |
40 |
40 |
|
´ |
´ |
122 740 |
91 282 |
Таблиця 5.10
СТАНОМ НА 1.01.2002 р., тис. грн
Дата надання |
Дата |
Ризик |
Процентна ставка за кредитом |
Умови |
Примітки |
6.04.2000 р. |
1.06.2001 |
1 |
25 |
Кожні 6 місяців разом із сумою основного боргу |
|
17.02.2001 р. |
— |
4 |
20 |
Щомісячно |
Подано позов в Арбітражний суд |
15.10.2001 р. |
18.12.2001 |
2 |
25 |
Щомісячно |
|
8.08.2001 |
30.01.2001 |
3 |
25 |
Щомісячно |
|
25.12.2001 |
— |
3 |
20 |
Одночасно з поверненням основної суми боргу після закінчення договору |
|
12.02.2000 |
0 |
5 |
30 |
Щомісячно |
Подано позов в Арбітражний суд |
10.10.2001 |
10.11.2001 |
1 |
25 |
Щомісячно |
— |
4.01.2000 |
— |
5 |
35 |
|
Валютне прострочення. Подано позов в Арбітражний суд |
15.12.2001 |
30.12.2001 |
1 |
26 |
|
|
3.01.2001 |
12.12.2001 |
2 |
25 |
Кожні шість місяців разом із сумою основного боргу |
|
5.07.2001 |
0 |
3 |
25 |
Кожні шість місяців разом із сумою основного боргу |
|
´ |
´ |
´ |
´ |
´ |
|
Таблиця 5.11
СТРУКТУРА КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ «А»
ЗА ГРУПАМИ РИЗИКУ
Групи кредитів |
2001 р. |
2002 р. |
Відхилення |
|||
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
|
1. Стандартні |
79 090 |
58,5 |
62 000 |
50,5 |
–17 090 |
–8 |
2. Під контролем |
29 470 |
21,8 |
30 020 |
24,5 |
+550 |
+2,7 |
3. Субстандартні |
11 760 |
8,7 |
17 040 |
13,9 |
+5280 |
+5,2 |
4. Сумнівні |
5680 |
4,2 |
4200 |
3,4 |
–1480 |
–0,8 |
5. Безнадійні |
9190 |
6,8 |
9480 |
7,7 |
+290 |
+0,9 |
Усього |
13 519 |
100 |
122 740 |
100 |
–12 450 |
0 |
З таблиці видно, що за аналізований період структура кредитного портфеля дещо погіршилася. Так, питома вага ризикованих та високоризикованих кредитів збільшилась на 5,3 процентного пункту (з 19,7 % у 2001 р. до 25 % у 2002 р.). При цьому значно зросла частка сумнівних кредитів (на 5,2 процентного пункту, або на 5280 тис. грн). Частка безнадійних кредитів зросла на 0,9 процентного пункту, або на 290 тис. грн. Це свідчить про те, що в банку проводиться досить високоризикована кредитна політика.
З огляду на таке становище аналіз треба деталізувати в напрямі
виявлення причин збільшення питомої ваги небезпечних та безнадійних (збиткових)
кредитів і проаналізувати можливі на-
слідки та заходи щодо їх усунення.
Аналіз галузевої структури кредитів дає змогу визначити галузеву диверсифікацію кредитів порівняно з попередньою звітною датою. Для цього розраховується питома вага вкладених в окремі галузі позик у цілому за короткостроковими та довгостроковими позиками, а також у динаміці. Галузева диверсифікація кредитних вкладень повинна сприяти розвитку пріоритетних галузей народного господарства.
Структурний аналіз проводиться для визначення надмірної концентрації кредитних операцій в одному сегменті, що підвищує ступінь кредитного ризику. Проте надмірна диверсифікація кредитного портфеля створює певні труднощі в управлінні позиковими операціями та може стати причиною банкрутства банку, тому зарубіжні комерційні банки визначають для себе межі вкладення ресурсів у певний сегмент, тобто застосовують метод лімітування. Ці межі враховують у своїй діяльності кредитний комітет та керівники вищого рівня.
Як видно з даних табл. 5.12, банк визначається нераціональною структурою кредитних вкладень, основна їх частка була вкладена в торговельно-посередницьку діяльність — 47,5 %. Це зумовлено великим попитом на кредитні ресурси саме в цій галузі. Заінтересованість банку вкладати саме в цю галузь обумовлена високою оборотністю цих позик.
Таблиця 5.12
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ЗА ГАЛУЗЕВОЮ ОЗНАКОЮ
Галузь |
Базисний період |
Звітний період |
Відхилення |
|||
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
|
1. Промисловість |
12 032 |
8,9 |
11 200 |
9,1 |
–832 |
+0,2 |
2. Сільське господарство |
2974 |
2,2 |
6200 |
5,1 |
+3226 |
+2,9 |
3. Будівництво |
20 954 |
15,5 |
17 000 |
13,9 |
–3954 |
–1,6 |
4. Торгівля |
98 283 |
72,7 |
58 280 |
47,5 |
–40 003 |
–25,2 |
5. Транспорт |
— |
— |
30 000 |
24,4 |
+30 000 |
+24,4 |
6. Споживчі позики |
946 |
0,7 |
60 |
0,05 |
–886 |
–0,65 |
Усього |
13 519 |
100 |
122 740 |
100 |
12 450 |
— |
Проте порівняно з попереднім періодом диверсифікація кредитних вкладень дещо поліпшилась. З’явилися вкладення в транспортну галузь (24,4 %), збільшилася частка кредитних вкладень у сільське господарство та промисловість.
Отже, незважаючи на відносне поліпшення галузевої структури кредитного портфеля банку, все ж слід з метою зниження ризику продовжувати політику подальшого збільшення кредитних вкладень у промисловість, будівництво, сільське господарство, споживчі позики і зменшувати кредитування інших, не основних галузей народного господарства, де розташована головна зона кредитного ризику банку. Останньому слід розробити обґрунтовані ліміти кредитування різних галузей народного господарства.
За строком використання позики поділяються на:
строкові;
безстрокові (до запитання).
Строкові — це позики надані на визначений у договорі термін.
У свою чергу вони бувають короткострокові (терміном до одного року), середньострокові
(терміном від одного до трьох років), довгострокові (терміном понад три роки).
Строк кредиту, а також проценти за користування ним (якщо інше не передбачено
умовами кредитного договору) визначаються з моменту отримання (зарахування на
рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позикового рахунку
позичальника) до повного погашення кредиту та процентів за користування ним.
Короткострокові кредити можуть надаватися банком у разі тимчасових фінансових
труднощів, що виникають у зв’язку з витратами виробництва та обігу, не
забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді. Аналізуючи структуру
короткострокових кредитів, потрібно виділяти такі групи кредитів:
до 1 місяця;
від 1 до 3 місяців;
від 3 до 6 місяців;
від 6 місяців до 1 року.
Середньострокові кредити можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень. У свою чергу, вони поділяються на:
— кредити зі строком від 1 до 2 років;
— кредити зі строком використання понад 2 роки.
Довгострокові кредити можуть надаватися для формування основних фондів, об’єктом кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше, і видаються строком понад три роки.
Слід відзначити, що у плані рахунків банку є лише рахунки для короткострокових та довгострокових кредитів, а середньострокові відносять до групи довгострокових кредитів.
Кредити до запитання (безстрокові) — це кредити, які видаються на невизначений термін і які на вимогу кредитодавця мають бути погашені у визначений ним час. Якщо кредитодавець не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником у строк, визначений самостійно.
За фінансовою дисципліною позичальника виділяють такі групи кредитів:
стандартні;
пролонговані;
прострочені;
безнадійні.
Стандартні — це кредити, за якими проценти та сума основного боргу сплачуються вчасно, без прострочки платежу.
Пролонговані, або відстрочені, кредити — це кредити стосовно яких на основі клопотання позичальника строки погашення були перенесені на більш пізній термін.
Прострочені кредити — це кредити, щодо яких строк погашення, установлений кредитним договором, минув, а позикові кошти не повернені позичальником.
При аналізі кредитного портфеля в розрізі строків використання необхідно особливу увагу звернути на питому вагу прострочених та пролонгованих позик. Розглянемо структуру кредитів, що склалася за строками використання (табл. 5.13).
Таблиця 5.13
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ЗА СТРОКАМИ ВИКОРИСТАННЯ
Термін використання |
2001 р. |
2002 р. |
Відхилення |
|||
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
|
1. Короткострокові, всього |
101 933 |
75,4 |
92 000 |
74,9 |
– 9933 |
– 0,5 |
У тому числі до 1 місяця |
|
|
|
|
|
|
від 1 до 3 місяців |
52 318 |
38,7 |
40 000 |
32,6 |
– 12318 |
– 6,1 |
від 3 до 6 місяців |
25 686 |
19,0 |
35 000 |
28,5 |
+ 9314 |
+ 9,5 |
від 6 до 12 місяців |
7165 |
5,3 |
10 000 |
8,1 |
+ 2835 |
+ 2,8 |
2. Довгострокові, всього |
18 350 |
13,6 |
17 060 |
13,9 |
–1290 |
+0,3 |
У тому числі: від 1 до 2 років |
|
|
|
|
|
|
понад 2 роки |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
3. Безстрокові |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
4. Пролонговані |
5680 |
4,2 |
4200 |
3,4 |
–1480 |
–0,8 |
5. Прострочені |
9190 |
6,8 |
9480 |
7,7 |
+290 |
+0,9 |
Разом |
13 519 |
100 |
122 740 |
100 |
–12 450 |
— |
Наведений приклад свідчить, що за аналізований період структура кредитів за строками використання майже не змінилася. Питома вага короткострокових позик у звітному періоді становила 74,9 %. У попередньому періоді вона дорівнювала 75,4 %. Довгострокові кредити були надані згідно з державною цільовою програмою конверсії на переозброєння виробництва та на споживчі цілі фізичним особам. Причому порушення строків погашення спостерігалося не за довгостроковими кредитами, а за короткостроковими. Частка пролонгованих та прострочених кредитів майже не змінилась і в аналізованому періоді становила — 11,1 %. Дещо збільшилася питома вага прострочених кредитів (на 0,9 процентного пункту).
У структурі короткострокових кредитів найбільша частка кредитів терміном використання від одного до трьох місяців (32,6 %) та від трьох до шести місяців (28,5 %), така ж тенденція спостерігалась і в попередньому періоді. Але там короткострокових кредитів з терміном використання до 1 місяця видавалося вдвічі більше.
Така структура кредитного портфеля з огляду на строк використання цілком закономірна. Як зазначалося, банк здебільшого видає кредити, спрямовані на торговельно-посередницькі цілі, які не потребують ресурсів на великий термін. Більш обережна політика банку стосовно довгострокових кредитів як найбільш ризикованих цілком виправдана. Хоча в даному разі проблеми повернення кредитів мали місце не з довгостроковими кредитами, а, навпаки, з короткостроковими, що пояснюється недостатньою роботою банку щодо оцінювання кредитоспроможності позичальників.
Залежно від виду позичальника (за формами власності) кредити можна поділити на такі групи:
кредити юридичним особам державної форми власності;
кредити юридичним особам змішаної форми власності (акціонерні товариства та інші з державною участю);
юридичним особам з недержавною формою власності.
У тому числі:
акціонерним товариствам;
приватним підприємствам;
кооперативним підприємствам;
спільним підприємствам тощо;
фізичним особам;
міжбанківські кредити.
Аналізуючи кредитний портфель з цього погляду, особливу увагу приділяють питомій вазі міжбанківських кредитів у загальному обсязі. При цьому зростання даного коефіцієнта вважається позитивним явищем, оскільки означає зменшення ризику, але, як правило, міжбанківські кредити є менш прибутковими.
Таблиця 5.14
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ЗА ВИДАМИ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ
Види позичальників |
2001 р. |
2002 р. |
Відхилення |
|||
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
|
1. Юридичні особи державної форми власності |
17 900 |
13,2 |
24 000 |
19,6 |
+6100 |
+6,4 |
2. Юридичні особи змішаної форми власності (з державною часткою) |
18 950 |
14,0 |
34 200 |
27,9 |
+15 250 |
+13,9 |
3. Юридичні особи недержавної форми власності |
98 181 |
72,7 |
64 480 |
52,5 |
–33 701 |
–20,2 |
У тому числі: |
|
|
|
|
|
|
акціонерні товариства |
79 300 |
58,7 |
55 000 |
44,8 |
–24 300 |
–13,9 |
спільні підприємства |
5051 |
3,7 |
3280 |
2,7 |
–1771 |
–1 |
приватні підприємства |
9030 |
6,7 |
6200 |
5,0 |
–2830 |
–1,7 |
кооперативні підприємства |
4800 |
3,6 |
— |
— |
–4800 |
–3,6 |
інші |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
4. Фізичні особи |
159 |
0,1 |
60 |
– 99 |
0,05 |
–0,05 |
5. Міжбанківські кредити |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
Разом |
135 190 |
100 |
122 740 |
100 |
–12 450 |
— |
Як свідчать дані табл. 5.14 міжбанківські кредити в аналізованому періоді не надавалися. Найбільшою є частка кредитів виданих недержавним юридичним особам — 52,5 % (у попередньому періоді — 72,7 %). Серед них найбільше видавалося кредитів акціонерним товариствам (відповідно 44,85 % у звітному періоді, та 58,7 % — у базисному). Зросла частка кредитів, виданих юридичним особам державної форми власності, з 13,2 до 19,6 % у звітному періоді, та частка кредитів, виданих юридичним особам змішаної форми власності з державною часткою з 14 % у базисному періоді до 27,9 % у звітному. Це пояснюється цілеспрямованою роботою щодо підтримання державних підприємств.
Питома вага кредитів іншим позичальникам незначна. Кредити фізичним особам посідають незначне місце в структурі кредитного портфеля і мають тенденцію до зниження.
Одним із заходів контролю за кредитним ризиком є забезпечення кредитів. Забезпечення — це запасний метод отримання невиплаченого боргу (основної суми та процентів) у разі неплатоспроможності позичальника.
Залежно від наявності і характеру забезпечення виділяють:
забезпечені (ломбардні) позики;
незабезпечені (бланкові) позики.
Основна частина банківських кредитів видається під забезпечення, що є одним з принципів банківського кредитування.
Формами забезпечення зобов’язань щодо повернення кредиту можуть бути:
застава майна позичальника; гарантія або поручи-
тельство; договір страхування кредитів; товарні документи; цінні папери; поліси
страхування життя; передання на користь банку контрактів; вимог та рахунків
позичальників третій особі; дорогоцінні метали тощо.
Аналізуючи структуру кредитного портфеля в цьому напрямі, особливу увагу треба звернути на питому вагу незабезпечених позик у загальних позиках.
Таблиця 5.15
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ ЗАЛЕЖНО
ВІД ХАРАКТЕРУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Характер |
2001 р. |
2002 р. |
Відхилення |
|||
тис. грн |
% |
тис. грн |
% |
тис. грн |
% |
|
1. Забезпечені (лом- |
126 990 |
94,0 |
115 740 |
94,3 |
–11 250 |
+0,3 |
2. Незабезпечені (бланкові) позики |
8200 |
6,0 |
7000 |
5,7 |
–1200 |
–0,3 |
Усього |
135 190 |
100 |
122 740 |
100 |
–12 450 |
— |
З табл. 5.15 видно, що в аналізованому періоді питома вага незабезпечених кредитів була незначною — 5,7 %. На такому самому рівні вона була й у попередньому періоді. Незважаючи на певний ризик неповернення бланкового кредиту, як показують дані аналізу, до безнадійних та збиткових кредитів були віднесені саме найбільш забезпечені кредити, а бланкові погашалися своєчасно та в повному обсязі.
Аналіз можна продовжувати в напрямі більш глибокого вивчення структури за видами забезпечення (застава майна позичальника, гарантія або поручительство, договір страхування тощо).
Таблиця 5.16
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ЗА ВИДАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Вид забезпечення |
2001 р. |
2002 р. |
Відхилення |
|||
тис. грн |
% |
тис. грн |
% |
тис. грн |
% |
|
1. Застава |
105 590 |
78,1 |
88 740 |
72,3 |
–16 850 |
–5,8 |
У тому числі |
|
|
|
|
|
|
нерухомість |
25 800 |
19,1 |
13 720 |
11,2 |
–12 080 |
–7,9 |
товарно-матеріальні цінності |
51 590 |
19,1 |
45 000 |
36,7 |
–6590 |
–1,5 |
транспортні засоби |
28 200 |
20,9 |
30 020 |
24,5 |
+1820 |
+3,6 |
2. Гарантія |
6000 |
4,4 |
17 000 |
13,9 |
+11 000 |
+9,5 |
3. Страховий поліс |
15 400 |
11,4 |
10 000 |
8,1 |
–5400 |
–3,3 |
4. Без забезпечення |
8200 |
6,1 |
7000 |
5,7 |
–1200 |
–0,4 |
Разом |
135 190 |
100 |
122 740 |
100 |
–12 450 |
´ |
Так, з даних табл. 5.16 видно, що найбільш поширеним видом забезпечення кредитів є застава товарно-матеріальних цінностей. У базисному періоді їх частка становила 38,2 %, а у звітному — 36,7 %. Високою є частка таких видів забезпечення, як нерухомість (19,1 %) та застава транспортних засобів (20,9 %). Приблизно така сама тенденція була й у звітному періоді. Частка кредитів без забезпечення була незначною (6,1 % у базисному періоді та 5,7 % — у звітному) і надавалися клієнтам даного банку на виплату заробітної плати.
Аналіз структури кредитного портфеля можна продовжувати за іншими класифікаційними ознаками (за методами надання позик, способами їх погашення, за цілями кредитування тощо).
Після вивчення структури кредитних вкладень їх слід проаналізувати з якісної; а саме: з погляду ступеня кредитного ризику, рівня забезпеченості кредитів та ефективності кредитної діяльності в цілому.
Кредитний портфель являє собою сукупність виданих позик, які класифікуються на основі різних критеріїв, пов’язаних з різними чинниками кредитного ризику або зі способами захисту від нього.
Управління кредитним портфелем дає змогу балансувати та стримувати ризик усього портфеля, контролювати ризик, притаманний тим чи іншим ринкам, клієнтам, позиковим інструментам, кредитам та умовам діяльності. Управління кредитними ризиками вимагає систематичного кількісного та якісного аналізу кредитного портфеля та роботи з проблемними кредитами.
Аналіз кредитного портфеля потребує дослідження його структури в розрізі груп ризику, ступеня забезпеченості, галузевої структури, форм власності позичальників і т. п., а також вивчення динаміки кожної групи, сегментації кредитного портфеля.
Особливу увагу, як уже зазначалося, приділяють якості кредитного портфеля, захищеності його від кредитного ризику. З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників комерційних банків постановою Правління Національного банку України № 279 від 6.07.2000 р. затверджене Положення про порядок розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
Комерційні банки зобов’язані створювати резерви для від-
шкодування можливих витрат за основним боргом (без процентів та комісій) за
всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах, у тому числі
за наданими депозитами, кредитами іншим банкам, суб’єктами господарювання
(овердрафт, ураховані векселі, факторингові операції, фінансовий лізинг), наданими
гарантіями та поручительствами.
Резерв використовується на покриття безнадійної заборгованості, яка виникла від кредитної діяльності банку.
Резерв під кредитні ризики розподіляється на резерв під стандартну заборгованість за кредитами та резерв під нестандартну заборгованість за кредитами (кредити під контролем, субстандартні, а також безнадійні, сумнівні кредити).
З метою нарахування резерву й оцінки якості кредитного портфеля комерційні банки здійснюють класифікацію виданих кредитів та оцінку кредитних ризиків з урахуванням таких критеріїв:
оцінка фінансового стану позичальника;
погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.
Для оцінки фінансового стану позичальника — юридичної особи використовуються такі показники:
коефіцієнт абсолютної ліквідності;
проміжний коефіцієнт покриття (проміжний коефіцієнт ліквідності);
коефіцієнт загальної ліквідності;
коефіцієнт автономії;
коефіцієнт фінансового важеля;
коефіцієнт маневреності;
коефіцієнт фінансової стійкості;
коефіцієнт забезпеченості запасів та витрат;
обсяг реалізації та прибутку;
показники прибутковості;
склад та динаміка дебіторо-кредиторської заборгованості;
грошові потоки позичальника.
Також мають бути враховані фактори суб’єктивного характеру:
ефективність управління позичальника;
ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних та структурних змін в економіці та галузі;
наявність державних замовлень та державна підтримка позичальника тощо;
погашення кредитної заборгованості позичальником у минулому;
професіоналізм керівництва.
Оцінювання фінансового стану позичальника — комерційного банку здійснюється на підставі таких критеріїв (рис. 5.1).
Під час оцінювання фінансового стану позичальника — фізичної особи мають бути враховані:
соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, цінних паперів тощо, постійної роботи, сімейний стан;
наявність реальної застави;
вік та здоров’я клієнта;
загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати;
інтенсивність користування банківськими позиками у минулому та своєчасність їх погашення і відсотків за ними, а також користування іншими банківськими послугами;
зв’язки клієнта у діловому світі тощо.
Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника та перспектив його розвитку кредити відносяться до таких категорій (рис. 5.2):
Виходячи з погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею погашення є:
добрим — якщо заборгованість за кредитом та відсотки за ним сплачуються в установлені строки та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не більше 90 днів;
слабким — якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять не більше 90 днів, чи заборгованість за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, якщо відсотки сплачуються;
недостатнім — якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять понад 90 днів, чи заборгованість за пролонгованим кредитом понад 90 днів та відсотки не сплачуються.
Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за такими групами:
Погашення заборгованості, фінансовий стан (клас) |
Обслуговування боргу позичальником |
||
добре |
слабке |
незадовільне |
|
А |
стандартна |
під контролем |
субстандартна |
Б |
стандартна |
субстандартна |
субстандартна |
В |
субстандартна |
субстандартна |
сумнівна |
Г |
сумнівна |
сумнівна |
безнадійна |
Д |
сумнівна |
безнадійна |
безнадійна |
На підставі класифікації позик комерційний банк створює резерв щодо кожної групи кредитів.
Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют.
Групи кредитів |
Рівень резерву (ступінь ризику), % |
стандартні |
1 |
під контролем |
5 |
субстандартні |
20 |
сумнівні |
50 |
безнадійні |
100 |
Комерційний банк формує резерв під стандартну заборгованість за кредитами щоквартально.
Під нестандартну заборгованість за кредитами, віднесеними до категорії «під контролем», «субстандартні», «безнадійні», комерційний банк формує резерв у повному обсязі також щоквартально.
За ступенем ризику позики або ступенем надійності клієнта кредити поділяються на п’ять груп: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні кредити.
Розглянемо структуру кредитного портфеля банку за групами ризику, яка склалася за останні два роки на умовному прикладі (табл. 5.10). Сукупний кредитний портфель банку наведено в табл. 5.11.
КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ БАНКУ «А»
Назва |
Мета |
Вид та розмір |
Сума позики згідно з угодою |
Непогашена сума позики |
1. Завод «Іскра» (державне підприємство) |
Переозброєння виробництва згідно з програмою конверсії (будівництво) |
Гарантія Міноборони, 100 |
17 000 |
4000 |
2. ТОВ |
Придбання комплектуючих |
Застава основних фондів, 125 |
|
|
3. АТП № 95 |
На закупівлю пально-мастильних матеріалів |
Застава транспортних засобів, 60 |
|
19 550 |
4. ТОВ «Лакс» |
Закупівля товарів народного споживання |
Застава нерухомості, 100 (страхування) |
|
|
5. Редукторний завод (державне підприємство) |
На виплату заробітної плати |
Бланковий кредит |
|
|
6. МП «Скарб» |
Закупівля сільськогосподарської продукції |
Застава нерухомості, 100 |
|
|
7. ЗАТ |
Закупівля товарів народного споживання |
Договір застави товарів за контрактом, 100 % |
35 000 |
33 000 |
8. СП Укр- |
Закупівля товарів |
Застава нерухомості, 125 |
|
|
9. МП «Руна» |
Закупівля товарів народного споживання |
|
|
|
10. Фізична особа Вергуненко М. В. |
На індивідуальне житлове будівництво |
Застава транспортного засобу |
20 |
12 |
11. Фізична особа Тюхляєв А. Ю. |
Поліпшення житлових умов |
Застава нерухомості, 100 |
40 |
40 |
|
´ |
´ |
122 740 |
91 282 |
Таблиця 5.10
СТАНОМ НА 1.01.2002 р., тис. грн
Дата надання |
Дата |
Ризик |
Процентна ставка за кредитом |
Умови |
Примітки |
6.04.2000 р. |
1.06.2001 |
1 |
25 |
Кожні 6 місяців разом із сумою основного боргу |
|
17.02.2001 р. |
— |
4 |
20 |
Щомісячно |
Подано позов в Арбітражний суд |
15.10.2001 р. |
18.12.2001 |
2 |
25 |
Щомісячно |
|
8.08.2001 |
30.01.2001 |
3 |
25 |
Щомісячно |
|
25.12.2001 |
— |
3 |
20 |
Одночасно з поверненням основної суми боргу після закінчення договору |
|
12.02.2000 |
0 |
5 |
30 |
Щомісячно |
Подано позов в Арбітражний суд |
10.10.2001 |
10.11.2001 |
1 |
25 |
Щомісячно |
— |
4.01.2000 |
— |
5 |
35 |
|
Валютне прострочення. Подано позов в Арбітражний суд |
15.12.2001 |
30.12.2001 |
1 |
26 |
|
|
3.01.2001 |
12.12.2001 |
2 |
25 |
Кожні шість місяців разом із сумою основного боргу |
|
5.07.2001 |
0 |
3 |
25 |
Кожні шість місяців разом із сумою основного боргу |
|
´ |
´ |
´ |
´ |
´ |
|
Таблиця 5.11
СТРУКТУРА КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ «А»
ЗА ГРУПАМИ РИЗИКУ
Групи кредитів |
2001 р. |
2002 р. |
Відхилення |
|||
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
|
1. Стандартні |
79 090 |
58,5 |
62 000 |
50,5 |
–17 090 |
–8 |
2. Під контролем |
29 470 |
21,8 |
30 020 |
24,5 |
+550 |
+2,7 |
3. Субстандартні |
11 760 |
8,7 |
17 040 |
13,9 |
+5280 |
+5,2 |
4. Сумнівні |
5680 |
4,2 |
4200 |
3,4 |
–1480 |
–0,8 |
5. Безнадійні |
9190 |
6,8 |
9480 |
7,7 |
+290 |
+0,9 |
Усього |
13 519 |
100 |
122 740 |
100 |
–12 450 |
0 |
З таблиці видно, що за аналізований період структура кредитного портфеля дещо погіршилася. Так, питома вага ризикованих та високоризикованих кредитів збільшилась на 5,3 процентного пункту (з 19,7 % у 2001 р. до 25 % у 2002 р.). При цьому значно зросла частка сумнівних кредитів (на 5,2 процентного пункту, або на 5280 тис. грн). Частка безнадійних кредитів зросла на 0,9 процентного пункту, або на 290 тис. грн. Це свідчить про те, що в банку проводиться досить високоризикована кредитна політика.
З огляду на таке становище аналіз треба деталізувати в напрямі
виявлення причин збільшення питомої ваги небезпечних та безнадійних (збиткових)
кредитів і проаналізувати можливі на-
слідки та заходи щодо їх усунення.
Аналіз галузевої структури кредитів дає змогу визначити галузеву диверсифікацію кредитів порівняно з попередньою звітною датою. Для цього розраховується питома вага вкладених в окремі галузі позик у цілому за короткостроковими та довгостроковими позиками, а також у динаміці. Галузева диверсифікація кредитних вкладень повинна сприяти розвитку пріоритетних галузей народного господарства.
Структурний аналіз проводиться для визначення надмірної концентрації кредитних операцій в одному сегменті, що підвищує ступінь кредитного ризику. Проте надмірна диверсифікація кредитного портфеля створює певні труднощі в управлінні позиковими операціями та може стати причиною банкрутства банку, тому зарубіжні комерційні банки визначають для себе межі вкладення ресурсів у певний сегмент, тобто застосовують метод лімітування. Ці межі враховують у своїй діяльності кредитний комітет та керівники вищого рівня.
Як видно з даних табл. 5.12, банк визначається нераціональною структурою кредитних вкладень, основна їх частка була вкладена в торговельно-посередницьку діяльність — 47,5 %. Це зумовлено великим попитом на кредитні ресурси саме в цій галузі. Заінтересованість банку вкладати саме в цю галузь обумовлена високою оборотністю цих позик.
Таблиця 5.12
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ЗА ГАЛУЗЕВОЮ ОЗНАКОЮ
Галузь |
Базисний період |
Звітний період |
Відхилення |
|||
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
|
1. Промисловість |
12 032 |
8,9 |
11 200 |
9,1 |
–832 |
+0,2 |
2. Сільське господарство |
2974 |
2,2 |
6200 |
5,1 |
+3226 |
+2,9 |
3. Будівництво |
20 954 |
15,5 |
17 000 |
13,9 |
–3954 |
–1,6 |
4. Торгівля |
98 283 |
72,7 |
58 280 |
47,5 |
–40 003 |
–25,2 |
5. Транспорт |
— |
— |
30 000 |
24,4 |
+30 000 |
+24,4 |
6. Споживчі позики |
946 |
0,7 |
60 |
0,05 |
–886 |
–0,65 |
Усього |
13 519 |
100 |
122 740 |
100 |
12 450 |
— |
Проте порівняно з попереднім періодом диверсифікація кредитних вкладень дещо поліпшилась. З’явилися вкладення в транспортну галузь (24,4 %), збільшилася частка кредитних вкладень у сільське господарство та промисловість.
Отже, незважаючи на відносне поліпшення галузевої структури кредитного портфеля банку, все ж слід з метою зниження ризику продовжувати політику подальшого збільшення кредитних вкладень у промисловість, будівництво, сільське господарство, споживчі позики і зменшувати кредитування інших, не основних галузей народного господарства, де розташована головна зона кредитного ризику банку. Останньому слід розробити обґрунтовані ліміти кредитування різних галузей народного господарства.
За строком використання позики поділяються на:
строкові;
безстрокові (до запитання).
Строкові — це позики надані на визначений у договорі термін.
У свою чергу вони бувають короткострокові (терміном до одного року), середньострокові
(терміном від одного до трьох років), довгострокові (терміном понад три роки).
Строк кредиту, а також проценти за користування ним (якщо інше не передбачено
умовами кредитного договору) визначаються з моменту отримання (зарахування на
рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позикового рахунку
позичальника) до повного погашення кредиту та процентів за користування ним.
Короткострокові кредити можуть надаватися банком у разі тимчасових фінансових
труднощів, що виникають у зв’язку з витратами виробництва та обігу, не
забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді. Аналізуючи структуру
короткострокових кредитів, потрібно виділяти такі групи кредитів:
до 1 місяця;
від 1 до 3 місяців;
від 3 до 6 місяців;
від 6 місяців до 1 року.
Середньострокові кредити можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень. У свою чергу, вони поділяються на:
— кредити зі строком від 1 до 2 років;
— кредити зі строком використання понад 2 роки.
Довгострокові кредити можуть надаватися для формування основних фондів, об’єктом кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше, і видаються строком понад три роки.
Слід відзначити, що у плані рахунків банку є лише рахунки для короткострокових та довгострокових кредитів, а середньострокові відносять до групи довгострокових кредитів.
Кредити до запитання (безстрокові) — це кредити, які видаються на невизначений термін і які на вимогу кредитодавця мають бути погашені у визначений ним час. Якщо кредитодавець не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником у строк, визначений самостійно.
За фінансовою дисципліною позичальника виділяють такі групи кредитів:
стандартні;
пролонговані;
прострочені;
безнадійні.
Стандартні — це кредити, за якими проценти та сума основного боргу сплачуються вчасно, без прострочки платежу.
Пролонговані, або відстрочені, кредити — це кредити стосовно яких на основі клопотання позичальника строки погашення були перенесені на більш пізній термін.
Прострочені кредити — це кредити, щодо яких строк погашення, установлений кредитним договором, минув, а позикові кошти не повернені позичальником.
При аналізі кредитного портфеля в розрізі строків використання необхідно особливу увагу звернути на питому вагу прострочених та пролонгованих позик. Розглянемо структуру кредитів, що склалася за строками використання (табл. 5.13).
Таблиця 5.13
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ЗА СТРОКАМИ ВИКОРИСТАННЯ
Термін використання |
2001 р. |
2002 р. |
Відхилення |
|||
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
|
1. Короткострокові, всього |
101 933 |
75,4 |
92 000 |
74,9 |
– 9933 |
– 0,5 |
У тому числі до 1 місяця |
|
|
|
|
|
|
від 1 до 3 місяців |
52 318 |
38,7 |
40 000 |
32,6 |
– 12318 |
– 6,1 |
від 3 до 6 місяців |
25 686 |
19,0 |
35 000 |
28,5 |
+ 9314 |
+ 9,5 |
від 6 до 12 місяців |
7165 |
5,3 |
10 000 |
8,1 |
+ 2835 |
+ 2,8 |
2. Довгострокові, всього |
18 350 |
13,6 |
17 060 |
13,9 |
–1290 |
+0,3 |
У тому числі: від 1 до 2 років |
|
|
|
|
|
|
понад 2 роки |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
3. Безстрокові |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
4. Пролонговані |
5680 |
4,2 |
4200 |
3,4 |
–1480 |
–0,8 |
5. Прострочені |
9190 |
6,8 |
9480 |
7,7 |
+290 |
+0,9 |
Разом |
13 519 |
100 |
122 740 |
100 |
–12 450 |
— |
Наведений приклад свідчить, що за аналізований період структура кредитів за строками використання майже не змінилася. Питома вага короткострокових позик у звітному періоді становила 74,9 %. У попередньому періоді вона дорівнювала 75,4 %. Довгострокові кредити були надані згідно з державною цільовою програмою конверсії на переозброєння виробництва та на споживчі цілі фізичним особам. Причому порушення строків погашення спостерігалося не за довгостроковими кредитами, а за короткостроковими. Частка пролонгованих та прострочених кредитів майже не змінилась і в аналізованому періоді становила — 11,1 %. Дещо збільшилася питома вага прострочених кредитів (на 0,9 процентного пункту).
У структурі короткострокових кредитів найбільша частка кредитів терміном використання від одного до трьох місяців (32,6 %) та від трьох до шести місяців (28,5 %), така ж тенденція спостерігалась і в попередньому періоді. Але там короткострокових кредитів з терміном використання до 1 місяця видавалося вдвічі більше.
Така структура кредитного портфеля з огляду на строк використання цілком закономірна. Як зазначалося, банк здебільшого видає кредити, спрямовані на торговельно-посередницькі цілі, які не потребують ресурсів на великий термін. Більш обережна політика банку стосовно довгострокових кредитів як найбільш ризикованих цілком виправдана. Хоча в даному разі проблеми повернення кредитів мали місце не з довгостроковими кредитами, а, навпаки, з короткостроковими, що пояснюється недостатньою роботою банку щодо оцінювання кредитоспроможності позичальників.
Залежно від виду позичальника (за формами власності) кредити можна поділити на такі групи:
кредити юридичним особам державної форми власності;
кредити юридичним особам змішаної форми власності (акціонерні товариства та інші з державною участю);
юридичним особам з недержавною формою власності.
У тому числі:
акціонерним товариствам;
приватним підприємствам;
кооперативним підприємствам;
спільним підприємствам тощо;
фізичним особам;
міжбанківські кредити.
Аналізуючи кредитний портфель з цього погляду, особливу увагу приділяють питомій вазі міжбанківських кредитів у загальному обсязі. При цьому зростання даного коефіцієнта вважається позитивним явищем, оскільки означає зменшення ризику, але, як правило, міжбанківські кредити є менш прибутковими.
Таблиця 5.14
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ЗА ВИДАМИ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ
Види позичальників |
2001 р. |
2002 р. |
Відхилення |
|||
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
|
1. Юридичні особи державної форми власності |
17 900 |
13,2 |
24 000 |
19,6 |
+6100 |
+6,4 |
2. Юридичні особи змішаної форми власності (з державною часткою) |
18 950 |
14,0 |
34 200 |
27,9 |
+15 250 |
+13,9 |
3. Юридичні особи недержавної форми власності |
98 181 |
72,7 |
64 480 |
52,5 |
–33 701 |
–20,2 |
У тому числі: |
|
|
|
|
|
|
акціонерні товариства |
79 300 |
58,7 |
55 000 |
44,8 |
–24 300 |
–13,9 |
спільні підприємства |
5051 |
3,7 |
3280 |
2,7 |
–1771 |
–1 |
приватні підприємства |
9030 |
6,7 |
6200 |
5,0 |
–2830 |
–1,7 |
кооперативні підприємства |
4800 |
3,6 |
— |
— |
–4800 |
–3,6 |
інші |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
4. Фізичні особи |
159 |
0,1 |
60 |
– 99 |
0,05 |
–0,05 |
5. Міжбанківські кредити |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
Разом |
135 190 |
100 |
122 740 |
100 |
–12 450 |
— |
Як свідчать дані табл. 5.14 міжбанківські кредити в аналізованому періоді не надавалися. Найбільшою є частка кредитів виданих недержавним юридичним особам — 52,5 % (у попередньому періоді — 72,7 %). Серед них найбільше видавалося кредитів акціонерним товариствам (відповідно 44,85 % у звітному періоді, та 58,7 % — у базисному). Зросла частка кредитів, виданих юридичним особам державної форми власності, з 13,2 до 19,6 % у звітному періоді, та частка кредитів, виданих юридичним особам змішаної форми власності з державною часткою з 14 % у базисному періоді до 27,9 % у звітному. Це пояснюється цілеспрямованою роботою щодо підтримання державних підприємств.
Питома вага кредитів іншим позичальникам незначна. Кредити фізичним особам посідають незначне місце в структурі кредитного портфеля і мають тенденцію до зниження.
Одним із заходів контролю за кредитним ризиком є забезпечення кредитів. Забезпечення — це запасний метод отримання невиплаченого боргу (основної суми та процентів) у разі неплатоспроможності позичальника.
Залежно від наявності і характеру забезпечення виділяють:
забезпечені (ломбардні) позики;
незабезпечені (бланкові) позики.
Основна частина банківських кредитів видається під забезпечення, що є одним з принципів банківського кредитування.
Формами забезпечення зобов’язань щодо повернення кредиту можуть бути:
застава майна позичальника; гарантія або поручи-
тельство; договір страхування кредитів; товарні документи; цінні папери; поліси
страхування життя; передання на користь банку контрактів; вимог та рахунків
позичальників третій особі; дорогоцінні метали тощо.
Аналізуючи структуру кредитного портфеля в цьому напрямі, особливу увагу треба звернути на питому вагу незабезпечених позик у загальних позиках.
Таблиця 5.15
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ ЗАЛЕЖНО
ВІД ХАРАКТЕРУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Характер |
2001 р. |
2002 р. |
Відхилення |
|||
тис. грн |
% |
тис. грн |
% |
тис. грн |
% |
|
1. Забезпечені (лом- |
126 990 |
94,0 |
115 740 |
94,3 |
–11 250 |
+0,3 |
2. Незабезпечені (бланкові) позики |
8200 |
6,0 |
7000 |
5,7 |
–1200 |
–0,3 |
Усього |
135 190 |
100 |
122 740 |
100 |
–12 450 |
— |
З табл. 5.15 видно, що в аналізованому періоді питома вага незабезпечених кредитів була незначною — 5,7 %. На такому самому рівні вона була й у попередньому періоді. Незважаючи на певний ризик неповернення бланкового кредиту, як показують дані аналізу, до безнадійних та збиткових кредитів були віднесені саме найбільш забезпечені кредити, а бланкові погашалися своєчасно та в повному обсязі.
Аналіз можна продовжувати в напрямі більш глибокого вивчення структури за видами забезпечення (застава майна позичальника, гарантія або поручительство, договір страхування тощо).
Таблиця 5.16
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ЗА ВИДАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Вид забезпечення |
2001 р. |
2002 р. |
Відхилення |
|||
тис. грн |
% |
тис. грн |
% |
тис. грн |
% |
|
1. Застава |
105 590 |
78,1 |
88 740 |
72,3 |
–16 850 |
–5,8 |
У тому числі |
|
|
|
|
|
|
нерухомість |
25 800 |
19,1 |
13 720 |
11,2 |
–12 080 |
–7,9 |
товарно-матеріальні цінності |
51 590 |
19,1 |
45 000 |
36,7 |
–6590 |
–1,5 |
транспортні засоби |
28 200 |
20,9 |
30 020 |
24,5 |
+1820 |
+3,6 |
2. Гарантія |
6000 |
4,4 |
17 000 |
13,9 |
+11 000 |
+9,5 |
3. Страховий поліс |
15 400 |
11,4 |
10 000 |
8,1 |
–5400 |
–3,3 |
4. Без забезпечення |
8200 |
6,1 |
7000 |
5,7 |
–1200 |
–0,4 |
Разом |
135 190 |
100 |
122 740 |
100 |
–12 450 |
´ |
Так, з даних табл. 5.16 видно, що найбільш поширеним видом забезпечення кредитів є застава товарно-матеріальних цінностей. У базисному періоді їх частка становила 38,2 %, а у звітному — 36,7 %. Високою є частка таких видів забезпечення, як нерухомість (19,1 %) та застава транспортних засобів (20,9 %). Приблизно така сама тенденція була й у звітному періоді. Частка кредитів без забезпечення була незначною (6,1 % у базисному періоді та 5,7 % — у звітному) і надавалися клієнтам даного банку на виплату заробітної плати.
Аналіз структури кредитного портфеля можна продовжувати за іншими класифікаційними ознаками (за методами надання позик, способами їх погашення, за цілями кредитування тощо).
Після вивчення структури кредитних вкладень їх слід проаналізувати з якісної; а саме: з погляду ступеня кредитного ризику, рівня забезпеченості кредитів та ефективності кредитної діяльності в цілому.