9.2.3. Показники ефективності операцій з платіжними картками

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 

На завершальному етапі аналізу карткових операцій визначається їх прибутковість. Для цього розраховується частка доходів від операцій з картками у загальному обсязі банку, визначається їх структура у розрізі процентних та комісійних доходів.

Прибуток від операцій із платіжними картками є важливим показником, оскільки саме він є показником якості роботи. Ефективність операцій із платіжними картками розраховується як співвідношення прибутку банку та його витрат за цими операціями.

.

До дохідних статей карткового бізнесу відносять:

проценти за наданим кредитом;

штрафи за перевищення кредиту;

платня за зняття готівки у банку;

платня за зняття готівки в банкоматі;

річне обслуговування карток;

платня за видачу картки;

платня за прострочені платежі;

комісія за видачу та обслуговування додаткових карток;

комісія за конвертацію валюти;

комісія за знаходження картки у стоп-листку;

комісія за взаємообмін (intercchange fee);

комісія за перевипуск картки на наступний термін дії;

комісія за перевипуск картки у разі пошкодження чи втрати.

Витрати банку на розвиток операцій розподіляються на витрати, що пов’язані з придбанням програмно-технічних засобів, витрат, пов’язаних із супроводженням карткових рахунків, та адміністра­тивні витрати.

Показовим є розрахунок дохідності на одну картку, на одну операцію, на один банкомат тощо.

Прибутковість кредитних карткових продуктів розраховується співвідношенням загальної суми наданих кредитних лімітів до суми отриманих процентних доходів.

Позитивну характеристику розвитку карткового бізнесу надають такі взаємозв’язані показники:

Широкий спектр емітованих карткових продуктів. У структурі емісії мають бути присутні різноманітні типи карток (дебетові, кредитові) та види (традиційні, золоті, платинові, сумісні, клубні, приватні та корпоративні картки), націлені на широку аудиторію клієнтів та різні сегменти ринку.

Наявність розгалуженої інфраструктури обслуговування кар­ток — банкоматів, торговельних POS-терміналів, обладнання для «ініціювання транзакцій» (під такими маються на увазі персональні комп’ютери, мобільні GSM-телефони та інше обладнання, за допомогою якого держателі карток можуть здійснювати транз­акції у різних сегментах електронної комерції.

Показники використання карток, зокрема кількість транзакцій, що здійснюється з використанням карток протягом місяця або року. Задовільним у даний час є значення 8—12 транзакцій протягом місяця. Крім цього, важливо, щоб у це число входили різні типи операцій.

Наявність кількох каналів зв’язку з користувачами маркетингу, реклами та просування карткових продуктів на ринку, систем управління з клієнтом

На завершальному етапі аналізу карткових операцій визначається їх прибутковість. Для цього розраховується частка доходів від операцій з картками у загальному обсязі банку, визначається їх структура у розрізі процентних та комісійних доходів.

Прибуток від операцій із платіжними картками є важливим показником, оскільки саме він є показником якості роботи. Ефективність операцій із платіжними картками розраховується як співвідношення прибутку банку та його витрат за цими операціями.

.

До дохідних статей карткового бізнесу відносять:

проценти за наданим кредитом;

штрафи за перевищення кредиту;

платня за зняття готівки у банку;

платня за зняття готівки в банкоматі;

річне обслуговування карток;

платня за видачу картки;

платня за прострочені платежі;

комісія за видачу та обслуговування додаткових карток;

комісія за конвертацію валюти;

комісія за знаходження картки у стоп-листку;

комісія за взаємообмін (intercchange fee);

комісія за перевипуск картки на наступний термін дії;

комісія за перевипуск картки у разі пошкодження чи втрати.

Витрати банку на розвиток операцій розподіляються на витрати, що пов’язані з придбанням програмно-технічних засобів, витрат, пов’язаних із супроводженням карткових рахунків, та адміністра­тивні витрати.

Показовим є розрахунок дохідності на одну картку, на одну операцію, на один банкомат тощо.

Прибутковість кредитних карткових продуктів розраховується співвідношенням загальної суми наданих кредитних лімітів до суми отриманих процентних доходів.

Позитивну характеристику розвитку карткового бізнесу надають такі взаємозв’язані показники:

Широкий спектр емітованих карткових продуктів. У структурі емісії мають бути присутні різноманітні типи карток (дебетові, кредитові) та види (традиційні, золоті, платинові, сумісні, клубні, приватні та корпоративні картки), націлені на широку аудиторію клієнтів та різні сегменти ринку.

Наявність розгалуженої інфраструктури обслуговування кар­ток — банкоматів, торговельних POS-терміналів, обладнання для «ініціювання транзакцій» (під такими маються на увазі персональні комп’ютери, мобільні GSM-телефони та інше обладнання, за допомогою якого держателі карток можуть здійснювати транз­акції у різних сегментах електронної комерції.

Показники використання карток, зокрема кількість транзакцій, що здійснюється з використанням карток протягом місяця або року. Задовільним у даний час є значення 8—12 транзакцій протягом місяця. Крім цього, важливо, щоб у це число входили різні типи операцій.

Наявність кількох каналів зв’язку з користувачами маркетингу, реклами та просування карткових продуктів на ринку, систем управління з клієнтом