9.2. Планування діяльності інструментальних цехів
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82
План роботи інструментального цеху (ІЦ) розробляє планово-економічний відділ (бюро) підприємства на рік із поквартальним розподілом та щомісячним уточненням.
Основними розділами плану на рік є:
обсяг випуску продукції (виробнича програма);
чисельність і заробітна плата;
собівартість.
Виробничу програму розробляють на підставі таких вихідних даних:
виробнича програма підприємства з випуску продукції;
графік підготовки виготовлення нових виробів;
розрахунки потреби в технологічному оснащенні для поточного виробництва, а також технологічного оснащення другого порядку;
дані про стан запасів інструментів в центральному інструментальному складі (ЦІС);
замовлення виробничих і допоміжних цехів на виготовлення інструментів-дублерів.
Виробничу програму ІЦ розробляють за такими показниками:
випуск продукції в натуральному вираженні (номенклатура);
обсяг товарної продукції.
Номенклатуру технологічного оснащення, яку потрібно буде виготовляти в інструментальних підрозділах, потрібно планувати з урахуванням таких чинників:
потреби підприємства в оснащенні;
обсягів і номенклатури оснащення, яке буде закуплено в сторонніх організацій;
обсягів і номенклатури оснащення, яке потрібно виготовити стороннім організаціям;
обсягів і номенклатури оснащення, яке підлягає відновленню та ремонту.
До номенклатури випуску продукції, робіт і послуг у натуральному вираженні належать штампи, прес-форми, пристрої, загальний вимірювальний та допоміжний інструмент, ремонт, відновлення та модернізація оснащення, інші роботи й послуги. Номенклатуру виготовлюваної продукції визначає інструментальний відділ, а затверджує головний інженер. Планові завдання з випуску оснащення обґрунтовують розрахунками виробничої потужності ІЦ згідно з діючою методикою.
Обсяги товарної продукції за планом обчислюють у такому вираженні:
трудовому (за нормативною трудомісткістю), нормо-год;
вартісному, грош. од.
Потрібно
мати на увазі, що нормативна трудомісткість виготов-
лення технологічного оснащення визначається інструментальним
відділом збільшено, залежно від конструктивно-технологічних пара-
метрів оснащення, на підставі нормативів, які діють на підприємстві.
Варто звернути увагу на те, що планові нормо-години, на відміну від
технологічних, установлюються за станом на початок планового пе-
ріоду й залишаються незмінними до кінця цього періоду. Ця одиниця
обсягу виробництва є стабільнішою за технологічні нормо-години.
Проте недолік її полягає в тому, що вона не підсилює заінтересовано-
сті цеху в зниженні трудомісткості виготовлення оснащення.
Виробнича програма дільниць цеху складається з двох розділів: плану випуску та плану запуску.
Для ІЦ, у складі яких є заготівельні дільниці, доцільно застосовувати систему планування, яка передбачає три номенклатурні плани: 1) за заготівельною дільницею; 2) запуском; 3) випуском інструменту.
З огляду на це потрібно розв’язувати три завдання оперативного управління:
1) формувати місячний номенклатурний план заготівельній дільниці ІЦ;
2) формувати місячний номенклатурний план запуску інструменту;
3) формувати місячний номенклатурний план випуску інструменту.
План ІЦ за чисельністю та заробітною платою розробляють за аналогічними показниками основних цехів.
Методика визначення чисельності робітників така сама, як в основних цехах, — за трудомісткістю, нормами обслуговування.
План собівартості містить:
собівартість (калькуляції) окремих видів технологічного оснащення, робіт, послуг;
кошторис витрат на виробництво.
Об’єктами калькулювання собівартості в ІЦ є собівартість основних видів оснащення, робіт і послуг, що їх виконує цех.
Калькуляційною
одиницею може бути: для спеціального оснащення — одиниця виробу (штамп,
прес-форма, модель, пристрій); типовий представник — один виріб; інструмент
одного типороз-
міру — 10, 100 од.; для сторонніх організацій — замовлення.
Кошторис витрат цеху на виробництво складається зі статей, аналогічних основним цехам.
Методика визначення планово-розрахункових цін на продукцію ІЦ. У цехах з великим обсягом різного за типорозмірами технологічного оснащення для визначення собівартості та планово-розрахункових цін застосовують типовий виріб-представник. Для цього технологічне оснащення залежно від призначення, матеріалу, форми, габаритних розмірів та інших ознак класифікують за групами й типами. Від кожної групи вибирають найхарактерніший (типовий) представник.
Внутрішньовиробничі планово-розрахункові ціни на продукцію ІЦ формують на підставі виробничої (цехової) собівартості одиниці продукції. Підставою для визначення собівартості технологічного оснащення є планова калькуляція, що складається на кожного представника цього оснащення, тобто оснащення будь-яких з таких типових представників може бути об’єктом калькулювання.
В умовах упровадження внутрішньогосподарського розрахунку доцільно до планово-розрахункової ціни включати прибуток. Для розрахунку нормативу прибутку в ціні визначають загальну суму прибутку для цеху на плановий рік, а потім розподіляють за виробами пропорційно до основної заробітної плати виробничих робітників (Ззп.о).
Норматив прибутку
, (9.1)
де Рп — прибуток у % основної заробітної плати виробничих робітників, який визначають так:
(9.2)
де П — загальна сума прибутку цеху за планом на рік, грошова одиниця; Зф.з.ц — фонд основної заробітної плати основних виробничих робітників цеху за планом на рік, грошова одиниця.
Обчислена в такий спосіб планово-розрахункова ціна типового представника оснащення є підставою для визначення ціни грош. од. кожного типорозміру оснащення (Ці):
(9.3)
де Ц т.п — планово-розрахункова ціна оснащення і-го типорозміру, грош. од.; Кі — коефіцієнт приведення і-го виробу оснащення до її типового представника. Коефіцієнт приведення характеризує ступінь відхилення конструкторсько-технологічних параметрів типового представника оснащення від конкретного представника певної групи оснащення, які значною мірою відображені в трудомісткості виготовлення оснащення, а саме:
(9.4)
де Ті, Тт.п — планова (технологічна) трудомісткість виготовлення оснащення відповідно і-го й типового представника, нормо-год.
Щоб спростити розрахунки та мати змогу автоматизувати обчислення планово-розрахункових цін на технологічне оснащення, розглянутий метод розрахунку можна визначити по-іншому. За типовими представниками обчислюють питому ціну в розрахунку на одиницю трудомісткості (1 нормо-год), тобто вартість 1 нормо-год виготовлення типового представника оснащення, грошова одиниця:
(9.5)
Планово-розрахункова ціна і-го представника
(9.6)
Планово-розрахункові
ціни на продукцію інструментальних цехів, яка виготовляється (надаються послуги
виробничого характеру) для сторонніх організацій і підприємств та реалізується
за договірними цінами, розробляють на підставі цехової собіварто-
сті, виходячи з калькуляції. У такому разі норматив прибутку може бути вищий,
аніж для свого підприємства.
Користуючись планово-розрахунковою ціною ІЦ, можна затвердити план-замовлення на виготовлення оснащення на певний місяць за поданою далі формою (табл. 9.1).
Таблиця 9.1
ПЛАН-ЗАМОВЛЕННЯ НА ВИГОТОВЛЕННЯ ОСНАЩЕННЯ
Код
|
Найменування |
Кількість,
|
Планова |
Вартість |
Планово-розрахун- |
Норматив прибутку |
Обсяг
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
План роботи інструментального цеху (ІЦ) розробляє планово-економічний відділ (бюро) підприємства на рік із поквартальним розподілом та щомісячним уточненням.
Основними розділами плану на рік є:
обсяг випуску продукції (виробнича програма);
чисельність і заробітна плата;
собівартість.
Виробничу програму розробляють на підставі таких вихідних даних:
виробнича програма підприємства з випуску продукції;
графік підготовки виготовлення нових виробів;
розрахунки потреби в технологічному оснащенні для поточного виробництва, а також технологічного оснащення другого порядку;
дані про стан запасів інструментів в центральному інструментальному складі (ЦІС);
замовлення виробничих і допоміжних цехів на виготовлення інструментів-дублерів.
Виробничу програму ІЦ розробляють за такими показниками:
випуск продукції в натуральному вираженні (номенклатура);
обсяг товарної продукції.
Номенклатуру технологічного оснащення, яку потрібно буде виготовляти в інструментальних підрозділах, потрібно планувати з урахуванням таких чинників:
потреби підприємства в оснащенні;
обсягів і номенклатури оснащення, яке буде закуплено в сторонніх організацій;
обсягів і номенклатури оснащення, яке потрібно виготовити стороннім організаціям;
обсягів і номенклатури оснащення, яке підлягає відновленню та ремонту.
До номенклатури випуску продукції, робіт і послуг у натуральному вираженні належать штампи, прес-форми, пристрої, загальний вимірювальний та допоміжний інструмент, ремонт, відновлення та модернізація оснащення, інші роботи й послуги. Номенклатуру виготовлюваної продукції визначає інструментальний відділ, а затверджує головний інженер. Планові завдання з випуску оснащення обґрунтовують розрахунками виробничої потужності ІЦ згідно з діючою методикою.
Обсяги товарної продукції за планом обчислюють у такому вираженні:
трудовому (за нормативною трудомісткістю), нормо-год;
вартісному, грош. од.
Потрібно
мати на увазі, що нормативна трудомісткість виготов-
лення технологічного оснащення визначається інструментальним
відділом збільшено, залежно від конструктивно-технологічних пара-
метрів оснащення, на підставі нормативів, які діють на підприємстві.
Варто звернути увагу на те, що планові нормо-години, на відміну від
технологічних, установлюються за станом на початок планового пе-
ріоду й залишаються незмінними до кінця цього періоду. Ця одиниця
обсягу виробництва є стабільнішою за технологічні нормо-години.
Проте недолік її полягає в тому, що вона не підсилює заінтересовано-
сті цеху в зниженні трудомісткості виготовлення оснащення.
Виробнича програма дільниць цеху складається з двох розділів: плану випуску та плану запуску.
Для ІЦ, у складі яких є заготівельні дільниці, доцільно застосовувати систему планування, яка передбачає три номенклатурні плани: 1) за заготівельною дільницею; 2) запуском; 3) випуском інструменту.
З огляду на це потрібно розв’язувати три завдання оперативного управління:
1) формувати місячний номенклатурний план заготівельній дільниці ІЦ;
2) формувати місячний номенклатурний план запуску інструменту;
3) формувати місячний номенклатурний план випуску інструменту.
План ІЦ за чисельністю та заробітною платою розробляють за аналогічними показниками основних цехів.
Методика визначення чисельності робітників така сама, як в основних цехах, — за трудомісткістю, нормами обслуговування.
План собівартості містить:
собівартість (калькуляції) окремих видів технологічного оснащення, робіт, послуг;
кошторис витрат на виробництво.
Об’єктами калькулювання собівартості в ІЦ є собівартість основних видів оснащення, робіт і послуг, що їх виконує цех.
Калькуляційною
одиницею може бути: для спеціального оснащення — одиниця виробу (штамп,
прес-форма, модель, пристрій); типовий представник — один виріб; інструмент
одного типороз-
міру — 10, 100 од.; для сторонніх організацій — замовлення.
Кошторис витрат цеху на виробництво складається зі статей, аналогічних основним цехам.
Методика визначення планово-розрахункових цін на продукцію ІЦ. У цехах з великим обсягом різного за типорозмірами технологічного оснащення для визначення собівартості та планово-розрахункових цін застосовують типовий виріб-представник. Для цього технологічне оснащення залежно від призначення, матеріалу, форми, габаритних розмірів та інших ознак класифікують за групами й типами. Від кожної групи вибирають найхарактерніший (типовий) представник.
Внутрішньовиробничі планово-розрахункові ціни на продукцію ІЦ формують на підставі виробничої (цехової) собівартості одиниці продукції. Підставою для визначення собівартості технологічного оснащення є планова калькуляція, що складається на кожного представника цього оснащення, тобто оснащення будь-яких з таких типових представників може бути об’єктом калькулювання.
В умовах упровадження внутрішньогосподарського розрахунку доцільно до планово-розрахункової ціни включати прибуток. Для розрахунку нормативу прибутку в ціні визначають загальну суму прибутку для цеху на плановий рік, а потім розподіляють за виробами пропорційно до основної заробітної плати виробничих робітників (Ззп.о).
Норматив прибутку
, (9.1)
де Рп — прибуток у % основної заробітної плати виробничих робітників, який визначають так:
(9.2)
де П — загальна сума прибутку цеху за планом на рік, грошова одиниця; Зф.з.ц — фонд основної заробітної плати основних виробничих робітників цеху за планом на рік, грошова одиниця.
Обчислена в такий спосіб планово-розрахункова ціна типового представника оснащення є підставою для визначення ціни грош. од. кожного типорозміру оснащення (Ці):
(9.3)
де Ц т.п — планово-розрахункова ціна оснащення і-го типорозміру, грош. од.; Кі — коефіцієнт приведення і-го виробу оснащення до її типового представника. Коефіцієнт приведення характеризує ступінь відхилення конструкторсько-технологічних параметрів типового представника оснащення від конкретного представника певної групи оснащення, які значною мірою відображені в трудомісткості виготовлення оснащення, а саме:
(9.4)
де Ті, Тт.п — планова (технологічна) трудомісткість виготовлення оснащення відповідно і-го й типового представника, нормо-год.
Щоб спростити розрахунки та мати змогу автоматизувати обчислення планово-розрахункових цін на технологічне оснащення, розглянутий метод розрахунку можна визначити по-іншому. За типовими представниками обчислюють питому ціну в розрахунку на одиницю трудомісткості (1 нормо-год), тобто вартість 1 нормо-год виготовлення типового представника оснащення, грошова одиниця:
(9.5)
Планово-розрахункова ціна і-го представника
(9.6)
Планово-розрахункові
ціни на продукцію інструментальних цехів, яка виготовляється (надаються послуги
виробничого характеру) для сторонніх організацій і підприємств та реалізується
за договірними цінами, розробляють на підставі цехової собіварто-
сті, виходячи з калькуляції. У такому разі норматив прибутку може бути вищий,
аніж для свого підприємства.
Користуючись планово-розрахунковою ціною ІЦ, можна затвердити план-замовлення на виготовлення оснащення на певний місяць за поданою далі формою (табл. 9.1).
Таблиця 9.1
ПЛАН-ЗАМОВЛЕННЯ НА ВИГОТОВЛЕННЯ ОСНАЩЕННЯ
Код
|
Найменування |
Кількість,
|
Планова |
Вартість |
Планово-розрахун- |
Норматив прибутку |
Обсяг
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|