9.6. Взаємовідносини філій ТНК з головною фірмою

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 

Для оптимізації фінансових потоків на світовому рівні ТНК повинна встановити належні взаємовідносини між головною фірмою та її філіями стосовно фінансової функції. Різновиди взаємовідносин між головною фірмою та філіями бувають такі:

повна централізація фінансової функції на рівні головної фірми — кожна філія підтримує мінімальний фінансовий баланс лише на невідкладні виробничі потреби. Усі інші кошти централізуються та управляються на рівні ТНК (або регіональної керуючої компанії). Це дає змогу мінімізувати валютні ризики і зменшити витрати на зовнішні залучення, отримати додатковий прибуток від розміщення надлишкової ліквідності на депозитних рахунках чи від коротко — і середньострокового інвестування на міжнародних ринках;

повна децентралізація фінансової функції до рівня філій — найменш поширена — у цьому випадку кожна філія самостійно прий­має рішення і здійснює управління всіма фінансовими транзакціями;

різний ступінь співвідношення централізації і децентралізації фінансової функції.

Для оптимізації фінансових потоків на світовому рівні ТНК повинна встановити належні взаємовідносини між головною фірмою та її філіями стосовно фінансової функції. Різновиди взаємовідносин між головною фірмою та філіями бувають такі:

повна централізація фінансової функції на рівні головної фірми — кожна філія підтримує мінімальний фінансовий баланс лише на невідкладні виробничі потреби. Усі інші кошти централізуються та управляються на рівні ТНК (або регіональної керуючої компанії). Це дає змогу мінімізувати валютні ризики і зменшити витрати на зовнішні залучення, отримати додатковий прибуток від розміщення надлишкової ліквідності на депозитних рахунках чи від коротко — і середньострокового інвестування на міжнародних ринках;

повна децентралізація фінансової функції до рівня філій — найменш поширена — у цьому випадку кожна філія самостійно прий­має рішення і здійснює управління всіма фінансовими транзакціями;

різний ступінь співвідношення централізації і децентралізації фінансової функції.