5.7. Класифікація міжнародного кредиту за цільовим призначенням

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 

Основним цільовим призначенням міжнародного кредиту є сприяння міжнародній торгівлі через кредитування експорту та імпорту. Кредитування імпорту здійснюється у формі комерційного або банківського кредиту.

Комерційні кредити поділяються на:

кредит за відкритим рахунком. У цьому разі експортер записує на рахунок імпортера у вигляді боргу вартість проданих товарів, а імпортер зобов’язується погасити цей борг у встановлений термін;

вексельний кредит. Експортер виставляє переказний вексель (тратту) на імпортера;

авансовий платіж імпортера. У разі підписання угоди цей кредит надається імпортером на користь іноземного постачальника в розмірі 10—15 % і більше від вартості угоди.

Банківські кредити на імпорт:

акцептний кредит — імпортер погоджується оплатити тратту експортера, і його банк у встановлений термін погашає зобов’язання;

акцептно-рамбурсний кредит — банк імпортера виставляє безвідкличні акредитиви на банк експортера. Після відвантаження товару експортер передає документи до банку, який акцептує переказний вексель, і виплачує експортерові вартість товару. Потрібні для цього кошти банк експортера отримує через переоблік тратти на світовому грошовому ринку. Коли настане термін оплати, останній тримач пред’являє її до оплати банкові експортера, який здійснює платіж за рахунок відшкодування, отриманого від банку імпортера;

бланковий кредит — надається банками великим фірмам-експортерам, з якими вони тісно пов’язані, кредит без формального забезпечення;

експортний кредит;

фінансовий кредит;

брокерський кредит;

компенсаційні угоди — форма довгострокового кредитування, за якої в рахунок погашення кредиту здійснюються зустрічні поставки продукції, виробленої на обладнанні, під купівлю якого був наданий кредит.

Кредитування експорту може здійснюватися в таких формах:

банківського кредитування — надання кредитів у дорозі; відкриття кредитних ліній; надання кредитів під товари або товарні документи в країні імпортера;

факторингу — придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги. Експортер надає факторинговій фірмі право отримання платежів від платників за поставлені товари. Остання, у свою чергу, зобов’язується повертати йому гроші в міру їх надходження від боржників або оплатити йому всю суму відразу. За здійснення факторингових операцій експортер вносить передбачену угодою плату, яка може бути дещо вищою від процентів за кредит;

форфетинг — купівля банком-форфетором в експортера векселів, акцептованих імпортером. В обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик несплати зобов’язань та разового збору за зобов’язання купити векселі експортера;

лізинг — кредитування купівлі машин, обладнання, споруд виробничого призначення на основі укладення орендної угоди, за якої орендар сплачує орендну плату частинами та орендодавець зберігає право власності на товари до кінця терміну.

Новою формою кредитування є спільне фінансування кількома кредитними установами великих проектів переважно в галузі інфраструктури.

Проектне фінансування — сучасна форма довгострокового міжнародного кредитування, де мова йде про кредитування інвес­тиційних проектів на визначений термін. Його особливості полягають у тому, що основні етапи інвестиційного циклу пов’язані між собою і входять у компетенцію певного банківського синдикату, який очолює банк-менеджер.

Основним цільовим призначенням міжнародного кредиту є сприяння міжнародній торгівлі через кредитування експорту та імпорту. Кредитування імпорту здійснюється у формі комерційного або банківського кредиту.

Комерційні кредити поділяються на:

кредит за відкритим рахунком. У цьому разі експортер записує на рахунок імпортера у вигляді боргу вартість проданих товарів, а імпортер зобов’язується погасити цей борг у встановлений термін;

вексельний кредит. Експортер виставляє переказний вексель (тратту) на імпортера;

авансовий платіж імпортера. У разі підписання угоди цей кредит надається імпортером на користь іноземного постачальника в розмірі 10—15 % і більше від вартості угоди.

Банківські кредити на імпорт:

акцептний кредит — імпортер погоджується оплатити тратту експортера, і його банк у встановлений термін погашає зобов’язання;

акцептно-рамбурсний кредит — банк імпортера виставляє безвідкличні акредитиви на банк експортера. Після відвантаження товару експортер передає документи до банку, який акцептує переказний вексель, і виплачує експортерові вартість товару. Потрібні для цього кошти банк експортера отримує через переоблік тратти на світовому грошовому ринку. Коли настане термін оплати, останній тримач пред’являє її до оплати банкові експортера, який здійснює платіж за рахунок відшкодування, отриманого від банку імпортера;

бланковий кредит — надається банками великим фірмам-експортерам, з якими вони тісно пов’язані, кредит без формального забезпечення;

експортний кредит;

фінансовий кредит;

брокерський кредит;

компенсаційні угоди — форма довгострокового кредитування, за якої в рахунок погашення кредиту здійснюються зустрічні поставки продукції, виробленої на обладнанні, під купівлю якого був наданий кредит.

Кредитування експорту може здійснюватися в таких формах:

банківського кредитування — надання кредитів у дорозі; відкриття кредитних ліній; надання кредитів під товари або товарні документи в країні імпортера;

факторингу — придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги. Експортер надає факторинговій фірмі право отримання платежів від платників за поставлені товари. Остання, у свою чергу, зобов’язується повертати йому гроші в міру їх надходження від боржників або оплатити йому всю суму відразу. За здійснення факторингових операцій експортер вносить передбачену угодою плату, яка може бути дещо вищою від процентів за кредит;

форфетинг — купівля банком-форфетором в експортера векселів, акцептованих імпортером. В обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик несплати зобов’язань та разового збору за зобов’язання купити векселі експортера;

лізинг — кредитування купівлі машин, обладнання, споруд виробничого призначення на основі укладення орендної угоди, за якої орендар сплачує орендну плату частинами та орендодавець зберігає право власності на товари до кінця терміну.

Новою формою кредитування є спільне фінансування кількома кредитними установами великих проектів переважно в галузі інфраструктури.

Проектне фінансування — сучасна форма довгострокового міжнародного кредитування, де мова йде про кредитування інвес­тиційних проектів на визначений термін. Його особливості полягають у тому, що основні етапи інвестиційного циклу пов’язані між собою і входять у компетенцію певного банківського синдикату, який очолює банк-менеджер.