5.6. Оцінювання і контроль регіонального ризику.Кредитний рейтинг

Особлива увага при наданні міжнародного кредиту надається аналізу такого фінансового ризику, як регіональний ризик.

Регіональний ризик — це ризик, пов’язаний з діяльністю в тому чи іншому регіоні, в окремій країні. Іноді ризик, пов’язаний з діяльністю в одній країні, називають ризиком країни.

Аналіз регіонального ризику відбувається шляхом:

оцінювання і прогнозування регіонального ризику;

установлення максимального розміру кредиту по країнах;

калькуляції ціни кредиту на основі оцінок регіонального ризику.

У процесі оцінювання регіонального ризику:

визначається ризик, що може виникнути при кредитуванні банком позичальника;

досліджується ризик у конкретній державі, який залежить від загальних політичних та економічних умов у конкретній країні.

Результати оцінювання регіонального ризику використовуються для:

аналізу якості кредитного портфеля;

установлення межі розмірів кредитів по країнах;

калькуляції ціни міжнародних кредитів.

Взагалі регіональний ризик є сукупністю політичного, економічного та трансфертного ризиків. Це ризик, пов’язаний з існуючими та очікуваними політичними й економічними умовами в регіоні чи в країні і з впливом цих умов на здатність уряду країни чи країн, що входять до певного регіону, окремих корпорацій та фізичних осіб виконувати зобов’язання за зовнішнім боргом. Трансфертний ризик, який іноді є складовою регіонального ризику, а іноді розглядається як самостійний фінансовий ризик при міжнародному кредитуванні, пов’язаний з неможливістю переказу коштів до країни кредитора внаслідок валютних обмежень у країні позичальника.

Для оцінювання регіонального ризику країни використовують такі показники:

коефіцієнт обслуговування боргу, що розраховується як співвідношення коштів, які витрачаються щороку країною позичальником на обслуговування боргу, та валових доходів від експорту;

відношення резервної позиції в Міжнародному валютному фонді до обсягу імпорту;

відношення міжнародних резервів (золота, валюти) до обсягу імпорту;

відношення обсягу експорту до валового національного продукту;

рівень інфляції.

Рейтинги економічного, політичного та трансфертного ризиків розробляються міжнародними організаціями та фінансовими інституціями. На основі цих рейтингів розраховують рейтинги країн, що є позичальниками на міжнародному фінансовому ринку.

Рейтинг економічного ризику складається з таких показників: рівень зовнішнього боргу; спроможність погашати заборгованість; рівень залежності країни від іноземних позик, що використовуються для фінансування дефіциту бюджету; ступінь диверсифікації економіки; темпи та стабільність економічного зростан­ня; рівень інфляції.

Рейтинг політичного ризику ґрунтується на оцінках: 1) поточ­ної політичної ситуації в країні, 2) можливих несприятливих змін у політичній ситуації в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі; 3) прогнозу виконання зобов’язань держави до погашення зовнішнього боргу в даний момент і в майбутньому.

Рейтинг трансфертного ризику базується на оцінках адекват­ності міжнародних резервів, внутрішнього валютного контролю в країні, контролю за рухом капіталів і враховує економічний рейтинг.

Визначення рейтингу регіонального ризику має значення як для кредиторів, так і для позичальників:

для кредиторів — дає можливість генерувати стратегії кредитування, що відповідають рівням ризику країн-позичальників;

для країн-позичальників — визначення рейтингу відкриває відповідні можливості щодо залучення коштів на міжнародному фінансовому ринку.

На міжнародному ринку банківських кредитів дуже поширеними є також:

рейтинг кредитів;

рейтинг позичальників (не країн взагалі, а окремих її господарських суб’єктів).

Кредитні рейтинги визначають відомі у світі рейтингові агентства «Mood’s» та «Standard & Poor’s».

Системи рейтингу кредитів за якістю — важливий інструмент систематичного оцінювання ступеня кредитного ризику при наданні різних видів кредитів. Такі системи розробляють самі банки, і вони бувають як прості, так і складні. Їх призначення — спрощення та полегшення процесу прийняття рішення про надання кредитів співробітниками банку. Системи рейтингу включають інформацію: про взаємовідносини банку з клієнтом; мету кредиту; розмір кредиту; фінансове становище позичальника та галузі, в якій він працює.

Існують такі рейтинги якості кредиту:

номерна система рейтингу, яка базується на якісній характеристиці позичальника та кредиту;

рейтинг, що базується на кількісному аналізі фінансового стану позичальника, де сукупності конкретних значень фінансових показників відповідає певний кредитний рейтинг;

рейтинг, що розраховується за бальною системою, де певним параметрам відповідає конкретна кількість балів, і загальний рейтинг визначається на підставі суми балів за всіма показниками;

«розщеплені» рейтинги, що використовуються для кредитів, різні частини яких мають різні характеристики і кожній із частин присвоюється окремий рейтинг.

Рейтинг позичальників — класифікація позичальників залежно від їх можливостей щодо залучення коштів на ринку банківських кредитів обслуговування боргу тощо. У даних класифікаціях установлюється клас клієнтів і певні характеристики, за якими їх відносять до того чи іншого класу; кредитні рейтинги агентства, що відповідають конкретним класам позичальників, і ризики неповернення позики для різних класів позичальників.

Особлива увага при наданні міжнародного кредиту надається аналізу такого фінансового ризику, як регіональний ризик.

Регіональний ризик — це ризик, пов’язаний з діяльністю в тому чи іншому регіоні, в окремій країні. Іноді ризик, пов’язаний з діяльністю в одній країні, називають ризиком країни.

Аналіз регіонального ризику відбувається шляхом:

оцінювання і прогнозування регіонального ризику;

установлення максимального розміру кредиту по країнах;

калькуляції ціни кредиту на основі оцінок регіонального ризику.

У процесі оцінювання регіонального ризику:

визначається ризик, що може виникнути при кредитуванні банком позичальника;

досліджується ризик у конкретній державі, який залежить від загальних політичних та економічних умов у конкретній країні.

Результати оцінювання регіонального ризику використовуються для:

аналізу якості кредитного портфеля;

установлення межі розмірів кредитів по країнах;

калькуляції ціни міжнародних кредитів.

Взагалі регіональний ризик є сукупністю політичного, економічного та трансфертного ризиків. Це ризик, пов’язаний з існуючими та очікуваними політичними й економічними умовами в регіоні чи в країні і з впливом цих умов на здатність уряду країни чи країн, що входять до певного регіону, окремих корпорацій та фізичних осіб виконувати зобов’язання за зовнішнім боргом. Трансфертний ризик, який іноді є складовою регіонального ризику, а іноді розглядається як самостійний фінансовий ризик при міжнародному кредитуванні, пов’язаний з неможливістю переказу коштів до країни кредитора внаслідок валютних обмежень у країні позичальника.

Для оцінювання регіонального ризику країни використовують такі показники:

коефіцієнт обслуговування боргу, що розраховується як співвідношення коштів, які витрачаються щороку країною позичальником на обслуговування боргу, та валових доходів від експорту;

відношення резервної позиції в Міжнародному валютному фонді до обсягу імпорту;

відношення міжнародних резервів (золота, валюти) до обсягу імпорту;

відношення обсягу експорту до валового національного продукту;

рівень інфляції.

Рейтинги економічного, політичного та трансфертного ризиків розробляються міжнародними організаціями та фінансовими інституціями. На основі цих рейтингів розраховують рейтинги країн, що є позичальниками на міжнародному фінансовому ринку.

Рейтинг економічного ризику складається з таких показників: рівень зовнішнього боргу; спроможність погашати заборгованість; рівень залежності країни від іноземних позик, що використовуються для фінансування дефіциту бюджету; ступінь диверсифікації економіки; темпи та стабільність економічного зростан­ня; рівень інфляції.

Рейтинг політичного ризику ґрунтується на оцінках: 1) поточ­ної політичної ситуації в країні, 2) можливих несприятливих змін у політичній ситуації в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі; 3) прогнозу виконання зобов’язань держави до погашення зовнішнього боргу в даний момент і в майбутньому.

Рейтинг трансфертного ризику базується на оцінках адекват­ності міжнародних резервів, внутрішнього валютного контролю в країні, контролю за рухом капіталів і враховує економічний рейтинг.

Визначення рейтингу регіонального ризику має значення як для кредиторів, так і для позичальників:

для кредиторів — дає можливість генерувати стратегії кредитування, що відповідають рівням ризику країн-позичальників;

для країн-позичальників — визначення рейтингу відкриває відповідні можливості щодо залучення коштів на міжнародному фінансовому ринку.

На міжнародному ринку банківських кредитів дуже поширеними є також:

рейтинг кредитів;

рейтинг позичальників (не країн взагалі, а окремих її господарських суб’єктів).

Кредитні рейтинги визначають відомі у світі рейтингові агентства «Mood’s» та «Standard & Poor’s».

Системи рейтингу кредитів за якістю — важливий інструмент систематичного оцінювання ступеня кредитного ризику при наданні різних видів кредитів. Такі системи розробляють самі банки, і вони бувають як прості, так і складні. Їх призначення — спрощення та полегшення процесу прийняття рішення про надання кредитів співробітниками банку. Системи рейтингу включають інформацію: про взаємовідносини банку з клієнтом; мету кредиту; розмір кредиту; фінансове становище позичальника та галузі, в якій він працює.

Існують такі рейтинги якості кредиту:

номерна система рейтингу, яка базується на якісній характеристиці позичальника та кредиту;

рейтинг, що базується на кількісному аналізі фінансового стану позичальника, де сукупності конкретних значень фінансових показників відповідає певний кредитний рейтинг;

рейтинг, що розраховується за бальною системою, де певним параметрам відповідає конкретна кількість балів, і загальний рейтинг визначається на підставі суми балів за всіма показниками;

«розщеплені» рейтинги, що використовуються для кредитів, різні частини яких мають різні характеристики і кожній із частин присвоюється окремий рейтинг.

Рейтинг позичальників — класифікація позичальників залежно від їх можливостей щодо залучення коштів на ринку банківських кредитів обслуговування боргу тощо. У даних класифікаціях установлюється клас клієнтів і певні характеристики, за якими їх відносять до того чи іншого класу; кредитні рейтинги агентства, що відповідають конкретним класам позичальників, і ризики неповернення позики для різних класів позичальників.