8.7. Інтернет-підрозділи транснаціональних банків

Сьогодні виникає нова організаційна форма ТНБ — Інтернет-підрозділи. Так, наприклад, тільки на початку 2000 р. більше десяти величезних європейських банків, серед яких Bank of Scotland, Deutsche Bank, Hypo Vereinsbank та ін. об’явили про створення Інтернет-підрозділів. Шотландський банк Bank of Scot­land здійснює операції з надання житлових кредитів засобом мережі Інтернет у таких європейських державах, як Голландія, Ірландія. Банк планує розпочати цю діяльність ще у трьох європейських державах. Це свідчить про завойовування банком, який належить одній із розвинених європейських країн, фінансового ринку інших розвинених країн регіону через Інтернет. Європейсь­кі банки прискореними темпами освоюють Інтернет, щоб наздо­гнати лідерів і захопити максимально можливу частку ринку. Це пов’язано з тим, що у фінансових послуг, які надаються через комп’ютерну мережу, великі перспективи, а розвиток електронної комерції може привести до значних змін у галузі роздрібної банківської діяльності. У новому напрямі банківських послуг кожний учасник сьогодні намагається знайти якомога швидше партнера. Так, німецький банк Deutsche Bank оголосив про створення альянсу у сфері електронної банківської діяльності з іспанським ощадним банком La Caixa. Сьогодні Іспанія та країни Скандинавського регіону починають виходити в лідери європейського електронного банківського ринку.

Однак поширення діяльності електронних банків має суперечливі показники. У 1999—2000 рр. електронний банківський бізнес переживав справжній бум. Інтернет-банкам прогнозувалося велике майбутнє, і вони відкривалися практично всіма фінансовими інституціями, які вважають себе носіями передових технологій. Але результати їхньої діяльності не виправдовують тих сподівань, які на них покладалися. Крім відносної зручності та швидкого проведення операцій, клієнти потребують від банків персонального обслуговування і бачать Інтернет-послуги лише у ролі додатка до традиційних. Тому впровадження онлайнових операцій не принесе скорочення витрат, а стане лише додатковим об’єктом, що потребуватиме значних витрат.

Сьогодні існує дві економічні моделі Інтернет-банків — самостійна та інтегрована. Перша передбачає створення незалежного банку з власною торговельною маркою і конкурентоспроможними продуктами. У зв’язку з низькою собівартістю обслуговування такий банк подобається клієнтам і має переваги перед конкурентами за рахунок забезпечення вищих ставок за депозитами і нижчих комісійних. Друга модель передбачає лише створення нового підрозділу існуючого банку, діяльність якого спрямована на те, щоб клієнти банку, котрі мають вихід в Інтернет, мали мож­ливість обслуговуватися, не виходячи з дому.

Як свідчить аналіз онлайнових послуг банками країн — учасниць ЄС, перша модель є збитковою і від неї відмовилося багато банків. Серед них ірландська компанія Enba, британський іпотеч­ний банк Alliance&Leicester. Друга модель дає змогу інтегрувати онлайнові операції з традиційною діяльністю банків і тому має перспективу розвитку. Майбутній розвиток інформаційних технологій за допомогою Інтернет відкриє нові можливості насамперед для тих, хто має вагому репутацію у банківському секторі.

Сьогодні виникає нова організаційна форма ТНБ — Інтернет-підрозділи. Так, наприклад, тільки на початку 2000 р. більше десяти величезних європейських банків, серед яких Bank of Scotland, Deutsche Bank, Hypo Vereinsbank та ін. об’явили про створення Інтернет-підрозділів. Шотландський банк Bank of Scot­land здійснює операції з надання житлових кредитів засобом мережі Інтернет у таких європейських державах, як Голландія, Ірландія. Банк планує розпочати цю діяльність ще у трьох європейських державах. Це свідчить про завойовування банком, який належить одній із розвинених європейських країн, фінансового ринку інших розвинених країн регіону через Інтернет. Європейсь­кі банки прискореними темпами освоюють Інтернет, щоб наздо­гнати лідерів і захопити максимально можливу частку ринку. Це пов’язано з тим, що у фінансових послуг, які надаються через комп’ютерну мережу, великі перспективи, а розвиток електронної комерції може привести до значних змін у галузі роздрібної банківської діяльності. У новому напрямі банківських послуг кожний учасник сьогодні намагається знайти якомога швидше партнера. Так, німецький банк Deutsche Bank оголосив про створення альянсу у сфері електронної банківської діяльності з іспанським ощадним банком La Caixa. Сьогодні Іспанія та країни Скандинавського регіону починають виходити в лідери європейського електронного банківського ринку.

Однак поширення діяльності електронних банків має суперечливі показники. У 1999—2000 рр. електронний банківський бізнес переживав справжній бум. Інтернет-банкам прогнозувалося велике майбутнє, і вони відкривалися практично всіма фінансовими інституціями, які вважають себе носіями передових технологій. Але результати їхньої діяльності не виправдовують тих сподівань, які на них покладалися. Крім відносної зручності та швидкого проведення операцій, клієнти потребують від банків персонального обслуговування і бачать Інтернет-послуги лише у ролі додатка до традиційних. Тому впровадження онлайнових операцій не принесе скорочення витрат, а стане лише додатковим об’єктом, що потребуватиме значних витрат.

Сьогодні існує дві економічні моделі Інтернет-банків — самостійна та інтегрована. Перша передбачає створення незалежного банку з власною торговельною маркою і конкурентоспроможними продуктами. У зв’язку з низькою собівартістю обслуговування такий банк подобається клієнтам і має переваги перед конкурентами за рахунок забезпечення вищих ставок за депозитами і нижчих комісійних. Друга модель передбачає лише створення нового підрозділу існуючого банку, діяльність якого спрямована на те, щоб клієнти банку, котрі мають вихід в Інтернет, мали мож­ливість обслуговуватися, не виходячи з дому.

Як свідчить аналіз онлайнових послуг банками країн — учасниць ЄС, перша модель є збитковою і від неї відмовилося багато банків. Серед них ірландська компанія Enba, британський іпотеч­ний банк Alliance&Leicester. Друга модель дає змогу інтегрувати онлайнові операції з традиційною діяльністю банків і тому має перспективу розвитку. Майбутній розвиток інформаційних технологій за допомогою Інтернет відкриє нові можливості насамперед для тих, хто має вагому репутацію у банківському секторі.