11.5. Міждержавне регулювання ціни золота
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146
Значну роль у структурі міжнародних ліквідних коштів продовжує зберігати за собою золото золоті запаси держави (у формі злитків та монет).
Обсяги золотовалютних ресурсів, які зберігаються в Центральному банку та фінансових органах країни, доповнюються певними обсягами валют на рахунках іноземних банків, а також міжнародних і регіональних валютно-кредитних і фінансових організацій, призначеними для міжнародних розрахунків. Одне з центральних місць серед міжнародних ліквідних коштів належить золотовалютним ресурсам держав.
Тривалий час розрізнялися дві ціни золота — офіційна та реальна.
Офіційна ціна золота протягом більш ніж 40 років (з 1933 р. до 1976 р.) фіксувалася Казначейством США. З 1944 р. вона перебувала на рівні 35 дол. за 1 трійську унцію, яка становить 31,1035 г золота.
1961—1968 рр. ознаменувалися досить невдалою діяльністю угоди «Золотий пул». Сім країн Західної Європи разом із США домовилися штучно шляхом золотих інтервенцій підтримувати офіційну ціну золота. Згодом цей шлях призвів до поступового продажу власних офіційних резервів Англії, який навесні 1968 р. склав 3 тис. тон, що і призвело до розпаду пулу.
Після девальвації долара у 1971 р. і до сьогоднішнього дня вона становить близько 290—300 дол. за унцію.
Нині відправною точкою щодо встановлення ринкової ціни золота є Лондонський фіксинг. Фіксинг являє собою
короткотривалу церемонію в офісі «N. M. Rothschild & Sons Ltd.», де п’ятеро осіб протягом десь біля 10 хв розмовляють по мобільних телефонах і потім опускають нижче або піднімають маленькі макети державних британських прапорів, що містяться на їхніх столах. І це все. Золотий фіксинг закінчено. Це відбувається щоденно о 10:30 ранку і о 3 год. пополудні, подібно до часового механізму. Перша така церемонія була виконана так само, у тому самому місці і головним чином, тими ж фірмами, що беруть участь і тепер, де баронові Ротшильду в п’ятницю, 12 вересня 1919 р. був запропонований перший золотий фіксинг.
Анахронізм це чи ні, але це працює, щоб дати ринкові наявну спот-ціну золота у специфічний момент вчасно.
Учасниками першого фіксингу золота були представник від Ротшильда, котрі виконували функції голови зустрічі, та представники провідних компаній золотовидобувників та золото продавців Mocatta & Goldsmid, Pixley &Abell, Samuel Montagu & Co. та Sharps Wilkins.
Міжнародна торгівля золотом — цілодобовий бізнес, Лондонський ринок перекриває своєю діяльністю золоті ринки Далекого Сходу вранці (в 7:15) і Нью-Йорка вдень.
Але двічі на день представники торгів зустрічаються «обличчям до обличчя» в офісі «N. M. Rothschild & Sons Ltd.». Основний модуль торгів — задовільна поставка, яка має важити приблизно 400 унцій та відповідати технічним вимогам, на яких базується Лондонський ринок дорогоцінних металів.
Голова торгів пропонує ціну відкриття, котра вже повідомлена представниками по телефону в їхні дилінгові кімнати. Пізніше голова запитує, хто хоче купувати і хто хоче продати, а також скількома модулями по 400 унцій вони бажають торгувати. Якщо ця кількість не забезпечує балансування в ціні відкриття, голова пропонує ціну вищу або нижчу, поки не буде досягнуто рівноваги. Тоді він проголошує ціну, яка буде встановлена.
Дилінгові кімнати можуть змінювати команди їхнім представникам у будь-який момент протягом засідання. Це представлено рухом у будь-яку сторону маленькі державні прапори Об’єднаного Королівства. Представник повідомляє, що він змінює оголошений ним процент, змінюючи положення свого прапора. Голова не може повідомляти ціну закріпленою доти, доки всі прапори не будуть узгодженими. Усе це є дуже ексцентричним і поза межами досяжності керованими комп’ютером ринками, але до 20 тонн золота щодня, як вважається, торгується за допомогою фіксингу.
Наприклад, 7 листопада 2003 р. London Fix за даними Kitco Inc. становить близько 380 дол. США (табл. 11.3).
Таблиця 11.3
LONDON FIX |
Gold |
||
Nov 07. 2003 |
AM |
PM |
|
USD |
381,90 |
380,25 |
|
Pounds Sterling |
228,34 |
227,42 |
|
Euro |
333,39 |
332,82 |
|
Динаміку Лондонського фіксингу в доларах за датою на останнє число кожного місяця можна дослідити за такими даними (табл. 11.4).
Таблиця 11.4
|
АМ |
РМ |
Листопад, 2003 |
381,90 |
380,25 |
Жовтень, 2003 |
384,60 |
386,25 |
Вересень, 2003 |
384,10 |
382,70 |
Серпень, 2003 |
371,00 |
375,60 |
Липень, 2003 |
361,10 |
363,00 |
Червень, 2003 |
343,50 |
345,50 |
Травень, 2003 |
365,80 |
361,40 |
Квітень, 2003 |
336,00 |
336,75 |
Березень, 2003 |
335,35 |
334,85 |
Лютий, 2003 |
347,65 |
347,45 |
Січень, 2003 |
370,35 |
367,50 |
Зміна офіційної ціни золота та період існування золотовалютного стандарту взагалі, були обумовлені історично і мали певні причини. По-перше, це було відображенням поступового послаблення позицій долара у світовий валютній системі, а по-друге, свою роль відіграло прагнення промислово розвинутих західних країн проводити самостійну політику регулювання у валютній сфері.
Таблиця 11.5
ВИРОБНИЦТВО
ТА СПОЖИВАННЯ ЗОЛОТА
У СВІТІ1 (1991—2002 рр.)
Виробництво золота |
Роки |
|||||||||||
1991 |
1992 |
1993 |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
|
Усього у світі |
2159 |
2234 |
2287 |
2278 |
2273 |
2357 |
2464 |
2636 |
2568 |
2584 |
2602 |
2543 |
У тому числі: ПАР |
601,1 |
614,1 |
619,5 |
579,3 |
522,4 |
496,85 |
491,7 |
464,3 |
451,3 |
428,3 |
393,5 |
395,2 |
США |
293,5 |
322,2 |
332,1 |
326,0 |
317,0 |
326,0 |
362,0 |
366,0 |
342,0 |
355,0 |
335,0 |
298,0 |
Австралія |
236,1 |
243,5 |
247,2 |
256,2 |
253,5 |
289,5 |
314,5 |
310,1 |
301,1 |
296,4 |
281,0 |
276,0 |
Китай |
104,0 |
112,0 |
119,0 |
121,0 |
133,0 |
145,0 |
175,0 |
178,0 |
173,0 |
175,0 |
181,8 |
189,8 |
Індонезія |
24,0 |
46,0 |
52,0 |
42,6 |
62,9 |
83,6 |
86,9 |
124,0 |
152,0 |
140,0 |
183,0 |
149,0 |
Канада |
175,3 |
161,4 |
150,9 |
146,4 |
152,0 |
166,4 |
171,5 |
165,6 |
157,6 |
153,8 |
157,0 |
153,0 |
Росія |
168,1 |
146,1 |
149,5 |
142,6 |
131,9 |
123,6 |
125,6 |
114,6 |
126,1 |
142,7 |
154,5 |
173,5 |
Перу |
15 |
18 |
27 |
47,8 |
57,7 |
64,8 |
79,1 |
94,2 |
128,5 |
132,6 |
134,0 |
146,0 |
Узбекистан |
75,0 |
64,5 |
66,6 |
64,4 |
66,0 |
78,0 |
81,7 |
83,0 |
86,0 |
88,0 |
84,0 |
85,0 |
Бразилія |
88,6 |
86,0 |
75,7 |
72,4 |
64,4 |
60,0 |
58,5 |
49,5 |
52,6 |
52 |
? |
? |
Споживання
|
|
|
2605 |
2592 |
2865 |
2779 |
3054 |
2712 |
3282 |
3343 |
3413 |
3067 |
Середня
ціна золота |
|
|
359,2 |
384,1 |
384,1 |
387,9 |
331,3 |
294,1 |
278,6 |
279,1 |
271,1 |
309,7 |
Середня
ціна золота |
|
|
11,55 |
12,35 |
12,35 |
12,47 |
10,65 |
9,46 |
8,96 |
8,97 |
8,71 |
9,96 |
1 За даними прес-релізу Британської аналітичної агенції Gold Fields Mineral Services «Gold Supply& Demand Balance/H1-2003»
Період з середини 2002 р. до кінця 2003 р. характеризувався значним зростанням цін на золото (табл. 11.5). Після двох невдалих спроб у 2002 році, ціни, нарешті, зуміли пробитися через найважливіший психологічну границю — 300 дол. за трійську унцію. Кон’юнктурним фактором, який потягнув за собою гру на підвищення, стали масові купівлі золота японськими інвесторами, які побоюються розвитку масштабної банківської кризи в країні.
Проте у теперішнього стрибка цін є і більш фундаментальні фактори. Золотовидобувна галузь, яка довгі роки перебувала в захисті, перейшла до контрнаступу.
По-перше, звертає на себе увагу інтенсивна консолідація галузі в результаті масового процесу злиття золотодобувних компаній. Концентрація виробництва (на 10 найбільших корпорацій припадає 40 % світового виробництва, і вже найближчим часом ця цифра істотно зросте) викликає істотне скорочення впливу спеціалізованих банків, що здійснюють операції з золотом (так звані bullion banks), з діяльністю яких багато хто пов’язує падіння цін на золото в останні роки.
По-друге, багато найбільших компаній-виробників заявили про припинення форвардного продажу золота і навіть про викуп своїх термінових зобов’язань на постачання металу, а також про ліквідацію колосальних опціонних позицій по золоту. Саме форвардний продаж і схеми з використанням опціонів на золото, на думку аналітиків, були серед найважливіших факторів, що спричиняли тривалий гнітючий вплив на ціни. Про свій намір відмовитися від практики хеджування цін майбутніх постачань за допомогою деривативних контрактів оголосили такі галузеві гіганти, як американська корпорація Newmont Mining, південноафриканська AngloGold і ряд австралійських компаній. До них також може приєднатися канадська Barrick Gold.
Але і цих факторів усе одно недостатньо для пояснення загальної тенденції подорожчання золота, що розвивається протягом останніх років. В умовах істотного падіння світового попиту на ювелірні прикраси, таке зростання цін можна пояснити тільки різким збільшенням інвестиційного попиту на золото. Це, у свою чергу, свідчить про зростаючу недовіру інвесторів до інших видів активів, зокрема до американського долара. Деякі аналітики навіть вважають, що у випадку зростання ціни до 350 дол. може кардинально змінитися весь механізм світових фінансових ринків, що існував в останні 7—8 років.
Ще один довгостроковий фактор пов’язаний з діяльністю основних світових центробанків, що розпродавали золото зі своїх резервів (Банк Англії, інші європейські центробанки) і здійснювали лізинг золота в межах своїх країн (Бундесбанк), заповнюючи недостачу фізичного металу на ринку.
З іншого боку, якщо провідні центробанки розвинених країн в останні роки вищезгаданими засобами здійснювали свідоме регулювання цін на золото, тоді в їхніх силах почати нові кроки, спрямовані на запобігання його подорожчання.
Однак, якщо повернутися до прес-релізу Британської аналітичної агенції Gold Fields Mineral Services «Gold Supply& Demand Balance/H1-2003», можна помітити, що загальний обсяг споживання золота в січні-липні зріс на 6,7 %, у тому числі споживання золота виробниками ювелірних виробів становило 1234 тонни дорогоцінного металу проти 1293 тонни в січні-червні 2002 р.
Загальний обсяг пропозиції на ринку золота в січні-червні становив 2028 тонн дорогоцінного металу, що, окрім видобутого золота, включає продаж із запасів — 279 тонн у січні-червні 2003 р. (281 тонна у I півріччі 2002 р.), золото отримане в результаті вторинного перероблення — 479 тонн (403 тонни), говориться у звіті британської Gold Fields Mineral Services (GFMS).
Світове виробництво золота в I півріччі 2003 р. за оцінкою GFMS становило 1252 т, що на 2,9 % більше, ніж за той самий період минулого року.
Коментуючи ситуацію на ринку, фахівці GFMS відзначають незначне зростання виробництва, головним чином, через досить низький рівень виробництва дорогоцінного металу на найбільшому родовищі золота «Грасберг» в Індонезії в I півріччі 2003 р. Водночас у січні-червні 2003 р. спостерігалося зростання виробництва в Росії і Китаї.
Ключові терміни і поняття
Міжнародне фінансове право — international financial law
Фінансова політика — financial policy
Державний бюджет — public finance
Податкова політика — fiscal policy
Інвестиційна політика — investment policies
Митна політика — customs policies
Контрольні питання
Дайте визначення поняття «міжнародне фінансове право».
Які ви можете назвати міжнародні договори ратифіковані на території України?
На яких засадах має ґрунтуватися фінансова політика держави?
Що визначає бюджетна політика?
Податкова система та її принципи.
Які причини не надто активних тенденцій іноземного інвестування в Україну?
Якими факторами обумовлюється інвестиційна політика по регіонах?
На які економічні явища в житті країни безпосередньо впливає митна політика?
Що обумовлює завдання грошово-кредитної політики всередині держави?
Який зв’язок можна простежити між усіма ланками фінансової політики держави?
Розкрийте сутність такого явища, як «валютні обмеження».
Для чого існує процедура золотого фіксингу?
Яка динаміка видобутку золота у світі?
Які фактори обумовлюють подорожчання ціни золота?
Проблемні питання
Як має будуватися інвестиційна політика держави для якнайбільшого залучення іноземних інвестицій?
Які тенденції можна простежити, розглядаючи динаміку зарубіжних та іноземних українських інвестицій?
Література
Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной — М.: Финансы и статистика, 1994.
Денежно-кредитная и валютная политика: научные основы и практика / Под ред. А. Г. Грязновой, Л. Н. Красавиной: Научный альманах фундаментальных и прикладных исследований, 2003. — 269 с.
Гнатюк В. В. Финансовое право. Историческое пособие для преподавателей. Institut Internetional de Paris la Defence, М.: ГУ-ВШЭ, Российский фонд правовых реформ. 2001 4 п. л. и др.
Пирожков С. І., Сухоруков А. І., Григоренко О. Я. Фінансова політика в Україні та Російській Федерації: порівняння, досвід, проблеми: Монографія / За ред. А. І. Сухорукова. — К.: НІУРВ, 2000.
Ялбулганов А. А. Золотые страницы финансового права. М., 1999—2002. — Т. 1 — 13.
Ялбулганов А. А. Финансовое право: Учеб. пособие. — М., 2001.
Gibson H. D. International Finance, 1996, Longman, London and New York.
Levi M. D. International Finance, McGrow-Hill, Inc.
Miller R.,VanHoose D. Modern Money and Banking, 1996, McGrow-Hill, Inc.
Wood R. R. Comparative Financial Law, 1995, Sweet and Maxwell, London.
Значну роль у структурі міжнародних ліквідних коштів продовжує зберігати за собою золото золоті запаси держави (у формі злитків та монет).
Обсяги золотовалютних ресурсів, які зберігаються в Центральному банку та фінансових органах країни, доповнюються певними обсягами валют на рахунках іноземних банків, а також міжнародних і регіональних валютно-кредитних і фінансових організацій, призначеними для міжнародних розрахунків. Одне з центральних місць серед міжнародних ліквідних коштів належить золотовалютним ресурсам держав.
Тривалий час розрізнялися дві ціни золота — офіційна та реальна.
Офіційна ціна золота протягом більш ніж 40 років (з 1933 р. до 1976 р.) фіксувалася Казначейством США. З 1944 р. вона перебувала на рівні 35 дол. за 1 трійську унцію, яка становить 31,1035 г золота.
1961—1968 рр. ознаменувалися досить невдалою діяльністю угоди «Золотий пул». Сім країн Західної Європи разом із США домовилися штучно шляхом золотих інтервенцій підтримувати офіційну ціну золота. Згодом цей шлях призвів до поступового продажу власних офіційних резервів Англії, який навесні 1968 р. склав 3 тис. тон, що і призвело до розпаду пулу.
Після девальвації долара у 1971 р. і до сьогоднішнього дня вона становить близько 290—300 дол. за унцію.
Нині відправною точкою щодо встановлення ринкової ціни золота є Лондонський фіксинг. Фіксинг являє собою
короткотривалу церемонію в офісі «N. M. Rothschild & Sons Ltd.», де п’ятеро осіб протягом десь біля 10 хв розмовляють по мобільних телефонах і потім опускають нижче або піднімають маленькі макети державних британських прапорів, що містяться на їхніх столах. І це все. Золотий фіксинг закінчено. Це відбувається щоденно о 10:30 ранку і о 3 год. пополудні, подібно до часового механізму. Перша така церемонія була виконана так само, у тому самому місці і головним чином, тими ж фірмами, що беруть участь і тепер, де баронові Ротшильду в п’ятницю, 12 вересня 1919 р. був запропонований перший золотий фіксинг.
Анахронізм це чи ні, але це працює, щоб дати ринкові наявну спот-ціну золота у специфічний момент вчасно.
Учасниками першого фіксингу золота були представник від Ротшильда, котрі виконували функції голови зустрічі, та представники провідних компаній золотовидобувників та золото продавців Mocatta & Goldsmid, Pixley &Abell, Samuel Montagu & Co. та Sharps Wilkins.
Міжнародна торгівля золотом — цілодобовий бізнес, Лондонський ринок перекриває своєю діяльністю золоті ринки Далекого Сходу вранці (в 7:15) і Нью-Йорка вдень.
Але двічі на день представники торгів зустрічаються «обличчям до обличчя» в офісі «N. M. Rothschild & Sons Ltd.». Основний модуль торгів — задовільна поставка, яка має важити приблизно 400 унцій та відповідати технічним вимогам, на яких базується Лондонський ринок дорогоцінних металів.
Голова торгів пропонує ціну відкриття, котра вже повідомлена представниками по телефону в їхні дилінгові кімнати. Пізніше голова запитує, хто хоче купувати і хто хоче продати, а також скількома модулями по 400 унцій вони бажають торгувати. Якщо ця кількість не забезпечує балансування в ціні відкриття, голова пропонує ціну вищу або нижчу, поки не буде досягнуто рівноваги. Тоді він проголошує ціну, яка буде встановлена.
Дилінгові кімнати можуть змінювати команди їхнім представникам у будь-який момент протягом засідання. Це представлено рухом у будь-яку сторону маленькі державні прапори Об’єднаного Королівства. Представник повідомляє, що він змінює оголошений ним процент, змінюючи положення свого прапора. Голова не може повідомляти ціну закріпленою доти, доки всі прапори не будуть узгодженими. Усе це є дуже ексцентричним і поза межами досяжності керованими комп’ютером ринками, але до 20 тонн золота щодня, як вважається, торгується за допомогою фіксингу.
Наприклад, 7 листопада 2003 р. London Fix за даними Kitco Inc. становить близько 380 дол. США (табл. 11.3).
Таблиця 11.3
LONDON FIX |
Gold |
||
Nov 07. 2003 |
AM |
PM |
|
USD |
381,90 |
380,25 |
|
Pounds Sterling |
228,34 |
227,42 |
|
Euro |
333,39 |
332,82 |
|
Динаміку Лондонського фіксингу в доларах за датою на останнє число кожного місяця можна дослідити за такими даними (табл. 11.4).
Таблиця 11.4
|
АМ |
РМ |
Листопад, 2003 |
381,90 |
380,25 |
Жовтень, 2003 |
384,60 |
386,25 |
Вересень, 2003 |
384,10 |
382,70 |
Серпень, 2003 |
371,00 |
375,60 |
Липень, 2003 |
361,10 |
363,00 |
Червень, 2003 |
343,50 |
345,50 |
Травень, 2003 |
365,80 |
361,40 |
Квітень, 2003 |
336,00 |
336,75 |
Березень, 2003 |
335,35 |
334,85 |
Лютий, 2003 |
347,65 |
347,45 |
Січень, 2003 |
370,35 |
367,50 |
Зміна офіційної ціни золота та період існування золотовалютного стандарту взагалі, були обумовлені історично і мали певні причини. По-перше, це було відображенням поступового послаблення позицій долара у світовий валютній системі, а по-друге, свою роль відіграло прагнення промислово розвинутих західних країн проводити самостійну політику регулювання у валютній сфері.
Таблиця 11.5
ВИРОБНИЦТВО
ТА СПОЖИВАННЯ ЗОЛОТА
У СВІТІ1 (1991—2002 рр.)
Виробництво золота |
Роки |
|||||||||||
1991 |
1992 |
1993 |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
|
Усього у світі |
2159 |
2234 |
2287 |
2278 |
2273 |
2357 |
2464 |
2636 |
2568 |
2584 |
2602 |
2543 |
У тому числі: ПАР |
601,1 |
614,1 |
619,5 |
579,3 |
522,4 |
496,85 |
491,7 |
464,3 |
451,3 |
428,3 |
393,5 |
395,2 |
США |
293,5 |
322,2 |
332,1 |
326,0 |
317,0 |
326,0 |
362,0 |
366,0 |
342,0 |
355,0 |
335,0 |
298,0 |
Австралія |
236,1 |
243,5 |
247,2 |
256,2 |
253,5 |
289,5 |
314,5 |
310,1 |
301,1 |
296,4 |
281,0 |
276,0 |
Китай |
104,0 |
112,0 |
119,0 |
121,0 |
133,0 |
145,0 |
175,0 |
178,0 |
173,0 |
175,0 |
181,8 |
189,8 |
Індонезія |
24,0 |
46,0 |
52,0 |
42,6 |
62,9 |
83,6 |
86,9 |
124,0 |
152,0 |
140,0 |
183,0 |
149,0 |
Канада |
175,3 |
161,4 |
150,9 |
146,4 |
152,0 |
166,4 |
171,5 |
165,6 |
157,6 |
153,8 |
157,0 |
153,0 |
Росія |
168,1 |
146,1 |
149,5 |
142,6 |
131,9 |
123,6 |
125,6 |
114,6 |
126,1 |
142,7 |
154,5 |
173,5 |
Перу |
15 |
18 |
27 |
47,8 |
57,7 |
64,8 |
79,1 |
94,2 |
128,5 |
132,6 |
134,0 |
146,0 |
Узбекистан |
75,0 |
64,5 |
66,6 |
64,4 |
66,0 |
78,0 |
81,7 |
83,0 |
86,0 |
88,0 |
84,0 |
85,0 |
Бразилія |
88,6 |
86,0 |
75,7 |
72,4 |
64,4 |
60,0 |
58,5 |
49,5 |
52,6 |
52 |
? |
? |
Споживання
|
|
|
2605 |
2592 |
2865 |
2779 |
3054 |
2712 |
3282 |
3343 |
3413 |
3067 |
Середня
ціна золота |
|
|
359,2 |
384,1 |
384,1 |
387,9 |
331,3 |
294,1 |
278,6 |
279,1 |
271,1 |
309,7 |
Середня
ціна золота |
|
|
11,55 |
12,35 |
12,35 |
12,47 |
10,65 |
9,46 |
8,96 |
8,97 |
8,71 |
9,96 |
1 За даними прес-релізу Британської аналітичної агенції Gold Fields Mineral Services «Gold Supply& Demand Balance/H1-2003»
Період з середини 2002 р. до кінця 2003 р. характеризувався значним зростанням цін на золото (табл. 11.5). Після двох невдалих спроб у 2002 році, ціни, нарешті, зуміли пробитися через найважливіший психологічну границю — 300 дол. за трійську унцію. Кон’юнктурним фактором, який потягнув за собою гру на підвищення, стали масові купівлі золота японськими інвесторами, які побоюються розвитку масштабної банківської кризи в країні.
Проте у теперішнього стрибка цін є і більш фундаментальні фактори. Золотовидобувна галузь, яка довгі роки перебувала в захисті, перейшла до контрнаступу.
По-перше, звертає на себе увагу інтенсивна консолідація галузі в результаті масового процесу злиття золотодобувних компаній. Концентрація виробництва (на 10 найбільших корпорацій припадає 40 % світового виробництва, і вже найближчим часом ця цифра істотно зросте) викликає істотне скорочення впливу спеціалізованих банків, що здійснюють операції з золотом (так звані bullion banks), з діяльністю яких багато хто пов’язує падіння цін на золото в останні роки.
По-друге, багато найбільших компаній-виробників заявили про припинення форвардного продажу золота і навіть про викуп своїх термінових зобов’язань на постачання металу, а також про ліквідацію колосальних опціонних позицій по золоту. Саме форвардний продаж і схеми з використанням опціонів на золото, на думку аналітиків, були серед найважливіших факторів, що спричиняли тривалий гнітючий вплив на ціни. Про свій намір відмовитися від практики хеджування цін майбутніх постачань за допомогою деривативних контрактів оголосили такі галузеві гіганти, як американська корпорація Newmont Mining, південноафриканська AngloGold і ряд австралійських компаній. До них також може приєднатися канадська Barrick Gold.
Але і цих факторів усе одно недостатньо для пояснення загальної тенденції подорожчання золота, що розвивається протягом останніх років. В умовах істотного падіння світового попиту на ювелірні прикраси, таке зростання цін можна пояснити тільки різким збільшенням інвестиційного попиту на золото. Це, у свою чергу, свідчить про зростаючу недовіру інвесторів до інших видів активів, зокрема до американського долара. Деякі аналітики навіть вважають, що у випадку зростання ціни до 350 дол. може кардинально змінитися весь механізм світових фінансових ринків, що існував в останні 7—8 років.
Ще один довгостроковий фактор пов’язаний з діяльністю основних світових центробанків, що розпродавали золото зі своїх резервів (Банк Англії, інші європейські центробанки) і здійснювали лізинг золота в межах своїх країн (Бундесбанк), заповнюючи недостачу фізичного металу на ринку.
З іншого боку, якщо провідні центробанки розвинених країн в останні роки вищезгаданими засобами здійснювали свідоме регулювання цін на золото, тоді в їхніх силах почати нові кроки, спрямовані на запобігання його подорожчання.
Однак, якщо повернутися до прес-релізу Британської аналітичної агенції Gold Fields Mineral Services «Gold Supply& Demand Balance/H1-2003», можна помітити, що загальний обсяг споживання золота в січні-липні зріс на 6,7 %, у тому числі споживання золота виробниками ювелірних виробів становило 1234 тонни дорогоцінного металу проти 1293 тонни в січні-червні 2002 р.
Загальний обсяг пропозиції на ринку золота в січні-червні становив 2028 тонн дорогоцінного металу, що, окрім видобутого золота, включає продаж із запасів — 279 тонн у січні-червні 2003 р. (281 тонна у I півріччі 2002 р.), золото отримане в результаті вторинного перероблення — 479 тонн (403 тонни), говориться у звіті британської Gold Fields Mineral Services (GFMS).
Світове виробництво золота в I півріччі 2003 р. за оцінкою GFMS становило 1252 т, що на 2,9 % більше, ніж за той самий період минулого року.
Коментуючи ситуацію на ринку, фахівці GFMS відзначають незначне зростання виробництва, головним чином, через досить низький рівень виробництва дорогоцінного металу на найбільшому родовищі золота «Грасберг» в Індонезії в I півріччі 2003 р. Водночас у січні-червні 2003 р. спостерігалося зростання виробництва в Росії і Китаї.
Ключові терміни і поняття
Міжнародне фінансове право — international financial law
Фінансова політика — financial policy
Державний бюджет — public finance
Податкова політика — fiscal policy
Інвестиційна політика — investment policies
Митна політика — customs policies
Контрольні питання
Дайте визначення поняття «міжнародне фінансове право».
Які ви можете назвати міжнародні договори ратифіковані на території України?
На яких засадах має ґрунтуватися фінансова політика держави?
Що визначає бюджетна політика?
Податкова система та її принципи.
Які причини не надто активних тенденцій іноземного інвестування в Україну?
Якими факторами обумовлюється інвестиційна політика по регіонах?
На які економічні явища в житті країни безпосередньо впливає митна політика?
Що обумовлює завдання грошово-кредитної політики всередині держави?
Який зв’язок можна простежити між усіма ланками фінансової політики держави?
Розкрийте сутність такого явища, як «валютні обмеження».
Для чого існує процедура золотого фіксингу?
Яка динаміка видобутку золота у світі?
Які фактори обумовлюють подорожчання ціни золота?
Проблемні питання
Як має будуватися інвестиційна політика держави для якнайбільшого залучення іноземних інвестицій?
Які тенденції можна простежити, розглядаючи динаміку зарубіжних та іноземних українських інвестицій?
Література
Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной — М.: Финансы и статистика, 1994.
Денежно-кредитная и валютная политика: научные основы и практика / Под ред. А. Г. Грязновой, Л. Н. Красавиной: Научный альманах фундаментальных и прикладных исследований, 2003. — 269 с.
Гнатюк В. В. Финансовое право. Историческое пособие для преподавателей. Institut Internetional de Paris la Defence, М.: ГУ-ВШЭ, Российский фонд правовых реформ. 2001 4 п. л. и др.
Пирожков С. І., Сухоруков А. І., Григоренко О. Я. Фінансова політика в Україні та Російській Федерації: порівняння, досвід, проблеми: Монографія / За ред. А. І. Сухорукова. — К.: НІУРВ, 2000.
Ялбулганов А. А. Золотые страницы финансового права. М., 1999—2002. — Т. 1 — 13.
Ялбулганов А. А. Финансовое право: Учеб. пособие. — М., 2001.
Gibson H. D. International Finance, 1996, Longman, London and New York.
Levi M. D. International Finance, McGrow-Hill, Inc.
Miller R.,VanHoose D. Modern Money and Banking, 1996, McGrow-Hill, Inc.
Wood R. R. Comparative Financial Law, 1995, Sweet and Maxwell, London.