13.4. Група Світового банку й Україна

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 

У світлі вищесказаного можна виділити той факт, що досить вагому сферу взаємовідносин має Україна із Групою Світового банку.

Отже, Група Світового банку — це міжнародна організація розвитку, мета якої — надавати допомогу країнам — членам Групи на шляху до економічного та соціального прогресу. Вона фінансує свої кредитні операції, здійснювані в Україні, та інших членів Групи з середнім рівнем доходу, шляхом запозичення коштів на світових ринках капіталу. Членами Групи є 181 держава, а керівництво діяльністю Групи здійснює Рада виконавчих директорів, які є представниками держав-учасниць. Україна як учасник-акціонер Банку має 0,77 % акцій. Упродовж останніх десяти років Група Світового банку розширила масштаби своєї діяльності, насамперед у країнах Співдружності незалежних держав (СНД).

До складу Групи Світового банку входять п’ять міжнародних організацій:

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) — найперша створена в Групі організація, що відкрила свої двері у 1946 р. Сьогодні це найбільша установа, яка на ринкових засадах надає позики країнам, що розвиваються і є головним ініціатором аналогічного фінансування з інших джерел. МБРР надає позики урядам або державним чи приватним юридичним особам при гарантії уряду. Кошти для цього отримуються здебільшого шляхом запозичення на міжнародних ринках капіталу.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була створена у 1956 р. з метою надання підтримки приватним підприємствам країн, що розвиваються. МФК також є головним ініціатором як місцевих, та і зарубіжних приватних інвестицій. Її кредитно-інвестиційна діяльність базується на принципі брати на себе ринковий ризик разом з приватними інвесторами.

Міжнародна асоціація розвиту (МАР) була створена у 1960 р. з метою забезпечення на пільгових умовах фінансування країн з низьким рівнем доходу, які не мають кредитоспроможності для отримання позик у МБРР.

Міжнародний центр розв’язання спірних питань у сфері інвестицій увійшов до Групи Світового банку у 1966 р. з метою надання узгоджувальних та арбітражних послуг при вирішенні спірних питань між іноземними інвесторами і урядами країн-позичальників, що виникають безпосередньо у процесі впровадження інвестицій.

Багатостороннє агентство по гарантіях інвестицій (БАГІ) було створене у 1988 р. для забезпечення страхування некомерційних інвестиційних ризиків і надання технічних послуг, які сприяють надходженням інвестицій. БАГІ також поширює інформацію стосовно інвестиційних можливостей.

Відносини України та Світового банку розвивалися таким чином.

3 вересня 1992 р. Україною було підписано оригінал (від 1945 р.) Статуту МБРР на церемонії у Державному департаменті США (де зберігається документ). Україна стала 167 членом Банку, здійснивши підписку на 908 акцій (1315,9 млн дол. США) акціонерного капіталу.

З 1992 р. Україна і Світовий банк співпрацюють задля забезпечення успішного впровадження реформ в Україні. Було розпочато низку спільних проектів для поліпшення підприємницького середовища та ситуації у соціальному секторі, здійснення адміністративної реформи та ін. Сьогодні Уряд і Світовий банк працюють над близько 50 проектами: позиками, ґрантами та економічними дослідженнями.

Світовий банк співпрацює з українськими урядовими структурами, неурядовими організаціями, багатосторонніми інституціями і донорами. Він пропонує гнучкі схеми кредитування спільних з Урядом проектів. Участь донорів і неурядових організацій у проектах України та Світового банку є важливим чинником для досягнення успіху. Крім того, для підготовки проектів в Україні, Цей банк залучає грантові ресурсі на безоплатній основі.

Світовий банк постійно надає допомогу уряду України у розробленні та впровадженні економічних реформ шляхом надання консультацій, здійснення спільних економічних досліджень та затвердження позик для здійснення реформ (табл. 13.1). Програму реформ, яку було проголошено 1994 р. і яка отримала новий імпульс на початку 2000 р., було підтримано такими позиками Всесвітнього банку, як інституційна позика у 1993 р., реабілітаційна позика у 1994 р., структурні позики на розвиток підприємств у 1996 та 1998 рр., сільськогосподарського сектора у 1996 р., фінансового сектора у 1998 р., перебудову вугільної галузі у 1996 р. тощо.

Таблиця 13.1

ДІЯЛЬНІСТЬ ЄБРР В УКРАЇНІ ЗА СЕКТОРАМИ
ЕКОНОМІКИ (млн євро) (станом на 01.01.2001 р.)

Галузь

Назва проекту

Обсяги
кредитування

А. Державний сектор

ПЕК

1. Реконструкція Старобешевської теплоелектростанції

130,4

 

 

2. Кредитування закупівлі палива

115,2

 

3. «UkrEsco»

34

Загалом по галузі

 

279,6

Транспорт

1. Реконструкція автомагістралі М06

75

 

 

2. Проект розвитку залізничного транспорту

59,8

 

3. Модернізація аеронавігаційної системи

30,1

 

4. Аеропорт «Бориспіль»

5,9

Загалом по галузі

 

170,8

Телекомунікації

1. Проект ІТУР

61,1

 

 

2. Eurovision — TV Ukraine

1,2

Загалом по галузі

 

62,3

Інфраструктура

«Запоріжжя-Водоканал»

32,3

Загалом по галузі

 

32,3

Загалом по державному сектору

545

В. Приватний сектор

АПК

1. Пивзавод «Оболонь»

45,4

 

 

2. Київ-Атлантік Україна

15,7

 

3. Промисловий комплекс «Cargill»

58,7

 

4. Бориспільська фабрика харчових продуктів «Cerelia»

3,5

Загалом по галузі

 

123,4

Харчова промисловість

1. Дніпропетровський ОЕЗ (II)

5,9

 

 

2. Дніпропетровський ОЕЗ

27,8

Загалом по галузі

 

33,7

Транспорт

1. Iveco Ukraine

20,4

 

 

2. Укррічпорт (I)

9,5

 

3. Укррічпорт (II)

6,6

 

4. Міжнародні Авіалінії України

6,5

Загалом по галузі

 

43

ПЕК

1. Полтавська нафто-газова компанія

9

 

 

2. «Балканський Газтранзит»

47,3

Загалом по галузі

 

56,3

Фінансовий сектор

1. Кредитування МСП (I)

137,5

 

 

2. Кредитування МСП (II)

50,8

 

3. Фонд Україна

7,8

 

4. Перший український міжнародний банк (FUIB)

15

 

5. Західноукраїнський комерційний Банк (в рамках МБКФВК)

4,6

 

6. Український Банк Мікрокредитування (UMB) для с/г

12

 

7. Субординований кредит Райффазенбанку Україна

11,5

 

8. Програма підтримки FUIB експортним підприємствам

11,5

 

9. FUIB (II) — участь у капіталі в рамках МБКФВК

4,92

Загалом по галузі

 

255,62

Телекомунікації

1. Kievstar

39,4

 

 

2. 5P Communications

1,1

Загалом по галузі

 

40,5

Туризм

Готель Radisson

13,6

Загалом по галузі

 

13,6

Промисловість

1. Центр «Ista»

11,3

 

 

2. АД «Зоря»

12,8

Загалом по галузі

 

24,1

Збут і заготівлі

Procter&Gambel Ukraine

17,4

Загалом по галузі

 

17,4

Загалом по приватному сектору

610,02

Загальна сума портфелю

1155,02

у т.ч. державний сектор

47 %

у т.ч. приватний сектор

53 %

 

Інші члени Групи Світового банку також упроваджують проекти в Україні. Міжнародна фінансова корпорація впроваджує проекти з приватизації, розвитку підприємництва та земельної реформи. Інститут Світового банку здійснює проекти з Урядом і неурядовими організаціями та організовує навчальні програми.

Головне завданням Групи Світового банку — надати всебічну допомогу Уряду України в забезпеченні економічного зростання, підвищенні рівня життя людей, та у створенні сприятливих умов для підприємництва.

5. Відносини України з Міжнародним банком
реконструкції та розвитку і Європейським
банком реконструкції та розвитку

Міжнародними фінансовими організаціями — провідними партнерами України є Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який є членом Групи Світового банку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Пріоритетні напрями співробітництва цих організацій з Україною визначаються у відповідних Стратегіях допомоги Україні — середньострокових програмах, що визначають обсяг, структуру, загальні принципи діяльності МБРР, ЄБРР в Україні, та затверджуються Радами Директорів цих організацій. Саме у Стратегіях допомоги Україні МБРР та ЄБРР знаходить детальне відображення політика МФО, спрямована на підтримання курсу на здійснення економічних реформ.

Загальні напрями співробітництва МБРР з Україною визначені у Стратегії допомоги Групи Світового банку Україні на період 2001—2003 рр., затвердженій Радою Директорів Світового банку у вересні 2000 р.

Згідно зі Стратегією пріоритетними напрямами допомоги Банку Україні визнано підтримку реформування системи соціального захисту населення України у перехідний період, підтримку системи охорони здоров’я через боротьбу з поширенням СНІДу і туберкульозу, сприяння розвиткові приватного сектору економіки нашої держави, забезпечення суспільного діалогу в Україні та розбудова громадянського суспільства з метою суспільної підтримки курсу економічних реформ.

Стратегія ЄБРР для України, затверджена Радою Директорів Банку у липні 2000 року, є програмою дій на період 2001—2002 рр., спрямованою на підтримку економічних і структурних реформ та активний пошук можливостей реалізації нових проектів Банку в Україні. Стратегія ЄБРР для України визначає такі пріоритети діяльності Банку в нашій країні:

зміцнення банківського і фінансового сектору та забезпечення фінансових потреб малого та середнього бізнесу;

допомога в комерціалізації та структурних реформах у сфері муніципальних послуг та інфраструктури (зокрема, транспорту, телекомунікацій тощо) та секторі енергозбереження;

ядерна безпека та проект завершення двох блоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС (Х2-Р4);

підтримання та реструктуризація промислового сектору з метою підвищення ефективності приватизації, реструктуризації великих підприємств, залучення стратегічних іноземних інвесторів, поліпшити корпоративного управління та підвищення міжнародної конкурентоспроможності українських підприємств.

Особливо увага приділятиметься агропромисловому комплексу, виробництву товарів широкого споживання, підтриманню підприємств, діяльність яких орієнтована на експорт.

Практична реалізація Стратегій допомоги МБРР та ЄБРР Україні безпосередньо впливає на обсяг фінансової допомоги цих організацій Україні. Загальною рисою обох зі згаданих Стратегій є встановлення чіткої залежності обсягів фінансування України від успіхів у впровадженні економічних реформ та інвестиційного клімату в нашій країні.

Поточний стан співробітництва України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку та Європейським банком реконструкції та розвитку характеризується такими показниками. У рамках співробітництва нашої країни та МБРР за період з 1993 до червня 2001 р. Україна та Банк уклали угоди про надання позик для впровадження 17 проектів Банку на загальну суму 2813,7 млн дол. США та 15 млн німецьких марок. Портфель проектів МБРР в Україні за станом на 1 червня 2001 р. складався з шести проектів із загальним обсягом зобов’язань Банку 409,29 млн дол. США та 15 млн німецьких марок.

Станом на 1 травня 2001 р. надходження позичкових коштів МБРР в Україну становили 2,29 млрд дол. США. Левова доля цих коштів, а саме 1959,83 млн дол. США, або майже 85 % від зазначеної суми, були коштами позик на структурну перебудову, які Україна отримала в рамках шести проектів, що підтримувалися Банком. Позики на структурну перебудову є основними інструментами реалізації Стратегії допомоги Україні і підтримання курсу економічних реформ в нашій країні, що застосовує МБРР. Ці позики надаються Україні в рамках відповідних проектів для підтримання узгодженої з Банком програми дій щодо реформування певного сектору економіки нашої країни. Кошти позик на структурну перебудову не мають цільового характеру і використовуються для збалансування Державного бюджету України та враховуються у законах України про Державний бюджет на відпо­відний рік.

Крім того, за період з 1993 до червня 2001 р. Україна здійснювала реалізацію 12 інвестиційних проектів за допомогою МБРР, загальна сума позик Банку для їх реалізації 813,7 млн дол. США. Серед них шість проектів, сума позик Банку в рамках яких становила 741,29 млн дол. США, реалізовувалися позичальниками на умовах фінансової самоокупності, решта шість проектів — на неприбутковій основі, при цьому кошти позик Банку на суму 71,8 млн дол. США залучені для їх реалізації поверталися за рахунок Державного бюджету України.

Станом на 1 січня 2001 р. портфель проектів України у ЄБРР складався з 36 проектів із загальним обсягом зобов’язань Банку близько 1,6 млрд євро. При цьому загальна вартість проектів ЄБРР в Україні з урахуванням спільного фінансування досягла 4,2 млрд євро. Водночас динамічна політика ЄБРР стосовно України дозволила Банку стати нині найбільшим інвестором в Україну, станом на початок 2001 р. надходження інвестиційних ресурсів в рамках проектів ЄБРР в Україні становили 7,85 % від загального рівня надходження прямих іноземних інвестицій в Україну (3865,5 млн дол. США). Надходження коштів ЄБРР в економіку України за станом на 1 січня 2001 р. становили 337 млн євро.

Розріз операцій МБРР і ЄБРР по секторах економіки України відображає пріоритетні напрями вкладень ресурсів цих МФО у вітчизняну економіку. Безперечним лідером щодо залучення ресурсів МБРР та ЄБРР є паливно-енергетичний комплекс України, за станом на 1 січня 2001 р. обсяги зобов’язань МБРР і ЄБРР у ПЕК становили відповідно 330,3 млн дол. США і 335,9 млн євро, тобто відповідно 81,2 % та 29 % від загального обсягу зобов’язань цих Банків Україні. Як пріоритетні напрямки вкладень ЄБРР необхідно окремо відмітити фінансовий і транспортний сектори, які акумулюють відповідно 22 % та 18,5 % загального обсягу зобов’язань Банку в Україні (рис. 13.1).

Таблиця 13.2

ДІЯЛЬНІСТЬ ЄБРР В УКРАЇНІ (млн. євро)

 (станом на 01.01.2001 року)

Галузь

Сума кредиту

% від загальної суми

АПК

125,8

10,89

Харчова промисловість

33,7

2,92

Транспорт

213,8

18,51

ПЕК

335,9

29,08

Фінансовий сектор

255,62

22,13

Телекомунікації

102,8

8,90

Туризм

13,6

1,18

Промисловість

24,1

2,09

Інфраструктура

32,3

2,80

Забезпечення і збут

17,4

1,51

Загалом

1155,02

100,00

У світлі вищесказаного можна виділити той факт, що досить вагому сферу взаємовідносин має Україна із Групою Світового банку.

Отже, Група Світового банку — це міжнародна організація розвитку, мета якої — надавати допомогу країнам — членам Групи на шляху до економічного та соціального прогресу. Вона фінансує свої кредитні операції, здійснювані в Україні, та інших членів Групи з середнім рівнем доходу, шляхом запозичення коштів на світових ринках капіталу. Членами Групи є 181 держава, а керівництво діяльністю Групи здійснює Рада виконавчих директорів, які є представниками держав-учасниць. Україна як учасник-акціонер Банку має 0,77 % акцій. Упродовж останніх десяти років Група Світового банку розширила масштаби своєї діяльності, насамперед у країнах Співдружності незалежних держав (СНД).

До складу Групи Світового банку входять п’ять міжнародних організацій:

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) — найперша створена в Групі організація, що відкрила свої двері у 1946 р. Сьогодні це найбільша установа, яка на ринкових засадах надає позики країнам, що розвиваються і є головним ініціатором аналогічного фінансування з інших джерел. МБРР надає позики урядам або державним чи приватним юридичним особам при гарантії уряду. Кошти для цього отримуються здебільшого шляхом запозичення на міжнародних ринках капіталу.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була створена у 1956 р. з метою надання підтримки приватним підприємствам країн, що розвиваються. МФК також є головним ініціатором як місцевих, та і зарубіжних приватних інвестицій. Її кредитно-інвестиційна діяльність базується на принципі брати на себе ринковий ризик разом з приватними інвесторами.

Міжнародна асоціація розвиту (МАР) була створена у 1960 р. з метою забезпечення на пільгових умовах фінансування країн з низьким рівнем доходу, які не мають кредитоспроможності для отримання позик у МБРР.

Міжнародний центр розв’язання спірних питань у сфері інвестицій увійшов до Групи Світового банку у 1966 р. з метою надання узгоджувальних та арбітражних послуг при вирішенні спірних питань між іноземними інвесторами і урядами країн-позичальників, що виникають безпосередньо у процесі впровадження інвестицій.

Багатостороннє агентство по гарантіях інвестицій (БАГІ) було створене у 1988 р. для забезпечення страхування некомерційних інвестиційних ризиків і надання технічних послуг, які сприяють надходженням інвестицій. БАГІ також поширює інформацію стосовно інвестиційних можливостей.

Відносини України та Світового банку розвивалися таким чином.

3 вересня 1992 р. Україною було підписано оригінал (від 1945 р.) Статуту МБРР на церемонії у Державному департаменті США (де зберігається документ). Україна стала 167 членом Банку, здійснивши підписку на 908 акцій (1315,9 млн дол. США) акціонерного капіталу.

З 1992 р. Україна і Світовий банк співпрацюють задля забезпечення успішного впровадження реформ в Україні. Було розпочато низку спільних проектів для поліпшення підприємницького середовища та ситуації у соціальному секторі, здійснення адміністративної реформи та ін. Сьогодні Уряд і Світовий банк працюють над близько 50 проектами: позиками, ґрантами та економічними дослідженнями.

Світовий банк співпрацює з українськими урядовими структурами, неурядовими організаціями, багатосторонніми інституціями і донорами. Він пропонує гнучкі схеми кредитування спільних з Урядом проектів. Участь донорів і неурядових організацій у проектах України та Світового банку є важливим чинником для досягнення успіху. Крім того, для підготовки проектів в Україні, Цей банк залучає грантові ресурсі на безоплатній основі.

Світовий банк постійно надає допомогу уряду України у розробленні та впровадженні економічних реформ шляхом надання консультацій, здійснення спільних економічних досліджень та затвердження позик для здійснення реформ (табл. 13.1). Програму реформ, яку було проголошено 1994 р. і яка отримала новий імпульс на початку 2000 р., було підтримано такими позиками Всесвітнього банку, як інституційна позика у 1993 р., реабілітаційна позика у 1994 р., структурні позики на розвиток підприємств у 1996 та 1998 рр., сільськогосподарського сектора у 1996 р., фінансового сектора у 1998 р., перебудову вугільної галузі у 1996 р. тощо.

Таблиця 13.1

ДІЯЛЬНІСТЬ ЄБРР В УКРАЇНІ ЗА СЕКТОРАМИ
ЕКОНОМІКИ (млн євро) (станом на 01.01.2001 р.)

Галузь

Назва проекту

Обсяги
кредитування

А. Державний сектор

ПЕК

1. Реконструкція Старобешевської теплоелектростанції

130,4

 

 

2. Кредитування закупівлі палива

115,2

 

3. «UkrEsco»

34

Загалом по галузі

 

279,6

Транспорт

1. Реконструкція автомагістралі М06

75

 

 

2. Проект розвитку залізничного транспорту

59,8

 

3. Модернізація аеронавігаційної системи

30,1

 

4. Аеропорт «Бориспіль»

5,9

Загалом по галузі

 

170,8

Телекомунікації

1. Проект ІТУР

61,1

 

 

2. Eurovision — TV Ukraine

1,2

Загалом по галузі

 

62,3

Інфраструктура

«Запоріжжя-Водоканал»

32,3

Загалом по галузі

 

32,3

Загалом по державному сектору

545

В. Приватний сектор

АПК

1. Пивзавод «Оболонь»

45,4

 

 

2. Київ-Атлантік Україна

15,7

 

3. Промисловий комплекс «Cargill»

58,7

 

4. Бориспільська фабрика харчових продуктів «Cerelia»

3,5

Загалом по галузі

 

123,4

Харчова промисловість

1. Дніпропетровський ОЕЗ (II)

5,9

 

 

2. Дніпропетровський ОЕЗ

27,8

Загалом по галузі

 

33,7

Транспорт

1. Iveco Ukraine

20,4

 

 

2. Укррічпорт (I)

9,5

 

3. Укррічпорт (II)

6,6

 

4. Міжнародні Авіалінії України

6,5

Загалом по галузі

 

43

ПЕК

1. Полтавська нафто-газова компанія

9

 

 

2. «Балканський Газтранзит»

47,3

Загалом по галузі

 

56,3

Фінансовий сектор

1. Кредитування МСП (I)

137,5

 

 

2. Кредитування МСП (II)

50,8

 

3. Фонд Україна

7,8

 

4. Перший український міжнародний банк (FUIB)

15

 

5. Західноукраїнський комерційний Банк (в рамках МБКФВК)

4,6

 

6. Український Банк Мікрокредитування (UMB) для с/г

12

 

7. Субординований кредит Райффазенбанку Україна

11,5

 

8. Програма підтримки FUIB експортним підприємствам

11,5

 

9. FUIB (II) — участь у капіталі в рамках МБКФВК

4,92

Загалом по галузі

 

255,62

Телекомунікації

1. Kievstar

39,4

 

 

2. 5P Communications

1,1

Загалом по галузі

 

40,5

Туризм

Готель Radisson

13,6

Загалом по галузі

 

13,6

Промисловість

1. Центр «Ista»

11,3

 

 

2. АД «Зоря»

12,8

Загалом по галузі

 

24,1

Збут і заготівлі

Procter&Gambel Ukraine

17,4

Загалом по галузі

 

17,4

Загалом по приватному сектору

610,02

Загальна сума портфелю

1155,02

у т.ч. державний сектор

47 %

у т.ч. приватний сектор

53 %

 

Інші члени Групи Світового банку також упроваджують проекти в Україні. Міжнародна фінансова корпорація впроваджує проекти з приватизації, розвитку підприємництва та земельної реформи. Інститут Світового банку здійснює проекти з Урядом і неурядовими організаціями та організовує навчальні програми.

Головне завданням Групи Світового банку — надати всебічну допомогу Уряду України в забезпеченні економічного зростання, підвищенні рівня життя людей, та у створенні сприятливих умов для підприємництва.

5. Відносини України з Міжнародним банком
реконструкції та розвитку і Європейським
банком реконструкції та розвитку

Міжнародними фінансовими організаціями — провідними партнерами України є Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який є членом Групи Світового банку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Пріоритетні напрями співробітництва цих організацій з Україною визначаються у відповідних Стратегіях допомоги Україні — середньострокових програмах, що визначають обсяг, структуру, загальні принципи діяльності МБРР, ЄБРР в Україні, та затверджуються Радами Директорів цих організацій. Саме у Стратегіях допомоги Україні МБРР та ЄБРР знаходить детальне відображення політика МФО, спрямована на підтримання курсу на здійснення економічних реформ.

Загальні напрями співробітництва МБРР з Україною визначені у Стратегії допомоги Групи Світового банку Україні на період 2001—2003 рр., затвердженій Радою Директорів Світового банку у вересні 2000 р.

Згідно зі Стратегією пріоритетними напрямами допомоги Банку Україні визнано підтримку реформування системи соціального захисту населення України у перехідний період, підтримку системи охорони здоров’я через боротьбу з поширенням СНІДу і туберкульозу, сприяння розвиткові приватного сектору економіки нашої держави, забезпечення суспільного діалогу в Україні та розбудова громадянського суспільства з метою суспільної підтримки курсу економічних реформ.

Стратегія ЄБРР для України, затверджена Радою Директорів Банку у липні 2000 року, є програмою дій на період 2001—2002 рр., спрямованою на підтримку економічних і структурних реформ та активний пошук можливостей реалізації нових проектів Банку в Україні. Стратегія ЄБРР для України визначає такі пріоритети діяльності Банку в нашій країні:

зміцнення банківського і фінансового сектору та забезпечення фінансових потреб малого та середнього бізнесу;

допомога в комерціалізації та структурних реформах у сфері муніципальних послуг та інфраструктури (зокрема, транспорту, телекомунікацій тощо) та секторі енергозбереження;

ядерна безпека та проект завершення двох блоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС (Х2-Р4);

підтримання та реструктуризація промислового сектору з метою підвищення ефективності приватизації, реструктуризації великих підприємств, залучення стратегічних іноземних інвесторів, поліпшити корпоративного управління та підвищення міжнародної конкурентоспроможності українських підприємств.

Особливо увага приділятиметься агропромисловому комплексу, виробництву товарів широкого споживання, підтриманню підприємств, діяльність яких орієнтована на експорт.

Практична реалізація Стратегій допомоги МБРР та ЄБРР Україні безпосередньо впливає на обсяг фінансової допомоги цих організацій Україні. Загальною рисою обох зі згаданих Стратегій є встановлення чіткої залежності обсягів фінансування України від успіхів у впровадженні економічних реформ та інвестиційного клімату в нашій країні.

Поточний стан співробітництва України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку та Європейським банком реконструкції та розвитку характеризується такими показниками. У рамках співробітництва нашої країни та МБРР за період з 1993 до червня 2001 р. Україна та Банк уклали угоди про надання позик для впровадження 17 проектів Банку на загальну суму 2813,7 млн дол. США та 15 млн німецьких марок. Портфель проектів МБРР в Україні за станом на 1 червня 2001 р. складався з шести проектів із загальним обсягом зобов’язань Банку 409,29 млн дол. США та 15 млн німецьких марок.

Станом на 1 травня 2001 р. надходження позичкових коштів МБРР в Україну становили 2,29 млрд дол. США. Левова доля цих коштів, а саме 1959,83 млн дол. США, або майже 85 % від зазначеної суми, були коштами позик на структурну перебудову, які Україна отримала в рамках шести проектів, що підтримувалися Банком. Позики на структурну перебудову є основними інструментами реалізації Стратегії допомоги Україні і підтримання курсу економічних реформ в нашій країні, що застосовує МБРР. Ці позики надаються Україні в рамках відповідних проектів для підтримання узгодженої з Банком програми дій щодо реформування певного сектору економіки нашої країни. Кошти позик на структурну перебудову не мають цільового характеру і використовуються для збалансування Державного бюджету України та враховуються у законах України про Державний бюджет на відпо­відний рік.

Крім того, за період з 1993 до червня 2001 р. Україна здійснювала реалізацію 12 інвестиційних проектів за допомогою МБРР, загальна сума позик Банку для їх реалізації 813,7 млн дол. США. Серед них шість проектів, сума позик Банку в рамках яких становила 741,29 млн дол. США, реалізовувалися позичальниками на умовах фінансової самоокупності, решта шість проектів — на неприбутковій основі, при цьому кошти позик Банку на суму 71,8 млн дол. США залучені для їх реалізації поверталися за рахунок Державного бюджету України.

Станом на 1 січня 2001 р. портфель проектів України у ЄБРР складався з 36 проектів із загальним обсягом зобов’язань Банку близько 1,6 млрд євро. При цьому загальна вартість проектів ЄБРР в Україні з урахуванням спільного фінансування досягла 4,2 млрд євро. Водночас динамічна політика ЄБРР стосовно України дозволила Банку стати нині найбільшим інвестором в Україну, станом на початок 2001 р. надходження інвестиційних ресурсів в рамках проектів ЄБРР в Україні становили 7,85 % від загального рівня надходження прямих іноземних інвестицій в Україну (3865,5 млн дол. США). Надходження коштів ЄБРР в економіку України за станом на 1 січня 2001 р. становили 337 млн євро.

Розріз операцій МБРР і ЄБРР по секторах економіки України відображає пріоритетні напрями вкладень ресурсів цих МФО у вітчизняну економіку. Безперечним лідером щодо залучення ресурсів МБРР та ЄБРР є паливно-енергетичний комплекс України, за станом на 1 січня 2001 р. обсяги зобов’язань МБРР і ЄБРР у ПЕК становили відповідно 330,3 млн дол. США і 335,9 млн євро, тобто відповідно 81,2 % та 29 % від загального обсягу зобов’язань цих Банків Україні. Як пріоритетні напрямки вкладень ЄБРР необхідно окремо відмітити фінансовий і транспортний сектори, які акумулюють відповідно 22 % та 18,5 % загального обсягу зобов’язань Банку в Україні (рис. 13.1).

Таблиця 13.2

ДІЯЛЬНІСТЬ ЄБРР В УКРАЇНІ (млн. євро)

 (станом на 01.01.2001 року)

Галузь

Сума кредиту

% від загальної суми

АПК

125,8

10,89

Харчова промисловість

33,7

2,92

Транспорт

213,8

18,51

ПЕК

335,9

29,08

Фінансовий сектор

255,62

22,13

Телекомунікації

102,8

8,90

Туризм

13,6

1,18

Промисловість

24,1

2,09

Інфраструктура

32,3

2,80

Забезпечення і збут

17,4

1,51

Загалом

1155,02

100,00