12.3. Геополітика світового боргу
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146
Заборгованість у системі міжнародних фінансів передусім потрібно розглядати з політичного погляду, а лише потім з економічного та гуманного. Термін «геополітика світового боргу» охоплює характеристику геополітичної структури світу (рис. 12.2). Згідно з вітчизняними та зарубіжними дослідженнями, в усі епохи існували геостратегічні та геополітичні держави.
Регіональні лідери — це держави, що потенційно можуть впливати на свій регіон.
Геостратегічні країни — високорозвинені країни, політика яких спрямована на поширення впливу за межами власних кордонів. Їх, у свою чергу, поділяють на активні та пасивні.
Геополітичні центри — це держави чи регіони, що мають важливе стратегічне місцезнаходження та володіють відповідними ресурсами, але вимушені захищатись від зазіхань геостратегічних країн, які прагнуть до перерозподілу цінностей.
Характеризуючи геополітичну структуру світу, потрібно оцінити політику фінансових потоків активних та пасивних геостратегічних країн, напрями фінансової підтримки (табл. 12.3), співвідношення геостратегічних сил та зовнішній борг, визначити геополітичні центри й регіональних лідерів.
Таблиця 12.3
НАПРЯМИ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ
Країна-донор |
Країни користувачі |
США |
Близькій Схід, Аргентина, Бразилія, Мексика, Чилі, Венесуела, Тайвань, Південна Корея |
Росія |
Словаччина, Югославія, Білорусія, Куба, Вірменія, Індія, Китай, Іран, Ефіопія, Ангола, Мадагаскар, Сирія, Ємен |
Німеччина |
Польща, Україна, країни Балтії |
Франція |
Алжир, Марокко, Гвіана, Туніс, Камерун, Конго, Кот д’Івуар, Габон |
Велика Британія |
Індія, Бангладеш, Індонезія, Малаві, Китай, Уганда, Пакистан, Кенія, Танзанія, Мозамбік, Гана, ЮАР, Непал, Зімбабве, Руадна |
Заборгованість у системі міжнародних фінансів передусім потрібно розглядати з політичного погляду, а лише потім з економічного та гуманного. Термін «геополітика світового боргу» охоплює характеристику геополітичної структури світу (рис. 12.2). Згідно з вітчизняними та зарубіжними дослідженнями, в усі епохи існували геостратегічні та геополітичні держави.
Регіональні лідери — це держави, що потенційно можуть впливати на свій регіон.
Геостратегічні країни — високорозвинені країни, політика яких спрямована на поширення впливу за межами власних кордонів. Їх, у свою чергу, поділяють на активні та пасивні.
Геополітичні центри — це держави чи регіони, що мають важливе стратегічне місцезнаходження та володіють відповідними ресурсами, але вимушені захищатись від зазіхань геостратегічних країн, які прагнуть до перерозподілу цінностей.
Характеризуючи геополітичну структуру світу, потрібно оцінити політику фінансових потоків активних та пасивних геостратегічних країн, напрями фінансової підтримки (табл. 12.3), співвідношення геостратегічних сил та зовнішній борг, визначити геополітичні центри й регіональних лідерів.
Таблиця 12.3
НАПРЯМИ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ
Країна-донор |
Країни користувачі |
США |
Близькій Схід, Аргентина, Бразилія, Мексика, Чилі, Венесуела, Тайвань, Південна Корея |
Росія |
Словаччина, Югославія, Білорусія, Куба, Вірменія, Індія, Китай, Іран, Ефіопія, Ангола, Мадагаскар, Сирія, Ємен |
Німеччина |
Польща, Україна, країни Балтії |
Франція |
Алжир, Марокко, Гвіана, Туніс, Камерун, Конго, Кот д’Івуар, Габон |
Велика Британія |
Індія, Бангладеш, Індонезія, Малаві, Китай, Уганда, Пакистан, Кенія, Танзанія, Мозамбік, Гана, ЮАР, Непал, Зімбабве, Руадна |