7.4. Ринок деривативів

К оглавлению 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146

Майже за 50 років свого існування євроринок створив фінансові інструменти, що сприяють не тільки ефективному розміщенню та мобілізації фінансових ресурсів, а й дозволяють управляти ризиками та здійснювати спекулятивні операції.

В операціях хеджування, як і в спекулятивних операціях, зазвичай використовуються різні модифікації трьох різновидів строкових операцій:

класичні строкові контракти (форварди та ф’ючерси);

строкові угоди з правом відмови від їх виконання (опціони);

строкові контракти, що ускладнені зустрічними обмінними операціями у комбінації з негайною поставкою (валютні та боргові свопи).

Дериватив (derivative instrument) — це інструмент (контракт), вартість якого базується на зміні ціни фінансового інструменту, що лежить в його основі (актив, індекс тощо). Таким чином, один інструмент є похідним від іншого.

Строкові угоди — це операції купівлі-продажу валютних та фінансових ресурсів, в рамках яких платіж (поставка визначеної суми у конкретних грошових одиницях) здійснюється в обов’язковому порядку через установлений проміжок часу (зазвичай від одного тижня до півроку). Строкові угоди дозволяють їх учасникам фіксувати до терміну виконання угоди курс іноземної валюти, що склався на дату підписання останньої.

Ф’ючерсний контракт (futures contract) — це зобов’язання купити або продати визначену кількість фінансових інструментів або товару за узгодженою сторонами угоди ціною на строковій біржі.

Основними міжнародними центрами здійснення таких операцій служать такі фондові біржі:

Чиказька — CME (Chicago Mercantile Exchange);

Нью-Йоркська — NIMEX (New-York Mercantile Exchange);

Лондонська — LIFFE (London International Financial Futures Exchange);

Паризька — MATIF (Marche a terme international de Paris).

Для здійснення таких угод вимагається внесення гарантійного депозиту, розмір якого становить близько 6 % суми контракту. Після здійснення операції депозит повертається оператору.

На євроринку біржі відіграють другорядну роль. У класичних строкових угодах провідне місце належить банкам, тобто позабіржовому ринку (Over the Counter Market, OTC). Їх частка у загальному обсязі подібних операцій становить 95 %. На відміну від бірж, кредитні інституції укладають з клієнтами індивідуальні контракти, що іменуються форвардними.

Форвардний контракт (forward contract) — це угода купівлі-продажу товару, іноземної валюти або фінансового інструменту з поставкою та розрахунком у майбутньому. Форвардний контракт укладається на гнучких умовах. Тут може бути встановлено будь-які терміни та суми операцій і не потребується внесення гарантованого депозиту.

Форвардні контракти дозволяють страхувати не тільки валютні, а й кредитні ризики. Найбільш поширеними видом контракту, що дозволяє управляти кредитними ризиками, є угода про майбутню відсоткову ставку (Forward Rate Agreement, FRA). Вона здатна захистити від несприятливого руху номінальних (ринкових) відсоткових ставок.

Класичні строкові угоди з погляду управління валютними ризиками не є достатньо ефективними. Вони не дозволяють реалізувати вигоду у випадку сприятливого руху курсу валют. Проте страхувальник має змогу захистити себе відразу від обох видів валютного ризику, звернувшись до опціону.

Опціон (option) — це різновид строкової угоди, котра надає його власнику право (не зобов’язує, як форвард чи ф’ючерс) купити (Call Option) або продати (Put Option) товар, валюту чи фінансовий інструмент протягом певного терміну часу за обумовленою ціною в обмін на сплату визначеної суми (маржі, премії). Опціон не є обов’язковим для виконання.

Більшість опціонів використовується для хеджування і спекуляції та рідко виконуються. Опціон ще називають умовною строковою угодою або угодою з премією.

Зазначимо, що так званий американський опціон дозволяє його власникові здійснити відповідну операцію в будь-який день протягом терміну дії опціону. За умовами європейського опціону здійснення операції є можливим тільки в установлену в контракті дату — дату закінчення терміну дії угоди (Expiry Date).

Розрізняють також звичайні опціони (Traditional Options), що призначені тільки для одноразової реалізації, та опціони, що обертаються (Traded Options), які можна продавати та купувати в разі потреби.

Існує також багато видів опціонів, що створені для мобілізації фінансових ресурсів на євроринку в найрізноманітніших ситуаціях, зокрема: форвардний опціон (Forward Option), відсотковий опціон (Option Plain Vanilla), опціон погашення (Repayment Option) тощо.

Досить широкі можливості для управління валютними та відсотковими ризиками відкривають страхувальнику багаторівневі строкові угоди, що поєднують негайні поставки валюти. Це операції своп (Swap), що являють собою повний або частковий обмін заборгованістю.

Розрізняють два види подібних операцій:

валютні свопи (у тому числі золото);

боргові (купонні) свопи.

Валютний своп (Currency Swap) являє собою один із двох варіантів багаторівневих угод, що поєднують різноспрямовані обміни валют із негайною (спот) та терміновою (форвард) поставкою.

Перший варіант — касовий спот (репорт), що починається з негайного (готівкового) продажу іноземної валюти та купівлі її на термін і закінчується контругодою на той самий часовий період.

Другий варіант — депорт, який починається з купівлі іноземної валюти на умовах спот та продажу її на термін у поєднанні з відповідною контругодою.

Валютні свопи являють собою обмін заборгованістю в еквівалентних сумах, що виражені у двох різних грошових одиницях та діють за принципом паралельних позик.

Боргові свопи дозволяють їх учасникам обмінювати валюти як основної суми боргу (валютного наповнення заборгованості), так і доходів від позики у вигляді відсотків. Це своп валютного виразу боргу (Currency Rate Swap).

Інша форма обміну борговими зобов’язаннями називається процентні свопи (Interest Rate Swaps). У цьому випадку сторони обмінюються характеристиками ставок за їх борговими зобов’язаннями, тобто засобами нарахування доходів за кредитами.

Існують також комбіновані валютно-процентні свопи Combined Interest Rate Currency Swaps), що дозволяють обмінюватись як валютним наповненням кредитів, так і характеристиками ставок одночасно.

Ключові терміни і поняття

Євроринок — euromarket

Євровалюта — eurocurrency

Євробанк — eurobank

Євродепозит — eurodeposit

Євродолар — eurodollar

Євровалютний ринок — eurocurrency market

Міжбанківський ринок — interbank Market

Міжбанківська ставка пропозиції — interbank Offered Rate

ЛІБОР (Лондонська міжбанківська ставка пропозиції) — LIBOR (London Interbank Offered Rate)

Прайм рейт (США) — prime rate

Депозитний сертифікат — certificate of Deposit (Euro CD)

Теп-сертифікат — tap Certificate

Транш-сертифікат — tranche Certificate

Форвардний сертифікат — forward Certificate

Єврокредит — eurocredit

Облігація на пред’явника — bearer bond

Іноземна облігація — foreign bond

Єврооблігація — eurobond

Євронота — euronote

Єврокомерційні папері — eurocommercial paper (ECP)

Податок шляхом вирахування — withholding tax (W/Tax)

Гарантійний синдикат — underwriting syndicate

Менеджер синдикату — syndicate manager

Лід-менеджер (провідний менеджер) — lead-manager

Со-менеджер — co-manager

Синдикат із розміщення (продажу) — selling group

Платіжний агент — paying agent

Фінансовий агент — fiscal agent

Довірена особа — trustee

Плата за управління — management fee

Плата за андеррайтинг — underwriting fee

Комісійні за розміщення — selling concession

Частка лід-менеджера у комісійних за управління — praecipium

Проста облігація (з фіксованою ставкою процента)— straight bond

Нота з плаваючою ставкою — floating rate note, FRN

Конвертовані облігації — convertible bonds

Обмінні облігації — exchangeable bonds

Програми випуску євронот — note Issuance Facility, NIF

Середньострокові євроноти — medium Term Notes, MTN

Єврокомерційні папери — eurocommercial Papers, ECP

Дериватив — derivative instrument

Ф’ючерсний контракт — futures contract

Форвардний контракт — forward contract

Позабіржовий ринок — over the Counter Market, OTC

Угода про майбутню процентну ставку — forward Rate Agreement, FRA

Опціон — option

Валютний своп — currency Swap

Своп валютного виразу боргу — currency Rate Swap

Відсотковий своп — interest Rate Swap

Комбіновані валютно-процентні свопи — combined Interest Rate Currency Swap

Контрольні питання

Розкрийте поняття «євроринок». Охарактеризуйте структуру євроринку за складовими.

Дайте визначення термінам «євровалюта» та «євробанк». Поясніть сутність взаємозв’язку категорій.

Охарактеризуйте значення євробанків у функціонуванні ринку євровалют. Які специфічні характеристики ринку євровалют вам відомі?

Дайте визначення терміна «євродепозит». У чому полягає різниця між національним та євродепозитом?

Що являє собою євродепозитний сертифікат? Охарактеризуйте основні види євродепозитних сертифікатів.

Назвіть основні засади євровалютного кредитування. Які ви знаєте особливості єврокредиту?

Опишіть основні етапи надання синдикованої позики. Які фактори визначають вартість синдикованих позик?

Дайте визначення терміна «єврооблігація». Назвіть специфічні характеристики єврооблігацій.

У чому полягає класична організація випуску єврооблігацій?

Охарактеризуйте особливості випуску та обігу євронот та єврокомерційних цінних паперів.

Які фінансові інструменти використовуються в операціях хеджування? Класифікуйте та охарактеризуйте їх.

Проблемні питання

Проаналізуйте історичні передумови виникнення євроринку та сформулюйте об’єктивні фактори його становлення та розвитку.

Спробуйте оцінити значення євровалютного ринку для розвинених країн та країн, що розвиваються.

Сформулюйте основні мотиви інвесторів при купівлі різних боргових цінних паперів на євроринку.

Систематизуйте функціональні зв’язки між національними фінансовими ринками та євроринком. У чому проявляється їх вплив один на одного?

Література

Карро Д., Жюйар П. Международное экономическое право: Учебник: Пер. с франц. — М.: Междунар. отношения, 2002. — 608 с.

Максимо В. Энг, Френсис А. Лис, Лоуренс Дж. Мауер. Мировые финансы: Пер. с англ. — М.: ДеКА, 1998. — 768 с.

Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 608 с.

Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник / Д. Г. Лук’яненко, Б. В. Губський, О. М. Мозговий та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук’яненка. — К.: КНЕУ, 2003. — 387 с.

Перар Ж. Управление международными денежными потоками. — М.: Финансы и статистка, 1998. — 208 с.

Петрашко Л. П. Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 221 с.

Рубцов Б. Б. Мировые рынки ценных бумаг. — М.: Экзамен, 2002. — 448 с.

Федоров Б. Г. Новый англо-русский банковский и экономический словарь. — СПб.: Лимбус Пресс, 2000. — 848 с.

Хмыз О. В. Международные ценные бумаги — еврооблигации // Финансовый менеджмент. — 2003. — № 2. — С. 91—107.

Шмелев В. В. Рынок евровалют и его финансовые инструменты // Деньги и кредит. — 2000. — № 1. — С. 56—63.

Шмелев В. В. Рынок евровалют — ключевое звено международной валютно-финансовой системы // Деньги и кредит. — 2001. — № 3. — С. 65—73.

Bank for International Settlements — 68th—70th Annual Report. Basle, 1998—2000 ().

World tlook Database, IMF ().