6.8. Системи встановлення рівня цін на фондових біржах

Ціни у процесі біржової торгівлі формуються кількома способами (залежно від практики, що використовується різними біржами). Загалом можна виділити три основні системи встановлення рівня цін на фондових біржах:

«залповий» аукціон (онкольний ринок);

безперервна торгівля (аукціон);

безперервно-дилерська торгівля.

Залповий спосіб установлення цін на біржі означає, що заявки клієнтів на купівлю та продаж накопичуються, а потім один або кілька разів (на ліквідних ринках) на день вони викидаються («вистрілюються залпом») у торговельний зал для одночасного виконання під контролем брокерів або співробітників біржі. Введення заявок може проводитися як в усній, так і в письмовій формі.

При усному введенні заявок уповноважений біржі проводить аукціон за кожним випуском, відштовхуючись від ціни останньої угоди вчорашнього дня. У міру надходження заявок на купівлю та продаж він збільшує або зменшує ціну доти, доки не настане найменший дисбаланс або баланс попиту та пропозиції. Зазначимо, що при усному введенні заявок трейдер може змінити своє первісне замовлення.

За письмового введення заявок початкова ціна встановлюється офіційним брокером, котрий збирає та порівнює замовлення на купівлю та продаж з метою вибору ціни, що максимізує біржовий оборот. На відміну від усного введення заявок, при письмовому трейдер позбавлений можливості змінити своє первісне замовлення.

«Залповий» аукціон сприяє встановленню єдиної, найбільш справедливої з погляду ринку ціни. До найбільших «залпових» ринків відносять біржі Австрії, Бельгії, Німеччини та Ізраїлю. Часті залпи свідчать про наявність постійного попиту та пропозиції на цінні папери, про ліквідність ринку, що дозволяє переходити до безперервної торгівлі (аукціону).

Безперервна торгівля (аукціон) передбачає здійснення угод у будь-який час протягом торговельної сесії біржі. Тут агентами клієнтів виступають брокери. Цей спосіб установлення цін має три різновиди: книга замовлень, табло та натовп.

Безперервну торгівлю (аукціон) організовано за допомогою книги замовлень, зокрема, на Токійській фондовій біржі. Брокери усно передають заявки клерку (уповноваженому біржі), який заносить їх у книгу та виконує, порівнюючи ціни та обсяги у міру їх надходження. Таким чином здійснюється підбір замовлень, завдяки якому конкретні покупці торгують із певними продавцями, причому в угоді можуть брати участь кілька замовлень. Так, велике замовлення на купівлю може виконуватися кількома замовленнями на продаж, і навпаки.

Другий вид безперервної торгівлі (аукціону) — табло, на якому вказується найкраща пара цін на кожний випуск (найвища — при купівлі, найменша — при продажу). Маклер групує заявки, що надійшли, та визначає за кожним видом цінних паперів курсові побажання (найвища ціна — при купівлі, найменша ціна — при продажу). Ці ціни виводяться на табло або екран робочого місця брокера та служать основою для коригування власних заявок і побудови стратегії гри в процесі біржового торгу. Проаналізувавши ситуацію, брокери самі вводять на табло ціни, котрі може побачити будь-який трейдер у торговельному залі. Замовлення розміщуються на табло у хронологічній послідовності, тому пріоритет часу грає тут визначальну роль. Табло застосовується, зокрема, на біржах Гонконгу та Токіо.

На біржах, де застосовується спосіб «натовпу» (Цюріх), трейдери збираються навколо клерка, який оголошує лише той випуск, що надходить у торгівлю, а потім самі ведуть торгівлю (вигукують котирування, шукаючи контрагента). Угоди в «натовпі» укладаються за різними цінами, причому один покупець може укласти угоду з різними продавцями, не намагаючись визначити якусь загальну ціну.

Як бачимо, на безперервній торгівлі (аукціоні) ціна коливається від угоди до угоди, тому спроба застосувати цей спосіб встановлення цін на ринку, де обсяги попиту та пропозиції незначні або кількість учасників обмежена, може призвести до зростання коливань цін через нерівномірність надходження заявок та, можливо, до біржової паніки.

Третій спосіб формування цін — це безперервно-дилерська торгівля. На Лондонській фондовій біржі цей спосіб називають системою єдиноначальності. Від безперервної торгівлі цей спосіб відрізняється тим, що між брокерами та клієнтами існує посередник — джобер

. До 1986 р. на Лондонській фондовій біржі існував формальний поділ функцій джоберів та брокерів. Брокери лише представляли інтереси своїх клієнтів і не мали змоги бути принципалами

. Раніше джоберів у Лондоні було дуже багато і конкуренція ставала іноді дуже інтенсивною, але зараз їх кількість зменшилася. Після модифікації системи єдиноначальності у 1986 р. брокери отримали можливість бути принципалами.

Деякі безперервні ринки встановлюють початкову ціну «залповим» способом у письмовій чи усній формі, інші використовують порівняння через табло для великих випусків та комп’ютеризовану книгу замовлень — для решти випусків.

За ступенем автоматизації механізму встановлення ціни розрізняють такі торговельні системи (фондові біржі та позабіржові системи):

пасивна система встановлення цін (ціни виконання беруться з іншого ринку). Ціни можуть коливатися протягом торговельної сесії або може використовуватись єдина ціна (наприклад, ціна закриття). Механізм пасивного визначення ціни використовується багатьма системами виконання невеликих замовлень;

ціни можуть бути взяті з основного ринку, але до них застосовується спеціальний алгоритм, котрий дозволяє їх покращити;

може передбачатися можливість торгівлі. Така система допускає можливість здійснювати угоди виходячи з котирувань, що виводяться на екран, та шляхом безпосередньої торгівлі двох контрагентів на анонімній основі;

безпосереднє виконання заявок виходячи з котирувань, що виводяться на екран;

онкольний («залповий») ринок. Це автоматизований подвійний аукціон, де заявки на купівлю та продаж накопичуються в електронній системі і потім одночасно виконуються за єдиною ціною, що забезпечує максимальний оборот. Таким шляхом визначається ціна відкриття/закриття в Парижі, Торонто, Франкфурті та Токіо;

автоматизований безперервний подвійний аукціон (continuous trading). Заявки на купівлю та продаж передаються на постійній основі та автоматично виконуються за наявності зустрічних (таких, що збігаються за ціною) лімітних заявок. Ця система використовується в Парижі (NSC), Франкфурті (XETRA), Торонто (Computer Assisted Trading System, CATS), Токіо (CORES), Австралії (Stock Exchange Automated Trading System, SEATS).

Важливим аспектом комп’ютеризації роботи фондових бірж є стирання відмінностей в особливостях торгівлі на різних національних ринках, що є сприятливим фактором для міжнародного інвестування. Використання комп’ютерних систем веде до створення єдиної системи світової торгівлі цінними паперами.

Ціни у процесі біржової торгівлі формуються кількома способами (залежно від практики, що використовується різними біржами). Загалом можна виділити три основні системи встановлення рівня цін на фондових біржах:

«залповий» аукціон (онкольний ринок);

безперервна торгівля (аукціон);

безперервно-дилерська торгівля.

Залповий спосіб установлення цін на біржі означає, що заявки клієнтів на купівлю та продаж накопичуються, а потім один або кілька разів (на ліквідних ринках) на день вони викидаються («вистрілюються залпом») у торговельний зал для одночасного виконання під контролем брокерів або співробітників біржі. Введення заявок може проводитися як в усній, так і в письмовій формі.

При усному введенні заявок уповноважений біржі проводить аукціон за кожним випуском, відштовхуючись від ціни останньої угоди вчорашнього дня. У міру надходження заявок на купівлю та продаж він збільшує або зменшує ціну доти, доки не настане найменший дисбаланс або баланс попиту та пропозиції. Зазначимо, що при усному введенні заявок трейдер може змінити своє первісне замовлення.

За письмового введення заявок початкова ціна встановлюється офіційним брокером, котрий збирає та порівнює замовлення на купівлю та продаж з метою вибору ціни, що максимізує біржовий оборот. На відміну від усного введення заявок, при письмовому трейдер позбавлений можливості змінити своє первісне замовлення.

«Залповий» аукціон сприяє встановленню єдиної, найбільш справедливої з погляду ринку ціни. До найбільших «залпових» ринків відносять біржі Австрії, Бельгії, Німеччини та Ізраїлю. Часті залпи свідчать про наявність постійного попиту та пропозиції на цінні папери, про ліквідність ринку, що дозволяє переходити до безперервної торгівлі (аукціону).

Безперервна торгівля (аукціон) передбачає здійснення угод у будь-який час протягом торговельної сесії біржі. Тут агентами клієнтів виступають брокери. Цей спосіб установлення цін має три різновиди: книга замовлень, табло та натовп.

Безперервну торгівлю (аукціон) організовано за допомогою книги замовлень, зокрема, на Токійській фондовій біржі. Брокери усно передають заявки клерку (уповноваженому біржі), який заносить їх у книгу та виконує, порівнюючи ціни та обсяги у міру їх надходження. Таким чином здійснюється підбір замовлень, завдяки якому конкретні покупці торгують із певними продавцями, причому в угоді можуть брати участь кілька замовлень. Так, велике замовлення на купівлю може виконуватися кількома замовленнями на продаж, і навпаки.

Другий вид безперервної торгівлі (аукціону) — табло, на якому вказується найкраща пара цін на кожний випуск (найвища — при купівлі, найменша — при продажу). Маклер групує заявки, що надійшли, та визначає за кожним видом цінних паперів курсові побажання (найвища ціна — при купівлі, найменша ціна — при продажу). Ці ціни виводяться на табло або екран робочого місця брокера та служать основою для коригування власних заявок і побудови стратегії гри в процесі біржового торгу. Проаналізувавши ситуацію, брокери самі вводять на табло ціни, котрі може побачити будь-який трейдер у торговельному залі. Замовлення розміщуються на табло у хронологічній послідовності, тому пріоритет часу грає тут визначальну роль. Табло застосовується, зокрема, на біржах Гонконгу та Токіо.

На біржах, де застосовується спосіб «натовпу» (Цюріх), трейдери збираються навколо клерка, який оголошує лише той випуск, що надходить у торгівлю, а потім самі ведуть торгівлю (вигукують котирування, шукаючи контрагента). Угоди в «натовпі» укладаються за різними цінами, причому один покупець може укласти угоду з різними продавцями, не намагаючись визначити якусь загальну ціну.

Як бачимо, на безперервній торгівлі (аукціоні) ціна коливається від угоди до угоди, тому спроба застосувати цей спосіб встановлення цін на ринку, де обсяги попиту та пропозиції незначні або кількість учасників обмежена, може призвести до зростання коливань цін через нерівномірність надходження заявок та, можливо, до біржової паніки.

Третій спосіб формування цін — це безперервно-дилерська торгівля. На Лондонській фондовій біржі цей спосіб називають системою єдиноначальності. Від безперервної торгівлі цей спосіб відрізняється тим, що між брокерами та клієнтами існує посередник — джобер

. До 1986 р. на Лондонській фондовій біржі існував формальний поділ функцій джоберів та брокерів. Брокери лише представляли інтереси своїх клієнтів і не мали змоги бути принципалами

. Раніше джоберів у Лондоні було дуже багато і конкуренція ставала іноді дуже інтенсивною, але зараз їх кількість зменшилася. Після модифікації системи єдиноначальності у 1986 р. брокери отримали можливість бути принципалами.

Деякі безперервні ринки встановлюють початкову ціну «залповим» способом у письмовій чи усній формі, інші використовують порівняння через табло для великих випусків та комп’ютеризовану книгу замовлень — для решти випусків.

За ступенем автоматизації механізму встановлення ціни розрізняють такі торговельні системи (фондові біржі та позабіржові системи):

пасивна система встановлення цін (ціни виконання беруться з іншого ринку). Ціни можуть коливатися протягом торговельної сесії або може використовуватись єдина ціна (наприклад, ціна закриття). Механізм пасивного визначення ціни використовується багатьма системами виконання невеликих замовлень;

ціни можуть бути взяті з основного ринку, але до них застосовується спеціальний алгоритм, котрий дозволяє їх покращити;

може передбачатися можливість торгівлі. Така система допускає можливість здійснювати угоди виходячи з котирувань, що виводяться на екран, та шляхом безпосередньої торгівлі двох контрагентів на анонімній основі;

безпосереднє виконання заявок виходячи з котирувань, що виводяться на екран;

онкольний («залповий») ринок. Це автоматизований подвійний аукціон, де заявки на купівлю та продаж накопичуються в електронній системі і потім одночасно виконуються за єдиною ціною, що забезпечує максимальний оборот. Таким шляхом визначається ціна відкриття/закриття в Парижі, Торонто, Франкфурті та Токіо;

автоматизований безперервний подвійний аукціон (continuous trading). Заявки на купівлю та продаж передаються на постійній основі та автоматично виконуються за наявності зустрічних (таких, що збігаються за ціною) лімітних заявок. Ця система використовується в Парижі (NSC), Франкфурті (XETRA), Торонто (Computer Assisted Trading System, CATS), Токіо (CORES), Австралії (Stock Exchange Automated Trading System, SEATS).

Важливим аспектом комп’ютеризації роботи фондових бірж є стирання відмінностей в особливостях торгівлі на різних національних ринках, що є сприятливим фактором для міжнародного інвестування. Використання комп’ютерних систем веде до створення єдиної системи світової торгівлі цінними паперами.