13.9. Проблеми міжнародних фінансових відносин України та ЄС

Розглянемо кілька моментів щодо наслідків розширення ЄС для України.

Процес розширення неминуче супроводжуватиметься істотними змінами в структурі та механізмі діяльності ЄС, що матиме значні наслідки як для світового господарства в цілому, так і для держав — сусідів ЄС, зокрема України.

У політичному аспекті розширення ЄС сприятиме посиленню геополітичної ролі нашої держави у процесі формування загальноєвропейського та світового безпечного простору. Одночасно традиційно дружні стосунки з сусідніми країнами можуть активізувати процес зближення України та ЄС.

На нинішньому етапі можливо відзначити такі політичні наслідки розширення ЄС для України:

посилення підтримки з боку ЄС демократичних та економічних перетворень в Україні;

розширення та поглиблення політичного діалогу та співробітництва України з ЄС у сфері міжнародної стабільності та безпеки;

перегляд та модернізація чинної договірно-правової бази відносин. Як один з можливих варіантів — укладення Угоди про асоціацію України та ЄС.

У соціально-економічному вимірі вплив розширення ЄС буде найбільш відчутним у таких сферах, як торгівля, транспортний сектор, військово-технічне співробітництво, юстиція і внутрішні справи.

У першому півріччі 2003 р. зовнішньоторговельний оборот України з країнами — членами ЄС (ЄС-15) становив 4,9 млрд дол. США, а з урахуванням 10 країн — кандидатів на вступ до ЄС (ЄС-25) — 7,4 млрд дол. США, що порівняно з першим півріччям 2002 р., більше на 26,1 % та 29,8 % відповідно. Частка торгівлі товарами з країнами ЄС у зовнішньоторговельному обороті України становила 21,6 % і лишилася на рівні попереднього року.

Розширений Євросоюз може стати найбільш значним ринком збуту українських товарів та джерелом українського імпорту і перетворитися для України на головний, тоді як ринок країн СНД відійде на друге місце. За 2002 р. експорт товарів до ЄС-25 становив 5,7 млрд дол. США проти 4,4 млрд дол. США до країн СНД.

Поліпшаться також умови доступу українських експортерів на окремі товарні ринки нових членів ЄС унаслідок переважного зниження рівня тарифного захисту і підвищення рівня конкурентного середовища в країнах-кандидатах. При збереженні обсягів та структури українського експорту внаслідок поширення на країни-кандидати митних тарифів ЄС вартість імпортних товарів  з України зменшиться на 0,73 % (з 4,24 до 3,51 %), що підвищить їх конкурентоспроможність.

Крім того, запровадження в країнах-кандидатах інститутів ринкового регулювання ЄС має призвести до певного скорочення обсягів контрабандних торговельних операцій, нелегальної міграції та інших форм тіньових операцій, що матиме позитивний вплив на державний бюджет України.

Додаткові стимули отримає прикордонне співробітництво з новими членами ЄС, що сприятиме як збільшенню обсягів прикордонної торгівлі, так і реалізації спільних проектів у прикордонних регіонах.

Україна може посилити свої конкурентні переваги в секторах, чутливих до конкуренції за ціновими параметрами товарів, оскільки в нових членах Євросоюзу зростатиме вартість виробництва через упровадження соціальних стандартів і норм захисту довкілля ЄС.

З іншого боку, розширення ЄС матиме певні небажані наслідки для нашої держави. До них можна віднести:

скорочення українського експорту до країн Балтії на 15—20 % та подорожчання експортних (за результатами 2002 р. — на 2,9 % , або 9,6 млн дол. США) та імпортних товарів (на 5 % або 2,79 млн дол. США) через припинення дії угод про вільну торгівлю, укладених Україною з цими країнами;

погіршення конкурентних позицій України щодо експорту деяких товарів середньої технологічності внаслідок поширення на нових членів ЄС європейських угод з лібералізації торгівлі з окремими країнами та групами країн, а також митних преференцій, які надаються країнам, що розвиваються;

запровадження новими членами ЄС нетарифних обмежень, технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного контролю. Для сільськогосподарської продукції українського походження це може спричинити повне закриття ринку нових країн-членів, обсяг якого становив у 2002 р. тільки по зернових 61 млн дол. США та продукції тваринного походження 20 млн дол. США;

втрата традиційних ринків збуту у нових країнах-членах унаслідок поширення на них антидемпінгових заходів ЄС щодо України. Протягом 2001 р. сюди було експортовано металургійної та хімічної продукції, яка є предметом антидемпінгу, загальною вартістю біля 31 млн дол. США, за 2002 р. цей показник становив вже 54,7 млн дол. США;

ускладнення організації регулярного транспортного сполучення між Україною та країнами-кандидатами та зменшення обсягів пасажирських перевезень унаслідок введення візового режиму;

підвищення вимог до технічного стану транспортних засобів, що в’їжджають на територію країн-кандидатів, і таким чином усунення українських перевізників з ринку транспортних послуг цих країн;

запровадження складніших технологічних схем пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів;

зменшення обсягів експортних і транзитних вантажів унаслідок неконкурентоспроможності товарів сусідніх з Україною країн СНД;

зменшення обсягів торгівлі товарами військового призначення та надання послуг щодо їх ремонту і модернізації;

перетворення України з країни транзиту нелегальних мігрантів у країну їх нагромаджувача та збільшення (орієнтовно на 17 %) витрат на їх утримання та видворення;

ускладнення умов для контактів між представниками ділових кіл, особливо малих та середніх підприємств, що може призвести до часткового згортання торговельно-економічних зв’язків, зменшення обсягів взаємних поїздок громадян, а також вплинути на розвиток культурного обміну, туризму, громадських зв’язків, зниження життєвого рівня і посилення соціального напруження серед мешканців західних прикордонних областей України;

обмеження доступу робочої сили з України на ринки праці нових держав-членів, виникнення проблем з працевлаштуванням громадян України в цих державах.

Заходами щодо пом’якшення небажаного впливу розширення ЄС для України можуть бути:

забезпечення виконання усіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади в обсягах та в терміни, визначені схваленою Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072 Програмою інтеграції України до Європейського Союзу, планів адаптації законодавства нашої країни до законодавства ЄС, європейських директив та стандартів щодо правил технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного, екологічного регулювання, а також захисту прав споживачів. У цьому зв’язку доцільно було б розглянути на засіданні Кабінету Міністрів України у другій половині 2003 р. питання щодо стану виконання центральними органами виконавчої влади Програми інтеграції України до ЄС;

вирішення всього комплексу питань щодо вступу України до СОТ, створить передумови для започаткування переговорів з ЄС стосовно укладенню угоди про вільну торгівлю;

започаткування переговорів Національного агентства з акредитації України з Європейською асоціацією з акредитації щодо взаємного визнання результатів оцінювання відповідності продукції вимогам безпеки;

розширення спільної з ЄС транспортної системи шляхом розвитку інфраструктурних мереж;

залучення фінансової допомоги ЄС для технологічного забезпечення пунктів пропуску через державний кордон України з метою поліпшення прикордонних транспортних потоків;

започаткування переговорів між Україною та ЄС про співробітництво у військово-технічній сфері, зокрема у галузі озброєнь;

розширення співробітництва у галузі авіаперевезень, зокрема шляхом надання Україною послуг військово-транспортної авіації;

розширення співробітництва у ракетно-космічній галузі;

продовження активного діалогу між Україною та ЄС щодо лібералізації візового режиму;

залучення технічної допомоги ЄС для створення та облаштування пунктів збору нелегальних мігрантів та повернення їх на батьківщину;

укладення двосторонніх угод між Україною та країнами — членами ЄС з питань працевлаштування українських громадян;

розвиток прикордонного співробітництва, підтримання розвитку єврорегіонів.

Ключові терміни і поняття

Іноземна валюта foreign — currency

Національна валюта national — currency

Консультативна фірма consulting — company

Міжнародний валютний фонд — international monetary fund, imf

Платіжний баланс — balance of payment

Державний борг — public debt

Європейський союз — european union

Міжнародне кредитування — international crediting

Реструктуризація боргу — re-structuring of the debt

Зовнішня торгівля — foreign trade

Міжнародна ліквідність — international liquidity

Державні резерви — state reserves

Монетарні показники — monetary parameters(indexes)

Фінансова криза — monetary crisis

Контрольні питання

Що є складовими національної валютної системи України?

Як протягом усього існування гривні підтримувався її паритет?

Дайте визначення поняття «платіжний баланс».

Розкрийте структуру платіжного балансу України.

На які частини поділяється державний борг і як вони співвідносяться між собою?

Які етапи можна виділити у формуванні українського державного боргу?

Висвітліть еволюцію відносин України зі Світовим банком.

Що є ключовими моментами у стратегії ЄБРР для України?

Які проблемні сторони мають відносини ЄБРР та Україна?

Що є пріоритетним у співробітництві України та Чорноморського банку торгівлі та розвитку?

Які ви можете назвати монетарні показники, що публікуються у збірнику МВФ «Міжнародна фінансова статистика» і стосуються безпосередньо України. Охарактеризуйте їх.

Складіть перелік подій, які мають прискорити вступ України до ЄС.

Проблемні питання

Проаналізуйте ефективність напрямів реструктуризації зовнішньої заборгованості, що використовуються у світовій практиці, та спробуйте винайти оптимальний варіант для нашої держави.

Чи існують перспективи вступу України до ЄС? Якими ви їх бачите? Які кроки здійснює Україна для цього?

Література

Боринець С. Я. — Міжнародні фінанси. — К.: Знання — Прес, 2002.

Вавилов А. Государственный долг: уроки кризиса и принципы управления. — М.: Гордец-издат, 2001. — 304 с.

Василик О. Д. Державні фінанси України. — К.: Вища школа, 1997. — 383 с.

Луцишин З. О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. — Тернопіль: Збруч, 1997. — С. 450.

Новицький В. С., Плотніков О. В. Динаміка зовнішніх боргових зобов’язань України. — К: Політична думка. — 2000. — 130 с.

Ющенко В., Міщенко М. Управління валютними ризиками. К.: знання, 1998.

Gibcon H. D. International finance. — L.; N. Y., 1996. — 355 p.

Розглянемо кілька моментів щодо наслідків розширення ЄС для України.

Процес розширення неминуче супроводжуватиметься істотними змінами в структурі та механізмі діяльності ЄС, що матиме значні наслідки як для світового господарства в цілому, так і для держав — сусідів ЄС, зокрема України.

У політичному аспекті розширення ЄС сприятиме посиленню геополітичної ролі нашої держави у процесі формування загальноєвропейського та світового безпечного простору. Одночасно традиційно дружні стосунки з сусідніми країнами можуть активізувати процес зближення України та ЄС.

На нинішньому етапі можливо відзначити такі політичні наслідки розширення ЄС для України:

посилення підтримки з боку ЄС демократичних та економічних перетворень в Україні;

розширення та поглиблення політичного діалогу та співробітництва України з ЄС у сфері міжнародної стабільності та безпеки;

перегляд та модернізація чинної договірно-правової бази відносин. Як один з можливих варіантів — укладення Угоди про асоціацію України та ЄС.

У соціально-економічному вимірі вплив розширення ЄС буде найбільш відчутним у таких сферах, як торгівля, транспортний сектор, військово-технічне співробітництво, юстиція і внутрішні справи.

У першому півріччі 2003 р. зовнішньоторговельний оборот України з країнами — членами ЄС (ЄС-15) становив 4,9 млрд дол. США, а з урахуванням 10 країн — кандидатів на вступ до ЄС (ЄС-25) — 7,4 млрд дол. США, що порівняно з першим півріччям 2002 р., більше на 26,1 % та 29,8 % відповідно. Частка торгівлі товарами з країнами ЄС у зовнішньоторговельному обороті України становила 21,6 % і лишилася на рівні попереднього року.

Розширений Євросоюз може стати найбільш значним ринком збуту українських товарів та джерелом українського імпорту і перетворитися для України на головний, тоді як ринок країн СНД відійде на друге місце. За 2002 р. експорт товарів до ЄС-25 становив 5,7 млрд дол. США проти 4,4 млрд дол. США до країн СНД.

Поліпшаться також умови доступу українських експортерів на окремі товарні ринки нових членів ЄС унаслідок переважного зниження рівня тарифного захисту і підвищення рівня конкурентного середовища в країнах-кандидатах. При збереженні обсягів та структури українського експорту внаслідок поширення на країни-кандидати митних тарифів ЄС вартість імпортних товарів  з України зменшиться на 0,73 % (з 4,24 до 3,51 %), що підвищить їх конкурентоспроможність.

Крім того, запровадження в країнах-кандидатах інститутів ринкового регулювання ЄС має призвести до певного скорочення обсягів контрабандних торговельних операцій, нелегальної міграції та інших форм тіньових операцій, що матиме позитивний вплив на державний бюджет України.

Додаткові стимули отримає прикордонне співробітництво з новими членами ЄС, що сприятиме як збільшенню обсягів прикордонної торгівлі, так і реалізації спільних проектів у прикордонних регіонах.

Україна може посилити свої конкурентні переваги в секторах, чутливих до конкуренції за ціновими параметрами товарів, оскільки в нових членах Євросоюзу зростатиме вартість виробництва через упровадження соціальних стандартів і норм захисту довкілля ЄС.

З іншого боку, розширення ЄС матиме певні небажані наслідки для нашої держави. До них можна віднести:

скорочення українського експорту до країн Балтії на 15—20 % та подорожчання експортних (за результатами 2002 р. — на 2,9 % , або 9,6 млн дол. США) та імпортних товарів (на 5 % або 2,79 млн дол. США) через припинення дії угод про вільну торгівлю, укладених Україною з цими країнами;

погіршення конкурентних позицій України щодо експорту деяких товарів середньої технологічності внаслідок поширення на нових членів ЄС європейських угод з лібералізації торгівлі з окремими країнами та групами країн, а також митних преференцій, які надаються країнам, що розвиваються;

запровадження новими членами ЄС нетарифних обмежень, технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного контролю. Для сільськогосподарської продукції українського походження це може спричинити повне закриття ринку нових країн-членів, обсяг якого становив у 2002 р. тільки по зернових 61 млн дол. США та продукції тваринного походження 20 млн дол. США;

втрата традиційних ринків збуту у нових країнах-членах унаслідок поширення на них антидемпінгових заходів ЄС щодо України. Протягом 2001 р. сюди було експортовано металургійної та хімічної продукції, яка є предметом антидемпінгу, загальною вартістю біля 31 млн дол. США, за 2002 р. цей показник становив вже 54,7 млн дол. США;

ускладнення організації регулярного транспортного сполучення між Україною та країнами-кандидатами та зменшення обсягів пасажирських перевезень унаслідок введення візового режиму;

підвищення вимог до технічного стану транспортних засобів, що в’їжджають на територію країн-кандидатів, і таким чином усунення українських перевізників з ринку транспортних послуг цих країн;

запровадження складніших технологічних схем пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів;

зменшення обсягів експортних і транзитних вантажів унаслідок неконкурентоспроможності товарів сусідніх з Україною країн СНД;

зменшення обсягів торгівлі товарами військового призначення та надання послуг щодо їх ремонту і модернізації;

перетворення України з країни транзиту нелегальних мігрантів у країну їх нагромаджувача та збільшення (орієнтовно на 17 %) витрат на їх утримання та видворення;

ускладнення умов для контактів між представниками ділових кіл, особливо малих та середніх підприємств, що може призвести до часткового згортання торговельно-економічних зв’язків, зменшення обсягів взаємних поїздок громадян, а також вплинути на розвиток культурного обміну, туризму, громадських зв’язків, зниження життєвого рівня і посилення соціального напруження серед мешканців західних прикордонних областей України;

обмеження доступу робочої сили з України на ринки праці нових держав-членів, виникнення проблем з працевлаштуванням громадян України в цих державах.

Заходами щодо пом’якшення небажаного впливу розширення ЄС для України можуть бути:

забезпечення виконання усіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади в обсягах та в терміни, визначені схваленою Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072 Програмою інтеграції України до Європейського Союзу, планів адаптації законодавства нашої країни до законодавства ЄС, європейських директив та стандартів щодо правил технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного, екологічного регулювання, а також захисту прав споживачів. У цьому зв’язку доцільно було б розглянути на засіданні Кабінету Міністрів України у другій половині 2003 р. питання щодо стану виконання центральними органами виконавчої влади Програми інтеграції України до ЄС;

вирішення всього комплексу питань щодо вступу України до СОТ, створить передумови для започаткування переговорів з ЄС стосовно укладенню угоди про вільну торгівлю;

започаткування переговорів Національного агентства з акредитації України з Європейською асоціацією з акредитації щодо взаємного визнання результатів оцінювання відповідності продукції вимогам безпеки;

розширення спільної з ЄС транспортної системи шляхом розвитку інфраструктурних мереж;

залучення фінансової допомоги ЄС для технологічного забезпечення пунктів пропуску через державний кордон України з метою поліпшення прикордонних транспортних потоків;

започаткування переговорів між Україною та ЄС про співробітництво у військово-технічній сфері, зокрема у галузі озброєнь;

розширення співробітництва у галузі авіаперевезень, зокрема шляхом надання Україною послуг військово-транспортної авіації;

розширення співробітництва у ракетно-космічній галузі;

продовження активного діалогу між Україною та ЄС щодо лібералізації візового режиму;

залучення технічної допомоги ЄС для створення та облаштування пунктів збору нелегальних мігрантів та повернення їх на батьківщину;

укладення двосторонніх угод між Україною та країнами — членами ЄС з питань працевлаштування українських громадян;

розвиток прикордонного співробітництва, підтримання розвитку єврорегіонів.

Ключові терміни і поняття

Іноземна валюта foreign — currency

Національна валюта national — currency

Консультативна фірма consulting — company

Міжнародний валютний фонд — international monetary fund, imf

Платіжний баланс — balance of payment

Державний борг — public debt

Європейський союз — european union

Міжнародне кредитування — international crediting

Реструктуризація боргу — re-structuring of the debt

Зовнішня торгівля — foreign trade

Міжнародна ліквідність — international liquidity

Державні резерви — state reserves

Монетарні показники — monetary parameters(indexes)

Фінансова криза — monetary crisis

Контрольні питання

Що є складовими національної валютної системи України?

Як протягом усього існування гривні підтримувався її паритет?

Дайте визначення поняття «платіжний баланс».

Розкрийте структуру платіжного балансу України.

На які частини поділяється державний борг і як вони співвідносяться між собою?

Які етапи можна виділити у формуванні українського державного боргу?

Висвітліть еволюцію відносин України зі Світовим банком.

Що є ключовими моментами у стратегії ЄБРР для України?

Які проблемні сторони мають відносини ЄБРР та Україна?

Що є пріоритетним у співробітництві України та Чорноморського банку торгівлі та розвитку?

Які ви можете назвати монетарні показники, що публікуються у збірнику МВФ «Міжнародна фінансова статистика» і стосуються безпосередньо України. Охарактеризуйте їх.

Складіть перелік подій, які мають прискорити вступ України до ЄС.

Проблемні питання

Проаналізуйте ефективність напрямів реструктуризації зовнішньої заборгованості, що використовуються у світовій практиці, та спробуйте винайти оптимальний варіант для нашої держави.

Чи існують перспективи вступу України до ЄС? Якими ви їх бачите? Які кроки здійснює Україна для цього?

Література

Боринець С. Я. — Міжнародні фінанси. — К.: Знання — Прес, 2002.

Вавилов А. Государственный долг: уроки кризиса и принципы управления. — М.: Гордец-издат, 2001. — 304 с.

Василик О. Д. Державні фінанси України. — К.: Вища школа, 1997. — 383 с.

Луцишин З. О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. — Тернопіль: Збруч, 1997. — С. 450.

Новицький В. С., Плотніков О. В. Динаміка зовнішніх боргових зобов’язань України. — К: Політична думка. — 2000. — 130 с.

Ющенко В., Міщенко М. Управління валютними ризиками. К.: знання, 1998.

Gibcon H. D. International finance. — L.; N. Y., 1996. — 355 p.