9.7. Фінансові зв’язки системи ТНК

Сукупність усіх фінансових відносин ТНК охоплює відносини:

пов’язані з формуванням статутного капіталу (залежність створення статутного капіталу від організаційно-правової форми господарювання);

пов’язані з виробництвом реалізацією продукції (грошові відносини між продавцем і покупцем, транспортом і клієнтурою, замовником та підрядником);

між ТНК та організаціями, що пов’язані з емісією та розміщенням цінних паперів, взаємним кредитуванням, частковою участю у створенні спільних підприємств;

між головним підприємством та його підрозділами, союзами та асоціаціями, членами яких вони є, при виконанні взаємних фінансових обов’язків;

між ТНК та його підрозділами, окремими робітниками, що виникають при розподілі та використанні прибутку, випуску та розміщінні акцій, облігацій, виплаті дивідендів за акціями і відсотків за облігаціями;

між господарськими суб’єктами і фінансовою системою держави при сплаті податків та ін.;

між ТНК та ТНБ у процесі збереження грошей у банках, отримання і погашення позик, сплати процентів за кредит, надання банківських послуг;

між господарськими суб’єктами і страховими компаніями (страхування майна, окремих категорій робітників, підприємницького та комерційного ризику).

Система ТНК є складною організацією, що включає кілька видів організаційних одиниць. Кожні дві одиниці можуть мати між собою множину різних зв’язків. Зі збільшенням кількості одиниць у системі кількість фінансових зв’язків зростає в геометричній прогресії.

Фінансові зв’язки системи ТНК, де учасниками є материнська компанія, дві дочірні компанії, регіональний фінансовий центр та євроринок, можна описати умовно так:

Головна компанія — зарубіжний підрозділ, який є накопичувачем коштів.

Головна компанія — зарубіжний підрозділ, який є користувачем коштів.

Зарубіжний підрозділ, який є накопичувачем коштів, — зарубіжній підрозділ, який є користувачем коштів.

Головна компанія — регіональний фінансовий центр.

Зарубіжний підрозділ, який є накопичувачем коштів, — регіональний центр.

Зарубіжний підрозділ, який є користувачем коштів, — регіональний центр.

Взаємозв’язок регіонального фінансового ринку із сегментами євроринку.

Фінансові зв’язки в системі ТНК, яка складається з головної компанії, зарубіжних підрозділів, регіонального фінансового центру та євроринку включають: переказування дивідендів і процентів; надання та виплату позик; інвестиції в акціонерний капітал; ліцензійну плату й оплату послуг управління коштами; зміни фінансових умов дебіторів по розрахунках і встановлення трансфертних цін.

Фінансовий зв’язок між головною компанією та зарубіжним підрозділом, який є накопичувачем коштів, може включати:

пайові вкладення в акції (дочірньої компанії);

позики, що надаються материнською компанією дочірній;

купівлю-продаж методом відкритого рахунка;

збільшення чи зменшення строку виплати при купівлі-продажу методом відкритого рахунка;

продаж основного капіталу другої одиниці системи;

відпускні трансфертні ціни;

переказ дивідендів;

виплата позик;

виплата процентів;

оплата послуг.

Сукупність усіх фінансових відносин ТНК охоплює відносини:

пов’язані з формуванням статутного капіталу (залежність створення статутного капіталу від організаційно-правової форми господарювання);

пов’язані з виробництвом реалізацією продукції (грошові відносини між продавцем і покупцем, транспортом і клієнтурою, замовником та підрядником);

між ТНК та організаціями, що пов’язані з емісією та розміщенням цінних паперів, взаємним кредитуванням, частковою участю у створенні спільних підприємств;

між головним підприємством та його підрозділами, союзами та асоціаціями, членами яких вони є, при виконанні взаємних фінансових обов’язків;

між ТНК та його підрозділами, окремими робітниками, що виникають при розподілі та використанні прибутку, випуску та розміщінні акцій, облігацій, виплаті дивідендів за акціями і відсотків за облігаціями;

між господарськими суб’єктами і фінансовою системою держави при сплаті податків та ін.;

між ТНК та ТНБ у процесі збереження грошей у банках, отримання і погашення позик, сплати процентів за кредит, надання банківських послуг;

між господарськими суб’єктами і страховими компаніями (страхування майна, окремих категорій робітників, підприємницького та комерційного ризику).

Система ТНК є складною організацією, що включає кілька видів організаційних одиниць. Кожні дві одиниці можуть мати між собою множину різних зв’язків. Зі збільшенням кількості одиниць у системі кількість фінансових зв’язків зростає в геометричній прогресії.

Фінансові зв’язки системи ТНК, де учасниками є материнська компанія, дві дочірні компанії, регіональний фінансовий центр та євроринок, можна описати умовно так:

Головна компанія — зарубіжний підрозділ, який є накопичувачем коштів.

Головна компанія — зарубіжний підрозділ, який є користувачем коштів.

Зарубіжний підрозділ, який є накопичувачем коштів, — зарубіжній підрозділ, який є користувачем коштів.

Головна компанія — регіональний фінансовий центр.

Зарубіжний підрозділ, який є накопичувачем коштів, — регіональний центр.

Зарубіжний підрозділ, який є користувачем коштів, — регіональний центр.

Взаємозв’язок регіонального фінансового ринку із сегментами євроринку.

Фінансові зв’язки в системі ТНК, яка складається з головної компанії, зарубіжних підрозділів, регіонального фінансового центру та євроринку включають: переказування дивідендів і процентів; надання та виплату позик; інвестиції в акціонерний капітал; ліцензійну плату й оплату послуг управління коштами; зміни фінансових умов дебіторів по розрахунках і встановлення трансфертних цін.

Фінансовий зв’язок між головною компанією та зарубіжним підрозділом, який є накопичувачем коштів, може включати:

пайові вкладення в акції (дочірньої компанії);

позики, що надаються материнською компанією дочірній;

купівлю-продаж методом відкритого рахунка;

збільшення чи зменшення строку виплати при купівлі-продажу методом відкритого рахунка;

продаж основного капіталу другої одиниці системи;

відпускні трансфертні ціни;

переказ дивідендів;

виплата позик;

виплата процентів;

оплата послуг.