2.2. Технічні прийоми економічного аналізу та їх класифікація

К оглавлению1 2  4 5 6 7 8 9  11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20  22  24 25 26 27 28 29 30 31  33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 

Метод економічного аналізу реалізується за допомогою сукупності технічних способів і прийомів. Кожний із зазначених вище елементів методу передбачає використання кількох прийомів і способів залежно від завдань аналізу, вимог прийняття управлінських рішень. Аналітичні способи і прийоми використовують на різних етапах аналізу: збирання і перевірки достовірності вихідних даних для аналізу; аналітичного опрацювання вихідної інформації; вивчення взаємозв’язків і моделювання господарської діяльності; визначення впливу окремих факторів на результати діяльності підприємства; узагальнення результатів аналізу; обґрунтування планових і оперативних управлінських рішень. Спрощену схему класифікації способів і прийомів методу економічного аналізу (без поділу їх відповідно до пропорційної (так званої детермінованої) та кореляційної (стохастичної) залежності кінцевих показників від окремих факторів) наведено на рис. 2.2.

Детальніше зміст і техніка застосування окремих прийомів і способів розглядаються в інших розділах.

Деякі прийоми і способи використовують для реалізації кількох елементів методу аналізу, наприклад, моделювання, кореляцію тощо. Кореляційно-регресивні методи множинної кореляції застосовують для відображення взаємозв’язку факторів, визначення величини впливу кореляційних факторів на показники, які вивчаються (елімінування), прогнозування показників при узагальненні, (імітаційні моделі узагальнення) тощо.

Вибір прийомів економічного аналізу залежить від взаємозв’язку показників, які вивчаються. Розрізняють абстрактно-логічні та кількісні прийоми дослідження.

Складовими частинами абстрактно-логічного методу є: спостереження за господарською діяльністю підприємства; наукова абстракція з використанням прийомів аналізу, синтезу та аналогії, індукції і дедукції; теоретичне узагальнення понять, категорій і законів, які відображують процес об’єктивного розвитку, перевіреного практикою; використання отриманих знань для практичних цілей. Фактори, які впливають на ефективність господарювання, розподіляють на матеріальні та нематеріальні. При абстрактно-логічному дослідженні усі вони враховуються.

За допомогою кількісних прийомів аналізу вивчають вплив окремих матеріальних факторів на ефективність виробництва. До них належать прийоми: детермінованого (пропорційного) факторного аналізу (послідовні або ланцюгові підстановки, способи абсолютних різниць, відносних чисел, балансовий спосіб тощо); стохастичного (кореляційного) факторного аналізу (кореляційно-регресивний метод, аналітичні групування та ін.); оптимізації (узагальнення, синтезу, математичного програмування та інші економіко-математичні методи), які об’єднуються поняттям «дослідження операцій».

Отже, лише сукупність усіх способів і прийомів вивчення діяльності підприємства, його підрозділів, окремих виробничих процесів і операцій може забезпечити якісний науковий аналіз у галузі сільського господарства.

Метод економічного аналізу реалізується за допомогою сукупності технічних способів і прийомів. Кожний із зазначених вище елементів методу передбачає використання кількох прийомів і способів залежно від завдань аналізу, вимог прийняття управлінських рішень. Аналітичні способи і прийоми використовують на різних етапах аналізу: збирання і перевірки достовірності вихідних даних для аналізу; аналітичного опрацювання вихідної інформації; вивчення взаємозв’язків і моделювання господарської діяльності; визначення впливу окремих факторів на результати діяльності підприємства; узагальнення результатів аналізу; обґрунтування планових і оперативних управлінських рішень. Спрощену схему класифікації способів і прийомів методу економічного аналізу (без поділу їх відповідно до пропорційної (так званої детермінованої) та кореляційної (стохастичної) залежності кінцевих показників від окремих факторів) наведено на рис. 2.2.

Детальніше зміст і техніка застосування окремих прийомів і способів розглядаються в інших розділах.

Деякі прийоми і способи використовують для реалізації кількох елементів методу аналізу, наприклад, моделювання, кореляцію тощо. Кореляційно-регресивні методи множинної кореляції застосовують для відображення взаємозв’язку факторів, визначення величини впливу кореляційних факторів на показники, які вивчаються (елімінування), прогнозування показників при узагальненні, (імітаційні моделі узагальнення) тощо.

Вибір прийомів економічного аналізу залежить від взаємозв’язку показників, які вивчаються. Розрізняють абстрактно-логічні та кількісні прийоми дослідження.

Складовими частинами абстрактно-логічного методу є: спостереження за господарською діяльністю підприємства; наукова абстракція з використанням прийомів аналізу, синтезу та аналогії, індукції і дедукції; теоретичне узагальнення понять, категорій і законів, які відображують процес об’єктивного розвитку, перевіреного практикою; використання отриманих знань для практичних цілей. Фактори, які впливають на ефективність господарювання, розподіляють на матеріальні та нематеріальні. При абстрактно-логічному дослідженні усі вони враховуються.

За допомогою кількісних прийомів аналізу вивчають вплив окремих матеріальних факторів на ефективність виробництва. До них належать прийоми: детермінованого (пропорційного) факторного аналізу (послідовні або ланцюгові підстановки, способи абсолютних різниць, відносних чисел, балансовий спосіб тощо); стохастичного (кореляційного) факторного аналізу (кореляційно-регресивний метод, аналітичні групування та ін.); оптимізації (узагальнення, синтезу, математичного програмування та інші економіко-математичні методи), які об’єднуються поняттям «дослідження операцій».

Отже, лише сукупність усіх способів і прийомів вивчення діяльності підприємства, його підрозділів, окремих виробничих процесів і операцій може забезпечити якісний науковий аналіз у галузі сільського господарства.