15.2. Аналіз витрат і собівартості виробництва продукції

К оглавлению 1 2 4 5 6 7 8 9 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 22 24 25 26 27 28 29 30 31 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99

Впровадження фермерських і орендних форм організації сільськогосподарського виробництва ставить нові завдання перед аналізом витрат і собівартості продукції.

Відповідно до чинних положень облік витрат і виходу продукції орендного підрозділу ведеться в книзі доходів і витрат (форма № 82-АПК) і в особовому рахунку (форма № 83-АПК). За такими ж формами в окремих книгах доцільно вести облік також і у фермерських господарствах. Облік витрат в особових рахунках здійснюють у хронологічному порядку без групування за елементами та статтями і без поділу за культурами, видами і групами тварин. Це дає можливість спростити облік, проте ускладнює калькуляцію та аналіз собівартості продукції за окремими її видами, особливо в багатогалузевих змішаних господарствах.

Положенням передбачено у разі потреби наприкінці року розподіляти витрати орендарів і фермерів за культурами, групами тварин і статтями витрат пропорційно нормативним витратам по підприємству-орендодавцю в цілому. Під нормативом витрат розуміють планові витрати в розрахунку на фактичний обсяг продукції, робіт або послуг. Калькуляція собівартості продукції окремо за її видами не передбачається. Все це ускладнює аналіз ефективності витрат орендних підрозділів і потребує вдосконалення методики його проведення.

Колектив ферми або орендного підрозділу зацікавлений у збільшенні госпрозрахункового доходу, розмір якого залежить від величини матеріальних витрат по фермі в цілому або виробничому підрозділу. Водночас господарникам важливо виявити слабкі місця в організації окремих галузей ферми або підрозділу. Тому вдосконалення методики аналізу в умовах рекомендованих способів обліку в особових рахунках без відображення витрат за кожною окремою галуззю має сприяти проведенню аналізу ефективності витрат по фермерському господарству в цілому або підрозділу та аналізу собівартості продукції окремих галузей.

Загальну оцінку витратам фермерського господарства або орендного підрозділу можна дати за допомогою показника матеріальних витрат на 1 грн (на 100 грн) вартості валової продукції. Однак слід враховувати, що високі витрати на одиницю вартості можуть мати місце і за економного витрачання коштів унаслідок недостатнього обсягу виробництва продукції. Тому витрати на 1 грн продукції потрібно аналізувати у взаємозв’язку з показниками виходу продукції та витрат у розрахунку на одиницю розміру базового виробничого ресурсу орендного підрозділу. У комплексному рослинницькому підрозділі такими показниками є вихід продукції і витрати на 1 га продуктивної площі земельних угідь (табл. 15.2).

Таблиця 15.2

Витрати і собівартість продукції орендного
підрозділу, грн

Показники	За нормою	Фактично	Відхилення (економія (+); перевитрати (–))
На 1 га	На 1 грошову од. продукції	На 1 га	На 1 грошову од. продукції	На 1 га	На 1 грошову од. продукції	На всю продукцію
1. Вартість продукції в порівняльних цінах	2206	×	2435,5	×	+ 229,5	×	×
Витрати
2. Матеріальні витрати	1544	20,70	1631,8	0,67	– 87,6	+ 0,03	+ 29 226
у тому числі
насіння	330,9	0,15	243,5	0,10	+87,4	+0,05	+ 48 710
добрива	220,6	0,10	414,0	0,17	– 193,4	– 0,07	– 68 194
корми	551,5	0,25	657,6	0,27	– 106,1	– 0,02	– 19 484
Інші	441,2	0,20	316,7	0,13	+ 124,5	+ 0,07	+ 68 194

При порівняльному аналізі окремих виробничих підрозділів, які відрізняються за розмірами виробничих ресурсів, рекомендується проводити оцінку показників виходу продукції та витрат у розрахунку на 100 га земельних угідь і на 1 тис. грн. ресурсного потенціалу. Останній включає в себе вартість земельних продуктивних угідь, матеріально-технічних засобів і трудових ресурсів. В інших підрозділах, в яких земля не є фактором виробничого процесу, доцільно визначати витрати і вихід продукції на 1 тис. грн ресурсного потенціалу.

Показник витрат на 1 тис. грн. виробництва продукції дає уявлення про загальний рівень ефективності витрат виробничого підрозділу. Він відображує обсяг продукції, який у разі потреби можна деталізувати за окремими галузями і основними статтями матеріальних витрат. Зазначені показники порівнюють із середніми показниками фермерських господарств, інших підрозділів, що дає змогу всебічно оцінити економічну ефективність виробництва.

Аналіз фермерського господарства або орендного підрозділу є досить складним. Так, високий рівень витрат у розрахунку на 1 га необов’язково свідчить про наявність нераціональних витрат. Великі витрати за окремими статтями, наприклад на придбання добрив або кормів, можуть мати місце і при значному збільшенні обсягів виробництва продукції (табл. 15.3).

На показник витрат на 1 тис. грн. продукції впливають такі фактори:

1) обсяг валової продукції,

у тому числі:

а) галузева структура виробництва;

б) продуктивність галузей;

2) ціни на продукцію;

3) витрати на одиницю продукції окремих видів.

Взаємозв’язок зазначених факторів можна відобразити такою формулою

де у — матеріальні витрати на 1 тис. грн продукції; х1 — розміри галузей (га, голів); х2 — натуральна продуктивність одиниці розміру галузі, ц; х3 — ціна одиниці продукції; х4 — матеріальні витрати на 1 ц продукції, тис. грн; і = 1, 2, …, n — код галузі.

Показники витрат на 1 грн продукції визначають за різних комбінацій зазначених факторів:

За нормативом: 1544,2 : 2206 = 0,70 грн.

Фактично: 1631,8 : 2435,5 = 0,67 грн.

При фактичних розмірах галузей і базисних (нормативних) — решти показників

При фактичних розмірах галузей та їх продуктивності і базисних цінах та витратах на одиницю продукції

При фактичних розмірах галузей, їх продуктивності, розрахункових цінах за продукцію і базисних (договірних) витратах

Таблиця 15.3

Вплив окремих факторів на собівартість
продукції окремого підрозділу

Фактори	На 1 грн	На всю продукцію (974 200 грн)
Загальне відхилення витрат, у тому числі за рахунок зміни (0,70 – 0,67)	+ 0,03	+ 29 226
1. Обсягу виробництва продукції, у тому числі за рахунок (0,70 – 0,71)	– 0,01	– 9742
а) галузевої структури — 0,70 – 0,72	– 0,02	– 19 484
б) продуктивності галузей — 0,72 – 0,71	+ 0,01	+ 9742
2. Розрахунково-договірних цін 0,71 – 0,68	+ 0,03	+ 29 226
3. Матеріальних витрат 0,68 – 0,67	+ 0,01	+ 9742

Разом із проведенням загальної оцінки ефективності витрат орендного підрозділу для виявлення слабких місць в організації виробництва може застосовуватись метод калькуляції та аналізу витрат виробництва за окремими галузями. Суть калькуляції витрат виробництва полягає в розподілі витрат за галузями і у визначенні собівартості одиниці продукції кожного виду. Це дає можливість з’ясувати дохідність окремої галузі, проаналізувати собівартість одиниці продукції, порівняти в окремих галузях госпрозрахунковий дохід з витратами.

Для аналізу потрібно насамперед обчислити собівартість продукції по кожній окремій галузі виробництва. Для цього необхідно із особового рахунку орендаря відібрати прямі витрати за окремими культурами і групами тварин, на придбання насіння, добрив, кормів тощо (табл. 15.4).

Решту матеріальних витрат, таких, як «роботи і послуги» та інші доцільно розподіляти пропорційно прямим витратам, які безпосередньо віднесені до окремих галузей.

Таблиця 15.4

Розрахунок фактичної собівартості продукції за видами

№ пор.	Показники	Цукрові буряки	Молочне стадо корів	Інші галузі	Усього
	1	2	3	4	5
1.	Фактичне виробництво продукції в перерахунку на основну продукцію, ц	6146	2224	´	´
2.	Розрахункова ціна за 1 ц	6,50	30,0	´	´
3.	Матеріальні витрати на 1 ц	3,00	20,0	´	´
4.	Госпрозрахунковий дохід на 1 ц.	3,50	10	´	´
	Витрати
5.	Витрати на придбання насіння (кормів)	12,5	5950	´	´
6.	Вартість насіння (кормів)	3200	30 087	25 990	59 277
7.	Добрив, грн	8850	—	15 960	24 810
8.	Утримання основних засобів, грн.	2025	3870	21 497	27 392
9.	Разом (р. 6 + р. 7 + р. 8)	14 075	33 957	63 447	111 479
10.	Інші матеріальні витрати	3748	12 747	19 570	36 065
11.	Усього матеріальних витрат (р. 9 + р. 10)	17 823	46 704	83 017	147 544
12.	Усього матеріальних витрат на 1 ц, (р. 11 : р. 1)	2,90	21,00	´	´
13.	Нормативні витрати на оплату праці, (р. 4 · р. 1)	21 511	22 240	15 150	58 901
14.	Госпрозрахунковий дохід ((82 452 : 58 901) · 21 511)	30 115	31 136*	21 210	82 451
15.	Госпрозрахунковий дохід на 1 ц, (р. 14 : р. 1)	4,90	14,0	´	´
16.	Витрати людино-годин	1852	900	908	3660
17.	Усього витрат (р. 11 + р. 14)	47 938	77 840	104 227	230 005
18.	Собівартість 1 ц	7,50	35,00	´	´
19.	Госпрозрахунковий дохід, % до матеріальних витрат за нормативом	120,7	47,6	18,2	39,9
20.	фактично	169,0	66,7	25,5	55,9

Частину госпрозрахункового доходу, яка спрямовується на оплату праці, доцільно розподіляти пропорційно нормативним витратам на оплату праці. Цей нормативний показник можна визначити множенням частки доходу на оплату праці в складі розрахункової ціни на обсяг продукції, передбачений договором.

Оскільки за даними обліку на особових рахунках витрати на основну, супутню і побічну продукцію розподілити практично неможливо, тому всю продукцію галузі перераховують за коефіцієнтами в основну продукцію. Такі коефіцієнти визначають за співвідношенням розрахункових цін.

Необхідність калькуляції витрат за галузями зумовлена тим, що різні галузі забезпечують неоднаковий дохід у розрахунку на одиницю матеріальних витрат, на 1 га продуктивної площі землі або на одну голову тварин. Крім того, одна й та сама галузь при різних показниках продуктивності і витратах може істотно відрізнятися за рентабельністю витрат.

За даними калькуляції витрат галузі у разі потреби можна проводити традиційний факторний аналіз собівартості продукції окремих видів, методика якого викладена вище.

Завдання підвищення економічної ефективності кожної галузі виробництва, вибір найраціональніших варіантів з урахуванням конкретних умов господарства робить розглянуті методи калькуляції та аналізу витрат ефективним засобом вивчення діяльності господарства.

Разом з аналізом обсягу продукції та витрат на її виробництво в орендному підрозділі важливо вивчити використання виробничих ресурсів і насамперед матеріально-технічних засобів та робочої сили.

Слід зазначити, що проведення фермерами або орендарями аналізу економіки виробничого підрозділу, вибір методів і форм такого аналізу не регламентується обов’язковими положеннями (як, наприклад, ведення обліку в особових рахунках тощо). Тому господарник може відступати від розглянутої методики аналізу, доповнювати її потрібними йому показниками і розрахунками. Зовсім не обов’язково проводити такий аналіз систематично. Однак коли виникає потреба у пошуку шляхів підвищення ефективності виробництва, результати аналізу можуть допомогти обрати відповідне рішення.