6.3. Аналіз урожайності культур

К оглавлению 1 2 4 5 6 7 8 9 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 22 24 25 26 27 28 29 30 31 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99

Основним напрямом збільшення обсягів продукції землеробства є підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Для цього господарства здійснюють комплекс заходів щодо підвищення родючості землі, впровадження інтенсивних технологій вирощування культур тощо. При аналізі виконання плану з урожайності культур потрібно насамперед оцінити її рівень по господарству в цілому та його підрозділах (відділках, бригадах, ланках). Для цього по кожній культурі порівнюють фактичні показники урожайності з плановими, а також показники окремих внутрішньогосподарських підрозділів між собою і із загальногосподарськими показниками.

При аналізі урожайності важливо оцінити не лише фактично досягнуті показники, а й планові. Тому при порівнянні за базисні приймають показники урожайності за кілька років, за минулий рік, середні по об’єднанню або групі однотипних чи передових господарств (табл. 6.3).

Згідно з даними табл. 6.3 планові показники урожайності культур були помітно вищі від досягнутих у середньому за 5 років та у минулому році. Це свідчить про те що планові показники були обґрунтовані за їх напруженістю. За всіма культурами, крім озимої пшениці та кормових культур, фактичні показники урожайності були вищі за планові, однак при цьому не виконано план з урожайності озимої пшениці на 1,4 ц/га і кормових культур — на 3 ц кормових одиниць з 1 га.

Таблиця 6.3

Показники досягнутого рівня і виконання плану
З Урожайності культур

Культура	У середньому за 5 років	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення (+; –)
		за планом	фактично	від плану	від минулого року	від середнього рівня
Озима пшениця	24,5	25	27	25,6	– 1,4	+ 0,6	+ 1,1
Озиме жито	23,7	24,5	25	27,3	+ 2,3	+ 2,8	+ 3,6
Ячмінь	35,3	36,3	38	42	+ 4	+ 5,7	+ 6,7
Овес	17,0	18	19	24,4	+ 5,4	+ 6,4	+ 7,4
Картопля	170	170	200	215,6	+ 15,6	+ 45,6	+ 45,6
Кормові, ц корм. од.	30	32	36	33	– 3	+ 2,0	+ 3,0

Середній рівень урожайності за сукупністю однорідних культур таких, як зернові, овочі або кормові культури (у перерахунку продукції на кормові одиниці) залежить від зміни структури посівних площ. Для аналізу впливу цього фактора використовують показник урожайності при фактичних посівних площах культур і плановій їх урожайності з 1 га (табл. 6.4).

Згідно з даними табл. 6.4 середня урожайність при фактичних посівних площах і плановій урожайності культур становила 29,2 ц/га (37 973 : 1300).

Вплив зміни структури посівних площ на середню урожайність зернових культур визначають за схемою:

загальне відхилення врожайності зернових культур (+; –), ц/га; 31,6 – 30 = + 1,6, у тому числі за рахунок зміни:

1) структури посівних площ: 29,2 – 30 = – 0,8 ц/га;

2) урожайності окремих культур: 31,6 – 29,2 = +2,4 ц/га.

Таблиця 6.4

Розрахунок впливу на середню врожайність
зернових зміни структури посівних площ

Культура	Посівна площа	Урожайність, ц/га	Валовий збір з фактичних площ при плановій урожайності, ц
		за планом	% до підсумку	фактично, га	% до підсумку	за планом	фактично
Озима пшениця	264	20	325	25	27	25,6	8775
Озиме жито	396	30	338	26	25	27,3	8450
Ячмінь	528	40	455	35	38	42,0	17 290
Овес	132	10	182	14	19	24,4	3458
Разом зернових	1320	100	1300	100	30	31,6	37 973

Разом із всебічною оцінкою виконання плану і досягнутого рівня урожайності культур при аналізі важливо з’ясувати причини її зміни. На показники урожайності культур впливає багато технологічних і природних факторів, між якими існують складні взаємозв’язки: якість ґрунтів, сорт культури, дотримання сівозмін, норма висіву та якість насіння або садивного матеріалу, кількість добрив, які вносяться, способи удобрення культури, строки виконання робіт, їхній обсяг та якість, інші агротехнічні заходи.

При аналізі впливу зазначених факторів на рівень урожайності крім елементарних порівнянь використовують більш складні способи регресивно-кореляційного аналізу.

Розглянемо залежність цукрових буряків (у) від кількості внесених тонн органічних (х), т, і мінеральних (z) ц, добрив на 1 га ріллі по 26 господарствах. Їхній взаємозв’язок має такий вигляд

ухz = а0 + а1х + а2z.

Параметри цієї формули знаходять розв’язанням такої системи рівнянь:

na0 + a1Σх + а2Σz = Σу;

a0 + Σх + а1Σх2 + а2Σхz = Σух;

a0 + Σz + а1Σхz + а2Σхz = Σуz,

де n — кількість спостережень за трьома ознаками.

Для розв’язання цих рівнянь складають допоміжну таблицю, в яку записують дані про норми внесення добрив і урожайність у кожному господарстві (табл. 6.5).

Таблиця 6.5

Дані для аналізу залежності врожайності цукрових буряків
від норм внесення органічних і мінеральних добрив
на 1 га ріллі

n	y	x	z	yx	yz	xz	x2	z2
1	431	10,4	6,5	4482,4	3801,5	67,6	108,16	42,25
2	374	9,9	5,3	3702,6	1982,2	52,47	98,01	28,09
3	355	7,6	4,9	2698,0	1939,5	37,24	57,76	22,01
...	...	...	...	...	...	...	...	...
26	353	7,0	8,2	2471,0	2894,6	59,40	49,00	67,24
	10 006	198,4	157,4	74 518,6	60 899,5	1207,7	1557,5	987,07

На підставі даних табл. 6.5 отримуємо такі рівняння:

26а0 + 198,4а1 + 157,4а2 = 10 006;

198,4а0 + 1557,5а1 + 1207,17а2 = 74 518,6;

157,4а0 + 1207,17а1 + 987,07а2 = 60 899,5.

Поділимо всі члени рівнянь на коефіцієнти при а0:

а0 + 7,63а1 + 6,054а2 = 384,9;

а0 + 7,85а1 + 6,085а2 = 375,6;

а0 + 7,67а1 + 6,271а2 = 386,9.

Віднявши від третього рівняння спочатку перше, а потім друге, отримаємо два рівняння з двома невідомими:

0,04а1 + 0,217а2 = 2,0;

– 0,18а1 + 0,186а2 = 11,3.

Поділимо кожний член рівняння на коефіцієнт при а2:

0,1844а1 = 9,22 – 0,968а1 = 6,08 / 0,2812а1 = 3,14.

Отже, параметр а1 = 11,2. Підставивши це число у попередню систему двох рівнянь, отримаємо а2 = 7,14. Параметр а0 = 256.

Розв’язане рівняння залежності врожайності цукрових буряків від норм внесення органічних мінеральних добрив на 1 га ріллі має такий вигляд.

ухz = 256 + 11,2х + 7,14z.

Підставивши визначені х і z, отримаємо для кожного окремого випадку теоретичне значення врожайності, тобто її рівень за відсутності впливу інших факторів. Коефіцієнти регресії 11,2 і 7,14 показують, на скільки центнерів підвищується врожайність цукрових буряків при внесенні на 1 га ріллі одиниці ваги органічних і мінеральних добрив.

Наприклад, при нормі внесення на 1 га ріллі 8 т органічних добрив і 5 ц — мінеральних забезпечується врожайність цукрових буряків 382 ц/га (ухz = 256 + (11,2 · 8) + (7,14 · 5)).

Кореляційний аналіз дає можливість оцінити, наскільки тісним є взаємозв’язок і його вірогідність, а також визначити економічну ефективність того чи іншого фактора для інтенсифікації виробництва.

Результати такого аналізу можуть бути використані для обґрунтування підвищення показників урожайності культур, що передбачується у планах господарства, а також при аналізі ефективності додаткових витрат на мінеральні добрива.