7.2. Виконання плану поголів’я тварин

При аналізі валової продукції тваринництва одним із важливих показників її обсягу є середнє поголів’я продуктивних тварин, яке визначають як співвідношення кількості кормоднів до календарної кількості днів у періоді (рік — 365 днів). Цей показник залежить від кількості вихідного поголів’я й обороту стада тварин. Під вихідним поголів’ям розуміють наявну кількість тварин на початок або на кінець відповідного періоду; під оборотом стада — рух (надходження і вибуття) тварин упродовж відповідного періоду. Виконання плану з обороту стада дає можливість виконати план із середньої кількості тварин і вихідного поголів’я на кінець року (табл. 7.2).

При аналізі валової продукції великої рогатої худоби виділяють такі групи тварин: молочне стадо корів (основна продукція — молоко і приплід телят), молодняк тварин і ті, які поставлені на відгодівлю (приріст живої ваги).

Кількість середньорічного поголів’я тварин по групах залежить від виконання плану обороту стада по періодах року. Так, одна тварина, яка надійшла в господарство або у відповідну групу в першому кварталі, в перерахунку на середньорічне поголів’я становитиме 0,75 голови. Якщо ж одна голова тварини пребувала у відповідній групі лише впродовж одного, наприклад, четвертого кварталу, то це дорівнюватиме лише 0,25 середньорічної голови. Тому для виконання плану з поголів’я тварин за відповідний період важливо забезпечити своєчасне надходження тварин у ту чи іншу виробничу групу і передбачити раціональні строки вибуття тварин з господарства.

Таблиця 7.2

Виконання плану обороту ВРХ

Відсоток поновлення молочного стада. Як відношення кількості надходження корів до стада визначають до вихідного поголів’я на кінець року За планом цей показник становив 10,5 % ((100 : 950) · 100), фактично він досяг 8,8 % ((90 : 1020) · 100).

При аналізі обороту стада великої рогатої худоби потрібно визначити показники виходу приплоду телят на 100 корів, а також відсоток яловості корів. Згідно з даними табл. 7.2 ці показники були такими: приплід телят на 100 корів і нетелів: за планом — (1008 : (1000 + 100) · 100 = 91,6 голови, фактично —
1130 : (1000 + 80) · 100 = 104,6 голови, у тому числі фактичний діловий приплід — (1130 – 56) : (1000 + 80) · 100 = 99,4 голови; відсоток яловості корів: за планом — 1000 – (1008 – 100) : 1000 × × 100 = 9,2 %, фактично — 1000 – (1000 – 80) : 1000 · 100 = 8 %.

Отже, показники приплоду телят були не виконані, що не лише негативно впливає на збільшення поголів’я, а й знижує продуктивність молочного стада корів. Яловість корів дещо знизилась.

Одним з важливих факторів збільшення поголів’я продуктивних тварин є наявність виробничих приміщень і повне їх використання. До них належать корівники, свинарники, тваринницькі комплекси та інші приміщення, що безпосередньо використовуються у виробництві.

Аналіз використання звичайних тваринницьких приміщень не складний і проводиться шляхом порівняння показників виходу продукції на одиницю виробничої площі, яка вимірюється у квадратних метрах, і наявністю ското-місць. Однак вихід продукції у розрахунку на одиницю виробничої площі приміщень залежить не лише від повноти їх використання, а й від рівня продуктивності тварин. Тому більш точно відображує рівень використання тваринницьких приміщень коефіцієнт заповнення ското-місць, який визначається як відношення фактичного поголів’я тварин, що утримувалось у конкретному приміщенні, до кількості в ньому ското-місць.

З урахуванням коефіцієнта заповнення ското-місць вихід продукції на 1м2 виробничої площі приміщень аналізують за формулою:

П2 = (См Кз П) : М,

де П2 — вихід продукції на 1 м2; См — кількість ското-місць у приміщенні; Кз — коефіцієнт заповнення ското-місць; П — продуктивність 1 голови тварин; М — загальна виробнича площа приміщення, м2.

Розглянемо приклад аналізу використання виробничих приміщень. Проектна виробнича площа корівника — 5000 м2, розрахована на 500 ското-місць. Фактично у приміщенні утримувалось 400 голів корів. Річна продуктивність 1 голови: за планом — 30 ц, фактично — 32 ц. Коефіцієнт заповнення ското-місць дорівнює 400 : 500 = 0,8. Вихід продукції на 1 м2 виробничої площі становив: за планом — (300 · 1,0 · 30) : 5000 = 3 ц/м2, фактично — (500 · 0,8 · 32) : 5000 = 2,56 ц/м2.

Загальне відхилення по виходу продукції на 1 м2 (+; –), ц: — 0,44,

у тому числі за рахунок зміни:

Коефіцієнта заповнення приміщень — 500(– 0,2) · 30 :
: 5000 = -0,6

Продуктивності тварин — 500 · 0,8(+ 0,2) : 5000 = + 0,16.

Дещо складнішим є аналіз використання приміщень і споруд виробничих тваринницьких комплексів. На відміну від звичайних ферм процес виробництва на комплексах відзначається більшими його розмірами, поглибленням спеціалізації, складністю технологічних процесів.

Аналіз використання виробничих потужностей тваринницьких комплексів доцільно проводити шляхом порівняння фактичних даних не лише з плановими, а й з можливими нормативами. Можливе заповнення виробничих площ тваринами враховується при аналізі, виходячи з проектної потужності споруджень і комплексів, передового досвіду утримання тварин.

В Україні одним з найбільших тваринницьких комплексів з відгодівлі свиней є «Калитянський». Особливістю цього свиновідгодівельного комплексу є не лише великі розміри виробництва, а й принципово нова раціональна організація галузі, що відповідає сучасному рівню розвитку продуктивних сил сільського господарства. В її основі лежить більш досконала технологія виробництва, поглиблений розподіл праці, застосування комплексної механізації та автоматизації трудомістких процесів, поточна організація виробництва продукції за мінімальних витрат праці і матеріальних ресурсів.

Виробнича зона комплексу охоплює 19 корпусів, площа основного призначення дорівнює 71,8 тис. м2, 9 корпусів призначені для відтворення стада тварин, а 10 — для відгодівлі свиней (табл. 7.3). Ступінь використання виробничої площі комплексу в цілому й окремих його цехів можна схарактеризувати за допомогою коефіцієнтів, які визначаються як відношення нормативної потреби виробничої площі в квадратних метрах на поголів’я, що утримувалося, до проектної площі основного призначення, м2. Визначають проектний, планові і фактичні коефіцієнти.

У наведеному прикладі середній проектний коефіцієнт використання виробничої прощі становив 0,869, плановий — 0,890, фактичний — 0,798. Зниження загального рівня використання виробничих потужностей комплексу відбулося насамперед у цеху відтворення стада, що не дало змоги забезпечити достатню кількість відповідних поголів’я свиней для повного використання відгодівельних корпусів комплексу.

Підвищення коефіцієнтів заповнення тваринами кожного приміщення (корпусу) і зростання продуктивності тварин у кожному технологічному цеху є основною умовою ефективного використання виробничих потужностей свиновідгодівельного комплексу в цілому.

Аналіз використання виробничих приміщень і споруд в інших галузях тваринництва проводиться з урахуванням особливостей виробництва продукції кожного виду і групи продуктивних тварин.

При аналізі обороту стада свиней та інших видів тварин ураховують особливості кожної окремої галузі. Так, у свинарстві валова продукція вимірюється: приплодом поросят віком до 2 місяців по групах основних, перевірюваних і разових свиноматок; приростом тварин по решті груп свиней — поросята віком від 2 до 4 місяців, ремонтний молодняк, свині на відгодівлі.

Таблиця 7.3

Показники використання потужностей
свиновідгодівельного комплексу «Калитянський»

При аналізі валової продукції тваринництва одним із важливих показників її обсягу є середнє поголів’я продуктивних тварин, яке визначають як співвідношення кількості кормоднів до календарної кількості днів у періоді (рік — 365 днів). Цей показник залежить від кількості вихідного поголів’я й обороту стада тварин. Під вихідним поголів’ям розуміють наявну кількість тварин на початок або на кінець відповідного періоду; під оборотом стада — рух (надходження і вибуття) тварин упродовж відповідного періоду. Виконання плану з обороту стада дає можливість виконати план із середньої кількості тварин і вихідного поголів’я на кінець року (табл. 7.2).

При аналізі валової продукції великої рогатої худоби виділяють такі групи тварин: молочне стадо корів (основна продукція — молоко і приплід телят), молодняк тварин і ті, які поставлені на відгодівлю (приріст живої ваги).

Кількість середньорічного поголів’я тварин по групах залежить від виконання плану обороту стада по періодах року. Так, одна тварина, яка надійшла в господарство або у відповідну групу в першому кварталі, в перерахунку на середньорічне поголів’я становитиме 0,75 голови. Якщо ж одна голова тварини пребувала у відповідній групі лише впродовж одного, наприклад, четвертого кварталу, то це дорівнюватиме лише 0,25 середньорічної голови. Тому для виконання плану з поголів’я тварин за відповідний період важливо забезпечити своєчасне надходження тварин у ту чи іншу виробничу групу і передбачити раціональні строки вибуття тварин з господарства.

Таблиця 7.2

Виконання плану обороту ВРХ

Відсоток поновлення молочного стада. Як відношення кількості надходження корів до стада визначають до вихідного поголів’я на кінець року За планом цей показник становив 10,5 % ((100 : 950) · 100), фактично він досяг 8,8 % ((90 : 1020) · 100).

При аналізі обороту стада великої рогатої худоби потрібно визначити показники виходу приплоду телят на 100 корів, а також відсоток яловості корів. Згідно з даними табл. 7.2 ці показники були такими: приплід телят на 100 корів і нетелів: за планом — (1008 : (1000 + 100) · 100 = 91,6 голови, фактично —
1130 : (1000 + 80) · 100 = 104,6 голови, у тому числі фактичний діловий приплід — (1130 – 56) : (1000 + 80) · 100 = 99,4 голови; відсоток яловості корів: за планом — 1000 – (1008 – 100) : 1000 × × 100 = 9,2 %, фактично — 1000 – (1000 – 80) : 1000 · 100 = 8 %.

Отже, показники приплоду телят були не виконані, що не лише негативно впливає на збільшення поголів’я, а й знижує продуктивність молочного стада корів. Яловість корів дещо знизилась.

Одним з важливих факторів збільшення поголів’я продуктивних тварин є наявність виробничих приміщень і повне їх використання. До них належать корівники, свинарники, тваринницькі комплекси та інші приміщення, що безпосередньо використовуються у виробництві.

Аналіз використання звичайних тваринницьких приміщень не складний і проводиться шляхом порівняння показників виходу продукції на одиницю виробничої площі, яка вимірюється у квадратних метрах, і наявністю ското-місць. Однак вихід продукції у розрахунку на одиницю виробничої площі приміщень залежить не лише від повноти їх використання, а й від рівня продуктивності тварин. Тому більш точно відображує рівень використання тваринницьких приміщень коефіцієнт заповнення ското-місць, який визначається як відношення фактичного поголів’я тварин, що утримувалось у конкретному приміщенні, до кількості в ньому ското-місць.

З урахуванням коефіцієнта заповнення ското-місць вихід продукції на 1м2 виробничої площі приміщень аналізують за формулою:

П2 = (См Кз П) : М,

де П2 — вихід продукції на 1 м2; См — кількість ското-місць у приміщенні; Кз — коефіцієнт заповнення ското-місць; П — продуктивність 1 голови тварин; М — загальна виробнича площа приміщення, м2.

Розглянемо приклад аналізу використання виробничих приміщень. Проектна виробнича площа корівника — 5000 м2, розрахована на 500 ското-місць. Фактично у приміщенні утримувалось 400 голів корів. Річна продуктивність 1 голови: за планом — 30 ц, фактично — 32 ц. Коефіцієнт заповнення ското-місць дорівнює 400 : 500 = 0,8. Вихід продукції на 1 м2 виробничої площі становив: за планом — (300 · 1,0 · 30) : 5000 = 3 ц/м2, фактично — (500 · 0,8 · 32) : 5000 = 2,56 ц/м2.

Загальне відхилення по виходу продукції на 1 м2 (+; –), ц: — 0,44,

у тому числі за рахунок зміни:

Коефіцієнта заповнення приміщень — 500(– 0,2) · 30 :
: 5000 = -0,6

Продуктивності тварин — 500 · 0,8(+ 0,2) : 5000 = + 0,16.

Дещо складнішим є аналіз використання приміщень і споруд виробничих тваринницьких комплексів. На відміну від звичайних ферм процес виробництва на комплексах відзначається більшими його розмірами, поглибленням спеціалізації, складністю технологічних процесів.

Аналіз використання виробничих потужностей тваринницьких комплексів доцільно проводити шляхом порівняння фактичних даних не лише з плановими, а й з можливими нормативами. Можливе заповнення виробничих площ тваринами враховується при аналізі, виходячи з проектної потужності споруджень і комплексів, передового досвіду утримання тварин.

В Україні одним з найбільших тваринницьких комплексів з відгодівлі свиней є «Калитянський». Особливістю цього свиновідгодівельного комплексу є не лише великі розміри виробництва, а й принципово нова раціональна організація галузі, що відповідає сучасному рівню розвитку продуктивних сил сільського господарства. В її основі лежить більш досконала технологія виробництва, поглиблений розподіл праці, застосування комплексної механізації та автоматизації трудомістких процесів, поточна організація виробництва продукції за мінімальних витрат праці і матеріальних ресурсів.

Виробнича зона комплексу охоплює 19 корпусів, площа основного призначення дорівнює 71,8 тис. м2, 9 корпусів призначені для відтворення стада тварин, а 10 — для відгодівлі свиней (табл. 7.3). Ступінь використання виробничої площі комплексу в цілому й окремих його цехів можна схарактеризувати за допомогою коефіцієнтів, які визначаються як відношення нормативної потреби виробничої площі в квадратних метрах на поголів’я, що утримувалося, до проектної площі основного призначення, м2. Визначають проектний, планові і фактичні коефіцієнти.

У наведеному прикладі середній проектний коефіцієнт використання виробничої прощі становив 0,869, плановий — 0,890, фактичний — 0,798. Зниження загального рівня використання виробничих потужностей комплексу відбулося насамперед у цеху відтворення стада, що не дало змоги забезпечити достатню кількість відповідних поголів’я свиней для повного використання відгодівельних корпусів комплексу.

Підвищення коефіцієнтів заповнення тваринами кожного приміщення (корпусу) і зростання продуктивності тварин у кожному технологічному цеху є основною умовою ефективного використання виробничих потужностей свиновідгодівельного комплексу в цілому.

Аналіз використання виробничих приміщень і споруд в інших галузях тваринництва проводиться з урахуванням особливостей виробництва продукції кожного виду і групи продуктивних тварин.

При аналізі обороту стада свиней та інших видів тварин ураховують особливості кожної окремої галузі. Так, у свинарстві валова продукція вимірюється: приплодом поросят віком до 2 місяців по групах основних, перевірюваних і разових свиноматок; приростом тварин по решті груп свиней — поросята віком від 2 до 4 місяців, ремонтний молодняк, свині на відгодівлі.

Таблиця 7.3

Показники використання потужностей
свиновідгодівельного комплексу «Калитянський»