3.2. Інформаційне забезпечення аналізу та перевірка його достовірності

Основним джерелом даних для економічного аналізу діяльності підприємства є насамперед дані бухгалтерського обліку та звітності. Крім цього, залежно від змісту і завдань аналізу використовують також як інформаційні джерела статистичну звітність, дані внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, первинної облікової документації, планові та нормативні дані, експертні оцінки тощо.

З 1 січня 2000 року на підприємствах України незалежно від форм власності запроваджені нові форми фінансової звітності, відбувається поступове реформування бухгалтерського обліку, запроваджено нові нормативні документи, які відповідають міжнародним стандартам, зокрема такі:

Форма 1 «Баланс» — звіт про фінансовий стан, що відображує активи і пасиви, зобов’язання і капітал підприємства на початок і кінець року.

Форма 2 «Звіт про фінансові результати» містить інформацію про доходи, витрати і фінансові результати (прибутки і збитки) підприємства за звітний та попередній періоди.

Форма 3 «Звіт про рух грошових коштів» відображує дані про надходження та витрачання коштів у звітному періоді з операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства.

Форма 4 «Звіт про власний капітал» показує зміни у складі власного капіталу підприємства за звітний період.

Водночас з новими формами фінансової звітності впроваджується новий План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про застосування Плану рахунків. Облік за бухгалтерськими рахунками надає інформацію, необхідну для контролю за діяльністю підприємства та його підрозділів, прийняття управлінських рішень і складання фінансової звітності. Структура нового Плану рахунків узгоджена зі структурою «Балансу» і «Звіту про фінансові результати».

Аналітичний облік виробничих запасів, витрат і доходів дає змогу здійснювати калькуляцію собівартості продукції, контроль та аналіз витрат і собівартості окремих видів продукції, визначати результати діяльності за центрами відповідальності.

Усі рахунки в «Плані рахунків» згруповані в окремі класи. Наприклад, клас 2 «Запаси» містить рахунки про запаси, витрати виробництва, продукцію тощо (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств
і організацій (фрагмент)

Кожний клас рахунків має конкретне призначення і забезпечує зовнішню та внутрішню інформацію для економічного аналізу фінансової звітності. Ця інформація є відкритою і використовується для проведення зовнішнього аналізу, за її даними розраховують сукупність аналітичних показників щодо фінансових результатів і фінансового стану підприємства, його платоспроможності тощо.

Для внутрішнього економічного аналізу використовуються дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку. Керівництву підприємства для прийняття управлінських рішень надають дані про витрати: 1) за видами продукції, робіт і послуг; 2) за місцем виникнення (виробничі підрозділи); 3) за класифікаційними ознаками (постійні та змінні); 4) за калькуляційними статтями; 5) за економічними елементами; 6) за періодами тощо.

Деталізація витрат підприємства в цілому за економічними елементами — матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію тощо — відображується у розділі ІІ «Звіту про фінансові результати». Ці дані використовують для аналізу структури витрат, їх динаміки, матеріало- або трудомісткості виробництва тощо.

Облік витрат за місцем виникнення (виробничими підрозділами) дає можливість аналізувати формування витрат, контролювати відповідальність за доцільність витрат, обґрунтовано розподіляти непрямі витрати за галузями господарства.

Дані обліку за калькуляційними статтями використовують для аналізу собівартості одиниці продукції, порівняння цін продажу і собівартості. Облік за даними змінних (переважно прямих) витрат без розподілу постійних витрат дає змогу визначати маржинальний дохід як різницю між ціною реалізації та змінними витратами на одиницю продукції. Перевагою маржинального методу оцінки витрат є акцент на змінні витрати, що сприяє більш точному визначенню впливу собівартості на прибуток підприємства.

Для поглибленого аналізу господарської діяльності підприємства використовують дані первинної облікової документації, в якій відображується кожна господарська операція. Зокрема дані про виконані обсяги робіт, отриману продукцію та витрати із внутрішньогосподарських звітів по рослинництву і тваринництву; витрати праці та її оплата; інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, виробничих запасів і витрат, коштів і розрахунків тощо.

Важливим джерелом даних для економічного аналізу є також статистична звітність.

Форма № 1 «Підприємство» містить основні показники діяльності підприємства (організації) за рік, дані щодо зміни складу і структури активів, обсягу валової і товарної продукції, витрат на виробництво продукції, структуру запасів, валових інвестицій в основний капітал.

Форма № 1—5 відображує дані про фінансові результати, дебіторську і кредиторську заборгованість.

Форма № 1-ПВ містить дані щодо стану заборгованості з виплати заробітної плати.

Форма № 1-П «Річний звіт підприємства (об’єднання) по продукції» надає інформацію щодо обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) у порівнянних і поточних цінах за звітний і попередній роки; виробництва окремих видів продукції в натуральних одиницях вимірювання та за фактичною вартістю за звітний рік у поточних цінах.

Форма № 22 «Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства», відображує дані про основні фінансові результати діяльності підприємств: балансовий прибуток (збиток), виручку від реалізації та собівартість виробленої продукції, додану вартість у поточних цінах, виручку від реалізації продукції в далекому і близькому зарубіжжі, придбані сировину і матеріали, іноземні кредити та інвестиції.

Форма № 5-с «Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)» містить розшифровку матеріальних та інших витрат до фінансової звітності форми № 2.

Форми № 1-П, № 22 та 5-С використовують для факторного аналізу собівартості та прибутку від реалізації.

Довідка до форми № 1 «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)» застосовують для аналізу структури джерел фінансування майна підприємства.

Форма № 2-Б «Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів» містить інформацію про види цінних паперів, їх наявність та розміщення у сферах дії юридичних і фізичних осіб, а також інвесторів інших країн.

На сільськогосподарських підприємствах важливу інформацію отримують також з даних статистичної звітності за спеціалізованими формами.

У розділі І форми № 50-сільське господарство «Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств» — «Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції» — відображені дані по рослинництву, тваринництву, промисловій та іншій продукції щодо обсягу виробництва продукції за видами, виробничої собівартості, затрат праці, реалізованої продукцію, її собівартості і виручки від реалізації.

Форма № 29-сільське господарство «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур» містить дані про посівні площі (у т. ч. зібрані площі), фактичний збір урожаю у початково оприбуткованій вазі, у вазі після доробки, повторні та міжрядні посіви тощо.

Ці основні форми звітності доповнюються іншими.

Важливим джерелом даних для економічного аналізу є планова інформація. Її використовують як базові дані для аналізу виконання планових завдань по підприємству в цілому та його структурним підрозділам, помісячно, поквартально, за рік та інші періоди.

У ринкових умовах при децентралізованому плануванні господарської діяльності підприємств особливого значення набуває планова інформація про виробничу програму, витрати і собівартість виробництва продукції, використання ресурсів, дохідність і прибутковість підприємств. Хоча саме планування діяльності підприємства можна більш достовірно обґрунтувати і наблизити до реальних умов виробництва, проте майже неможливо передбачити в планах на майбутнє, особливо на довготермінову перспективу, планові показники про результати комерційної діяльності, чистий прибуток, фінансовий стан, платіжні розрахунки, кредити, платоспроможність, інвестиції тощо. Передбачення майбутніх тенденцій пов’язане з великими труднощами і потребує високого професіоналізму управлінців.

В умовах ринкової економіки виникає велика потреба в нормативній інформації для аналізу. Вона містить відомості про норми й нормативи, розцінки, тарифи, ставки прибуткового та інших податків тощо які використовують при плануванні стратегії економіки підприємства на майбутнє, при стратегічному, поточному і оперативному плануванні, коригуванні планових показників, виконанні інших управлінських функцій.

В останні роки в економічному аналізі дедалі більше застосовують комп’ютерні бази даних. Формування таких баз даних для аналітичних розрахунків є досить складним процесом. Тому групуванням й обробкою первинної облікової та іншої інформації, як правило, займаються професіонали — програмісти, оператори. Ці працівники визначають, яка саме інформація і з якої бази даних має бути використана, як її згрупувати; який результат, в якому вигляді і за якими алгоритмами і програмами потрібно стримати.

Основним джерелом даних для економічного аналізу діяльності підприємства є насамперед дані бухгалтерського обліку та звітності. Крім цього, залежно від змісту і завдань аналізу використовують також як інформаційні джерела статистичну звітність, дані внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, первинної облікової документації, планові та нормативні дані, експертні оцінки тощо.

З 1 січня 2000 року на підприємствах України незалежно від форм власності запроваджені нові форми фінансової звітності, відбувається поступове реформування бухгалтерського обліку, запроваджено нові нормативні документи, які відповідають міжнародним стандартам, зокрема такі:

Форма 1 «Баланс» — звіт про фінансовий стан, що відображує активи і пасиви, зобов’язання і капітал підприємства на початок і кінець року.

Форма 2 «Звіт про фінансові результати» містить інформацію про доходи, витрати і фінансові результати (прибутки і збитки) підприємства за звітний та попередній періоди.

Форма 3 «Звіт про рух грошових коштів» відображує дані про надходження та витрачання коштів у звітному періоді з операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства.

Форма 4 «Звіт про власний капітал» показує зміни у складі власного капіталу підприємства за звітний період.

Водночас з новими формами фінансової звітності впроваджується новий План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про застосування Плану рахунків. Облік за бухгалтерськими рахунками надає інформацію, необхідну для контролю за діяльністю підприємства та його підрозділів, прийняття управлінських рішень і складання фінансової звітності. Структура нового Плану рахунків узгоджена зі структурою «Балансу» і «Звіту про фінансові результати».

Аналітичний облік виробничих запасів, витрат і доходів дає змогу здійснювати калькуляцію собівартості продукції, контроль та аналіз витрат і собівартості окремих видів продукції, визначати результати діяльності за центрами відповідальності.

Усі рахунки в «Плані рахунків» згруповані в окремі класи. Наприклад, клас 2 «Запаси» містить рахунки про запаси, витрати виробництва, продукцію тощо (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств
і організацій (фрагмент)

Кожний клас рахунків має конкретне призначення і забезпечує зовнішню та внутрішню інформацію для економічного аналізу фінансової звітності. Ця інформація є відкритою і використовується для проведення зовнішнього аналізу, за її даними розраховують сукупність аналітичних показників щодо фінансових результатів і фінансового стану підприємства, його платоспроможності тощо.

Для внутрішнього економічного аналізу використовуються дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку. Керівництву підприємства для прийняття управлінських рішень надають дані про витрати: 1) за видами продукції, робіт і послуг; 2) за місцем виникнення (виробничі підрозділи); 3) за класифікаційними ознаками (постійні та змінні); 4) за калькуляційними статтями; 5) за економічними елементами; 6) за періодами тощо.

Деталізація витрат підприємства в цілому за економічними елементами — матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію тощо — відображується у розділі ІІ «Звіту про фінансові результати». Ці дані використовують для аналізу структури витрат, їх динаміки, матеріало- або трудомісткості виробництва тощо.

Облік витрат за місцем виникнення (виробничими підрозділами) дає можливість аналізувати формування витрат, контролювати відповідальність за доцільність витрат, обґрунтовано розподіляти непрямі витрати за галузями господарства.

Дані обліку за калькуляційними статтями використовують для аналізу собівартості одиниці продукції, порівняння цін продажу і собівартості. Облік за даними змінних (переважно прямих) витрат без розподілу постійних витрат дає змогу визначати маржинальний дохід як різницю між ціною реалізації та змінними витратами на одиницю продукції. Перевагою маржинального методу оцінки витрат є акцент на змінні витрати, що сприяє більш точному визначенню впливу собівартості на прибуток підприємства.

Для поглибленого аналізу господарської діяльності підприємства використовують дані первинної облікової документації, в якій відображується кожна господарська операція. Зокрема дані про виконані обсяги робіт, отриману продукцію та витрати із внутрішньогосподарських звітів по рослинництву і тваринництву; витрати праці та її оплата; інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, виробничих запасів і витрат, коштів і розрахунків тощо.

Важливим джерелом даних для економічного аналізу є також статистична звітність.

Форма № 1 «Підприємство» містить основні показники діяльності підприємства (організації) за рік, дані щодо зміни складу і структури активів, обсягу валової і товарної продукції, витрат на виробництво продукції, структуру запасів, валових інвестицій в основний капітал.

Форма № 1—5 відображує дані про фінансові результати, дебіторську і кредиторську заборгованість.

Форма № 1-ПВ містить дані щодо стану заборгованості з виплати заробітної плати.

Форма № 1-П «Річний звіт підприємства (об’єднання) по продукції» надає інформацію щодо обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) у порівнянних і поточних цінах за звітний і попередній роки; виробництва окремих видів продукції в натуральних одиницях вимірювання та за фактичною вартістю за звітний рік у поточних цінах.

Форма № 22 «Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства», відображує дані про основні фінансові результати діяльності підприємств: балансовий прибуток (збиток), виручку від реалізації та собівартість виробленої продукції, додану вартість у поточних цінах, виручку від реалізації продукції в далекому і близькому зарубіжжі, придбані сировину і матеріали, іноземні кредити та інвестиції.

Форма № 5-с «Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)» містить розшифровку матеріальних та інших витрат до фінансової звітності форми № 2.

Форми № 1-П, № 22 та 5-С використовують для факторного аналізу собівартості та прибутку від реалізації.

Довідка до форми № 1 «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)» застосовують для аналізу структури джерел фінансування майна підприємства.

Форма № 2-Б «Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів» містить інформацію про види цінних паперів, їх наявність та розміщення у сферах дії юридичних і фізичних осіб, а також інвесторів інших країн.

На сільськогосподарських підприємствах важливу інформацію отримують також з даних статистичної звітності за спеціалізованими формами.

У розділі І форми № 50-сільське господарство «Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств» — «Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції» — відображені дані по рослинництву, тваринництву, промисловій та іншій продукції щодо обсягу виробництва продукції за видами, виробничої собівартості, затрат праці, реалізованої продукцію, її собівартості і виручки від реалізації.

Форма № 29-сільське господарство «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур» містить дані про посівні площі (у т. ч. зібрані площі), фактичний збір урожаю у початково оприбуткованій вазі, у вазі після доробки, повторні та міжрядні посіви тощо.

Ці основні форми звітності доповнюються іншими.

Важливим джерелом даних для економічного аналізу є планова інформація. Її використовують як базові дані для аналізу виконання планових завдань по підприємству в цілому та його структурним підрозділам, помісячно, поквартально, за рік та інші періоди.

У ринкових умовах при децентралізованому плануванні господарської діяльності підприємств особливого значення набуває планова інформація про виробничу програму, витрати і собівартість виробництва продукції, використання ресурсів, дохідність і прибутковість підприємств. Хоча саме планування діяльності підприємства можна більш достовірно обґрунтувати і наблизити до реальних умов виробництва, проте майже неможливо передбачити в планах на майбутнє, особливо на довготермінову перспективу, планові показники про результати комерційної діяльності, чистий прибуток, фінансовий стан, платіжні розрахунки, кредити, платоспроможність, інвестиції тощо. Передбачення майбутніх тенденцій пов’язане з великими труднощами і потребує високого професіоналізму управлінців.

В умовах ринкової економіки виникає велика потреба в нормативній інформації для аналізу. Вона містить відомості про норми й нормативи, розцінки, тарифи, ставки прибуткового та інших податків тощо які використовують при плануванні стратегії економіки підприємства на майбутнє, при стратегічному, поточному і оперативному плануванні, коригуванні планових показників, виконанні інших управлінських функцій.

В останні роки в економічному аналізі дедалі більше застосовують комп’ютерні бази даних. Формування таких баз даних для аналітичних розрахунків є досить складним процесом. Тому групуванням й обробкою первинної облікової та іншої інформації, як правило, займаються професіонали — програмісти, оператори. Ці працівники визначають, яка саме інформація і з якої бази даних має бути використана, як її згрупувати; який результат, в якому вигляді і за якими алгоритмами і програмами потрібно стримати.