5.3. Аналіз виконання виробничої програми господарства

Аналіз сільськогосподарського виробництва за галузями і видами продукції охоплює оцінювання виконання плану і досягнутого рівня з планових зборів продукції культур і виходу продукції тваринництва, вивчення впливу найважливіших факторів і причин їх зміни, виявлення можливостей щодо збільшення виробництва як по господарству в цілому, так і по окремих підрозділах.

Обсяг валової продукції окремих сільськогосподарських галузей як у рослинництві, так і в тваринництві, розглядається при аналізі як результат впливу насамперед двох факторів:

розміру галузі;

рівня продуктивності одиниці розміру галузі.

Розмір галузі характеризується в рослинництві посівними площами культур і продуктивними угіддями в гектарах (при вирощуванні овочів закритого ґрунту — у квадратних метрах тощо), у тваринництві — середнім поголів’ям продуктивних тварин за період, що аналізується.

Рівень продуктивності галузі у рослинництві відображують показниками урожайності культур з 1 га, у тваринництві — виходу продукції на одну голову тварин. Показники продуктивності галузей деталізують за виходом основної продукції, супутньої, побічної та умовної з урахуванням перерахунку побічної продукції в основну. По зазначених трьох показниках залежно від завдань аналізу визначають вартісну продуктивність одиниці розміру галузі у порівняльних або реалізаційних цінах на продукцію.

При аналізі впливу змін зазначених вище факторів на обсяг валової продукції найчастіше використовують спосіб послідовних (ланцюгових) підстановок. При цьому визначають показник виходу продукції за фактичного (аналізованого) розміру галузі і планового (базисного) рівня продуктивності галузі. Відхилення умовного показника від планового (базисного) обсягу валової продукції вказує на розмір вплив на нього зміни розміру галузі, від фактичного (аналізованого) — розмір впливу на обсяг валової продукції зміни продуктивності галузі (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Виконання плану виробництва зерна озимої пшениці

Використовуючи дані табл. 5.3 можна розрахувати вплив на валовий збір зерна пшениці таких факторів (більше (+), менше
(–)), ц:

загальне відхилення по валовому збору — 34 400 – 40 000 =
= – 5600;

у тому числі за рахунок зміни:

посівної площі — 32 000 – 40 000 = – 8000;

урожайності — 34 400 – 32 000 = + 2400.

Аналогічні результати можна отримати за допомогою способу абсолютних різниць. Відхилення по валовому збору за рахунок зміни розміру галузі визначають як добуток різниці в розмірах галузі і планового (базисного) показника продуктивності галузі, а вплив на валовий збір зміни продуктивності галузі — як добуток різниці в рівні продуктивності і фактичного (який аналізується) розміру галузі.

Крім визначення абсолютних відхилень валової продукції за факторами при аналізі важливо дати відносну оцінку їх зміни за допомогою коефіцієнтів оцінки зміни обсягу виробництва; розміру галузей; рівня продуктивності галузі.

Абсолютна і відносна оцінка зміни окремих факторів проводиться при аналізі виробництва продукції не лише за окремими галузями, а й за сукупністю різних галузей рослинництва і тваринництва. Для цього натуральні показники валової продукції та відхилення їх по факторах визначають у вартісному вираженні.

Оскільки основним завданням управлінського персоналу і всього колективу господарства або його підрозділу є виконання виробничої програми, то аналіз цієї програми посідає провідне місце в аналітичній роботі.

Виробнича програма являє собою прийнятий у господарстві план виробництва сільськогосподарської продукції за відповідних розмірів і співвідношення галузей рослинництва і тваринництва, рівнів продуктивності галузей і комплекса агротехнічних, зоотехнічних та інших технологічних операцій.

Аналіз виконання виробничої програми з деталізацією показників за окремими галузями розпочинають з підготовки вихідних даних щодо розмірів галузей (посівні площі культур, поголів’я тварин), натурального обсягу валової продукції окремих галузей, порівняльних цін за одиницю кожного виду продукції. Усі ці дані групують в окрему аналітичну таблицю.

Згідно з даними табл. 5.4 перевиконання виробничої програми в цілому по господарству пояснюється насамперед позитивними змінами в розмірах галузей. За рахунок цього додатково отримано (порівняно з планом) продукції на 176 тис. грн, у тому числі при збільшенні продукції в тваринництві — на 276,5 тис. грн і зменшенні продукції в рослинництві — на 100,5 тис. грн.

Таблиця 5.4.

Загальна оцінка виконання виробничої
програми господарства

За рахунок зміни продуктивності галузей валова продукція господарства збільшилась на 124 тис. грн. Пояснюється це помітним зниженням продуктивності тваринництва — на 86,5 тис. грн. За рахунок підвищення урожайності культур обсяг продукції рослинництва збільшився на 210,5 тис. грн.

У цілому по господарству виробничу програму виконано на 103,06 % (10100 : 9800) · 100, у тому числі по рослинництву — на 102,1 %, по тваринництву — на 104,2 %.

Загальну оцінку зміни розмірів галузей господарства порівняно з планом відображує коефіцієнт 1,031 ((+ 300) : 9800 + 1). Цей коефіцієнт вищий за одиницю, що свідчить про зміни розмірів і співвідношення галузей на краще, що забезпечило збільшення продукції. Однак підвищення коефіцієнта галузевої структури по господарству у цілому досягнуто за рахунок галузі тваринництва, по якій коефіцієнт зміни розмірів і співвідношення галузей становив 1,061 ((+276,5) : 4500 + 1).

По рослинництву коефіцієнт зміни розмірів галузей був менше одиниці і дорівнював 0,981 (5199,5 : 5300), оскільки зміни структури посівних площ зумовили зменшення обсягу валової продукції. Це пояснюється тим, що в структурі посівних площ зменшилась частка культур з високою вартісною продуктивністю 1 га і збільшилась — менш продуктивних.

Відносна оцінка рівня продуктивності господарства характеризується такими коефіцієнтами зміни продуктивності галузей: у цілому по господарству — 1,012 (10100 : 9976); по рослинництву — 1040 (5410 : 5199,5), по тваринництву — 0,982 (4690 : 4776,5). Отже, лише по рослинництву цей коефіцієнт був вище одиниці, що свідчить про перевиконання плану урожайності культур. Продуктивність тваринництва була істотно нижче планової (коефіцієнт нижче одиниці на 0,018), однак у цілому по господарству коефіцієнт продуктивності був вищий за одиницю, що вважається позитивним явищем.

Отримана при аналізі інформація дає уявлення про виконання виробничої програми лише у загальних рисах. Тому виникає необхідність у проведенні детальнішого аналізу виконання виробничої програми рослинництва і тваринництва, плану посівних площ та урожайності культур, поголів’я і продуктивності тварин.

Розглянута методика аналізу може бути узагальнена у вигляді моделі формалізованого алгоритму, який є основою для розробки програми для комп’ютерного розв’язання задач такого типу як по господарству в цілому, так і і по галузях рослинництва і тваринництва.

Аналіз сільськогосподарського виробництва за галузями і видами продукції охоплює оцінювання виконання плану і досягнутого рівня з планових зборів продукції культур і виходу продукції тваринництва, вивчення впливу найважливіших факторів і причин їх зміни, виявлення можливостей щодо збільшення виробництва як по господарству в цілому, так і по окремих підрозділах.

Обсяг валової продукції окремих сільськогосподарських галузей як у рослинництві, так і в тваринництві, розглядається при аналізі як результат впливу насамперед двох факторів:

розміру галузі;

рівня продуктивності одиниці розміру галузі.

Розмір галузі характеризується в рослинництві посівними площами культур і продуктивними угіддями в гектарах (при вирощуванні овочів закритого ґрунту — у квадратних метрах тощо), у тваринництві — середнім поголів’ям продуктивних тварин за період, що аналізується.

Рівень продуктивності галузі у рослинництві відображують показниками урожайності культур з 1 га, у тваринництві — виходу продукції на одну голову тварин. Показники продуктивності галузей деталізують за виходом основної продукції, супутньої, побічної та умовної з урахуванням перерахунку побічної продукції в основну. По зазначених трьох показниках залежно від завдань аналізу визначають вартісну продуктивність одиниці розміру галузі у порівняльних або реалізаційних цінах на продукцію.

При аналізі впливу змін зазначених вище факторів на обсяг валової продукції найчастіше використовують спосіб послідовних (ланцюгових) підстановок. При цьому визначають показник виходу продукції за фактичного (аналізованого) розміру галузі і планового (базисного) рівня продуктивності галузі. Відхилення умовного показника від планового (базисного) обсягу валової продукції вказує на розмір вплив на нього зміни розміру галузі, від фактичного (аналізованого) — розмір впливу на обсяг валової продукції зміни продуктивності галузі (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Виконання плану виробництва зерна озимої пшениці

Використовуючи дані табл. 5.3 можна розрахувати вплив на валовий збір зерна пшениці таких факторів (більше (+), менше
(–)), ц:

загальне відхилення по валовому збору — 34 400 – 40 000 =
= – 5600;

у тому числі за рахунок зміни:

посівної площі — 32 000 – 40 000 = – 8000;

урожайності — 34 400 – 32 000 = + 2400.

Аналогічні результати можна отримати за допомогою способу абсолютних різниць. Відхилення по валовому збору за рахунок зміни розміру галузі визначають як добуток різниці в розмірах галузі і планового (базисного) показника продуктивності галузі, а вплив на валовий збір зміни продуктивності галузі — як добуток різниці в рівні продуктивності і фактичного (який аналізується) розміру галузі.

Крім визначення абсолютних відхилень валової продукції за факторами при аналізі важливо дати відносну оцінку їх зміни за допомогою коефіцієнтів оцінки зміни обсягу виробництва; розміру галузей; рівня продуктивності галузі.

Абсолютна і відносна оцінка зміни окремих факторів проводиться при аналізі виробництва продукції не лише за окремими галузями, а й за сукупністю різних галузей рослинництва і тваринництва. Для цього натуральні показники валової продукції та відхилення їх по факторах визначають у вартісному вираженні.

Оскільки основним завданням управлінського персоналу і всього колективу господарства або його підрозділу є виконання виробничої програми, то аналіз цієї програми посідає провідне місце в аналітичній роботі.

Виробнича програма являє собою прийнятий у господарстві план виробництва сільськогосподарської продукції за відповідних розмірів і співвідношення галузей рослинництва і тваринництва, рівнів продуктивності галузей і комплекса агротехнічних, зоотехнічних та інших технологічних операцій.

Аналіз виконання виробничої програми з деталізацією показників за окремими галузями розпочинають з підготовки вихідних даних щодо розмірів галузей (посівні площі культур, поголів’я тварин), натурального обсягу валової продукції окремих галузей, порівняльних цін за одиницю кожного виду продукції. Усі ці дані групують в окрему аналітичну таблицю.

Згідно з даними табл. 5.4 перевиконання виробничої програми в цілому по господарству пояснюється насамперед позитивними змінами в розмірах галузей. За рахунок цього додатково отримано (порівняно з планом) продукції на 176 тис. грн, у тому числі при збільшенні продукції в тваринництві — на 276,5 тис. грн і зменшенні продукції в рослинництві — на 100,5 тис. грн.

Таблиця 5.4.

Загальна оцінка виконання виробничої
програми господарства

За рахунок зміни продуктивності галузей валова продукція господарства збільшилась на 124 тис. грн. Пояснюється це помітним зниженням продуктивності тваринництва — на 86,5 тис. грн. За рахунок підвищення урожайності культур обсяг продукції рослинництва збільшився на 210,5 тис. грн.

У цілому по господарству виробничу програму виконано на 103,06 % (10100 : 9800) · 100, у тому числі по рослинництву — на 102,1 %, по тваринництву — на 104,2 %.

Загальну оцінку зміни розмірів галузей господарства порівняно з планом відображує коефіцієнт 1,031 ((+ 300) : 9800 + 1). Цей коефіцієнт вищий за одиницю, що свідчить про зміни розмірів і співвідношення галузей на краще, що забезпечило збільшення продукції. Однак підвищення коефіцієнта галузевої структури по господарству у цілому досягнуто за рахунок галузі тваринництва, по якій коефіцієнт зміни розмірів і співвідношення галузей становив 1,061 ((+276,5) : 4500 + 1).

По рослинництву коефіцієнт зміни розмірів галузей був менше одиниці і дорівнював 0,981 (5199,5 : 5300), оскільки зміни структури посівних площ зумовили зменшення обсягу валової продукції. Це пояснюється тим, що в структурі посівних площ зменшилась частка культур з високою вартісною продуктивністю 1 га і збільшилась — менш продуктивних.

Відносна оцінка рівня продуктивності господарства характеризується такими коефіцієнтами зміни продуктивності галузей: у цілому по господарству — 1,012 (10100 : 9976); по рослинництву — 1040 (5410 : 5199,5), по тваринництву — 0,982 (4690 : 4776,5). Отже, лише по рослинництву цей коефіцієнт був вище одиниці, що свідчить про перевиконання плану урожайності культур. Продуктивність тваринництва була істотно нижче планової (коефіцієнт нижче одиниці на 0,018), однак у цілому по господарству коефіцієнт продуктивності був вищий за одиницю, що вважається позитивним явищем.

Отримана при аналізі інформація дає уявлення про виконання виробничої програми лише у загальних рисах. Тому виникає необхідність у проведенні детальнішого аналізу виконання виробничої програми рослинництва і тваринництва, плану посівних площ та урожайності культур, поголів’я і продуктивності тварин.

Розглянута методика аналізу може бути узагальнена у вигляді моделі формалізованого алгоритму, який є основою для розробки програми для комп’ютерного розв’язання задач такого типу як по господарству в цілому, так і і по галузях рослинництва і тваринництва.