6.2. Аналіз виконання плану посівних площ сільськогосподарських культур
К оглавлению1 2 4 5 6 7 8 9 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 22 24 25 26 27 28 29 30 31 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
Під час аналізу з’ясовують, як господарство здійснює програму перетворення непродуктивних земель на продуктивні, виявляють резерви розширення площі ріллі за рахунок освоєння цілинних і перелогових земель, зрошення й осушення земель, визначають частку загальної посівної площі у складі площі ріллі. Чим вищі ці показники, тим інтенсивніше використовуються земельні угіддя.
Важливе значення для збільшення виробництва кормів має перетворення природних кормових угідь на окультурені сінокоси і пасовища шляхом здійснення заходів з їх поліпшення і підвищення продуктивності.
У складі сільськогосподарських угідь найпродуктивнішою є площа ріллі, яка зайнята посівами сільськогосподарських культур. Збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності використання землі залежить від структури посівних площ, тобто частки посівних площ окремих культур у загальній посівній площі господарства. При аналізі важливо порівняти фактичні розміри посівних площ та їхню структуру з плановими, дати економічну оцінку змінам, що відбулися у структурі посівних площ. Таке оцінювання проводять шляхом визначення впливу зміни посівних площ на обсяг валової продукції (наприклад, у порівняльних цінах), а також на валовий чистий дохід господарства.
Згідно з даними табл. 6.2 істотних змін земельних угідь і посівних площ у господарстві не відбулося. Площа ріллі зменшилась на 30 га, або на 1,2 %, а посівні площі — на 55 га, у тому числі зернових культур — на 20 га, а кормових — на 35 га.
Таблиця 6.2
Виконання плану ЗІ складу, структурИ земельних угідь
та посівних площ сільськогосподарських культур
Показники |
За планом |
Фактично |
Відхилення (+; –) |
||
|
|
Абсолютні |
% |
||
Загальна земельна площа, га |
4000 |
4000 |
— |
— |
|
Площа сільськогосподарських угідь, га |
3600 |
3560 |
+ 60 |
1,7 |
|
у тому числі |
|
|
|
|
|
ріллі, га |
2530 |
2500 |
–30 |
– 1,2 |
|
% |
70,3 |
70,2 |
— |
– 0,1 |
|
сінокосів і пасовищ, га |
1006 |
996 |
– 10 |
– 1,0 |
|
% |
27,9 |
28,0 |
— |
+ 0,1 |
|
Структура посівів, % ріллі: |
|
|
|
|
|
озимі зернові |
26,9 |
26,5 |
— |
– 0,4 |
|
ярові зернові |
25,2 |
25,5 |
— |
+ 0,3 |
|
технічні культури |
— |
— |
— |
— |
|
картопля |
9,9 |
10,0 |
— |
+ 0,1 |
|
овочі |
— |
— |
— |
— |
|
кормові культури |
26,6 |
37,0 |
— |
+ 0,4 |
|
Для економічного оцінювання зміни частки окремих культур у структурі посівних площ враховують показники рівня продуктивності 1 га в натуральному і вартісному вираженні, витрати, валовий та чистий дохід на 1 ц продукції і на 1 га площі посіву відповідної культури. Зменшення посівних площ у господарстві під товарними культурами і збільшення за рахунок цього посівної площі під кормовими вважають негативним явищем.
У складі товарних культур збільшення обсягу продукції досягається шляхом збільшення частки високопродуктивних, як правило, інтенсивних культур, у структурі посівних площ. По кормових культурах аналіз проводять з урахуванням їхньої врожайності не лише у фізичній вазі, а й у перерахунку на кормові одиниці.
Однак при аналізі структури посівних площ слід враховувати не лише економічну ефективність окремих культур, а й інші умови, зокрема прийняту у господарстві систему сівозмін, державне замовлення продажу продукції, потреби тваринництва у кормах, забезпеченість трудовими та іншими виробничими ресурсами тощо.
Під час аналізу з’ясовують, як господарство здійснює програму перетворення непродуктивних земель на продуктивні, виявляють резерви розширення площі ріллі за рахунок освоєння цілинних і перелогових земель, зрошення й осушення земель, визначають частку загальної посівної площі у складі площі ріллі. Чим вищі ці показники, тим інтенсивніше використовуються земельні угіддя.
Важливе значення для збільшення виробництва кормів має перетворення природних кормових угідь на окультурені сінокоси і пасовища шляхом здійснення заходів з їх поліпшення і підвищення продуктивності.
У складі сільськогосподарських угідь найпродуктивнішою є площа ріллі, яка зайнята посівами сільськогосподарських культур. Збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності використання землі залежить від структури посівних площ, тобто частки посівних площ окремих культур у загальній посівній площі господарства. При аналізі важливо порівняти фактичні розміри посівних площ та їхню структуру з плановими, дати економічну оцінку змінам, що відбулися у структурі посівних площ. Таке оцінювання проводять шляхом визначення впливу зміни посівних площ на обсяг валової продукції (наприклад, у порівняльних цінах), а також на валовий чистий дохід господарства.
Згідно з даними табл. 6.2 істотних змін земельних угідь і посівних площ у господарстві не відбулося. Площа ріллі зменшилась на 30 га, або на 1,2 %, а посівні площі — на 55 га, у тому числі зернових культур — на 20 га, а кормових — на 35 га.
Таблиця 6.2
Виконання плану ЗІ складу, структурИ земельних угідь
та посівних площ сільськогосподарських культур
Показники |
За планом |
Фактично |
Відхилення (+; –) |
||
|
|
Абсолютні |
% |
||
Загальна земельна площа, га |
4000 |
4000 |
— |
— |
|
Площа сільськогосподарських угідь, га |
3600 |
3560 |
+ 60 |
1,7 |
|
у тому числі |
|
|
|
|
|
ріллі, га |
2530 |
2500 |
–30 |
– 1,2 |
|
% |
70,3 |
70,2 |
— |
– 0,1 |
|
сінокосів і пасовищ, га |
1006 |
996 |
– 10 |
– 1,0 |
|
% |
27,9 |
28,0 |
— |
+ 0,1 |
|
Структура посівів, % ріллі: |
|
|
|
|
|
озимі зернові |
26,9 |
26,5 |
— |
– 0,4 |
|
ярові зернові |
25,2 |
25,5 |
— |
+ 0,3 |
|
технічні культури |
— |
— |
— |
— |
|
картопля |
9,9 |
10,0 |
— |
+ 0,1 |
|
овочі |
— |
— |
— |
— |
|
кормові культури |
26,6 |
37,0 |
— |
+ 0,4 |
|
Для економічного оцінювання зміни частки окремих культур у структурі посівних площ враховують показники рівня продуктивності 1 га в натуральному і вартісному вираженні, витрати, валовий та чистий дохід на 1 ц продукції і на 1 га площі посіву відповідної культури. Зменшення посівних площ у господарстві під товарними культурами і збільшення за рахунок цього посівної площі під кормовими вважають негативним явищем.
У складі товарних культур збільшення обсягу продукції досягається шляхом збільшення частки високопродуктивних, як правило, інтенсивних культур, у структурі посівних площ. По кормових культурах аналіз проводять з урахуванням їхньої врожайності не лише у фізичній вазі, а й у перерахунку на кормові одиниці.
Однак при аналізі структури посівних площ слід враховувати не лише економічну ефективність окремих культур, а й інші умови, зокрема прийняту у господарстві систему сівозмін, державне замовлення продажу продукції, потреби тваринництва у кормах, забезпеченість трудовими та іншими виробничими ресурсами тощо.