6.2. Аналіз виконання плану посівних площ сільськогосподарських культур

Під час аналізу з’ясовують, як господарство здійснює програму перетворення непродуктивних земель на продуктивні, виявляють резерви розширення площі ріллі за рахунок освоєння цілинних і перелогових земель, зрошення й осушення земель, визначають частку загальної посівної площі у складі площі ріллі. Чим вищі ці показники, тим інтенсивніше використовуються земельні угіддя.

Важливе значення для збільшення виробництва кормів має перетворення природних кормових угідь на окультурені сінокоси і пасовища шляхом здійснення заходів з їх поліпшення і підвищення продуктивності.

У складі сільськогосподарських угідь найпродуктивнішою є площа ріллі, яка зайнята посівами сільськогосподарських культур. Збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності використання землі залежить від структури посівних площ, тобто частки посівних площ окремих культур у загальній посівній площі господарства. При аналізі важливо порівняти фактичні розміри посівних площ та їхню структуру з плановими, дати економічну оцінку змінам, що відбулися у структурі посівних площ. Таке оцінювання проводять шляхом визначення впливу зміни посівних площ на обсяг валової продукції (наприклад, у порівняльних цінах), а також на валовий чистий дохід господарства.

Згідно з даними табл. 6.2 істотних змін земельних угідь і посівних площ у господарстві не відбулося. Площа ріллі зменшилась на 30 га, або на 1,2 %, а посівні площі — на 55 га, у тому числі зернових культур — на 20 га, а кормових — на 35 га.

Таблиця 6.2

Виконання плану ЗІ складу, структурИ земельних угідь
та посівних площ сільськогосподарських культур

Для економічного оцінювання зміни частки окремих культур у структурі посівних площ враховують показники рівня продуктивності 1 га в натуральному і вартісному вираженні, витрати, валовий та чистий дохід на 1 ц продукції і на 1 га площі посіву відповідної культури. Зменшення посівних площ у господарстві під товарними культурами і збільшення за рахунок цього посівної площі під кормовими вважають негативним явищем.

У складі товарних культур збільшення обсягу продукції досягається шляхом збільшення частки високопродуктивних, як правило, інтенсивних культур, у структурі посівних площ. По кормових культурах аналіз проводять з урахуванням їхньої врожайності не лише у фізичній вазі, а й у перерахунку на кормові одиниці.

Однак при аналізі структури посівних площ слід враховувати не лише економічну ефективність окремих культур, а й інші умови, зокрема прийняту у господарстві систему сівозмін, державне замовлення продажу продукції, потреби тваринництва у кормах, забезпеченість трудовими та іншими виробничими ресурсами тощо.

Під час аналізу з’ясовують, як господарство здійснює програму перетворення непродуктивних земель на продуктивні, виявляють резерви розширення площі ріллі за рахунок освоєння цілинних і перелогових земель, зрошення й осушення земель, визначають частку загальної посівної площі у складі площі ріллі. Чим вищі ці показники, тим інтенсивніше використовуються земельні угіддя.

Важливе значення для збільшення виробництва кормів має перетворення природних кормових угідь на окультурені сінокоси і пасовища шляхом здійснення заходів з їх поліпшення і підвищення продуктивності.

У складі сільськогосподарських угідь найпродуктивнішою є площа ріллі, яка зайнята посівами сільськогосподарських культур. Збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності використання землі залежить від структури посівних площ, тобто частки посівних площ окремих культур у загальній посівній площі господарства. При аналізі важливо порівняти фактичні розміри посівних площ та їхню структуру з плановими, дати економічну оцінку змінам, що відбулися у структурі посівних площ. Таке оцінювання проводять шляхом визначення впливу зміни посівних площ на обсяг валової продукції (наприклад, у порівняльних цінах), а також на валовий чистий дохід господарства.

Згідно з даними табл. 6.2 істотних змін земельних угідь і посівних площ у господарстві не відбулося. Площа ріллі зменшилась на 30 га, або на 1,2 %, а посівні площі — на 55 га, у тому числі зернових культур — на 20 га, а кормових — на 35 га.

Таблиця 6.2

Виконання плану ЗІ складу, структурИ земельних угідь
та посівних площ сільськогосподарських культур

Для економічного оцінювання зміни частки окремих культур у структурі посівних площ враховують показники рівня продуктивності 1 га в натуральному і вартісному вираженні, витрати, валовий та чистий дохід на 1 ц продукції і на 1 га площі посіву відповідної культури. Зменшення посівних площ у господарстві під товарними культурами і збільшення за рахунок цього посівної площі під кормовими вважають негативним явищем.

У складі товарних культур збільшення обсягу продукції досягається шляхом збільшення частки високопродуктивних, як правило, інтенсивних культур, у структурі посівних площ. По кормових культурах аналіз проводять з урахуванням їхньої врожайності не лише у фізичній вазі, а й у перерахунку на кормові одиниці.

Однак при аналізі структури посівних площ слід враховувати не лише економічну ефективність окремих культур, а й інші умови, зокрема прийняту у господарстві систему сівозмін, державне замовлення продажу продукції, потреби тваринництва у кормах, забезпеченість трудовими та іншими виробничими ресурсами тощо.