Продуктивність тварин відображується показниками виходу продукції у розрахунку на одну голову. До них належать: надій молока на одну корову, приріст одної голови тварин, яйценосність одної несучки, настриг вовни з однієї вівці тощо.

Аналіз виконання плану продуктивності тварин полягає насамперед в оцінювання її рівня по господарству в цілому та його підрозділах, фермах, цехах, групах тварин, закріплених за окремими працівниками, тощо (табл. 7.4).

Таблиця 7.4

Виконання плану з продуктивності тварин

Для оцінки досягнутого рівня продуктивності показники порівнюють з даними за минулі періоди, середніми за кілька років, по об’єднанню, групі однотипних і передових господарств.

На середньодобовий приріст тварин можуть впливати зміни структури поголів’я тварин з різними рівнями продуктивності на одну голову. Наприклад, середньодобові прирости молодняка великої рогатої худоби зазвичай удвічі нижчі порівняно з привісом тварин на відгодівлі. При аналізі визначають відхилення у показниках середньодобового приросту за рахунок зміни структури стада (табл. 7.5).

Таблиця 7.5

Показники продуктивності молодняка
і відгодівлі великої рогатої худоби

Згідно з даними табл. 7.5 загальне відхилення по середньодобовому приросту становило, г: 513 – 527 = – 14,

у тому числі за рахунок зміни:

Структури стада — 505 – 527 = – 22;

Приросту по групах тварин — 513 – 505 = + 8.

Рівень продуктивності тварин залежить від багатьох факторів. Одним із найважливіших є забезпеченість кормами та їх використання.

До складу кормової бази входять різні види кормів, які об’єднують у групи: концентровані, грубі, соковиті, зелені, корми тваринного походження, мінеральні.

Ефективність використання кормів аналізують за видами і групами тварин. При цьому визначають основні показники кормового раціону в розрахунку на одну голову тварин, витрати кормів на 1 ц продукції, структуру та якість раціону, з’ясовують вплив цих факторів на продуктивність тварин (табл. 7.6).

Таблиця 7.5

Використання кормів на виробництво молока

Згідно з даними табл. 7.6 в аналізованому господарстві план з продуктивності корів перевиконано, однак при цьому допущено перевитрати кормів. Більш ефективним є кормовий раціон зі збільшеною часткою концентрованих і грубих кормів.

Важливим показником для оцінювання рівня використання кормів є витрати кормоодиниць на 1 ц продукції тваринництва. При аналізі він розглядається як результат впливу зміни двох факторів:

продуктивності тварин;

витрат кормів на одну голову.

Для аналізу впливу цих факторів визначають умовний показник витрат кормоодиниць на 1 ц продукції при планових витратах кормів на 1 голову тварин і фактичній їх продуктивності. У нашому прикладі він дорівнює 1,51 (54,4 : 36). Вплив окремих факторів на витрати кормоодиниць на 1 ц молока був таким:

загальне відхилення по витратах кормоодиниць на 1 ц молока (економія (+), перевитрати (–)), ц: 1,60 – 1,76 = – 0,16;

у тому числі за рахунок зміни:

продуктивності тварин — 1,60 – 1,51 = + 0,09

витрати кормоодиниць — 1,51 – 1,76 = – 0,25

Рівень трансформації кормів у тваринницьку продукцію залежить від їх якості за вмістом у кормі перетравного протеїну. При нормі вмісту протеїну в одній кормоодиниці 100 г, фактично він дорівнював 80 г.

Крім міцної кормової бази і раціональної годівлі тварин на рівень продуктивності впливають також спеціалізація та інтенсифікація виробництва, породність тварин, впровадження передових методів утримання, зоотехнічні і ветеринарні заходи. Усі ці фактори перебувають у складному кореляційному взаємозв’язку з продуктивністю тварин.

Для ілюстрації кореляційного аналізу візьмемо такі показники, як рівень годівлі корів (х1), ц кормоодиниць на одну голову; вміст перетравного протеїну в кормоодиниці (х2), г; яловість корів (х3), %. Взаємозв’язок зазначених факторів з надоєм молока від корови (у) можна відобразити рівнянням у = а0 + а1х1+
+ а2х2 +а3х3.

Для розв’язання рівняння, опрацьовують такі вихідні дані по 20 господарствах (табл. 7.7).

Таблиця 7.7

Дані для кореляційного аналізу
продуктивності корів молочного стада

Ця задача ефективно розв’язується за спеціальною програмою за допомогою ЕОМ.

у = 32,88 + 0,054х1 + 0,004х2 + 0,19х3.

Отримане значення коефіцієнта регресії показує, що додаткове збільшення витрат кормоодиниць на 1 ц у розрахунку на одну голову підвищує продуктивність на 0,054 ц (5,4 кг) молока. Збільшення вмісту перетравного протеїну на 1 г в одній кормоодиниці підвищує надій молока на 0,4 кг, а зниження яловості корів на 1 % збільшує продуктивність на 0,19 ц молока в розрахунку на одну корову.

Отже, усі три зазначені фактори мають важливе значення для підвищення продуктивного молочного стада корів.

Продуктивність тварин відображується показниками виходу продукції у розрахунку на одну голову. До них належать: надій молока на одну корову, приріст одної голови тварин, яйценосність одної несучки, настриг вовни з однієї вівці тощо.

Аналіз виконання плану продуктивності тварин полягає насамперед в оцінювання її рівня по господарству в цілому та його підрозділах, фермах, цехах, групах тварин, закріплених за окремими працівниками, тощо (табл. 7.4).

Таблиця 7.4

Виконання плану з продуктивності тварин

Для оцінки досягнутого рівня продуктивності показники порівнюють з даними за минулі періоди, середніми за кілька років, по об’єднанню, групі однотипних і передових господарств.

На середньодобовий приріст тварин можуть впливати зміни структури поголів’я тварин з різними рівнями продуктивності на одну голову. Наприклад, середньодобові прирости молодняка великої рогатої худоби зазвичай удвічі нижчі порівняно з привісом тварин на відгодівлі. При аналізі визначають відхилення у показниках середньодобового приросту за рахунок зміни структури стада (табл. 7.5).

Таблиця 7.5

Показники продуктивності молодняка
і відгодівлі великої рогатої худоби

Згідно з даними табл. 7.5 загальне відхилення по середньодобовому приросту становило, г: 513 – 527 = – 14,

у тому числі за рахунок зміни:

Структури стада — 505 – 527 = – 22;

Приросту по групах тварин — 513 – 505 = + 8.

Рівень продуктивності тварин залежить від багатьох факторів. Одним із найважливіших є забезпеченість кормами та їх використання.

До складу кормової бази входять різні види кормів, які об’єднують у групи: концентровані, грубі, соковиті, зелені, корми тваринного походження, мінеральні.

Ефективність використання кормів аналізують за видами і групами тварин. При цьому визначають основні показники кормового раціону в розрахунку на одну голову тварин, витрати кормів на 1 ц продукції, структуру та якість раціону, з’ясовують вплив цих факторів на продуктивність тварин (табл. 7.6).

Таблиця 7.5

Використання кормів на виробництво молока

Згідно з даними табл. 7.6 в аналізованому господарстві план з продуктивності корів перевиконано, однак при цьому допущено перевитрати кормів. Більш ефективним є кормовий раціон зі збільшеною часткою концентрованих і грубих кормів.

Важливим показником для оцінювання рівня використання кормів є витрати кормоодиниць на 1 ц продукції тваринництва. При аналізі він розглядається як результат впливу зміни двох факторів:

продуктивності тварин;

витрат кормів на одну голову.

Для аналізу впливу цих факторів визначають умовний показник витрат кормоодиниць на 1 ц продукції при планових витратах кормів на 1 голову тварин і фактичній їх продуктивності. У нашому прикладі він дорівнює 1,51 (54,4 : 36). Вплив окремих факторів на витрати кормоодиниць на 1 ц молока був таким:

загальне відхилення по витратах кормоодиниць на 1 ц молока (економія (+), перевитрати (–)), ц: 1,60 – 1,76 = – 0,16;

у тому числі за рахунок зміни:

продуктивності тварин — 1,60 – 1,51 = + 0,09

витрати кормоодиниць — 1,51 – 1,76 = – 0,25

Рівень трансформації кормів у тваринницьку продукцію залежить від їх якості за вмістом у кормі перетравного протеїну. При нормі вмісту протеїну в одній кормоодиниці 100 г, фактично він дорівнював 80 г.

Крім міцної кормової бази і раціональної годівлі тварин на рівень продуктивності впливають також спеціалізація та інтенсифікація виробництва, породність тварин, впровадження передових методів утримання, зоотехнічні і ветеринарні заходи. Усі ці фактори перебувають у складному кореляційному взаємозв’язку з продуктивністю тварин.

Для ілюстрації кореляційного аналізу візьмемо такі показники, як рівень годівлі корів (х1), ц кормоодиниць на одну голову; вміст перетравного протеїну в кормоодиниці (х2), г; яловість корів (х3), %. Взаємозв’язок зазначених факторів з надоєм молока від корови (у) можна відобразити рівнянням у = а0 + а1х1+
+ а2х2 +а3х3.

Для розв’язання рівняння, опрацьовують такі вихідні дані по 20 господарствах (табл. 7.7).

Таблиця 7.7

Дані для кореляційного аналізу
продуктивності корів молочного стада

Ця задача ефективно розв’язується за спеціальною програмою за допомогою ЕОМ.

у = 32,88 + 0,054х1 + 0,004х2 + 0,19х3.

Отримане значення коефіцієнта регресії показує, що додаткове збільшення витрат кормоодиниць на 1 ц у розрахунку на одну голову підвищує продуктивність на 0,054 ц (5,4 кг) молока. Збільшення вмісту перетравного протеїну на 1 г в одній кормоодиниці підвищує надій молока на 0,4 кг, а зниження яловості корів на 1 % збільшує продуктивність на 0,19 ц молока в розрахунку на одну корову.

Отже, усі три зазначені фактори мають важливе значення для підвищення продуктивного молочного стада корів.