7.1. Аналіз виробничої програми тваринництва

Загальна мета і методика розрахунків аналізу виробничої програми тваринництва подібні до таких рослинництва. Обсяг валової продукції тваринництва залежить від розміру галузей і продуктивності одиниці розміру галузей. Розміри галузей у тваринництві характеризуються середнім за певний період поголів’ям тварин за їх статевими і віковими групами.

Під час аналізу валової продукції великої рогатої худоби виділяють такі групи тварин: молочне стадо корів (основна продукція — молоко і приплід телят в головах приплоду та живій вазі), молодняк тварин і ті, які поставлені на відгодівлю (продукція — приріст, живої ваги); у свинарстві — поголів’я свиноматок (продукція — приплід поросят і жива вага приплоду), молодняк свиней (приріст живої ваги); у вівчарстві — поголів’я овець (продукція — приріст живої ваги та настриг шерсті): у птахівництві — поголів’я птиці в тис. голів (продукція — приріст у ц та кількість отриманих яєць у тис. штук); у бджільництві — кількість бджолосімей (продукція — вага отриманого меду, воску тощо), у рибництві — площа водного дзеркала ставків у гектарах (продукція — вага виловленої риби).

Продуктивність тваринництва відображують показниками виходу продукції на одиницю розміру відповідних галузей: надій молока на одну корову, приплід телят на 100 корів, приріст живої ваги на одну голову молодняка і відгодівельних тварин (середньодобовий приріст у грамах, річний — у ц тощо); приплід поросят на одну свиноматку, приріст молодняка та відгодівельного поголів’я свиней на одну голову; приріст і настриг вовни на одну вівцю; приріст живої ваги птиці у ц та несучість птиці на одну голову або на 100 голів; вихід меду та іншої продукції на одну бджолосім’ю; вилов риби з 1 га водного дзеркала водоймищ тощо.

Зміни обсягу виробництва продукції тваринництва внаслідок впливу кожного фактора аналізують переважно за допомогою способу ланцюгових (послідовних) підстановок або абсолютних різниць. Для аналізу способом послідовних підстановок визначають умовний показник валової продукції при фактичному поголів’ї і плановій (базисній) продуктивності тварин. Порівнянням цього показника з плановим обсягом продукції визначають вплив на обсяг валової продукції зміни поголів’я тварин, з фактичним обсягом продукції — вплив продуктивності тварин.

Розрахунки способом абсолютних різниць наведені в табл. 7.1. Вплив на валову продукцію зміни поголів’я визначають як добуток різниці у кількості поголів’я тварин і планового показника продуктивності однієї голови тварин, а продуктивності — як добуток різниці між показниками продуктивності і фактичною кількістю поголів’я тварин.

Згідно з даними табл. 7.1 в цілому по тваринництву план виробництва продукції був перевиконаний на 4,2 %, додатково отримано продукції у порівняльних цінах на 190 тис. грн, перевищення фактично отриманої продукції щодо плану становило 190 тис. грн.

Таблиця 7.1

Виконання виробничої програми тваринництва

Збільшення валової продукції відбулось за рахунок поголів’я тварин, однак внаслідок зниження приросту тварин великої рогатої худоби фактично отримано 4690 ц. Дещо меншою за планову була вага однієї голови приплоду (25 кг).

Наведені розрахунки дають можливість проводити лише загальну оцінку виконання виробничої програми тваринництва та основних факторів. Тому виникає необхідність у детальному аналізі причин змін поголів’я тварин та їх продуктивності.

Загальна мета і методика розрахунків аналізу виробничої програми тваринництва подібні до таких рослинництва. Обсяг валової продукції тваринництва залежить від розміру галузей і продуктивності одиниці розміру галузей. Розміри галузей у тваринництві характеризуються середнім за певний період поголів’ям тварин за їх статевими і віковими групами.

Під час аналізу валової продукції великої рогатої худоби виділяють такі групи тварин: молочне стадо корів (основна продукція — молоко і приплід телят в головах приплоду та живій вазі), молодняк тварин і ті, які поставлені на відгодівлю (продукція — приріст, живої ваги); у свинарстві — поголів’я свиноматок (продукція — приплід поросят і жива вага приплоду), молодняк свиней (приріст живої ваги); у вівчарстві — поголів’я овець (продукція — приріст живої ваги та настриг шерсті): у птахівництві — поголів’я птиці в тис. голів (продукція — приріст у ц та кількість отриманих яєць у тис. штук); у бджільництві — кількість бджолосімей (продукція — вага отриманого меду, воску тощо), у рибництві — площа водного дзеркала ставків у гектарах (продукція — вага виловленої риби).

Продуктивність тваринництва відображують показниками виходу продукції на одиницю розміру відповідних галузей: надій молока на одну корову, приплід телят на 100 корів, приріст живої ваги на одну голову молодняка і відгодівельних тварин (середньодобовий приріст у грамах, річний — у ц тощо); приплід поросят на одну свиноматку, приріст молодняка та відгодівельного поголів’я свиней на одну голову; приріст і настриг вовни на одну вівцю; приріст живої ваги птиці у ц та несучість птиці на одну голову або на 100 голів; вихід меду та іншої продукції на одну бджолосім’ю; вилов риби з 1 га водного дзеркала водоймищ тощо.

Зміни обсягу виробництва продукції тваринництва внаслідок впливу кожного фактора аналізують переважно за допомогою способу ланцюгових (послідовних) підстановок або абсолютних різниць. Для аналізу способом послідовних підстановок визначають умовний показник валової продукції при фактичному поголів’ї і плановій (базисній) продуктивності тварин. Порівнянням цього показника з плановим обсягом продукції визначають вплив на обсяг валової продукції зміни поголів’я тварин, з фактичним обсягом продукції — вплив продуктивності тварин.

Розрахунки способом абсолютних різниць наведені в табл. 7.1. Вплив на валову продукцію зміни поголів’я визначають як добуток різниці у кількості поголів’я тварин і планового показника продуктивності однієї голови тварин, а продуктивності — як добуток різниці між показниками продуктивності і фактичною кількістю поголів’я тварин.

Згідно з даними табл. 7.1 в цілому по тваринництву план виробництва продукції був перевиконаний на 4,2 %, додатково отримано продукції у порівняльних цінах на 190 тис. грн, перевищення фактично отриманої продукції щодо плану становило 190 тис. грн.

Таблиця 7.1

Виконання виробничої програми тваринництва

Збільшення валової продукції відбулось за рахунок поголів’я тварин, однак внаслідок зниження приросту тварин великої рогатої худоби фактично отримано 4690 ц. Дещо меншою за планову була вага однієї голови приплоду (25 кг).

Наведені розрахунки дають можливість проводити лише загальну оцінку виконання виробничої програми тваринництва та основних факторів. Тому виникає необхідність у детальному аналізі причин змін поголів’я тварин та їх продуктивності.