9.7. Модель алгоритму розв’язання задач аналізу собівартості продукції

Методика аналізу собівартості продукції сільського господарства є досить складною і трудомісткою, оскільки вона передбачає численні однотипні розрахунки з деталізацією за галузями і видами продукції, внутрішньогосподарськими підрозділами, періодами часу тощо. Це одна з причин того, що аналіз собівартості та витрат на сільськогосподарських підприємствах проводиться поверхово.

Ефективний засіб вирішення зазначеної проблеми — автоматизація розрахунків за допомогою ЕОМ. Найпридатнішими для цього э такі типи задач: аналіз собівартості продукції за видами в окремих галузях рослинництва і тваринництва; аналіз витрат на корми у тваринництві; поопераційний аналіз витрат рослинництва тощо.

Розглянемо постановку задачі аналізу собівартості за видами продукції, принципи якої однакові як для рослинництва, так і для тваринництва.

Показники і фактори собівартості продукції рослинництва та тваринництва, викладена методика їх аналізу в інших розділах розглянуті. Тому тут наведено лише аналітичні моделі собівартості і формалізовані алгоритми розрахунків.

Модель для аналізу собівартості одиниці продукції за видами можна зобразити у вигляді такі формули:

де у — собівартість одиниці продукції; х1 — валова продукція в натурі; х2 — загальна сума витрат у грошовому вираженні; х3 — загальна величина нормативного фактора; х4 — розміри галузей; х5 — продуктивність одиниці галузі в натуральному вираженні; х6 — витрати на одиницю розміру галузі; х7 — величина нормативного фактора на одиницю розміру галузі; х8 — те саме на одиницю продукції; х9 — оцінка одиниці нормативного фактора; х10 — витрати відповідного виду (статті витрат) на одиницю продукції у грошовому вираженні; і — 1, 2, ..., п — код галузі: j = 1, 2, ..., т — код виду витрат.

На основі цієї формули складають алгоритм, який передбачає логічну послідовність опрацювання аналітичної інформації.

Алгоритм розв’язання задачі аналізу собівартості:

Вихідні дані для аналізу:  
і = 1, 2, …, n, j = 1, 2, …, m.

Умови: і = 1, j = 1.

Визначення показників і відхилень по них:

.

Розрахунки впливу факторів на відхилення по собівартості продукції:

Δу(х5) = у0 – у′;         ;

Δу(х6) = у1 – у′;         ;

.

Умови — j: = j + 1; при j ≠ m повторити розрахунки пп. 3—4, при j = m перейти до п. 6.

Умови: і: = і + 1; при і ≠ n повторити розрахунки пп. 3—5, при і = n — перейти до п. 7.

Підсумовування  показників:

∆х2(у), ∆х2(х5), ∆х2(х6),

∆х2(у7), ∆х2(х8), ∆х2(х9).

На основі алгоритму розробляють комп’ютерну програму. Для складання такої програми і форми вихідної машинограми зазначені формалізовані розрахунки доцільно представити у вигляді табличних алгоритмів.

У складі собівартості продукції тваринництва велика частка припадає на вартість кормів. Витрати на корми, які аналізують у собівартості за загальною сумою, складаються з витрат за окремими видами кормів тому аналіз витрат і використання кормів доцільно виділити в окрему задачу для розв’язання за допомогою ЕОМ.

При постановці, алгоритмізації та програмуванні задачі використовують таку формулу:

,

де у — витрати кормоодиниць на одиницю продукції, ц; х1 — продуктивність однієї голови тварин; х2 — витрати кормоодиниць на одну голову тварин; х3 — витрати фізичної ваги окремих видів кормів на одну голову тварин; х4 — коефіцієнт переведення фізичної ваги кормів у кормоодиниці; і = 1, 2, ..., п — код виду кормів.

На основі цієї формули, з урахуванням якості кормів за вмістом у них протеїну, собівартості кожного виду кормів, розробляють алгоритм аналізу і програму розв’язання задачі за допомогою ЕОМ. Результати опрацювання інформації отримують у вигляді машинограми.

Поопераційні витрати у рослинництві на вирощування сільськогосподарських культур складаються з окремих статей. Ці витрати формуються за окремими технологічними операціями, роботами, процесами. Тому при техніко-економічному аналізі вивчають витрати за виробничими операціями. При розв’язанні задачи за допомогою ЕОМ виходять з такого взаємозв’язку витрат:

,

де у — загальна сума витрат по культурі; х1 — фізичні обсяги технологічних операцій; х2 — витрати на одиницю технологічної операції; і = 1, 2, ..., п —код операції; j = 1, 2, ..., т — код виду витрат.

Унаслідок розв’язання задачі поопераційного аналізу витрат на вирощування сільськогосподарської культури виявляють відхилень у витратах на 1 га посівної площі, у тому числі за рахунок зміни обсягів операцій і окремо за рахунок зміни собівартості їх виконання.

Результати поопераційного аналізу витрат у рослинництві містять інформацію не лише про витрати, а й про дотримання технології вирощування сільськогосподарських культур. Однак такий аналіз ускладнюється відсутністю в бухгалтерському обліку упорядкованих і систематизованих даних щодо дотримання технології вирощування культур і витрат за роботми.

Контрольні питання

1. Показники і джерела даних для аналізу витрат і собівартості.

2. Методика визначення та аналізу показників витрат на одиницю вартості валової і товарної продукції.

3. Оцінка виконання планових завдань із собівартості продукції основних видів, за галузями рослинництва і тваринництва та по господарству в цілому.

4. Джерела даних для аналізу собівартості продукції рослинництва.

5. Класифікація факторів, виявлення та аналіз витрат на один гектар площі вирощування культур і на один центнер продукції рослинництва.

6. Методика аналізу впливу витрат на собівартість урожайності культур і на їх вирощування.

7. Нормативні та оціночні фактори витрат за статтями. Методика аналізу їх впливу на собівартість продукції рослинництва.

8. Змінні та постійні витрати у рослинництві. Аналіз їх впливу на собівартість одиниці продукції.

9. Особливості оперативного аналізу витрат у рослинництві.

10. Джерела даних для аналізу собівартості продукції тваринництва.

11. Класифікація факторів і визначення показників витрат на одну голову тварин та один центнер продукції.

12. Методика аналізу впливу на собівартість продукції тваринництва рівня продуктивності та витрат на утримання тварин.

13. Нормативні та оціночні фактори витрат за статтями. Методика аналізу їх впливу на собівартість продукції тваринництва.

14. Аналіз витрат на корми у собівартості продукції тваринництва.

15. Аналіз собівартості живої ваги тварин.

16. Оперативний аналіз витрат у тваринництві.

17. Методика постановки та алгоритмізації розв’язання задач аналізу собівартості продукції.

Методика аналізу собівартості продукції сільського господарства є досить складною і трудомісткою, оскільки вона передбачає численні однотипні розрахунки з деталізацією за галузями і видами продукції, внутрішньогосподарськими підрозділами, періодами часу тощо. Це одна з причин того, що аналіз собівартості та витрат на сільськогосподарських підприємствах проводиться поверхово.

Ефективний засіб вирішення зазначеної проблеми — автоматизація розрахунків за допомогою ЕОМ. Найпридатнішими для цього э такі типи задач: аналіз собівартості продукції за видами в окремих галузях рослинництва і тваринництва; аналіз витрат на корми у тваринництві; поопераційний аналіз витрат рослинництва тощо.

Розглянемо постановку задачі аналізу собівартості за видами продукції, принципи якої однакові як для рослинництва, так і для тваринництва.

Показники і фактори собівартості продукції рослинництва та тваринництва, викладена методика їх аналізу в інших розділах розглянуті. Тому тут наведено лише аналітичні моделі собівартості і формалізовані алгоритми розрахунків.

Модель для аналізу собівартості одиниці продукції за видами можна зобразити у вигляді такі формули:

де у — собівартість одиниці продукції; х1 — валова продукція в натурі; х2 — загальна сума витрат у грошовому вираженні; х3 — загальна величина нормативного фактора; х4 — розміри галузей; х5 — продуктивність одиниці галузі в натуральному вираженні; х6 — витрати на одиницю розміру галузі; х7 — величина нормативного фактора на одиницю розміру галузі; х8 — те саме на одиницю продукції; х9 — оцінка одиниці нормативного фактора; х10 — витрати відповідного виду (статті витрат) на одиницю продукції у грошовому вираженні; і — 1, 2, ..., п — код галузі: j = 1, 2, ..., т — код виду витрат.

На основі цієї формули складають алгоритм, який передбачає логічну послідовність опрацювання аналітичної інформації.

Алгоритм розв’язання задачі аналізу собівартості:

Вихідні дані для аналізу:  
і = 1, 2, …, n, j = 1, 2, …, m.

Умови: і = 1, j = 1.

Визначення показників і відхилень по них:

.

Розрахунки впливу факторів на відхилення по собівартості продукції:

Δу(х5) = у0 – у′;         ;

Δу(х6) = у1 – у′;         ;

.

Умови — j: = j + 1; при j ≠ m повторити розрахунки пп. 3—4, при j = m перейти до п. 6.

Умови: і: = і + 1; при і ≠ n повторити розрахунки пп. 3—5, при і = n — перейти до п. 7.

Підсумовування  показників:

∆х2(у), ∆х2(х5), ∆х2(х6),

∆х2(у7), ∆х2(х8), ∆х2(х9).

На основі алгоритму розробляють комп’ютерну програму. Для складання такої програми і форми вихідної машинограми зазначені формалізовані розрахунки доцільно представити у вигляді табличних алгоритмів.

У складі собівартості продукції тваринництва велика частка припадає на вартість кормів. Витрати на корми, які аналізують у собівартості за загальною сумою, складаються з витрат за окремими видами кормів тому аналіз витрат і використання кормів доцільно виділити в окрему задачу для розв’язання за допомогою ЕОМ.

При постановці, алгоритмізації та програмуванні задачі використовують таку формулу:

,

де у — витрати кормоодиниць на одиницю продукції, ц; х1 — продуктивність однієї голови тварин; х2 — витрати кормоодиниць на одну голову тварин; х3 — витрати фізичної ваги окремих видів кормів на одну голову тварин; х4 — коефіцієнт переведення фізичної ваги кормів у кормоодиниці; і = 1, 2, ..., п — код виду кормів.

На основі цієї формули, з урахуванням якості кормів за вмістом у них протеїну, собівартості кожного виду кормів, розробляють алгоритм аналізу і програму розв’язання задачі за допомогою ЕОМ. Результати опрацювання інформації отримують у вигляді машинограми.

Поопераційні витрати у рослинництві на вирощування сільськогосподарських культур складаються з окремих статей. Ці витрати формуються за окремими технологічними операціями, роботами, процесами. Тому при техніко-економічному аналізі вивчають витрати за виробничими операціями. При розв’язанні задачи за допомогою ЕОМ виходять з такого взаємозв’язку витрат:

,

де у — загальна сума витрат по культурі; х1 — фізичні обсяги технологічних операцій; х2 — витрати на одиницю технологічної операції; і = 1, 2, ..., п —код операції; j = 1, 2, ..., т — код виду витрат.

Унаслідок розв’язання задачі поопераційного аналізу витрат на вирощування сільськогосподарської культури виявляють відхилень у витратах на 1 га посівної площі, у тому числі за рахунок зміни обсягів операцій і окремо за рахунок зміни собівартості їх виконання.

Результати поопераційного аналізу витрат у рослинництві містять інформацію не лише про витрати, а й про дотримання технології вирощування сільськогосподарських культур. Однак такий аналіз ускладнюється відсутністю в бухгалтерському обліку упорядкованих і систематизованих даних щодо дотримання технології вирощування культур і витрат за роботми.

Контрольні питання

1. Показники і джерела даних для аналізу витрат і собівартості.

2. Методика визначення та аналізу показників витрат на одиницю вартості валової і товарної продукції.

3. Оцінка виконання планових завдань із собівартості продукції основних видів, за галузями рослинництва і тваринництва та по господарству в цілому.

4. Джерела даних для аналізу собівартості продукції рослинництва.

5. Класифікація факторів, виявлення та аналіз витрат на один гектар площі вирощування культур і на один центнер продукції рослинництва.

6. Методика аналізу впливу витрат на собівартість урожайності культур і на їх вирощування.

7. Нормативні та оціночні фактори витрат за статтями. Методика аналізу їх впливу на собівартість продукції рослинництва.

8. Змінні та постійні витрати у рослинництві. Аналіз їх впливу на собівартість одиниці продукції.

9. Особливості оперативного аналізу витрат у рослинництві.

10. Джерела даних для аналізу собівартості продукції тваринництва.

11. Класифікація факторів і визначення показників витрат на одну голову тварин та один центнер продукції.

12. Методика аналізу впливу на собівартість продукції тваринництва рівня продуктивності та витрат на утримання тварин.

13. Нормативні та оціночні фактори витрат за статтями. Методика аналізу їх впливу на собівартість продукції тваринництва.

14. Аналіз витрат на корми у собівартості продукції тваринництва.

15. Аналіз собівартості живої ваги тварин.

16. Оперативний аналіз витрат у тваринництві.

17. Методика постановки та алгоритмізації розв’язання задач аналізу собівартості продукції.