4.4. Автоматизація аналітичних розрахунків на персональних комп’ютерах

К оглавлению 1 2 4 5 6 7 8 9 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 22 24 25 26 27 28 29 30 31 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99

При розробці програмного забезпечення розв’язання задач із застосуванням ЕОМ слід чітко розрізняти два поняття постановки задач:

1) економічна постановка задачі;

2) постановка задачі для ЕОМ на мові програмування.

Економічна постановка задач аналізу — це формальна методика його проведення на прикладній мові цієї галузі знань. Вона може бути представлена алгоритмами у вигляді математичних моделей, аналітичних таблиць з відображенням у них методики розрахунків, блок-схем, аналітичних графіків тощо. У наступних розділах наведено саме економічну постановку задач для ЕОМ у вигляді аналітичних моделей задач аналізу, формалізованих алгоритмів їх розв’язання та аналітичних таблиць за формою яких програмуються вихідні машинограми.

Для реалізації методики аналізу при розв’язанні задач за допомогою ЕОМ необхідна постановка розв’язання задачі на мові програмування (точніше, переклад). У процесі програмування задача на прикладній мові, прийнятій у відповідній галузі знань, перекладається на мову програмування високого рівня і вводиться в ЕОМ, яка автоматично перекладає надану інформацію з мови високого рівня на машинну мову «у кодах». У програмуванні застосовується багато мов високого рівня, кожна з яких використовується у певній сфері науки і техніки. Наприклад, Фортран призначений переважно для розв’язання математичних і фізичних задач, Кобол — економічних.

Поширеною мовою персональних мікро-ЕОМ, які частіше називають комп’ютерами, є мова Бейсік. Ця мова вважається придатною для опрацювання економічної інформації. Для розв’язання обліково-аналітичних задач за допомогою персональних комп’ютерів використовують спеціальні пакети прикладних програм «Прогноз», «Прайс», Лотус 1-2-3, в останнього лежить табличний спосіб програмування.

Крім зазначених вище існує ще багато інших мов програмування високого рівня. Тому процес програмування є досить складним. Знаннями щодо цього не завжди володіють економісти та бухгалтери, тому програмуванням займаються переважно професіонали-програмісти та інші фахівці з експлуатації ЕОМ.

Економісти і фахівці виробництва мають добре володіти методологією проведення аналізу, вміти формулювати суть задачі і виконувати її алгоритмізацію на прикладній мові, тобто вміти здійснювати економічну постановку задач. Однак ідеальною слід вважати ситуацію, коли фахівці прикладних видів діяльності володіють знаннями щодо розробки та складання програм для ЕОМ і реалізують їх під час розв’язання задач. У противному разі для складання програм економісти-аналітики мають розробити для програмістів конкретні алгоритми у вигляді аналітичних таблиць з відображенням у них методики необхідних розрахунків. У таблицях розмежовують вихідні дані для аналізу і розрахункову частину аналітичної інформації, позначають порядок розрахунків по графах, розмірність масиву інформації, послідовність підсумовування даних тощо (табл. 4.1). Програмування інформації у робочій таблиці полегшується кодуванням рядків і граф, а також застосуванням розрахункових формул.

Вихідними даними для аналізу у наведеній таблиці є дані про посівні площі та валовий збір (графи 2, 3, 4, 5), решта показників та їх підсумки становлять розрахункову частину таблиці і виконуються на ЕОМ автоматично за заздалегідь складеною програмою, результат видається машиною у вигляді машинограми.

Комп’ютерна програма спочатку записується на спеціальних бланках кодування і передається у відділ підготовки даних для нанесення її на машинні носії. З метою налагодження програми її вводиться в ЕОМ і виконують контрольний розрахунок задачі. При цьому виявляють логічні помилки і ті, що виникли під час обчислення, тому процес налагодження програми передбачає її роздрукування для виявлення і виправлення помилок.

Таблиця 4.1

Аналіз виконання плану виробництва зерна

Культури	Площа, га	Валовий збір, ц	Відхилення (+, –), ц	Урожайність з 1 га, ц	Відхилення (+, –) за рахунок, ц
планове	фактичне	планове	фактичне	планове	фактичне	планове	фактичне
Код графи	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Пшениця	800	700	32 000	28 700	– 3300	40,0	41,0	+ 700	– 4000
Жито	200	180	4000	3240	– 760	20,0	18,0	– 360	– 400
Ячмінь	950	1050	28 500	29 400	+ 900	30,0	28,0	– 2100	+ 300
Кукурудза	250	250	12 500	15 000	+ 2500	50,0	60,0	+ 2500	0
Горох	300	320	7500	8320	+ 820	25,0	26,0	+ 320	+ 500
Усього	2500	2500	84 500	84 660	+ 160	33,8	33,9	+ 160	0
Формули розрахунків	×	×	×	×	5—4	4/2	5/3	(8—7)3	6—9
Кількість знаків	4	4	5	5	6	4	4	6	6

Після того, як результати машинного розв’язання контрольного прикладу збігатимуться з результатами, отриманими раніше (наприклад, з виконаними вручну), програма вважається налагодженою і готовою для використання для розв’язання аналогічного класу задач з великим обсягом вихідної інформації (табл. 4.2). Масове розв’язання задач на ЕОМ передбачає підготовку вихідної інформації для аналізу, нанесення її на відповідні носії інформації і передачу у відділ підготовки даних. Цю частину роботи слід виконувати з особливою ретельністю, оскільки від правильності підготовки вихідної інформації залежать результати аналітичних розрахунків.

Підготовка вихідних даних для обробки їх за допомогою ЕОМ розпочинається з виписування їх з першоджерел і групування в аналітичні таблиці, складені для відповідного класу задач. Із цих таблиць дані переносять на машинні носії та вводять для опрацювання в ЕОМ.

Таблиця 4.2

Фрагмент комп’ютерної програми «АналИЗ ВЫПОЛНЕНИЯ
планА ПРОИЗВОДСТВА зерна» мовою Бейсик

Площадь, га	Валовой сбор, центнеров	Отклонение (+, –) ц	Урожайность c 1 га, ц	Отклонения (+, –) ва счет, ц

10 REM

20 DIM SN* (5), SN (5,3)

30 CLS

40 LPRINT TAB (20) ; «А Н А Л И З»

50 LPRINT TAB (9) ; « ВЫПОЛНЕНИЯ ПЛАНА ПРОИЗВОДСТВА ЗЕРНА»

60 GOSUB 600

70 LPRINT «Культуры»

80 LPRINT

90 LPRINT

100 LPRINT

110 GOSUB 600

120 DATA

130 FOR I = 0 TO 5

140 READ SN (1)

150 NEXT I

160 DATA 800, 700, 3200, 28700

170 DATA 200, 180, 4000, 3240

210 FOR I = 0 TO 4

220 FOR J = 0 TO 3

230 READ SD (I, J)

240 NEXT I

250 NEXT J

260 REM «Расчет отклонений»

270 FOR I = 0 TO 4

280 SD (1,4) =SD (1,3) – SD (1,2)

290 SD (1,5) = SD (1,2) / SD (1,0)

330 NEXT I

340 FOR J = 0 TO 8

350 FOR I = 0 TO 4

360 IF J > 3 THEN 370 ELSE 430

370 ON J- 3 GOTO 380,390,400,410,420

380 SD (5,4) = SD (5,3)-SD (5,2): GOTO 440

390 SD (5,5) =SD (5,2)/SD (5,0): GOTO 440

430 SD (5,J)=SD (5,J)+SD (I,J)

440 NEXT I

450 NEXT J

460 FOR I=0 TO 5

470 IF I=5 THEN GOSUB 600

480 LPRINT USING «\ \»SN5(1);

490 FOR J=0 TO 8

500 ON J+1 GOTO 510,510,510,510,530,550,550,530,530

510 LPRINT USING «__________»; SD (I,J); LPRINT « «;

520 GOTO 560

530 LPRINT USING «_________»; SD (I,J); LPRINT « «;

540 GOTO 560

550 LPRINT USING «___________»; SD (I,J); LPRINT « «;

560 NEXT J

570 LPRINT « «

580 NEXT I

590 GOSUB 600: STOP

600 LPRINT _____________

610RETUR

В умовах інтегрованого опрацювання інформації вихідними даними для аналізу можуть бути показники річних планів і звітів, які щорічно заздалегідь вводять в ЕОМ при їх одержанні. За цієї умови технологія процесу аналізу за допомогою комп’ютера зводиться до діалогу фахівця, який займається аналітичними розрахунками, з машиною. При цьому із пам’яті машини викликають програму аналізу, яка надходить у розпорядження системи ведення бази даних. Аналітичні результати за вимогою користувача видаються у вигляді передбачених програмою вихідних машинограм на екран дисплея або на друк.

Аналітична машинограма містить увесь обсяг інформації, передбачений алгоритмом і програмою. Ця інформація може бути використана як безпосередньо з машинограми, так і після додаткового групування її в окремі аналітичні таблиці залежно від завдань управління виробництвом.

Вихідна машинограма складається із трьох розділів: назви задачі, вихідних даних для аналізу і розрахункової частини (аналітичної інформації).

Враховуючи те, що одну й ту саму програму можна використати для розв’язання задач, що відрізняються за показниками, що аналізуються, за базою порівнянь, назви задач доцільно максимально уніфікувати. Наприклад, назва задачі з аналізу виробництва продукції може включати такі пункти:

1. Задача 01 — Аналіз виробництва продукції сільського господарства.

2. Машинограма 01.1 — Виконання виробничої програми.

3. Об’єднання — Київське.

4. Підприємство — ВАТ «Бориспільський».

5. Підрозділ підприємства — По господарству у цілому.

6. Галузь — рослинництво.

7. Період — за 2002 рік.

8. Порівняння: «базис» — планові дані, «аналіз» — звітні дані.

Ефективність автоматизації опрацювання даних при економічному аналізі за допомогою ЕОМ полягає в тому, що економісти та інші фахівці звільняються від виконання численних і трудомістких розрахунків, тобто від технічної, так званої «рутинної» роботи; розширюється коло аналітичної інформації та скорочуються строки її отримання для потреб управління; глибше і повніше опрацьовується аналітична інформація; формулюються ґрунтовніші висновки і розробляються пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства.