4.5. Економічний аналіз в інтегрованій системі опрацювання інформації

Найвищим рівнем застосування ЕОМ для опрацювання й використання економічної інформації є автоматизовані системи управління (АСУ), які використовуються для управління підприємствами, об’єднаннями, установами. Вони ґрунтуються на застосування сучасних математичних методів і технічних засобів автоматизованого опрацювання інформації обліку, аналізу, планування, проектування і підготовки виробничо-фінансової діяльності.

До складу АСУ входить кілька тісно пов’язаних між собою підсистем, які об’єднують у дві групи:

функціональні;

забезпечуючі.

Функціональні підсистеми виконують такі функції управління виробництвом, як постачання, виробництво, реалізація продукції, фінансові операції, бухгалтерський облік, аналіз господарської діяльності, планування тощо. Забезпечуючі підсистеми призначені для задоволення потреб інформаційного процесу в АСУ, тобто для математичного, програмного та інформаційного забезпечення системи.

АСУ передбачають використання такого комплексу методів і засобів, який здатний забезпечити оптимальний розвиток виробництва, ефективне планування, збирання, збереження й опрацювання економічної інформації, а також прийняття найраціональніших управлінських рішень щодо здійснення господарської діяльності. В ідеалі АСУ має забезпечувати автоматичну передачу регулюючих дій виконуючим органам без посередньої участі людини. Однак нині існує низка причин, що перешкоджають повній автоматизації управління. Тому в практиці виробництва терміном «автоматизована» позначають систему, що дає змогу розв’язувати за допомогою ЕОМ комплекс задач або лише окремі економічні задачі. На думку багатьох економістів, поняття «автоматизовані системи» означає сукупність методів математичного забезпечення та автоматизованих технічних засобів із збирання, опрацювання й отримання управлінської інформації, розробки стандартних управлінських рішень.

Економічний аналіз в АСУ знаходить практичне застосування в усіх функціональних підсистемах. Однак в існуючих нині АСУ підсистема економічного аналізу переважно відсутня. Вивчення питань змісту, предмету, методу і завдань економічного аналізу переконує в тому, що підсистема економічного аналізу має важливе значення для АСУ. Така підсистема має забезпечувати:

оцінку варіантів планових рішень;

оперативний аналіз виробничого процесу і виконання поточних планів, розробку пропозицій для прийняття оперативних рішень;

оцінку роботи підприємства та його підрозділів за минулий період;

вирішення інших питань з виявлення внутрішньовиробничих резервів поліпшення господарської діяльності підприємства.

Нині АСУ (разом із підсистемою економічного аналізу) запровадженні лише на деяких вітчизняних промислових підприємствах. Однак у галузі сільського господарства практично не існує жодного підприємства, де б використовувалась АСУ.

Розробка і впровадження підсистеми аналізу господарської діяльності АСУ у сферу сільськогосподарського виробництва залежить від наявності певних умов, зокрема технічного, організаційного і програмного забезпечення системи.

Технічне забезпечення означає оснащення системи управління технікою, призначеною для автоматизації управлінських функцій. Організаційне — охоплює комплекс заходів із збирання даних для аналізу, передачі їх на ЕОМ, отримання і використання результативної інформації. Програмне забезпечення передбачає розробку алгоритмів і використання їх в уніфікованому вигляді у програмах для ЕОМ.

Вирішення питань технічного забезпечення на рівні підприємства не обов’язково пов’язується з наявністю і функціонуванням ЕОМ безпосередньо на підприємстві. Придбання окремими підприємствами дорогої електронно-обчислювальної техніки без розв’язання проблем комплексної технізації та автоматизації виробничих процесів, попереднього збирання, опрацювання і передачі інформації часто призводить до нераціонального використання цієї техніки.

Важливим є також питання щодо ролі і значення обчислювального центру (ОЦ), який для підприємства є акумулятором джерел інформації, що використовується в управлінні господарською діяльністю. Тому ОЦ слід розглядати як інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ), який зв’язаний з усіма пунктами формування і використання інформації. Такі обчислювальні центри колективного користування за умови оснащення його користувачів (абонентів) периферійними пристроями дають змогу підприємствам отримати оперативний доступ до ЕОМ, а також розв’язувати задачі у режимі пакетного опрацювання даних без створення власних ОЦ. Організація власних ОЦ на підприємствах може виявитись недоцільною внаслідок багатьох причин: не досить велике і рівномірне завантаження ЕОМ, розосередження кадрів і техніки тощо.

Опрацювання інформації в ОЦ здійснюється за допомогою комплексу технічних засобів: ЕОМ, пристроїв підготовки, передачі і розмноження даних.

У загальному вигляді схема організаційних заходів із збирання, підготовку, передачі та опрацювання інформації при аналізі щодо сільськогосподарського виробництва може виглядати так.

Першою ланкою є пункти отримання первинної інформації або ж занесення її у первинні документи — різні виробничі дільниці: вагові, склади, диспетчерські пункти тощо. Система реєстрації та первинного обліку даних виробничого процесу на цих пунктах у кількісному відношенні залишається без змін, однак у якісному потрібно оснастити первинні пункти інформації сучасними засобами збирання і підготовки даних.

Сполучною ланкою між ОЦ і пунктами первинної інформації є пункти збирання і проміжного опрацювання інформації у вигляді адміністративних служб підприємства. Цю функцію можуть виконувати диспетчерські пункти, планово-економічні відділи, бухгалтерія тощо. У цих пунктах здійснюється збирання, первинна обробка і підготовка до передачі в ОЦ вихідних масивів даних. Інформація надходить до проміжних пункти її опрацювання або у вигляді первинних документів (накладні, відомості тощо), або на машинних носіях. Форма надходження вихідної інформації залежить від наявності ліній зв’язку і у міру нагромадження після відповідної систематизації, підготовки і перевірки здійснюється автоматична передача інформації в ОЦ по каналах зв’язку, де вона записується у зовнішню пам’ять ЕОМ і використовується для розв’язання відповідних задач.

Отримані за допомогою на ЕОМ результати розрахунків, тобто вихідна інформація, після аналізу або видаються на друк у вигляді табличних машинограм безпосередньо в ОЦ, або ж передаються по каналах зв’язку замовникам, які використовують її за призначенням.

Найважливішим і практично не розробленим питанням економічного аналізу з використанням ЕОМ досі залишається програмне забезпечення, яке передбачає розробку аналітичних алгоритмів і програм для розв’язання їх за допомогою ЕОМ.

Програмне забезпечення підсистеми економічного аналізу включає набір програм і блоків, які охоплюють усі сторони господарської діяльності підприємства, при цьому розв’язуються такі аналітичні задачі з аналізу:

виробництва продукції сільського господарства;

собівартості продукції рослинництва;

поопераційний аналіз витрат у рослинництві;

собівартості продукції тваринництва;

витрат кормів у тваринництві;

витрат праці та її оплати;

використання машинно-тракторного парку;

використання автотранспорту;

прибутку від реалізації продукції;

фінансового стану підприємства.

Для розв’язання за допомогою ЕОМ кожної з цих задач потрібно розробити табличні алгоритми у вигляді переліку вихідних даних аналізу і розрахункових показників, послідовність їх опрацювання при аналізі, а також форми вихідних машинограм аналітичної інформації. Згідно з алгоритмами створюються програми розв’язання аналітичних задач для відповідного класу великих ЕОМ або персональних комп’ютерів.

Зміст розрахунків, передбачених алгоритмами, має бути максимально уніфікованим для того щоб за допомогою однієї машинною програмою можна було розв’язувати максимальну кількість задач. З урахуванням цього алгоритми і відповідні програми мають бути використані не лише при аналізі виконання планів у межах одного підприємства, а й при міжгосподарському аналізі, коли виникає потреба, наприклад, проаналізувати валову продукцію, прибуток або інші показники в розрахунку на 100 га площі сільськогосподарських угідь. Розв’язання кожної такої задачі має передбачати залежно від мети аналізу кілька варіантів, коли показники, що аналізуються, порівнюються з прийнятими за базисні плановими даними, фактичними результатами кращих або просто інших підприємств, середніми даними по групі підприємств, за базисний період, середньорічними даними за ряд років тощо. Уніфіковані стандартні аналітичні задачі можуть бути використані при аналізі діяльності внутрішньогосподарських підрозділів шляхом порівняння фактичних даних не лише з плановими, а й з фактичними даними про діяльність інших підрозділів, а також із середніми показниками роботи підприємства в цілому.

Удосконалення підсистеми економічного аналізу в АСУ має здійснюватись у двох напрямках. Перший — це автоматизація традиційних розрахунків аналізу, починаючи з найпростіших, але трудомістких розрахунків. Другий напрямок зумовлений необхідністю використання в аналізі сучасних економіко-математичних методів із застосуванням ЕОМ для пошуку оптимальних варіантів господарських рішень.

Контрольна запитання

Планування аналітичної роботи.

Етапи аналітичної роботи.

Постановка і розв’язання задач аналізу за допомогою ЕОМ.

Складання алгоритмів аналізу економічних показників.

Автоматизація економічного аналізу на персональних комп’ютерах (АРМ-аналітика).

Особливості економічного аналізу в інтегрованій системі опрацювання інформації.

Найвищим рівнем застосування ЕОМ для опрацювання й використання економічної інформації є автоматизовані системи управління (АСУ), які використовуються для управління підприємствами, об’єднаннями, установами. Вони ґрунтуються на застосування сучасних математичних методів і технічних засобів автоматизованого опрацювання інформації обліку, аналізу, планування, проектування і підготовки виробничо-фінансової діяльності.

До складу АСУ входить кілька тісно пов’язаних між собою підсистем, які об’єднують у дві групи:

функціональні;

забезпечуючі.

Функціональні підсистеми виконують такі функції управління виробництвом, як постачання, виробництво, реалізація продукції, фінансові операції, бухгалтерський облік, аналіз господарської діяльності, планування тощо. Забезпечуючі підсистеми призначені для задоволення потреб інформаційного процесу в АСУ, тобто для математичного, програмного та інформаційного забезпечення системи.

АСУ передбачають використання такого комплексу методів і засобів, який здатний забезпечити оптимальний розвиток виробництва, ефективне планування, збирання, збереження й опрацювання економічної інформації, а також прийняття найраціональніших управлінських рішень щодо здійснення господарської діяльності. В ідеалі АСУ має забезпечувати автоматичну передачу регулюючих дій виконуючим органам без посередньої участі людини. Однак нині існує низка причин, що перешкоджають повній автоматизації управління. Тому в практиці виробництва терміном «автоматизована» позначають систему, що дає змогу розв’язувати за допомогою ЕОМ комплекс задач або лише окремі економічні задачі. На думку багатьох економістів, поняття «автоматизовані системи» означає сукупність методів математичного забезпечення та автоматизованих технічних засобів із збирання, опрацювання й отримання управлінської інформації, розробки стандартних управлінських рішень.

Економічний аналіз в АСУ знаходить практичне застосування в усіх функціональних підсистемах. Однак в існуючих нині АСУ підсистема економічного аналізу переважно відсутня. Вивчення питань змісту, предмету, методу і завдань економічного аналізу переконує в тому, що підсистема економічного аналізу має важливе значення для АСУ. Така підсистема має забезпечувати:

оцінку варіантів планових рішень;

оперативний аналіз виробничого процесу і виконання поточних планів, розробку пропозицій для прийняття оперативних рішень;

оцінку роботи підприємства та його підрозділів за минулий період;

вирішення інших питань з виявлення внутрішньовиробничих резервів поліпшення господарської діяльності підприємства.

Нині АСУ (разом із підсистемою економічного аналізу) запровадженні лише на деяких вітчизняних промислових підприємствах. Однак у галузі сільського господарства практично не існує жодного підприємства, де б використовувалась АСУ.

Розробка і впровадження підсистеми аналізу господарської діяльності АСУ у сферу сільськогосподарського виробництва залежить від наявності певних умов, зокрема технічного, організаційного і програмного забезпечення системи.

Технічне забезпечення означає оснащення системи управління технікою, призначеною для автоматизації управлінських функцій. Організаційне — охоплює комплекс заходів із збирання даних для аналізу, передачі їх на ЕОМ, отримання і використання результативної інформації. Програмне забезпечення передбачає розробку алгоритмів і використання їх в уніфікованому вигляді у програмах для ЕОМ.

Вирішення питань технічного забезпечення на рівні підприємства не обов’язково пов’язується з наявністю і функціонуванням ЕОМ безпосередньо на підприємстві. Придбання окремими підприємствами дорогої електронно-обчислювальної техніки без розв’язання проблем комплексної технізації та автоматизації виробничих процесів, попереднього збирання, опрацювання і передачі інформації часто призводить до нераціонального використання цієї техніки.

Важливим є також питання щодо ролі і значення обчислювального центру (ОЦ), який для підприємства є акумулятором джерел інформації, що використовується в управлінні господарською діяльністю. Тому ОЦ слід розглядати як інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ), який зв’язаний з усіма пунктами формування і використання інформації. Такі обчислювальні центри колективного користування за умови оснащення його користувачів (абонентів) периферійними пристроями дають змогу підприємствам отримати оперативний доступ до ЕОМ, а також розв’язувати задачі у режимі пакетного опрацювання даних без створення власних ОЦ. Організація власних ОЦ на підприємствах може виявитись недоцільною внаслідок багатьох причин: не досить велике і рівномірне завантаження ЕОМ, розосередження кадрів і техніки тощо.

Опрацювання інформації в ОЦ здійснюється за допомогою комплексу технічних засобів: ЕОМ, пристроїв підготовки, передачі і розмноження даних.

У загальному вигляді схема організаційних заходів із збирання, підготовку, передачі та опрацювання інформації при аналізі щодо сільськогосподарського виробництва може виглядати так.

Першою ланкою є пункти отримання первинної інформації або ж занесення її у первинні документи — різні виробничі дільниці: вагові, склади, диспетчерські пункти тощо. Система реєстрації та первинного обліку даних виробничого процесу на цих пунктах у кількісному відношенні залишається без змін, однак у якісному потрібно оснастити первинні пункти інформації сучасними засобами збирання і підготовки даних.

Сполучною ланкою між ОЦ і пунктами первинної інформації є пункти збирання і проміжного опрацювання інформації у вигляді адміністративних служб підприємства. Цю функцію можуть виконувати диспетчерські пункти, планово-економічні відділи, бухгалтерія тощо. У цих пунктах здійснюється збирання, первинна обробка і підготовка до передачі в ОЦ вихідних масивів даних. Інформація надходить до проміжних пункти її опрацювання або у вигляді первинних документів (накладні, відомості тощо), або на машинних носіях. Форма надходження вихідної інформації залежить від наявності ліній зв’язку і у міру нагромадження після відповідної систематизації, підготовки і перевірки здійснюється автоматична передача інформації в ОЦ по каналах зв’язку, де вона записується у зовнішню пам’ять ЕОМ і використовується для розв’язання відповідних задач.

Отримані за допомогою на ЕОМ результати розрахунків, тобто вихідна інформація, після аналізу або видаються на друк у вигляді табличних машинограм безпосередньо в ОЦ, або ж передаються по каналах зв’язку замовникам, які використовують її за призначенням.

Найважливішим і практично не розробленим питанням економічного аналізу з використанням ЕОМ досі залишається програмне забезпечення, яке передбачає розробку аналітичних алгоритмів і програм для розв’язання їх за допомогою ЕОМ.

Програмне забезпечення підсистеми економічного аналізу включає набір програм і блоків, які охоплюють усі сторони господарської діяльності підприємства, при цьому розв’язуються такі аналітичні задачі з аналізу:

виробництва продукції сільського господарства;

собівартості продукції рослинництва;

поопераційний аналіз витрат у рослинництві;

собівартості продукції тваринництва;

витрат кормів у тваринництві;

витрат праці та її оплати;

використання машинно-тракторного парку;

використання автотранспорту;

прибутку від реалізації продукції;

фінансового стану підприємства.

Для розв’язання за допомогою ЕОМ кожної з цих задач потрібно розробити табличні алгоритми у вигляді переліку вихідних даних аналізу і розрахункових показників, послідовність їх опрацювання при аналізі, а також форми вихідних машинограм аналітичної інформації. Згідно з алгоритмами створюються програми розв’язання аналітичних задач для відповідного класу великих ЕОМ або персональних комп’ютерів.

Зміст розрахунків, передбачених алгоритмами, має бути максимально уніфікованим для того щоб за допомогою однієї машинною програмою можна було розв’язувати максимальну кількість задач. З урахуванням цього алгоритми і відповідні програми мають бути використані не лише при аналізі виконання планів у межах одного підприємства, а й при міжгосподарському аналізі, коли виникає потреба, наприклад, проаналізувати валову продукцію, прибуток або інші показники в розрахунку на 100 га площі сільськогосподарських угідь. Розв’язання кожної такої задачі має передбачати залежно від мети аналізу кілька варіантів, коли показники, що аналізуються, порівнюються з прийнятими за базисні плановими даними, фактичними результатами кращих або просто інших підприємств, середніми даними по групі підприємств, за базисний період, середньорічними даними за ряд років тощо. Уніфіковані стандартні аналітичні задачі можуть бути використані при аналізі діяльності внутрішньогосподарських підрозділів шляхом порівняння фактичних даних не лише з плановими, а й з фактичними даними про діяльність інших підрозділів, а також із середніми показниками роботи підприємства в цілому.

Удосконалення підсистеми економічного аналізу в АСУ має здійснюватись у двох напрямках. Перший — це автоматизація традиційних розрахунків аналізу, починаючи з найпростіших, але трудомістких розрахунків. Другий напрямок зумовлений необхідністю використання в аналізі сучасних економіко-математичних методів із застосуванням ЕОМ для пошуку оптимальних варіантів господарських рішень.

Контрольна запитання

Планування аналітичної роботи.

Етапи аналітичної роботи.

Постановка і розв’язання задач аналізу за допомогою ЕОМ.

Складання алгоритмів аналізу економічних показників.

Автоматизація економічного аналізу на персональних комп’ютерах (АРМ-аналітика).

Особливості економічного аналізу в інтегрованій системі опрацювання інформації.