2.4. Прийоми деталізації та порівняння

Деталізація. Розгляд будь-якого взаємозв’язку економічного показника передбачає розчленування його на складові частини або окремі фактори. Слово «аналіз» у перекладі з грецької має саме такий зміст. Цей елемент в економічному аналізі прийнято називати деталізацією.

Економічні показники можна деталізувати за просторовими, часовими ознаками або за спеціальними ознаками, складовими частинами. Так, для вивчення показника середньорічного надою молока (з розрахунку на одну корову) по господарству в цілому його потрібно деталізувати по фермах і групах корів, закріплених за окремими доярками. Цей показник у разі потреби деталізують на піврічні, квартальні, місячні та середньодобові надої.

З метою поглибленого вивчення показники, які аналізуються, деталізують за окремими складовими частини й факторами, що впливають на них. Так, продуктивність молочного стада корів залежить від кількості, складу та якості кормового раціону, яловості корів та інших факторів. Показники собівартості сільськогосподарської продукції можна деталізувати за економічними ознаками — за окремими статтями та елементами витрат або за технологічними — за складовими частинами витрат на виконання окремим технологічних процесів за періодами робіт тощо.

Слід ураховувати, що чим глибша деталізація показників, що вивчаються, тим ґрунтовніший і якісніший аналіз причин, тим точніші аналітичні результати вивчення економіки підприємства.

Порівняння. Важливим засобом аналізу є порівняння показників, що вивчаються, а також їх складових частин з аналогічними показниками, прийнятими за базисні. Без порівняння взагалі не може бути аналізу. Залежно від мети вивчення того чи іншого показника базисними можуть бути такі показники:

1) планові по господарству в цілому і по внутрішньогосподарських підрозділах або договірні по орендарях;

2) минулорічні й середні за ряд років;

3) показники інших окремих господарств і середні дані по об’єднанню, району або групі однотипних за спеціалізацією підприємств;

4) нормативні або розрахункові, визначені з урахуванням досягнень передового досвіду, науки, техніки тощо.

Показниками, які аналізуються, найчастіше є фактично досягнуті, облікові або звітні. В окремих випадках, наприклад, при вивченні обґрунтованості й напруженості планових завдань, показниками, що аналізуються, можуть бути планові, які порівнюють з фактично досягнутими за минулий рік або кілька років.

Способи порівняння залежно від техніки їх проведення бувають абсолютними та відносними.

Абсолютний спосіб порівняння — коли порівнюють показники з метою виявлення різниці між ними, які У результаті отримують абсолютні відхилення показників, що аналізуються, від базисних:

 — базисний показник;

 — показник, що аналізується;

∆у, ∆х1, ∆х2, ∆х3, …, ∆хn — абсолютні відхилення,

де нулем (0) позначають базисні показники; штрихом (′) — ті, що аналізуються, дельтою (Δ) — абсолютні відхилення (позитивні — плюсом (+), негативні — мінусом (–)).

При цьому доцільно відхилення позначати так, щоб відхилення з плюсом відображають позитивні за змістом, а з мінусом — негативні за змістом зміни показника, який аналізується, і відповідно окремих його факторів. Наприклад, при аналізі собівартості одиниці продукції відхилення фактичних показників від планових слід позначити так: плюсом (+) — зниження собівартості (економія), підвищення врожайності, скорочення витрат на 1 га посівної площі; мінусом (–), навпаки, зростання собівартості, зниження врожайності, збільшення витрат на 1 га. Таке позначення дає змогу формалізувати всі «плюси» й «мінуси» у роботі господарства, а також є необхідною умовою автоматизації розрахунків при аналізі за допомогою сучасних ЕОМ.

Відносний спосіб передбачає порівняння показників, які аналізуються, або абсолютних відхилень по них з базисними. Таким чином обчислюють коефіцієнти, відсотки, середні величини тощо.

Деталізація. Розгляд будь-якого взаємозв’язку економічного показника передбачає розчленування його на складові частини або окремі фактори. Слово «аналіз» у перекладі з грецької має саме такий зміст. Цей елемент в економічному аналізі прийнято називати деталізацією.

Економічні показники можна деталізувати за просторовими, часовими ознаками або за спеціальними ознаками, складовими частинами. Так, для вивчення показника середньорічного надою молока (з розрахунку на одну корову) по господарству в цілому його потрібно деталізувати по фермах і групах корів, закріплених за окремими доярками. Цей показник у разі потреби деталізують на піврічні, квартальні, місячні та середньодобові надої.

З метою поглибленого вивчення показники, які аналізуються, деталізують за окремими складовими частини й факторами, що впливають на них. Так, продуктивність молочного стада корів залежить від кількості, складу та якості кормового раціону, яловості корів та інших факторів. Показники собівартості сільськогосподарської продукції можна деталізувати за економічними ознаками — за окремими статтями та елементами витрат або за технологічними — за складовими частинами витрат на виконання окремим технологічних процесів за періодами робіт тощо.

Слід ураховувати, що чим глибша деталізація показників, що вивчаються, тим ґрунтовніший і якісніший аналіз причин, тим точніші аналітичні результати вивчення економіки підприємства.

Порівняння. Важливим засобом аналізу є порівняння показників, що вивчаються, а також їх складових частин з аналогічними показниками, прийнятими за базисні. Без порівняння взагалі не може бути аналізу. Залежно від мети вивчення того чи іншого показника базисними можуть бути такі показники:

1) планові по господарству в цілому і по внутрішньогосподарських підрозділах або договірні по орендарях;

2) минулорічні й середні за ряд років;

3) показники інших окремих господарств і середні дані по об’єднанню, району або групі однотипних за спеціалізацією підприємств;

4) нормативні або розрахункові, визначені з урахуванням досягнень передового досвіду, науки, техніки тощо.

Показниками, які аналізуються, найчастіше є фактично досягнуті, облікові або звітні. В окремих випадках, наприклад, при вивченні обґрунтованості й напруженості планових завдань, показниками, що аналізуються, можуть бути планові, які порівнюють з фактично досягнутими за минулий рік або кілька років.

Способи порівняння залежно від техніки їх проведення бувають абсолютними та відносними.

Абсолютний спосіб порівняння — коли порівнюють показники з метою виявлення різниці між ними, які У результаті отримують абсолютні відхилення показників, що аналізуються, від базисних:

 — базисний показник;

 — показник, що аналізується;

∆у, ∆х1, ∆х2, ∆х3, …, ∆хn — абсолютні відхилення,

де нулем (0) позначають базисні показники; штрихом (′) — ті, що аналізуються, дельтою (Δ) — абсолютні відхилення (позитивні — плюсом (+), негативні — мінусом (–)).

При цьому доцільно відхилення позначати так, щоб відхилення з плюсом відображають позитивні за змістом, а з мінусом — негативні за змістом зміни показника, який аналізується, і відповідно окремих його факторів. Наприклад, при аналізі собівартості одиниці продукції відхилення фактичних показників від планових слід позначити так: плюсом (+) — зниження собівартості (економія), підвищення врожайності, скорочення витрат на 1 га посівної площі; мінусом (–), навпаки, зростання собівартості, зниження врожайності, збільшення витрат на 1 га. Таке позначення дає змогу формалізувати всі «плюси» й «мінуси» у роботі господарства, а також є необхідною умовою автоматизації розрахунків при аналізі за допомогою сучасних ЕОМ.

Відносний спосіб передбачає порівняння показників, які аналізуються, або абсолютних відхилень по них з базисними. Таким чином обчислюють коефіцієнти, відсотки, середні величини тощо.