1.2. Предмет економічного аналізу

Економічний аналіз як наука вивчає економічну сторону господарських явищ і процесів, сукупність яких складає господарську діяльність, виявляє фактори і причини, що їх зумовили, опрацьовує та обґрунтовує можливі варіанти господарських процесів і заходів, спрямованих на використання виявлених резервів, підвищення ефективності роботи підприємств, їхніх підрозділів, інших виробничих формувань.

Вирішенню цих завдань сприяє вивчення господарської діяльності підприємство за допомогою методики аналізу сукупності даних бухгалтерського, оперативного і статистичного обліків і звітності, інших джерел даних, а також показників, які визначають безпосередньо під час аналізу.

Господарська діяльність як система складається з окремих підсистем, зокрема до неї як до предмету аналізу входить класична тріада: засоби та предмети праці і сама праця. Усі ці ресурси мають як натуральну, так і вартісну форму, і взаємопов’язані у процесі господарської діяльності (рис. 1.2).

В економічній літературі ресурси розподіляють на технічні, технологічні, кадрові, просторові, організаційної структури управління, інформаційні та фінансові

. Крім цього, розрізняють так звані макро- і мікросередовища, в яких функціонують підприємство, фірма, господарство тощо.

Отже, предметом аналізу є не лише виробничі функції, що здійснюються під час господарської діяльності, а й умови, фактори, можливості зовнішнього (макро-) і внутрішнього (мікро-) середовища, в яких існує виробнича система підприємства.

Однак для сільськогосподарських підприємств основним елементом діяльності є система, яка обмежується виробництвом сільськогосподарської продукції, її зберіганням, переробкою і реалізацією споживачам. Усі ці елементи мають забезпечувати максимальне збільшення прибутку за високого рівня рентабельності та раціонального використання усіх виробничих ресурсів.

Специфіка вивчення при економічному аналізі господарської діяльності підприємств визначає предмет аналізу.

Предметом економічного аналізу є господарська діяльність підприємств, їх підрозділів і об’єднань, інших господарських формувань, яка відображується у вихідних для аналізу даних обліку звітності та планах підприємства, а також у системі аналітичних економічних показників.

Економічний аналіз є системою знань про методи та організаційні форми дослідження господарської діяльності. Тому для оволодіння цим видом аналізу потрібно насамперед вивчити методи і форми його проведення, тобто методику аналізу.

Господарська діяльність підприємств включає в себе постачання і забезпечення підприємства виробничими ресурсами, здійснення процесу виробництва і реалізації продукції, фінансову діяльність, інвестиційні вкладення. За економічними ознаками господарська діяльність розподіляється на основну діяльність і відтворення основних засобів у вигляді капітальних вкладень. До основної діяльності належать господарські засоби і процеси, які мають пряме відношення до виробництва продукції конкретного підприємства. Капітальні вкладення — це діяльність, спрямована на відтворення основних засобів підприємства: господарські процеси з капітального будівництва, придбання і капітального ремонту основних засобів, формування основного стада тварин тощо.

Господарська діяльність при аналізі вивчається з різних сторін, кожна з яких відображується у сукупності показників. Щодо господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, то її окремі сторони представляють показники таких груп:

1. Виробництво валової і товарної продукції.

2. Витрати і собівартість продукції.

3. Забезпеченість підприємства виробничими ресурсами і рівень їх використання (трудові ресурси, предмети праці, основні засоби).

4. Прибуток і рентабельність підприємства, або фінансові результати.

5. Фінансовий стан підприємства.

6. Інвестиційні вкладення.

Між показниками, що відображають окрему сторону і господарську діяльність підприємства в цілому, існують складні взаємозв’язки. Економічний показник, вивчення якого при аналізі здійснюється за складовими частинами розглядається, як результат впливу на нього окремих факторів.

Під фактором при аналізі розуміють умови досягнення певного господарського результату, який відображується відповідним показником. При аналізі фактори умовно розподіляють на кількісні та якісні. Перші визначають величину показника, що аналізується, за незмінних ознак якісного фактора. Наприклад, вплив на валовий збір зміни посівної площі при плановій урожайності сільськогосподарської культури. Якісні фактори відображують істотні особливості показника, який аналізується, при реальний величині кількісного фактора. Наприклад, вплив на валовий збір зміни урожайності культури при фактичному розмірі посівної площі.

При аналізі визначають причини зміни окремих факторів. Причина вважається складовою частиною фактора, це конкретні виробничі умови, які зумовили певну величину фактора в конкретних умовах роботи підприємства. Чим більше виявляється причин при аналізі, тим глибшим і всебічним є аналіз, тим ефективніші результати його проведення.

Одним з основних завдань і кінцевою метою аналізу є виявлення господарських резервів і розробка заходів з їх використання. Резервом вважають невикористані можливості поліпшення господарських результатів таких, як збільшення обсягів виробництва продукції та підвищення її якості, зниження собівартості, зростання продуктивності праці, підвищення рентабельності і збільшення прибутку тощо.

Резерви можна групувати за такими ознаками: внутрішньогосподарські, зовнішні, непередбачені у планах, виявлені під час виконання планів, поточні та перспективні.

Аналіз господарської діяльності тісно пов’язаний з іншими галузями знань такими, як планування, бухгалтерський облік, статистика, фінансування і кредитування підприємств, математика, організація механізованої обробки інформації, технологічні дисципліни. Так, аналіз передує плануванню і є важливим засобом обґрунтування та оцінки планових показників. Водночас планові показники при аналізі використовують як базисні для порівняння з фактичними. Бухгалтерський облік забезпечує аналіз даними, у свою чергу, аналіз сприяє посиленню контрольних функцій обліку та його удосконаленню.

За способами і прийомами опрацювання даних аналіз близький до методів математики, статистики, обчислювальної техніки.

Господарська діяльність сучасних сільськогосподарських підприємств є досить складною для вивчення. Тому проведення глибокого і всебічного аналізу можливе лише за умови ґрунтовних знань не лише економічної сторони роботи підприємства, а й технології та організації виробництва, досягнень науки та передового досвіду. Без цього практично неможливо зробити обґрунтовані висновки і пропозиції щодо поліпшення роботи господарства, прийняти ефективні управлінські рішення.

Економічний аналіз як наука вивчає економічну сторону господарських явищ і процесів, сукупність яких складає господарську діяльність, виявляє фактори і причини, що їх зумовили, опрацьовує та обґрунтовує можливі варіанти господарських процесів і заходів, спрямованих на використання виявлених резервів, підвищення ефективності роботи підприємств, їхніх підрозділів, інших виробничих формувань.

Вирішенню цих завдань сприяє вивчення господарської діяльності підприємство за допомогою методики аналізу сукупності даних бухгалтерського, оперативного і статистичного обліків і звітності, інших джерел даних, а також показників, які визначають безпосередньо під час аналізу.

Господарська діяльність як система складається з окремих підсистем, зокрема до неї як до предмету аналізу входить класична тріада: засоби та предмети праці і сама праця. Усі ці ресурси мають як натуральну, так і вартісну форму, і взаємопов’язані у процесі господарської діяльності (рис. 1.2).

В економічній літературі ресурси розподіляють на технічні, технологічні, кадрові, просторові, організаційної структури управління, інформаційні та фінансові

. Крім цього, розрізняють так звані макро- і мікросередовища, в яких функціонують підприємство, фірма, господарство тощо.

Отже, предметом аналізу є не лише виробничі функції, що здійснюються під час господарської діяльності, а й умови, фактори, можливості зовнішнього (макро-) і внутрішнього (мікро-) середовища, в яких існує виробнича система підприємства.

Однак для сільськогосподарських підприємств основним елементом діяльності є система, яка обмежується виробництвом сільськогосподарської продукції, її зберіганням, переробкою і реалізацією споживачам. Усі ці елементи мають забезпечувати максимальне збільшення прибутку за високого рівня рентабельності та раціонального використання усіх виробничих ресурсів.

Специфіка вивчення при економічному аналізі господарської діяльності підприємств визначає предмет аналізу.

Предметом економічного аналізу є господарська діяльність підприємств, їх підрозділів і об’єднань, інших господарських формувань, яка відображується у вихідних для аналізу даних обліку звітності та планах підприємства, а також у системі аналітичних економічних показників.

Економічний аналіз є системою знань про методи та організаційні форми дослідження господарської діяльності. Тому для оволодіння цим видом аналізу потрібно насамперед вивчити методи і форми його проведення, тобто методику аналізу.

Господарська діяльність підприємств включає в себе постачання і забезпечення підприємства виробничими ресурсами, здійснення процесу виробництва і реалізації продукції, фінансову діяльність, інвестиційні вкладення. За економічними ознаками господарська діяльність розподіляється на основну діяльність і відтворення основних засобів у вигляді капітальних вкладень. До основної діяльності належать господарські засоби і процеси, які мають пряме відношення до виробництва продукції конкретного підприємства. Капітальні вкладення — це діяльність, спрямована на відтворення основних засобів підприємства: господарські процеси з капітального будівництва, придбання і капітального ремонту основних засобів, формування основного стада тварин тощо.

Господарська діяльність при аналізі вивчається з різних сторін, кожна з яких відображується у сукупності показників. Щодо господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, то її окремі сторони представляють показники таких груп:

1. Виробництво валової і товарної продукції.

2. Витрати і собівартість продукції.

3. Забезпеченість підприємства виробничими ресурсами і рівень їх використання (трудові ресурси, предмети праці, основні засоби).

4. Прибуток і рентабельність підприємства, або фінансові результати.

5. Фінансовий стан підприємства.

6. Інвестиційні вкладення.

Між показниками, що відображають окрему сторону і господарську діяльність підприємства в цілому, існують складні взаємозв’язки. Економічний показник, вивчення якого при аналізі здійснюється за складовими частинами розглядається, як результат впливу на нього окремих факторів.

Під фактором при аналізі розуміють умови досягнення певного господарського результату, який відображується відповідним показником. При аналізі фактори умовно розподіляють на кількісні та якісні. Перші визначають величину показника, що аналізується, за незмінних ознак якісного фактора. Наприклад, вплив на валовий збір зміни посівної площі при плановій урожайності сільськогосподарської культури. Якісні фактори відображують істотні особливості показника, який аналізується, при реальний величині кількісного фактора. Наприклад, вплив на валовий збір зміни урожайності культури при фактичному розмірі посівної площі.

При аналізі визначають причини зміни окремих факторів. Причина вважається складовою частиною фактора, це конкретні виробничі умови, які зумовили певну величину фактора в конкретних умовах роботи підприємства. Чим більше виявляється причин при аналізі, тим глибшим і всебічним є аналіз, тим ефективніші результати його проведення.

Одним з основних завдань і кінцевою метою аналізу є виявлення господарських резервів і розробка заходів з їх використання. Резервом вважають невикористані можливості поліпшення господарських результатів таких, як збільшення обсягів виробництва продукції та підвищення її якості, зниження собівартості, зростання продуктивності праці, підвищення рентабельності і збільшення прибутку тощо.

Резерви можна групувати за такими ознаками: внутрішньогосподарські, зовнішні, непередбачені у планах, виявлені під час виконання планів, поточні та перспективні.

Аналіз господарської діяльності тісно пов’язаний з іншими галузями знань такими, як планування, бухгалтерський облік, статистика, фінансування і кредитування підприємств, математика, організація механізованої обробки інформації, технологічні дисципліни. Так, аналіз передує плануванню і є важливим засобом обґрунтування та оцінки планових показників. Водночас планові показники при аналізі використовують як базисні для порівняння з фактичними. Бухгалтерський облік забезпечує аналіз даними, у свою чергу, аналіз сприяє посиленню контрольних функцій обліку та його удосконаленню.

За способами і прийомами опрацювання даних аналіз близький до методів математики, статистики, обчислювальної техніки.

Господарська діяльність сучасних сільськогосподарських підприємств є досить складною для вивчення. Тому проведення глибокого і всебічного аналізу можливе лише за умови ґрунтовних знань не лише економічної сторони роботи підприємства, а й технології та організації виробництва, досягнень науки та передового досвіду. Без цього практично неможливо зробити обґрунтовані висновки і пропозиції щодо поліпшення роботи господарства, прийняти ефективні управлінські рішення.