4.3. Постановка та алгоритмізація розв’язання задач економічного аналізу

К оглавлению 1 2 4 5 6 7 8 9 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 22 24 25 26 27 28 29 30 31 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99

Економічний аналіз на сільськогосподарських підприємствах характеризується складністю і трудомісткістю процесу обробки планових, облікових та інших вихідних даних. Виконання цієї роботи з використанням малої обчислювальної техніки, тобто практично вручну, обмежує можливість проведення всебічного, систематичного і глибокого аналізу діяльності підприємства, своєчасного отримання і використання інформації в управлінні виробництвом.

На сільськогосподарських підприємствах при аналізі їх діяльності ЕОМ використовуються ще недостатньо. Аналітичне опрацювання інформації за допомогою ЕОМ у теоретичному плані погано розроблене, на практиці ж застосовується дуже рідко і в обмеженому обсязі. Застосування ЕОМ вважається ефективним лише для розв’язання складних задач, які належать до класу економічно-математичних методів. Нерідко персональні комп’ютери використовують як звичайні друкарські машини. Однак у сучасних умовах нагальна потреба підвищити рівень електронної обробки даних і традиційних розрахунків, які виконуються при економічному аналізі і відзначаються порівняною простотою, проте великою трудомісткістю і багаторазовою повторюваністю їх виконання. Застосування ЕОМ дасть змогу збільшити обсяг аналітичної інформації, здійснити детальніший аналіз, підвищити швидкість і оперативність отримання інформації для оцінки та контролю результатів господарювання, обґрунтування відповідних рішень.

Для проведення аналізу господарської діяльності з використанням ЕОМ потрібно, щоб на рівні господарства були створені певні умови, основними з них наявність:

1) електронно-обчислювальних машин (можливість користуватися послугами обчислювальних центрів);

2) розроблені організаційних форм збирання даних, передачі їх на ЕОМ і отримання з неї інформації;

3) програмного забезпечення розв’язання аналітичних задач.

Проведенню економічного аналізу за допомогою ЕОМ передує складна робота, з одного боку, економістів та інших фахівців господарства, з другого — фахівців з обчислювальної техніки. Перші здійснюють економічну постановку і розробку необхідних для управління задач, другі — забезпечують розробку програмного забезпечення і розв’язання задач на ЕОМ.

Питання технічного забезпечення, організації обробки інформації і програмування належать до службових обов’язків програмістів, операторів та інших спеціалістів з експлуатації ЕОМ. Висвітленню цих питань присвячено багато літератури.

Економістам достатньо загальних уявлень з цих питань, проте вони мають володіти методикою аналізу і вміти розробляти методи розв’язання його задач. У кваліфікаційній характеристиці посадових обов’язків економіста передбачена, його участь у формулюванні економічної постановки задач, які розв’язують за допомогою обчислювальної техніки.

Процес підготовки і розв’язання задач за допомогою ЕОМ поділяється на два етапи:

1) попередня розробка аналітичних задач і машинних програм їх розв’язання;

2) здійснення масового, серійного розв’язання задач.

Робота економіста на першому етапі передбачає:

1) визначення кола аналітичних задач, які доцільно розв’язувати на ЕОМ;

2) постановку задач, розробку алгоритмів їх розв’язання і форм машинограм (краще з контрольним підрахунком даних вручну);

3) перевірку правильності розрахунків за допомогою ЕОМ за контрольним варіантом.

Після виправлення помічених помилок і врахування усіх зауважень у машинних програмах ЕОМ використовують для масового розв’язання аналітичних задач.

На етапі масового розв’язання задач з економічного аналізу робота економіста господарства включає:

1) підготовку вихідних даних для кожного класу задач і занесення їх у пам’ять ЕОМ або розробку завдання щодо виклику таких даних з пам’яті машини за відповідною програмою;

2) отримання з машини результативної аналітичної інформації та її аналіз.

Одним з важливих завдань на першому етапі розробки задач для розв’язання їх за допомогою ЕОМ є економічна постановка задач аналізу у вигляді математичних моделей показників, що вивчаються. При цьому формулюється суть завдання, визначається коло факторів, які впливають на об’єкт вивчення, з’ясовується взаємозв’язок між ними. Завданнями постановки аналітичних задач є такі:

1) чітке уявлення показника, що аналізується, з’ясування його складових частин і факторів;

2) визначення характеру взаємозв’язку між факторами і показником, що аналізується;

3) відображення цього взаємозв’язку у вигляді математичної моделі.

Мета розв’язання аналітичних задач — дати об’єктивну оцінку тому аспекту господарської діяльності, який аналізується, розкрити характер і ступінь впливу окремих факторів, виявити серед них основні і намітити шляхи поліпшення економічних показників.

Побудова (опис) алгоритму розв’язання певного класу задач — це певна послідовність етапів виконання арифметичних дій. Під алгоритмом розуміють порядок опрацювання вихідних даних з метою одержання шуканого результату. Алгоритм лежить в основі програмування. Один алгоритм зазвичай використовується для розв’язання великої кількості задач, причому окрема задача розв’язується автоматично, без затрати творчих зусиль аналітика.

Для автоматичного розв’язання задач за допомогою ЕОМ алгоритм має бути складений таким чином, щоб на кожному етапі можна було використовувати отриману на попередніх етапах відповідну систему величин. На відміну від алгоритмів розв’язання задач лінійного програмування, кореляції та інших економіко-математичних методів при складанні алгоритмів економічного аналізу використовується метод пропорційних розрахунків, який включає в себе традиційні розрахунки при аналізі пропорційних взаємозв’язків економічних показників.

Для прикладу наведемо елементарну модель взаємозв’язку показника валового збору продукції зернових культур:

де у — валовий збір продукції зернової культури, ц; х1 — посівна площа, га; х2 — урожайність з 1 га, ц; і = 1, 2, .... п — коди культур; ∑ — позначка суми.

Алгоритм аналітичного розв’язання моделі цієї задачі можна представити певною послідовністю розрахункових операцій, по кожній з яких потрібно визначити показник, а потім перейти до наступного пункту:

Вихідні дані: .

Умова: і = 1.

Визначення показників і відхилень по них: .

Розрахунки впливу факторів: .

Умови: і: = і + 1,

якщо і ≠ n, розрахунки пп. 3 і 4 повторити;

якщо і = n, перейти до п. 6.

Підсумовування показників: .

Розрахунки закінчити.

На окремих етапах побудови алгоритму аналізу слід ураховувати загальну модель взаємозв’язку показника, що аналізується, з окремими факторами, користуючись такими правилами:

1. За вихідні дані приймають мінімальну кількість первинних показників із планових документів, звітності та інших джерел аналізу, які неможливо визначити на наступних етапах складання алгоритму.

2. Повторення аналітичних розрахунків на окремих етапах алгоритму позначається відповідними умовами. Наприклад, і = 1 може свідчити, що розрахунки виконуються по першому виду продукції або галузі тощо; j = 1, 2, ..., т може відображати код витрат у складі собівартості відповідного i-того виду продукції.

3. Розрахункові показники — базисні (наприклад, планові) і ті, що аналізуються (наприклад, фактичні), визначають на основі вихідних даних у послідовності, відображеній в моделі показника, що аналізується. При цьому наступні показники можуть бути визначені на основі попередніх розрахункових показників.

4. Розрахунки впливу факторів виконують на основі вихідних даних, розрахункових показників та відхилень по них, виходячи із взаємозв’язку показника, що вивчається, з окремими факторами у тій його частині, яка з найбільшою деталізацією відображує цей взаємозв’язок. При цьому доцільно використовувати найраціональніші способи і прийоми аналізу.

5. Виконуються умови: і = і + 1, при і ≠ п слід повторити розрахунки певних пунктів; при і = п необхідно перейти до наступного пункту. Те саме стосується інших кодів, наприклад, j =j + 1, j ≠ т, j = т.

6. Підсумовування виконується за тими вихідними даними, розрахованими показниками і величинами впливу факторів, де це є доцільним. Наприклад, не слід підсумовувати показники собівартості 1 ц продукції, але це є необхідним щодо показників загальних витрат на виробництво, суми економії чи перевитрат тощо.

На етапі підбивання підсумків у алгоритмі можуть бути передбачені розрахунки загальних показників, наприклад, загальної рентабельності галузі рослинництва, тваринництва, виробничого підрозділу або господарства в цілому.

Слід зазначити, що у перспективі на етапі підсумовування в алгоритмі можуть бути передбачені інші способи узагальнення результатів аналізу такі, наприклад, як алгоритмізація прийняття типових управлінських рішень, що випливають з результатів аналізу.

Розглянутий алгоритм дає можливість звести розв’язання задач до технічних операцій, які виконуються автоматично. При цьому не обов’язково розуміти суть задачі. Саме в автоматичному виконанні з високою швидкістю окремих операцій розрахунку в порядку, заданому машині людиною, полягає привабливість ЕОМ.

Аналітичний алгоритм має свої особливості. Якщо при розв’язанні математичних задач отримують загальний результат, то розв’язання аналітичних полягає у розчленуванні загального результату на складові частини, виявленні відхилень показників, що аналізуються, від базисних, визначенні величин впливу окремих факторів, узагальненні результатів аналізу.