11.5. Аналіз роботи переробних та інших промислових виробництв

На сільськогосподарських підприємствах є промислові та підсобні виробництва з переробки сільськогосподарської продукції, виготовлення будівельних матеріалів, іншої продукції для потреб самого господарства та реалізації. До них належать овочепереробні, виноробні, цегляні, черепичні та інші заводи, лісопильні, млини, круподерні, сироварні та інші виробництва, майстерні з ремонту тракторів, комбайнів, автомобілів і сільськогосподарських машин.

Належна організація роботи промислових підприємств і виробництв сприяє не лише кращому задоволенню господарських потреб господарства а й більш повному використанню трудових ресурсів упродовж року, раціональному використанню продукції, збільшенню доходів, підвищенню рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва.

Основними показниками роботи промислових і підсобних виробництв є дані щодо виконання плану випуску конкретних видів продукції. Тому при аналізі насамперед з’ясовують виконання підприємством встановленого плану випуску продукції у натуральних показниках і за асортиментом. Для цього фактичний обсяг виробленої продукції порівнюють з плановим, визначають відсоток виконання і величину впливу окремих факторів на відхилення від планових показників. Аналізують також рівень собівартості продукції, порівнюючи її з плановою, у тому числі за окремими статтями витрат.

Метою аналізу є виявлення невикористаних резервів збільшення обсягів продукції та зниження собівартості її виробництва. При вивченні роботи виробництв з переробки сільськогосподарської продукції (млини, маслосирзаводи, консервні, заводи пункти забою тварин тощо) важливо перевірити додержання норм витрачання сировини і виходу готової продукції. У разі відхилень від норм витрачання сировини з’ясовують причини цього.

Промислові виробництва створюються на принципах самоокупності. Тому одним із завдань аналізу є вивчення рівня рентабельності роботи кожного підприємства і виробництва окремих видів продукції. Основні дані для аналізу беруть з плану і річного звіту. Оскільки останній містить обмежену інформацію щодо роботи промислових і підсобних виробництв, потрібно використовувати дані бухгалтерського обліку, особливо щодо собівартості продукції і витрат на її виробництво за окремими статтями. При вивченні даних про строки виробництва і реалізації продукції, а також її якість, використовують первинні документи.

Результати діяльності кожного з промислових виробництв аналізують за допомогою комплексної системи показників, які відображають обсяг продукції, робіт, послуг, собівартість, використання виробничих ресурсів (праці, сировини, основних фондів тощо), фінансові результати. Оскільки на сільськогосподарських підприємствах ці виробництва мають другорядне значення і лише доповнюють основне виробництво, то ефективність використання їхніх ресурсів залежить не лише від їх роботи, а й від організації основного виробництва. Аналіз діяльності цих підприємств (підрозділів) у складі господарства можна обмежити вивченням виконання плану за основними показниками, що відображують обсяг виробництва, собівартість продукції та фінансові результати (табл. 11.12).

Таблиця 11.12

Результати роботи підсобних промислових виробництв

Згідно з даними табл. 11.12, у цілому по промислових виробництвах план за обсягом виробництва продукції виконано на 109,7 %. Про це свідчить порівняння планової собівартості фактичного обсягу продукції і суми планових витрат. План із собівартості продукції становив 132,8 тис. грн, фактичні витрати — 142 тис. грн. Отже, допущено перевитрати на суму 9,2 тис. грн. Аналогічно можна проаналізувати окремі види виробництва.

Дані щодо фінансових результатів від реалізації продукції промислових виробництв беруть з аналітичного обліку доходів і витрат.

В умовах запровадження орендних форм організації діяльності промислових і підсобних підрозділів економічна діяльність кожного з них відображується показниками вартості продукції у розрахункових цінах, матеріальних витрат, валового доходу і залишкового фонду оплати праці. Методика аналізу зазначених показників аналогічна розглянутій вище по допоміжних виробництвах. При цьому детально вивчають результати діяльності кожного підрозділу.

На сільськогосподарських підприємствах є промислові та підсобні виробництва з переробки сільськогосподарської продукції, виготовлення будівельних матеріалів, іншої продукції для потреб самого господарства та реалізації. До них належать овочепереробні, виноробні, цегляні, черепичні та інші заводи, лісопильні, млини, круподерні, сироварні та інші виробництва, майстерні з ремонту тракторів, комбайнів, автомобілів і сільськогосподарських машин.

Належна організація роботи промислових підприємств і виробництв сприяє не лише кращому задоволенню господарських потреб господарства а й більш повному використанню трудових ресурсів упродовж року, раціональному використанню продукції, збільшенню доходів, підвищенню рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва.

Основними показниками роботи промислових і підсобних виробництв є дані щодо виконання плану випуску конкретних видів продукції. Тому при аналізі насамперед з’ясовують виконання підприємством встановленого плану випуску продукції у натуральних показниках і за асортиментом. Для цього фактичний обсяг виробленої продукції порівнюють з плановим, визначають відсоток виконання і величину впливу окремих факторів на відхилення від планових показників. Аналізують також рівень собівартості продукції, порівнюючи її з плановою, у тому числі за окремими статтями витрат.

Метою аналізу є виявлення невикористаних резервів збільшення обсягів продукції та зниження собівартості її виробництва. При вивченні роботи виробництв з переробки сільськогосподарської продукції (млини, маслосирзаводи, консервні, заводи пункти забою тварин тощо) важливо перевірити додержання норм витрачання сировини і виходу готової продукції. У разі відхилень від норм витрачання сировини з’ясовують причини цього.

Промислові виробництва створюються на принципах самоокупності. Тому одним із завдань аналізу є вивчення рівня рентабельності роботи кожного підприємства і виробництва окремих видів продукції. Основні дані для аналізу беруть з плану і річного звіту. Оскільки останній містить обмежену інформацію щодо роботи промислових і підсобних виробництв, потрібно використовувати дані бухгалтерського обліку, особливо щодо собівартості продукції і витрат на її виробництво за окремими статтями. При вивченні даних про строки виробництва і реалізації продукції, а також її якість, використовують первинні документи.

Результати діяльності кожного з промислових виробництв аналізують за допомогою комплексної системи показників, які відображають обсяг продукції, робіт, послуг, собівартість, використання виробничих ресурсів (праці, сировини, основних фондів тощо), фінансові результати. Оскільки на сільськогосподарських підприємствах ці виробництва мають другорядне значення і лише доповнюють основне виробництво, то ефективність використання їхніх ресурсів залежить не лише від їх роботи, а й від організації основного виробництва. Аналіз діяльності цих підприємств (підрозділів) у складі господарства можна обмежити вивченням виконання плану за основними показниками, що відображують обсяг виробництва, собівартість продукції та фінансові результати (табл. 11.12).

Таблиця 11.12

Результати роботи підсобних промислових виробництв

Згідно з даними табл. 11.12, у цілому по промислових виробництвах план за обсягом виробництва продукції виконано на 109,7 %. Про це свідчить порівняння планової собівартості фактичного обсягу продукції і суми планових витрат. План із собівартості продукції становив 132,8 тис. грн, фактичні витрати — 142 тис. грн. Отже, допущено перевитрати на суму 9,2 тис. грн. Аналогічно можна проаналізувати окремі види виробництва.

Дані щодо фінансових результатів від реалізації продукції промислових виробництв беруть з аналітичного обліку доходів і витрат.

В умовах запровадження орендних форм організації діяльності промислових і підсобних підрозділів економічна діяльність кожного з них відображується показниками вартості продукції у розрахункових цінах, матеріальних витрат, валового доходу і залишкового фонду оплати праці. Методика аналізу зазначених показників аналогічна розглянутій вище по допоміжних виробництвах. При цьому детально вивчають результати діяльності кожного підрозділу.