3.1. Система економічної інформації

Однією з важливих складових процесу управління і основою економічного аналізу є система економічної інформації. Слід розрізняти поняття «дані» та «інформація». Управлінські дані є фактами. Щодо економіки підприємства «дані» — це сукупність повідомлень, що відображують різні факти, пов’язані з господарською діяльністю виробничого об’єкта. Переважно це цифрові дані, згруповані у певному порядку. Термін «інформація», який часто вживають як синонім поняття «даних», означає результат, стриманий після обробки даних. Дані бухгалтерських облікових рахунків, звіти про витрати і фінансові результати, документи обліку робочого часу, виробничі програми та інші облікові та планово-нормативні документи є джерелом для одержання економічної інформації. Значення різних даних для управління не однакове, тому ступінь їхнього використання при підготовці, прийнятті та здійсненні різних управлінських рішень також різний.

Інформацією називають такі дані, які несуть в собі нові повідомлення, які можуть бути сприйняті, зрозумілі та оцінені керівником як корисні для вирішення завдань господарської діяльності підприємства. Ступінь цінності інформації залежить від її інформативності та кваліфікації управлінців, забезпечення органа управління технічними засобами збирання і перетворення даних на інформацію.

Слід враховувати, що поняття «дані» та «інформація» відносні. У бухгалтерському обліку даними вважають первинні факти про обсяг господарських операцій та витрати робочого часу і матеріалів на їх виконання тощо. Перетворення цих даних на бухгалтерську інформацію здійснюється шляхом їх обробки й одержанні нових груп фактів, кожна з яких відображує взаємопов’язані явища господарської діяльності підприємства. Бухгалтер опрацьовує дані під час складання відомості заробітної плати групування і виписування щомісячні дані з карток обліку робочого часу, ведення обліку, виставлення рахунків, розрахунків виробничі запаси, розв’язання прості або складні математичні задачі для виконання інших облікових функцій, складання бухгалтерської звітності тощо. Результати такої обробки даних щодо ведення обліку є бухгалтерською інформацією. У свою чергу, бухгалтерська інформація є вихідними даними для економічного аналізу.

Аналітична обробка даних — це окрема ланка з перетворення їх на інформацію економічного аналізу, що є основою для аналізу і вивчення даних, одержання висновків і розробки пропозицій, які будуть використані для обґрунтування і прийняття управлінських рішень щодо планування, організації та регулювання, контролю за виробництвом тощо.

Обробка даних і перетворення їх на економічну інформацію може здійснюватись як вручну, так і за допомогою комп’ютерів.

Результатом аналітичної обробки даних є економічна інформація, щодо визначених відносних величин, відхилень показників, що аналізуються, від базисних, величини впливу окремих факторів, коефіцієнтів, відсотків узагальнених та інтегрованих показників тощо.

Залежно від функціональних ознак розрізняють планову, облікову, статистичну, звітну, організаційну, аналітичну, регулятивну тощо економічну інформацію (рис. 3.1).

З усього масиву інформації, яка відображує господарську діяльність керованого об’єкта в цілому слід виділити інформацію за ознаками окремих видів його діяльності: основну (експлуатаційну) виробничу діяльність, капітальні вкладення, маркетингову, інвестиційну діяльність тощо. Окремо інформація може деталізуватись за іншими ознаками: виробничими галузями, структурними підрозділами, за кількісними та якісними характеристиками, просторовими, часовими ознаками.

Ураховуючи різні аспекти прийняття господарських рішень, про що вже йшлося вище, склад інформації, потрібної для обґрунтування управлінських рішень, не обмежується економічними даними. Для цього використовують також дані, що відображують політичну, соціальну, правову, психологічну та інші сторони управління виробництвом, які у поєднанні з економічною, зокрема аналітичною, інформацією вважають управлінською інформацією.

До складу системи економічної інформації входять способи і засоби збирання даних, їхньої передачі, переробки і збереження, методи їхньої обробки при розв’язанні різних типів задач, джерела і споживачі інформації, інформаційні потоки, впорядковані у просторі та часі

Економічна інформація має забезпечувати одержання із мінімуму первинних даних максимуму вторинних, похідних і відображати як прямі зв’язки від керуючого суб’єкта до керованого господарського об’єкта, так і обернені зв’язки, необхідні для коригування управління; бути своєчасною, тобто надходити тоді, коли ще є час для прийняття заходів щодо ефективного ведення господарської діяльності підприємства.

Однією з важливих складових процесу управління і основою економічного аналізу є система економічної інформації. Слід розрізняти поняття «дані» та «інформація». Управлінські дані є фактами. Щодо економіки підприємства «дані» — це сукупність повідомлень, що відображують різні факти, пов’язані з господарською діяльністю виробничого об’єкта. Переважно це цифрові дані, згруповані у певному порядку. Термін «інформація», який часто вживають як синонім поняття «даних», означає результат, стриманий після обробки даних. Дані бухгалтерських облікових рахунків, звіти про витрати і фінансові результати, документи обліку робочого часу, виробничі програми та інші облікові та планово-нормативні документи є джерелом для одержання економічної інформації. Значення різних даних для управління не однакове, тому ступінь їхнього використання при підготовці, прийнятті та здійсненні різних управлінських рішень також різний.

Інформацією називають такі дані, які несуть в собі нові повідомлення, які можуть бути сприйняті, зрозумілі та оцінені керівником як корисні для вирішення завдань господарської діяльності підприємства. Ступінь цінності інформації залежить від її інформативності та кваліфікації управлінців, забезпечення органа управління технічними засобами збирання і перетворення даних на інформацію.

Слід враховувати, що поняття «дані» та «інформація» відносні. У бухгалтерському обліку даними вважають первинні факти про обсяг господарських операцій та витрати робочого часу і матеріалів на їх виконання тощо. Перетворення цих даних на бухгалтерську інформацію здійснюється шляхом їх обробки й одержанні нових груп фактів, кожна з яких відображує взаємопов’язані явища господарської діяльності підприємства. Бухгалтер опрацьовує дані під час складання відомості заробітної плати групування і виписування щомісячні дані з карток обліку робочого часу, ведення обліку, виставлення рахунків, розрахунків виробничі запаси, розв’язання прості або складні математичні задачі для виконання інших облікових функцій, складання бухгалтерської звітності тощо. Результати такої обробки даних щодо ведення обліку є бухгалтерською інформацією. У свою чергу, бухгалтерська інформація є вихідними даними для економічного аналізу.

Аналітична обробка даних — це окрема ланка з перетворення їх на інформацію економічного аналізу, що є основою для аналізу і вивчення даних, одержання висновків і розробки пропозицій, які будуть використані для обґрунтування і прийняття управлінських рішень щодо планування, організації та регулювання, контролю за виробництвом тощо.

Обробка даних і перетворення їх на економічну інформацію може здійснюватись як вручну, так і за допомогою комп’ютерів.

Результатом аналітичної обробки даних є економічна інформація, щодо визначених відносних величин, відхилень показників, що аналізуються, від базисних, величини впливу окремих факторів, коефіцієнтів, відсотків узагальнених та інтегрованих показників тощо.

Залежно від функціональних ознак розрізняють планову, облікову, статистичну, звітну, організаційну, аналітичну, регулятивну тощо економічну інформацію (рис. 3.1).

З усього масиву інформації, яка відображує господарську діяльність керованого об’єкта в цілому слід виділити інформацію за ознаками окремих видів його діяльності: основну (експлуатаційну) виробничу діяльність, капітальні вкладення, маркетингову, інвестиційну діяльність тощо. Окремо інформація може деталізуватись за іншими ознаками: виробничими галузями, структурними підрозділами, за кількісними та якісними характеристиками, просторовими, часовими ознаками.

Ураховуючи різні аспекти прийняття господарських рішень, про що вже йшлося вище, склад інформації, потрібної для обґрунтування управлінських рішень, не обмежується економічними даними. Для цього використовують також дані, що відображують політичну, соціальну, правову, психологічну та інші сторони управління виробництвом, які у поєднанні з економічною, зокрема аналітичною, інформацією вважають управлінською інформацією.

До складу системи економічної інформації входять способи і засоби збирання даних, їхньої передачі, переробки і збереження, методи їхньої обробки при розв’язанні різних типів задач, джерела і споживачі інформації, інформаційні потоки, впорядковані у просторі та часі

Економічна інформація має забезпечувати одержання із мінімуму первинних даних максимуму вторинних, похідних і відображати як прямі зв’язки від керуючого суб’єкта до керованого господарського об’єкта, так і обернені зв’язки, необхідні для коригування управління; бути своєчасною, тобто надходити тоді, коли ще є час для прийняття заходів щодо ефективного ведення господарської діяльності підприємства.