5.1. Показники, джерела і завдання аналізу

К оглавлению1 2  4 5 6 7 8 9  11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20  22  24 25 26 27 28 29 30 31  33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 

Збільшення обсягів виробництва продукції — головний напрям зміцнення економіки будь-якого підприємства. Основним завданням у сільському господарстві є забезпечення більш повного задоволення зростаючих потреб населення у продуктах споживання, а промисловості — у сировині. Досягнення цієї мети можливе лише за умови зміцнення матеріально-технічної бази, послідовна інтенсифікація виробництва, поліпшення його розміщення і спеціалізації, удосконалення орендних відносин, підвищення рівня використання сільськогосподарських угідь та інших виробничих ресурсів.

Від обсягу валової продукції сільського господарства залежать інші економічні показники, що відображують рівень використання ресурсів виробництва, собівартість і рентабельність продукції окремих галузей, прибуток та загальну рентабельність підприємства в цілому чи його підрозділу. Тому всебічне і глибоке вивчення показників виробництва валової продукції має бути у центрі уваги управлінського персоналу і всього колективу працівників підприємства. Значення аналізу виробництва продукції зростає в умовах функціонування підприємств на повному господарському розрахунку, розвитку орендних і кооперативних відносин між окремими господарськими підрозділами, фермерськими та селянськими господарствами.

Під валовою сільськогосподарською продукцією розуміють усю вироблену у господарстві за рік основна та побічна продукція рослинництва і тваринництва. Вона характеризується вартісними і натуральними показниками. Вартість валової продукції відображується насамперед у порівняльних цінах 2000 року. Крім того, загальний обсяг валової продукції може бути відображений у реалізаційних цінах, що склалися на момент її продажу. Для визначення цього показника собівартість продукції збільшують на суму прибутку і зменшують на суму збитку від реалізації продукції.

За окремими видами продукції обсяг її валового виробництва вимірюється вартісними і натуральними показниками фізичної ваги в центнерах, тоннах, тис. штук тощо. Виробництво продукції кормових культур може бути відображено також натуральними показниками в умовних кормових одиницях. Дані щодо валового виробництва продукції за її видами містяться у формах річного звіту № 50-с «Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції», № 29-сільське господарство «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур» та ін.

На сільськогосподарських підприємствах у складі валової продукції виділяють товарну частину і продукцію, що використовується на внутрішньогосподарські потреби. Виробництво товарної продукції також вимірюється вартісними і натуральними показниками у фізичній і заліковій вазі продукції, а обсяг реалізації по галузі та господарству в цілому — у вартісному вираженні. Вартісний показник товарної продукції у зазначеній вище формі звіту відображується у вигляді виручки від реалізації з урахуванням цін, що склалися, за продану продукцію, різних надбавок до них та інших надходжень. Тому, якщо обсяг товарної продукції аналізується у взаємозв’язку з валовим обсягом, наприклад для визначення товарності господарства, то він має вимірюватись у тих самих порівняльних або ж реалізаційних цінах.

Для аналізу валової сільськогосподарської продукції користуються показниками, що відображують розміри галузей (у рослинництві — посівні площі культур у гектарах, у тваринництві — поголів’я тварин). Відповідні дані для порівняння показників при аналізі беруть з плану господарства. При внутрішньогосподарському аналізі користуються також даними планових завдань виробничих підрозділів, поточного бухгалтерського обліку та інших видів обліку і звітності.

Завдання аналізу полягає насамперед у вивченні виконання планів і договірних завдань з виробництва сільськогосподарської продукції, продажу її державі та іншої реалізації, товарності продукції, динаміки зміни цих показників за кілька років, з’ясуванні основних факторів, які впливають на обсяг виробництва продукції, виявленні результатів збільшення продукції.

Важливим завданням аналізу є оцінювання досягнутого рівня виробництва і виявлення причин його зміни порівняно з минулим періодом, іншими господарствами, середніми даними по об’єднанню, району або групі однотипних господарств. Для цього аналізують показник рівня виробництва продукції на одиницю площі земельних угідь. На відхилення цього показника впливають зміни у галузевій структурі господарства та рівні продуктивності галузей. Тому потрібно визначити величину впливу зазначених факторів, проаналізувати зміни у структурі земельних угідь і посівних площ, показників щільності поголів’я тварин на 100 га земельних угідь, урожайності культур і продуктивності тварин.

Збільшення обсягів виробництва продукції — головний напрям зміцнення економіки будь-якого підприємства. Основним завданням у сільському господарстві є забезпечення більш повного задоволення зростаючих потреб населення у продуктах споживання, а промисловості — у сировині. Досягнення цієї мети можливе лише за умови зміцнення матеріально-технічної бази, послідовна інтенсифікація виробництва, поліпшення його розміщення і спеціалізації, удосконалення орендних відносин, підвищення рівня використання сільськогосподарських угідь та інших виробничих ресурсів.

Від обсягу валової продукції сільського господарства залежать інші економічні показники, що відображують рівень використання ресурсів виробництва, собівартість і рентабельність продукції окремих галузей, прибуток та загальну рентабельність підприємства в цілому чи його підрозділу. Тому всебічне і глибоке вивчення показників виробництва валової продукції має бути у центрі уваги управлінського персоналу і всього колективу працівників підприємства. Значення аналізу виробництва продукції зростає в умовах функціонування підприємств на повному господарському розрахунку, розвитку орендних і кооперативних відносин між окремими господарськими підрозділами, фермерськими та селянськими господарствами.

Під валовою сільськогосподарською продукцією розуміють усю вироблену у господарстві за рік основна та побічна продукція рослинництва і тваринництва. Вона характеризується вартісними і натуральними показниками. Вартість валової продукції відображується насамперед у порівняльних цінах 2000 року. Крім того, загальний обсяг валової продукції може бути відображений у реалізаційних цінах, що склалися на момент її продажу. Для визначення цього показника собівартість продукції збільшують на суму прибутку і зменшують на суму збитку від реалізації продукції.

За окремими видами продукції обсяг її валового виробництва вимірюється вартісними і натуральними показниками фізичної ваги в центнерах, тоннах, тис. штук тощо. Виробництво продукції кормових культур може бути відображено також натуральними показниками в умовних кормових одиницях. Дані щодо валового виробництва продукції за її видами містяться у формах річного звіту № 50-с «Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції», № 29-сільське господарство «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур» та ін.

На сільськогосподарських підприємствах у складі валової продукції виділяють товарну частину і продукцію, що використовується на внутрішньогосподарські потреби. Виробництво товарної продукції також вимірюється вартісними і натуральними показниками у фізичній і заліковій вазі продукції, а обсяг реалізації по галузі та господарству в цілому — у вартісному вираженні. Вартісний показник товарної продукції у зазначеній вище формі звіту відображується у вигляді виручки від реалізації з урахуванням цін, що склалися, за продану продукцію, різних надбавок до них та інших надходжень. Тому, якщо обсяг товарної продукції аналізується у взаємозв’язку з валовим обсягом, наприклад для визначення товарності господарства, то він має вимірюватись у тих самих порівняльних або ж реалізаційних цінах.

Для аналізу валової сільськогосподарської продукції користуються показниками, що відображують розміри галузей (у рослинництві — посівні площі культур у гектарах, у тваринництві — поголів’я тварин). Відповідні дані для порівняння показників при аналізі беруть з плану господарства. При внутрішньогосподарському аналізі користуються також даними планових завдань виробничих підрозділів, поточного бухгалтерського обліку та інших видів обліку і звітності.

Завдання аналізу полягає насамперед у вивченні виконання планів і договірних завдань з виробництва сільськогосподарської продукції, продажу її державі та іншої реалізації, товарності продукції, динаміки зміни цих показників за кілька років, з’ясуванні основних факторів, які впливають на обсяг виробництва продукції, виявленні результатів збільшення продукції.

Важливим завданням аналізу є оцінювання досягнутого рівня виробництва і виявлення причин його зміни порівняно з минулим періодом, іншими господарствами, середніми даними по об’єднанню, району або групі однотипних господарств. Для цього аналізують показник рівня виробництва продукції на одиницю площі земельних угідь. На відхилення цього показника впливають зміни у галузевій структурі господарства та рівні продуктивності галузей. Тому потрібно визначити величину впливу зазначених факторів, проаналізувати зміни у структурі земельних угідь і посівних площ, показників щільності поголів’я тварин на 100 га земельних угідь, урожайності культур і продуктивності тварин.