8.2. Аналіз рівня виробництва на 100 га сільськогосподарських угідь

Ефективність використання земельних угідь характеризується виробництвом продукції на 100 га площі угідь. Тому одним із важливих напрямів аналізу є вивчення досягнутого рівня виробництва продукції. Інформація такого аналізу використовується для оцінювання досягнутих результатів виробництва, перевірки напруженості планових показників, а також для економічного обґрунтування виробничої програми у планах господарства на майбутній період. Аналіз проводиться шляхом порівняння показників виробництва продукції в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь.

Виробництво продукції у порівняльних цінах на 100 га сільськогосподарських угідь прийнято вважати основним узагальнюючим результативним показником рівня інтенсивності сільського господарства, який зумовлює інші показники, що характеризують ступінь використання важливих ресурсів виробництва, собівартість і рентабельність продукції окремих галузей, прибуток і загальну рентабельність господарства. Особливого значення аналіз рівня виробництва валової продукції набуває в умовах ринкових відносин, розвитку фермерських і селянських господарств, інших формувань.

Для виявлення основних шляхів підвищення рівня інтенсивності ведення господарства, обґрунтування в планах і досягнення відповідного рівня під час аналізу важливо правильно визначити основні фактори, що впливають на виробництво валової продукції, з’ясувати величину їх впливу, виявити причини негативних і позитивних відхилень показників, що вивчаються, від базисних. При цьому особливу увагу слід приділити аналізу впливу на загальний обсяг валової продукції насамперед таких факторів, як розміри галузей та їх поєднання у господарстві, тобто галузева структура, і рівень продуктивності галузей або господарства в цілому. Необхідність вивчення цих факторів зумовлена тим, що в різних галузях величина вартості продукції на одиницю площі продуктивних земель відрізняється. Неоднаковою є і продуктивність 1 га площі посіву кормових культур, продукція яких згодовується різними видам продуктивних тварин.

Загальний обсяг продукції та рівень її виробництва на 100 га сільгоспугідь збільшується за умови зростання у галузевій структурі господарства частки високопродуктивних галузей. Вартість валової продукції господарства значною мірою залежить від рівня продуктивності одиниці розміру галузі.

Враховуючи вплив згаданих факторів на обсяг валової продукції господарства, для управління виробництвом важливо з’ясувати позитивний і негативний їхній вплив. Для цього використовують спосіб ланцюгових підстановок, при якому спочатку розраховують допоміжний показник валової продукції по господарству за наявних розмірів галузей, але при базисному рівні продуктивності одиниці розміру кожної галузі. Порівнюючи цей розрахунковий показник з базисним обсягом валової продукції, визначають вплив на нього розмірів галузей та їхнього співвідношення в господарстві. Зіставляючи розрахунковий показник з фактичними, вивчають вплив на обсяг виробництва загального рівня продуктивності господарства. Математично аналітичні розрахунки можна відобразити так:

∆у = у′ – у0, ∆у(х1) = у1 – у0, ∆у(х2) = у′ – у1.

де у0, у′, у1 — показники вартості валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь: відповідно базисний, фактичний і розрахунковий; х1 — розміри галузі в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь; х2 — вартісна продуктивність одиниці галузі; ∆у(х1) та ∆у(х2) — відхилення в показниках валового виробництва продукції за рахунок відповідно розмірів галузей і рівня продуктивності.

Ефективним для потреб управління є аналіз рівня виробництва шляхом порівняння показників господарства, яке аналізується, з даними інших господарств та середніми даними господарств району або об’єднання.

Якщо окремі господарства істотно відрізняються за часткою площі ріллі у загальній площі сільськогосподарських угідь, порівнюють аналізують показники виробництва продукції на 100 га умовної ріллі. Для цього природні кормові та інші малопродуктивні угіддя переводять в умовну ріллю. Коефіцієнт переведення визначають як відношення продуктивності 1 га природних кормових угідь у кормових одиницях до показника врожайності кормових одиниць з 1 га посівної площі кормових культур. Для ілюстрації методики аналізу виробництва продукції на 100 га угідь у табл. 8.2 наведено показники, що характеризують продуктивність галузей, їх розмір і вартість продукції у двох господарствах.

Для керівників і фахівців господарства особливий інтерес становлять три коефіцієнти, які характеризують рівень виробництва:

Коефіцієнт інтенсивності ведення господарства (Кі) — це відношення рівня валового виробництва продукції на 100 га сільськогосподарських угідь по господарству до базисного показника, наприклад середнього по району або об’єднанню:

Кі = у′ : у0.

2. Коефіцієнт, який характеризує розміри галузей та їхнє поєднання в господарстві (Кг). Його визначають як відношення розрахункового показника рівня виробництва до базисного:

Кr = у′ : у0.

3. Коефіцієнт продуктивності господарства (Кп) вираховують як відношення фактичного рівня виробництва продукції, що аналізується, до розрахункового показника по господарству:

Кп = у′ : у1.

По спеціалізованих господарствах ці коефіцієнти визначають порівнянням даних як по всіх господарствах, так і по окремих групах (об’єднаннях) спеціалізованих господарств.

Для практичного використання інформації в управлінні господарством кількість необхідних аналітичних показників і перелік галузей, зазначений у табл. 8.2, можуть бути значно більшими. При цьому дотримуватися переліку культур, видів і груп продуктивних тварин, який прийнято у виробничій програмі плану і річному звіті сільськогосподарського підприємства.

Таблиця 8.2

Показники виробництва продукції на 100га сільськогосподарських угідь

У наведеному прикладі рівень виробництва продукції в господарстві, що аналізується порівняно з кращим господарством, яке прийняте за базисне, є результатом дії таких факторів, тис. грн:

загальне відхилення по рівню виробництва продукції на 100 га сільгоспугідь (більше (+), менше (–)) (300 – 250) = + 50,0,

у тому числі за рахунок відхилень:

у галузевій структурі господарства — 270,0 – 300,0 = – 30,0;

у рівні продуктивності галузей (господарства) — 250,0 –
– 270,0 = – 20,0.

Відносна оцінка рівня виробництва:

Кі = 250,0 : 300,0 = 0,833;

Кг = 270,0 : 300,0 = 0,900;

Кп = 250,0 : 270,0 = 0,926.

Для потреб управління важливо порівняти показники рівня виробництва в господарстві, що аналізується, із середніми даними по об’єднанню або іншій сукупності господарств однотипної спеціалізації. При цьому на рівні об’єднання для всіх його господарств приймається єдина база для порівнянь, наприклад, середні дані по об’єднанню. Це дає змогу без додаткових складних розрахунків порівнювати між собою будь-які господарства, що входять в об’єднання, користуючись лише результативною інформацією про відхилення показників. Це спрощує складну методику аналізу і забезпечує наочність його результатів (табл. 8.3).

Дані аналізу показують, що в обох господарствах рівень виробництва валової продукції вищий від середнього по об’єднанню. Коефіцієнт інтенсивності у передовому господарстві становив 1,224, а в господарстві, що аналізується — 1020. Це свідчить про те, що вихід продукції на одиницю площі сільськогосподарських угідь, а отже, й інтенсивність виробництва, були вищі за середні показники: по кращому господарству — на 22,4 %, а по господарству, що аналізується, — на 2 %. В абсолютних величинах це відповідало збільшенню продуктивності 1 га сільськогосподарських угідь відповідно на 55 і на 5 тис. грн.

Таблиця 8.3

Загальна оцінка рівня виробництва та впливу
НАЙважливІШих факторів у двох господарствах порівняно
Із середніми даними по району

Як видно з даних табл. 8.3, господарство, що аналізується, за показниками рівня виробництва хоч і перевищувало середні дані, по району але помітно відставало від кращого господарства. Так, порівняно з кращим господарством вихід продукції з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь був нижче на 50 тис. грн. Згідно з відхиленнями в коефіцієнтах загальний рівень інтенсивності виробництва був нижчий на 20,4 %. Галузева структура і рівень продуктивності, що склались у цьому господарстві, зумовили зменшення виробництва продукції відповідно на 11 і 8,3 %.

Ефективність використання земельних угідь характеризується виробництвом продукції на 100 га площі угідь. Тому одним із важливих напрямів аналізу є вивчення досягнутого рівня виробництва продукції. Інформація такого аналізу використовується для оцінювання досягнутих результатів виробництва, перевірки напруженості планових показників, а також для економічного обґрунтування виробничої програми у планах господарства на майбутній період. Аналіз проводиться шляхом порівняння показників виробництва продукції в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь.

Виробництво продукції у порівняльних цінах на 100 га сільськогосподарських угідь прийнято вважати основним узагальнюючим результативним показником рівня інтенсивності сільського господарства, який зумовлює інші показники, що характеризують ступінь використання важливих ресурсів виробництва, собівартість і рентабельність продукції окремих галузей, прибуток і загальну рентабельність господарства. Особливого значення аналіз рівня виробництва валової продукції набуває в умовах ринкових відносин, розвитку фермерських і селянських господарств, інших формувань.

Для виявлення основних шляхів підвищення рівня інтенсивності ведення господарства, обґрунтування в планах і досягнення відповідного рівня під час аналізу важливо правильно визначити основні фактори, що впливають на виробництво валової продукції, з’ясувати величину їх впливу, виявити причини негативних і позитивних відхилень показників, що вивчаються, від базисних. При цьому особливу увагу слід приділити аналізу впливу на загальний обсяг валової продукції насамперед таких факторів, як розміри галузей та їх поєднання у господарстві, тобто галузева структура, і рівень продуктивності галузей або господарства в цілому. Необхідність вивчення цих факторів зумовлена тим, що в різних галузях величина вартості продукції на одиницю площі продуктивних земель відрізняється. Неоднаковою є і продуктивність 1 га площі посіву кормових культур, продукція яких згодовується різними видам продуктивних тварин.

Загальний обсяг продукції та рівень її виробництва на 100 га сільгоспугідь збільшується за умови зростання у галузевій структурі господарства частки високопродуктивних галузей. Вартість валової продукції господарства значною мірою залежить від рівня продуктивності одиниці розміру галузі.

Враховуючи вплив згаданих факторів на обсяг валової продукції господарства, для управління виробництвом важливо з’ясувати позитивний і негативний їхній вплив. Для цього використовують спосіб ланцюгових підстановок, при якому спочатку розраховують допоміжний показник валової продукції по господарству за наявних розмірів галузей, але при базисному рівні продуктивності одиниці розміру кожної галузі. Порівнюючи цей розрахунковий показник з базисним обсягом валової продукції, визначають вплив на нього розмірів галузей та їхнього співвідношення в господарстві. Зіставляючи розрахунковий показник з фактичними, вивчають вплив на обсяг виробництва загального рівня продуктивності господарства. Математично аналітичні розрахунки можна відобразити так:

∆у = у′ – у0, ∆у(х1) = у1 – у0, ∆у(х2) = у′ – у1.

де у0, у′, у1 — показники вартості валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь: відповідно базисний, фактичний і розрахунковий; х1 — розміри галузі в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь; х2 — вартісна продуктивність одиниці галузі; ∆у(х1) та ∆у(х2) — відхилення в показниках валового виробництва продукції за рахунок відповідно розмірів галузей і рівня продуктивності.

Ефективним для потреб управління є аналіз рівня виробництва шляхом порівняння показників господарства, яке аналізується, з даними інших господарств та середніми даними господарств району або об’єднання.

Якщо окремі господарства істотно відрізняються за часткою площі ріллі у загальній площі сільськогосподарських угідь, порівнюють аналізують показники виробництва продукції на 100 га умовної ріллі. Для цього природні кормові та інші малопродуктивні угіддя переводять в умовну ріллю. Коефіцієнт переведення визначають як відношення продуктивності 1 га природних кормових угідь у кормових одиницях до показника врожайності кормових одиниць з 1 га посівної площі кормових культур. Для ілюстрації методики аналізу виробництва продукції на 100 га угідь у табл. 8.2 наведено показники, що характеризують продуктивність галузей, їх розмір і вартість продукції у двох господарствах.

Для керівників і фахівців господарства особливий інтерес становлять три коефіцієнти, які характеризують рівень виробництва:

Коефіцієнт інтенсивності ведення господарства (Кі) — це відношення рівня валового виробництва продукції на 100 га сільськогосподарських угідь по господарству до базисного показника, наприклад середнього по району або об’єднанню:

Кі = у′ : у0.

2. Коефіцієнт, який характеризує розміри галузей та їхнє поєднання в господарстві (Кг). Його визначають як відношення розрахункового показника рівня виробництва до базисного:

Кr = у′ : у0.

3. Коефіцієнт продуктивності господарства (Кп) вираховують як відношення фактичного рівня виробництва продукції, що аналізується, до розрахункового показника по господарству:

Кп = у′ : у1.

По спеціалізованих господарствах ці коефіцієнти визначають порівнянням даних як по всіх господарствах, так і по окремих групах (об’єднаннях) спеціалізованих господарств.

Для практичного використання інформації в управлінні господарством кількість необхідних аналітичних показників і перелік галузей, зазначений у табл. 8.2, можуть бути значно більшими. При цьому дотримуватися переліку культур, видів і груп продуктивних тварин, який прийнято у виробничій програмі плану і річному звіті сільськогосподарського підприємства.

Таблиця 8.2

Показники виробництва продукції на 100га сільськогосподарських угідь

У наведеному прикладі рівень виробництва продукції в господарстві, що аналізується порівняно з кращим господарством, яке прийняте за базисне, є результатом дії таких факторів, тис. грн:

загальне відхилення по рівню виробництва продукції на 100 га сільгоспугідь (більше (+), менше (–)) (300 – 250) = + 50,0,

у тому числі за рахунок відхилень:

у галузевій структурі господарства — 270,0 – 300,0 = – 30,0;

у рівні продуктивності галузей (господарства) — 250,0 –
– 270,0 = – 20,0.

Відносна оцінка рівня виробництва:

Кі = 250,0 : 300,0 = 0,833;

Кг = 270,0 : 300,0 = 0,900;

Кп = 250,0 : 270,0 = 0,926.

Для потреб управління важливо порівняти показники рівня виробництва в господарстві, що аналізується, із середніми даними по об’єднанню або іншій сукупності господарств однотипної спеціалізації. При цьому на рівні об’єднання для всіх його господарств приймається єдина база для порівнянь, наприклад, середні дані по об’єднанню. Це дає змогу без додаткових складних розрахунків порівнювати між собою будь-які господарства, що входять в об’єднання, користуючись лише результативною інформацією про відхилення показників. Це спрощує складну методику аналізу і забезпечує наочність його результатів (табл. 8.3).

Дані аналізу показують, що в обох господарствах рівень виробництва валової продукції вищий від середнього по об’єднанню. Коефіцієнт інтенсивності у передовому господарстві становив 1,224, а в господарстві, що аналізується — 1020. Це свідчить про те, що вихід продукції на одиницю площі сільськогосподарських угідь, а отже, й інтенсивність виробництва, були вищі за середні показники: по кращому господарству — на 22,4 %, а по господарству, що аналізується, — на 2 %. В абсолютних величинах це відповідало збільшенню продуктивності 1 га сільськогосподарських угідь відповідно на 55 і на 5 тис. грн.

Таблиця 8.3

Загальна оцінка рівня виробництва та впливу
НАЙважливІШих факторів у двох господарствах порівняно
Із середніми даними по району

Як видно з даних табл. 8.3, господарство, що аналізується, за показниками рівня виробництва хоч і перевищувало середні дані, по району але помітно відставало від кращого господарства. Так, порівняно з кращим господарством вихід продукції з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь був нижче на 50 тис. грн. Згідно з відхиленнями в коефіцієнтах загальний рівень інтенсивності виробництва був нижчий на 20,4 %. Галузева структура і рівень продуктивності, що склались у цьому господарстві, зумовили зменшення виробництва продукції відповідно на 11 і 8,3 %.