10.3. Аналіз використання коштів на оплату праці

К оглавлению1 2  4 5 6 7 8 9  11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20  22  24 25 26 27 28 29 30 31  33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 

Використання робочої сили і продуктивність праці тісно пов’язані з витратами коштів на її оплату. Зростання продуктивності праці впливає на підвищення рівня заробітної плати працівників, а раціональне використання коштів на оплату праці — на підвищення її продуктивності та зниження собівартості виробництва продукції.

Затрати праці в людино-годинах на одиницю продукції не відображають повною мірою якість живої праці різних професій і категорій працівників, досвід та рівень їх професійної підготовки. Точніше оцінити економічну ефективність використання трудових ресурсів допомагає аналіз витрат коштів на оплату праці на одиницю продукції.

Розпочинають аналіз з оцінювання загального рівня ефективності використання фонду оплати праці. Узагальнюючим показником щодо цього вважають показник витрат на оплату праці на 1 тис. грн вартості валової продукції. Цей показник залежить, з одного боку, від обсягу продукції, а з другого — від абсолютної суми фонду оплати праці. Тому при аналізі важливо визначити відхилення по фонду оплати праці за рахунок окремих факторів (табл. 10.3).

Таблиця 10.3

Рівень витрат на оплату праці
на 1 тис. грн валової продукції

Показники

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення (+; –)

 

За
планом

Фактично

Від минулого року

Від
плану

Валова продукція у порівняльних цінах, тис. грн

9500

9788

10 870

+ 1370

+ 1082

Фонд оплати праці, тис. грн

3268

3514

3500

+ 232

– 14

Оплату праці в розрахунку на 1 тис. грн валової продукції, грн

344

359

322

+ 22

+ 37

Згідно з даними табл. 10.3, ефективність використання фонду оплати праці підвищилась як щодо планового рівня, так і щодо минулого року. Оплата праці в розрахунку на 1 тис. грн валової продукції становила 32,2 грн.

Основну увагу при аналізі приділяють вивченню причин зміни фонду оплати праці. При цьому визначають абсолютне та відносне відхилення фактичного фонду від планового. Абсолютне — це відхилення фактичного фонду оплати праці від затвердженого у плані безвідносно до обсягу валової продукції. Тому абсолютне відхилення не відображує точну оцінку ефективності витрат на оплату праці. Для цього визначають відносні результати економії або перевитрат, тобто фактичний фонд оплати праці порівнюють з плановим, скоригованим залежно від фактичного обсягу валової продукції за спеціальними коефіцієнтами або за нормативами заробітної плати на 1 тис. грн валової продукції.

Аналіз абсолютного відхилення фонду оплати праці проводять з урахуванням впливу на нього зміни двох факторів: 1) чисельності працівників; 2) середньої заробітної плати одного працівника. Відхилення за рахунок першого фактора дорівнює різниці в чисельності працівників, помноженій на плановий (базисний) заробіток одного працівника, за рахунок другого — різниці в заробітку, помноженій на фактичну чисельність працівників (табл. 10.4).

Таблиця 10.4

Виконання плану по фонду оплати праці
працівників господарства

Категорії працівників

Чисельність, осіб

Заробітна плата 1 працівника, грн

Фонд оплати праці, тис. грн

Відхилення по фонду оплати, праці (+; –) тис. грн

Відхилення за рахунок

 

 

За планом

Фактично

За планом

Фактично

За планом

Фактично

чисельності працівників

середньої заробітної плати

Робітники

495

461

5716

5868

2702,4

2704,2

– 1,8

– 137,2

+ 135,4

ІТР

20

23

18 200

14 674

364

337,5

– 26,5

+54,6

– 81,1

Службовці

25

25

12 000

12 100

300,0

302,5

+ 2,5

+ 2,5

МОП

8

8

7200

7380

57,6

58,56

+ 0,96

+ 0,96

Інші

15

13

6000

7477

90,0

97,2

+ 7,2

– 12,0

+ 19,2

РАЗОМ

553

530

6354,4

6603,8

3519

3500

– 14

– 146,1

+ 132,1

У наведеному прикладі фонд заробітної плати порівняно з плановим був меншим на 14 тис. грн. Зменшення чисельності працівників на 23 особи зумовило зменшення фонду оплати на 146,1 тис. грн (23 · 6354,4), однак підвищення середньої заробітної плати одного працівника на 247,4 грн. збільшило фонд оплати на 132,1 тис. грн (247,4 · 530).

Причинами зміни чисельності працівників можуть бути розширення або скорочення масштабів виробництва, невиконання змінних норм виробітку або норм закріплення тварин за працівниками, рівень механізації та електрифікації робіт, організація технологічних процесів тощо. Середня заробітна плата одного працівника може змінюватись залежно від досягнутих результатів виробництва і продуктивності праці, доплат і премій до основної заробітної плати.

Аналіз відносних результатів використання фонду оплати праці проводять з урахуванням чинних положень, згідно з якими фонд заробітної плати формують самі господарства.

Для точнішого оцінювання виміру ефективності використання коштів на оплату праці в господарстві плановий фонд доцільно коригувати залежно від оцінки зміни розмірів галузей виробництва та їхньої структури в господарстві та окремо — рівня їхньої продуктивності, за чисельністю працівників і середньою заробітною платою з деталізацією за категоріями, зайнятими в окремих галузях виробництва (табл. 10.5).

Чисельність працівників збільшують або зменшують пропорційно змінам масштабів виробництва. Рівень заробітної плати одного працівника коригують відповідно до підвищення або зниження показників продуктивності галузей. В умовах оплати праці за продукцію середня планова заробітна плата збільшується пропорційно зростанню урожайності культур, надоїв молока на корову, середньодобових приростів тварин тощо.

Таблиця 10.5

Виконання плану по фонду оплати праці в розрахунку
на фактичні розміри виробництва

Показники

Значення показника

За затвердженим планом

 

Середньорічна чисельність працівників, осіб

553

Фонд оплати праці, тис. грн

3514,0

Середня заробітна плата, грн

6354,4

Вартість валової продукції, тис. грн

9788

Фактично

 

Середньорічна чисельність працівників, осіб

530

Фонд оплати праці, тис. грн

3500

Середня заробітна плата, грн

6603,8

Вартість валової продукції за планової продуктивності та фактичних розмірів галузей, тис. грн

10 023

Зміни розмірів виробництва (+; –),  %

+ 2,4

Чисельність, скоригована на фактичні розміри виробництва, осіб

543

Вартість валової продукції за звітом, тис. грн

10 870

Зміни продуктивності галузей (+; –),  %

+ 8,6

Планова заробітна плата з урахуванням продуктивності галузей, грн

6894,5

Скоригований плановий фонд оплати, тис. грн

3743,7

Економія (+), перевитрати (–), тис. грн

+ 243,7

у тому числі за рахунок

 

чисельності працівників (543 – 530) · 6894,5

+ 89,6

середньої заробітної плати працівників
(6894,5 – 6603,8) · 530

+ 154,1

Згідно з даними табл. 10.6, плановий фонд оплати, збільшений з урахуванням фактичних розмірів виробництва, становив 3743,7 тис. грн, фактичний — 3500 тис. грн.

Досягнута економія фонду оплати праці дорівнювала 243,7 тис. грн, у тому числі за рахунок зміни: чисельності працівників — 89,6 тис. грн, середньої заробітної плати — 154,1 тис. грн. Детальніше вивчення причин зміни оплати праці потребує аналізу складових її частин за окремими галузями, виробничими дільницями і підрозділами, категоріями працівників.

Окрім контролю та аналізу чисельності працівників, витрат на оплату праці, дотримання чинних положень нарахування заробітної плати також важливе значення має дослідження і виявлення ефективніших систем і форм оплати праці для умов конкретного виробництва. Система оплати праці має передбачати як матеріальну зацікавленість, так і матеріальну відповідальність кожного окремого працівника і колективу підрозділу в цілому за результати виробництва. Принцип матеріальної зацікавленості працівникам гарантується збільшення заробітної плати залежно від продуктивності праці, тобто оплата праці стає важливим засобом підвищення її продуктивності. Другою необхідною умовою раціональної оплати праці є випереджання темпів зростання продуктивності праці щодо темпів підвищення рівня оплати. Лише за таких умов зменшуються витрати на оплату праці в собівартості продукції. Оплата праці стає ефективним засобом ведення господарства.

Використання робочої сили і продуктивність праці тісно пов’язані з витратами коштів на її оплату. Зростання продуктивності праці впливає на підвищення рівня заробітної плати працівників, а раціональне використання коштів на оплату праці — на підвищення її продуктивності та зниження собівартості виробництва продукції.

Затрати праці в людино-годинах на одиницю продукції не відображають повною мірою якість живої праці різних професій і категорій працівників, досвід та рівень їх професійної підготовки. Точніше оцінити економічну ефективність використання трудових ресурсів допомагає аналіз витрат коштів на оплату праці на одиницю продукції.

Розпочинають аналіз з оцінювання загального рівня ефективності використання фонду оплати праці. Узагальнюючим показником щодо цього вважають показник витрат на оплату праці на 1 тис. грн вартості валової продукції. Цей показник залежить, з одного боку, від обсягу продукції, а з другого — від абсолютної суми фонду оплати праці. Тому при аналізі важливо визначити відхилення по фонду оплати праці за рахунок окремих факторів (табл. 10.3).

Таблиця 10.3

Рівень витрат на оплату праці
на 1 тис. грн валової продукції

Показники

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення (+; –)

 

За
планом

Фактично

Від минулого року

Від
плану

Валова продукція у порівняльних цінах, тис. грн

9500

9788

10 870

+ 1370

+ 1082

Фонд оплати праці, тис. грн

3268

3514

3500

+ 232

– 14

Оплату праці в розрахунку на 1 тис. грн валової продукції, грн

344

359

322

+ 22

+ 37

Згідно з даними табл. 10.3, ефективність використання фонду оплати праці підвищилась як щодо планового рівня, так і щодо минулого року. Оплата праці в розрахунку на 1 тис. грн валової продукції становила 32,2 грн.

Основну увагу при аналізі приділяють вивченню причин зміни фонду оплати праці. При цьому визначають абсолютне та відносне відхилення фактичного фонду від планового. Абсолютне — це відхилення фактичного фонду оплати праці від затвердженого у плані безвідносно до обсягу валової продукції. Тому абсолютне відхилення не відображує точну оцінку ефективності витрат на оплату праці. Для цього визначають відносні результати економії або перевитрат, тобто фактичний фонд оплати праці порівнюють з плановим, скоригованим залежно від фактичного обсягу валової продукції за спеціальними коефіцієнтами або за нормативами заробітної плати на 1 тис. грн валової продукції.

Аналіз абсолютного відхилення фонду оплати праці проводять з урахуванням впливу на нього зміни двох факторів: 1) чисельності працівників; 2) середньої заробітної плати одного працівника. Відхилення за рахунок першого фактора дорівнює різниці в чисельності працівників, помноженій на плановий (базисний) заробіток одного працівника, за рахунок другого — різниці в заробітку, помноженій на фактичну чисельність працівників (табл. 10.4).

Таблиця 10.4

Виконання плану по фонду оплати праці
працівників господарства

Категорії працівників

Чисельність, осіб

Заробітна плата 1 працівника, грн

Фонд оплати праці, тис. грн

Відхилення по фонду оплати, праці (+; –) тис. грн

Відхилення за рахунок

 

 

За планом

Фактично

За планом

Фактично

За планом

Фактично

чисельності працівників

середньої заробітної плати

Робітники

495

461

5716

5868

2702,4

2704,2

– 1,8

– 137,2

+ 135,4

ІТР

20

23

18 200

14 674

364

337,5

– 26,5

+54,6

– 81,1

Службовці

25

25

12 000

12 100

300,0

302,5

+ 2,5

+ 2,5

МОП

8

8

7200

7380

57,6

58,56

+ 0,96

+ 0,96

Інші

15

13

6000

7477

90,0

97,2

+ 7,2

– 12,0

+ 19,2

РАЗОМ

553

530

6354,4

6603,8

3519

3500

– 14

– 146,1

+ 132,1

У наведеному прикладі фонд заробітної плати порівняно з плановим був меншим на 14 тис. грн. Зменшення чисельності працівників на 23 особи зумовило зменшення фонду оплати на 146,1 тис. грн (23 · 6354,4), однак підвищення середньої заробітної плати одного працівника на 247,4 грн. збільшило фонд оплати на 132,1 тис. грн (247,4 · 530).

Причинами зміни чисельності працівників можуть бути розширення або скорочення масштабів виробництва, невиконання змінних норм виробітку або норм закріплення тварин за працівниками, рівень механізації та електрифікації робіт, організація технологічних процесів тощо. Середня заробітна плата одного працівника може змінюватись залежно від досягнутих результатів виробництва і продуктивності праці, доплат і премій до основної заробітної плати.

Аналіз відносних результатів використання фонду оплати праці проводять з урахуванням чинних положень, згідно з якими фонд заробітної плати формують самі господарства.

Для точнішого оцінювання виміру ефективності використання коштів на оплату праці в господарстві плановий фонд доцільно коригувати залежно від оцінки зміни розмірів галузей виробництва та їхньої структури в господарстві та окремо — рівня їхньої продуктивності, за чисельністю працівників і середньою заробітною платою з деталізацією за категоріями, зайнятими в окремих галузях виробництва (табл. 10.5).

Чисельність працівників збільшують або зменшують пропорційно змінам масштабів виробництва. Рівень заробітної плати одного працівника коригують відповідно до підвищення або зниження показників продуктивності галузей. В умовах оплати праці за продукцію середня планова заробітна плата збільшується пропорційно зростанню урожайності культур, надоїв молока на корову, середньодобових приростів тварин тощо.

Таблиця 10.5

Виконання плану по фонду оплати праці в розрахунку
на фактичні розміри виробництва

Показники

Значення показника

За затвердженим планом

 

Середньорічна чисельність працівників, осіб

553

Фонд оплати праці, тис. грн

3514,0

Середня заробітна плата, грн

6354,4

Вартість валової продукції, тис. грн

9788

Фактично

 

Середньорічна чисельність працівників, осіб

530

Фонд оплати праці, тис. грн

3500

Середня заробітна плата, грн

6603,8

Вартість валової продукції за планової продуктивності та фактичних розмірів галузей, тис. грн

10 023

Зміни розмірів виробництва (+; –),  %

+ 2,4

Чисельність, скоригована на фактичні розміри виробництва, осіб

543

Вартість валової продукції за звітом, тис. грн

10 870

Зміни продуктивності галузей (+; –),  %

+ 8,6

Планова заробітна плата з урахуванням продуктивності галузей, грн

6894,5

Скоригований плановий фонд оплати, тис. грн

3743,7

Економія (+), перевитрати (–), тис. грн

+ 243,7

у тому числі за рахунок

 

чисельності працівників (543 – 530) · 6894,5

+ 89,6

середньої заробітної плати працівників
(6894,5 – 6603,8) · 530

+ 154,1

Згідно з даними табл. 10.6, плановий фонд оплати, збільшений з урахуванням фактичних розмірів виробництва, становив 3743,7 тис. грн, фактичний — 3500 тис. грн.

Досягнута економія фонду оплати праці дорівнювала 243,7 тис. грн, у тому числі за рахунок зміни: чисельності працівників — 89,6 тис. грн, середньої заробітної плати — 154,1 тис. грн. Детальніше вивчення причин зміни оплати праці потребує аналізу складових її частин за окремими галузями, виробничими дільницями і підрозділами, категоріями працівників.

Окрім контролю та аналізу чисельності працівників, витрат на оплату праці, дотримання чинних положень нарахування заробітної плати також важливе значення має дослідження і виявлення ефективніших систем і форм оплати праці для умов конкретного виробництва. Система оплати праці має передбачати як матеріальну зацікавленість, так і матеріальну відповідальність кожного окремого працівника і колективу підрозділу в цілому за результати виробництва. Принцип матеріальної зацікавленості працівникам гарантується збільшення заробітної плати залежно від продуктивності праці, тобто оплата праці стає важливим засобом підвищення її продуктивності. Другою необхідною умовою раціональної оплати праці є випереджання темпів зростання продуктивності праці щодо темпів підвищення рівня оплати. Лише за таких умов зменшуються витрати на оплату праці в собівартості продукції. Оплата праці стає ефективним засобом ведення господарства.