11.6. Аналіз роботи ремонтних майстерень

Важливою дільницею виробництва на сільськогосподарських підприємствах є ремонтно-технічне обслуговування техніки. Воно представлено окремими внутрішньогосподарськими підрозділами у вигляді ремонтних майстерень. У цих підрозділах виконуються такі види робіт і послуг капітальний та поточний ремонти, технічне обслуговування, слюсарні та зварочні роботи, регулювання і складання вузлів, надаються інші послуги. Ремонтні майстерні вважають допоміжним промисловим виробництвом. Вартість робіт і послуг ремонтних майстерень відносять переважно на витрати з експлуатації машинно-тракторного парку і вантажного автотранспорту і в їх складі — на основне виробництво сільськогосподарської продукції.

Обсяг послуг ремонтно-технічного обслуговування відображують різними показниками: кількістю виконаних капітальних і поточних ремонтів за видами і марками машин, технічних доглядів, ремонто-місце-днями надання ремонтно-технічної бази, людино-годинами виконання ремонтних робіт тощо. Загальний обсяг цих робіт і послуг вимірюється їхньою вартістю у розрахункових (обліково-планових) внутрішньогосподарських цінах.

Діяльність ремонтних майстерень характеризується показником рівня матеріальних витрат, до складу яких входять витрати на поточний ремонт, електроенергію, спецодяг і охорону праці, послуги транспорту, малоцінний інвентар, ремонтні матеріали тощо. Окремий вид витрат становлять внески і платежі ремонтних майстерень господарства у вигляді відрахувань на амортизацію, платежі Держстраху, у фонди соціального та медичного страхування працівників, витрати на утримання апарату управління господарствам та ін.

Госпрозрахунковий дохід орендних або кооперативних підрозділів ремонтно-технічного обслуговування розраховують віднімаючи суму зазначених витрат від загальної вартості робіт і послуг.

Аналіз результатів діяльності ремонтних майстерень проводять порівнюючи фактичні дані з особових рахунків з нормативними, які були передбачені умовами договору (табл. 11.13).

Результати таких порівнянь показують, що загальний обсяг послуг підрозділу збільшився порівняно з умовами договору на 1,3 тис. грн, або на 2,4 %, унаслідок збільшення кількості місце-днів зберігання техніки і затрат людино-годин. Кількість місце-годин, наданих для ремонту іншим підрозділам господарства, зменшилась порівняно з договірною на 1200 місце-годин, або на 8,2 %.

Матеріальні витрати збільшились на 2,6 тис. грн. Загальна сума витрат становила 37,4 тис. грн при договірній 35,1 тис. грн. У результаті госпрозрахунковий дохід дорівнював 17,6 тис. грн, тобто зменшився на 1 тис. грн. Однак у розрахунку на одного працівника він збільшився на 26 грн внаслідок скорочення середньої чисельності працівників з 10 до 9 чоловік.

Таблиця 11.13

Аналіз показників діяльності підрозділу
ремонтно-технічного обслуговування

Аналіз ефективності витрат на ремонтно-технічне обслуговування доцільно проводити за допомогою показника витрат підрозділу (матеріальні витрати та внески і платежі) у розрахунку на 100 грн вартості послуг. Методика розрахунків щодо цього аналогічна розглянутій раніше по допоміжних виробництвах.

Згідно з даними табл. 11.13, витрати на 100 грн. вартості послуг дорівнювали 68 грн, тобто перевищували нормативні. Загальна сума перевитрат у розрахунку на фактичний обсяг робіт і послуг становила 1,5 тис. грн.

Рівень витрат на одиницю вартості робіт і послуг потрібно аналізувати з урахуванням їх поділу на змінні та постійні. До змінних належать переважно усі матеріальні витрати, до постійних — обов’язкові внески і платежі, розмір яких майже не залежить від зміни обсягу робіт. Тому основними шляхами зниження собівартості робіт з ремонтно-технічного обслуговування техніки є насамперед збільшення обсягу робіт і послуг, а також економне витрачання матеріальних засобів.

Важливою дільницею виробництва на сільськогосподарських підприємствах є ремонтно-технічне обслуговування техніки. Воно представлено окремими внутрішньогосподарськими підрозділами у вигляді ремонтних майстерень. У цих підрозділах виконуються такі види робіт і послуг капітальний та поточний ремонти, технічне обслуговування, слюсарні та зварочні роботи, регулювання і складання вузлів, надаються інші послуги. Ремонтні майстерні вважають допоміжним промисловим виробництвом. Вартість робіт і послуг ремонтних майстерень відносять переважно на витрати з експлуатації машинно-тракторного парку і вантажного автотранспорту і в їх складі — на основне виробництво сільськогосподарської продукції.

Обсяг послуг ремонтно-технічного обслуговування відображують різними показниками: кількістю виконаних капітальних і поточних ремонтів за видами і марками машин, технічних доглядів, ремонто-місце-днями надання ремонтно-технічної бази, людино-годинами виконання ремонтних робіт тощо. Загальний обсяг цих робіт і послуг вимірюється їхньою вартістю у розрахункових (обліково-планових) внутрішньогосподарських цінах.

Діяльність ремонтних майстерень характеризується показником рівня матеріальних витрат, до складу яких входять витрати на поточний ремонт, електроенергію, спецодяг і охорону праці, послуги транспорту, малоцінний інвентар, ремонтні матеріали тощо. Окремий вид витрат становлять внески і платежі ремонтних майстерень господарства у вигляді відрахувань на амортизацію, платежі Держстраху, у фонди соціального та медичного страхування працівників, витрати на утримання апарату управління господарствам та ін.

Госпрозрахунковий дохід орендних або кооперативних підрозділів ремонтно-технічного обслуговування розраховують віднімаючи суму зазначених витрат від загальної вартості робіт і послуг.

Аналіз результатів діяльності ремонтних майстерень проводять порівнюючи фактичні дані з особових рахунків з нормативними, які були передбачені умовами договору (табл. 11.13).

Результати таких порівнянь показують, що загальний обсяг послуг підрозділу збільшився порівняно з умовами договору на 1,3 тис. грн, або на 2,4 %, унаслідок збільшення кількості місце-днів зберігання техніки і затрат людино-годин. Кількість місце-годин, наданих для ремонту іншим підрозділам господарства, зменшилась порівняно з договірною на 1200 місце-годин, або на 8,2 %.

Матеріальні витрати збільшились на 2,6 тис. грн. Загальна сума витрат становила 37,4 тис. грн при договірній 35,1 тис. грн. У результаті госпрозрахунковий дохід дорівнював 17,6 тис. грн, тобто зменшився на 1 тис. грн. Однак у розрахунку на одного працівника він збільшився на 26 грн внаслідок скорочення середньої чисельності працівників з 10 до 9 чоловік.

Таблиця 11.13

Аналіз показників діяльності підрозділу
ремонтно-технічного обслуговування

Аналіз ефективності витрат на ремонтно-технічне обслуговування доцільно проводити за допомогою показника витрат підрозділу (матеріальні витрати та внески і платежі) у розрахунку на 100 грн вартості послуг. Методика розрахунків щодо цього аналогічна розглянутій раніше по допоміжних виробництвах.

Згідно з даними табл. 11.13, витрати на 100 грн. вартості послуг дорівнювали 68 грн, тобто перевищували нормативні. Загальна сума перевитрат у розрахунку на фактичний обсяг робіт і послуг становила 1,5 тис. грн.

Рівень витрат на одиницю вартості робіт і послуг потрібно аналізувати з урахуванням їх поділу на змінні та постійні. До змінних належать переважно усі матеріальні витрати, до постійних — обов’язкові внески і платежі, розмір яких майже не залежить від зміни обсягу робіт. Тому основними шляхами зниження собівартості робіт з ремонтно-технічного обслуговування техніки є насамперед збільшення обсягу робіт і послуг, а також економне витрачання матеріальних засобів.