14.5. Аналіз оборотних активів

К оглавлению1 2  4 5 6 7 8 9  11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20  22  24 25 26 27 28 29 30 31  33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від складу, структури, динаміки та рівня використання оборотних активів, які відображують розділі ІІ балансу. До оборотних активів належать насамперед оборотні засоби виробничої сфери, такі як запаси сировини і матеріалів, тварини на вирощуванні і відгодівлі, витрати незавершеного виробництва, готова продукція, товари. Друга частина оборотних засобів перебуває у сфері обігу — це готова продукція, грошові кошти, дебіторська заборгованість за розрахунками та інші оборотні активи.

При аналізі важливо порівняти абсолютні суми показників звітного та попереднього періодів, виявити і дослідити зміни в структурі оборотних активів, оцінити стан виробничих запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів, вивчити показники оборотності активів.

Дані табл. 14.11 показують, що загальна сума вартості оборотних активів наприкінці звітного року становила 10,67 млн грн, що на 18,86 % більше у порівняно з початком року. Збільшення активів спостерігається по всіх статтях, але по виробничих запасах, готовій продукції, дебіторській заборгованості і грошових коштах воно досить істотне.

Таблиця 14.11

Склад і структура оборотних активів

Оборотні активи

На початок року, тис. грн

На кінець року, тис. грн

Відхилення (+; –)

Частка у структурі, %

 

В тис. грн

%

На початок року

На кінець року

Відхилення (+; –)

Виробничі запаси

3254

3805

+ 551

16,93

36,25

35,66

– 0,59

Тварини на вирощуванні і відгодівлі

2755

3124

+ 369

13,39

30,69

29,28

– 1,41

Незавершене виробництво

837

855

+ 18

2,15

9,32

8,01

– 1,31

Готова продукція

843

1071

+ 228

27,05

9,39

10,04

+ 0,69

Товари

15

5

– 10

66,67

0,17

0,05

– 0,12

Дебітори

1017

1287

+ 270

26,55

11,33

12,06

+ 0,73

Поточні інвестиції

Векселі одержані

Грошові кошти:

 

 

 

 

 

 

 

у національній валюті

256

523

+ 267

104,3

2,85

4,9

+ 2,05

в іноземній валюті

Інші оборотні активи

УСЬОГО

8977

10670

+ 1693

18,86

100

100

У структурі оборотних активів найбільша частка припадає на виробничі запаси і витрати у сфері виробництва: запаси — 35,66 %; тварини на вирощуванні і відгодівлі — 29,28 %; готова продукція — 10,04 %; витрати незавершеного виробництва — 8,01 %. Решта активів перебувають у сфері обігу: дебітори — 12,06 %; грошові кошти — 4,9 %. Порівняно з показниками на початку періоду істотних змін у структурі активів у звітному періоді не спостерігалось. Слід вважати негативним збільшення дебіторської заборгованості та запасів готової продукції як небажане відвернення коштів підприємства.

Тривалість обертання готової продукції (Тп), тобто час зберігання готової продукції на підприємстві з моменту надходження із виробництва до відвантаження покупцям, визначається так:

.

Чим менше цей показник, тим швидше обертаються кошти. За подібною формулою аналізують показники обертання інших витрат виробничих запасів.

Важливе значення має також період обертання дебіторської заборгованості (Тд), або період інкасації боргів. Він дорівнює періоду між відвантаженням продукції та отриманням за неї готівки від покупців:

.

Особливого підходу потребує аналіз стану виробничих запасів і витрат, який проводять за даними довідки “VІІІ. Запаси” форми № 4 “Звіт про власний капітал”.

Згідно з даними табл. 14.11, на кінець року виробничі запаси зросли на 551,0 тис. грн, або на 16,9 %, порівняно із залишками на початку періоду. Однак запаси сировини і матеріалів, палива і запасних частин зменшились у цілому на 18 тис. грн, або на 8,2 %.

Період обертання активів виробничих запасів, тобто час, коли вони належать підприємстві і перетворення на виробничі витрати (Тз) визначають так.

,

де З — середній залишок виробничих запасів; В — частка витрати запасів у виробничих витратах; Д — тривалість періоду, що аналізується днів.

Коефіцієнт обертання виробничих запасів (Кз) розраховують за формулою:

Кз = В : З.

Приклад.

 

Попередній період

Звітний період

Середні залишки виробничих запасів, тис. грн

3000

3530

Сума витрат запасів у собівартості продукції, тис. грн

7006

11298

Тривалість обороту запасів, днів

156

114

Коефіцієнт використання виробничих запасів

2,335

3,200

Виробничі запаси і витрати зумовлюються розмірами та обсягом виробничого процесу, залежать від нього і піддаються нормуванню.

Нормування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств здійснюється за спеціальною інструкцією. Розмір нормативів за окремими видами оборотних засобів передбачено у фінансовому плані підприємства, виходячи з прийнятої норми запасів у відсотках до річної потреби в оборотних засобах.

При аналізі стану оборотних засобів потрібно визначити наповненість нормативів шляхом порівняння фактичної наявності оборотних засобів з нормативами. При цьому визначають понаднормативні залишки і незаповнені нормативи.

Норматив оборотних засобів — це мінімальний їх розмір, достатній для безперебійної господарської діяльності. Нормативом передбачена сума потрібних підприємству власних коштів на такі витрати і запаси засобів, які не забезпечуються виходом продукції виробництва у звітному році. Наприклад, витрати з незавершеного виробництва рослинництва здійснюють у звітному році, а продукцію отримують у наступному. Тому норматив за цією статтею визначають у розмірі планової собівартості усього фактичного обсягу незавершеного виробництва.

До оборотних засобів, які мають повністю формуватися за рахунок власних коштів, належать вартість насіння й садибного матеріалу, малоцінних і швидкозношуваних предметів тощо. Витрати на корми, навпаки, повертаються у вигляді виробленої продукції в межах року. Тому норматив за цією статтею визначають у розмірі страхових запасів, які становлять близько 8 % планової річної потреби, а понаднормативні запаси в межах планової потреби кормів формуються за рахунок позикових коштів.

Короткотермінові кредити банку під понаднормативні запаси у межах планової потреби в них вважають плановими джерелами залучених коштів. Однак прострочені кредити банку, кредиторська заборгованість, кошти капітальних вкладень, інші джерела спеціального призначення не бажані для господарства.

Для об’єктивної економічної оцінки відхилення фактичних залишків оборотних засобів від нормативу потрібно врахувати особливості оборотності й нормування окремих видів оборотних засобів. Так, наявність надмірних залишків по засобах, що формуються лише за рахунок власних джерел, вважають негативним явищем в організації фінансів. Це призводить до заморожування коштів, залучення позапланових джерел їх утворення, зниження оборотності. По швидкооборотних засобах, джерелами формування яких можуть бути як власні, так і залучені джерела, понаднормативні залишки у межах планової потреби в них вважають закономірним явищем. По таких видах засобів при аналізі важливо визначити понадпланову їх вартість, яка може свідчити про зайве нагромадження запасів.

Незаповнені нормативи по всіх видах оборотних засобів вважають негативним явищем у діяльності господарства, що утруднює забезпеченість процесу виробництва необхідними виробничими запасами, а також спричиняє відвернення коштів із основної діяльності на капітальні вкладення, дебіторську заборгованість та інші активи.

При аналізі враховують, що відхилення фактичних залишків оборотних засобів від нормативів можуть утворюватися за рахунок зміни двох факторів:

1) обсягу виробничих запасів, робіт, продукції;

2) собівартості одиниці запасів, робіт, продукції.

Вплив цих факторів визначають за допомогою порівнянь різних комбінацій трьох показників: нормативу засобів (у плановій оцінці), наявності оборотних засобів по фактичній собівартості і, плановій собівартості.

Існування переважної частини понаднормативних залишків вважають нормальним явищем. Джерелом їх утворення є кредитування, кредиторська заборгованість тощо.

До негативних явищ слід віднести наявність понаднормативних залишків по запасах і витратах, які формуються лише за рахунок власних джерел, таких як малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали, незавершене виробництво. Єдиним джерелом покриття таких запасів мають бути власні оборотні кошти, тому наявність великих понаднормативних запасів по цих засобах зумовлює небажане залучення інших джерел коштів.

Недоодержання кредитів, які належать підприємству, може спричиняти: невиконання плану виробництва продукції, понадпланове нагромадження оборотних засобів, що не приймаються банком як забезпечення кредиту, наявність надлишків власних оборотних коштів, незаповнених нормативів, залучення до обігу коштів з непередбачених для цього фондів та інші відхилення у фінансовій діяльності підприємства.

Розмір частки короткотермінових кредитів у формуванні оборотних засобів сільськогосподарських підприємств може бути різним залежно від спеціалізації, напрямку, інтенсифікації виробництва тощо. Деякі економісти як орієнтир рекомендують розмір кредиту близько 25 % загальної суми оборотних засобів, що дає змогу створювати оптимальний мінімальний рівень структурного фонду обігових коштів і забезпечувати нормальні умови для господарської діяльності.

Ефективність використання короткотермінових кредитів залежить також від того, чи спрямовані вони на ті види оборотних засобів, які їх потребують. Визначення потреби кредитування без поділу оборотних засобів залежно від їх оборотності припускає кредитування не лише наднормативних некредитованих залишків, а й понадпланової потреби в них. Це знижує ефективність використання як позикових, так і власних обігових коштів підприємств.

У процесі господарської діяльності крім нормованих залучаються ненормовані оборотні засоби, які відображаються у розділі II балансу. До них належать грошові кошти, розрахунки з покупцями за товари відвантажені, дебіторська заборгованість.

Грошові кошти. Правильне управління грошовими коштами має важливе значення для поліпшення фінансової діяльності підприємства. Основне завдання полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімальну суму грошових коштів, необхідну для здійснення поточної оперативної діяльності підприємства.

Рух грошових коштів відображується у звітності за трьома видами діяльності: операційною (основною), інвестиційною та фінансовою. Основне надходження грошових коштів забезпечує операційна (основна) діяльність підприємства. Це виручка від реалізації продукції, робіт і послуг, отримані банківські кредити на основну діяльність та інші надходження. Платежі пов’язані з оплатою зобов’язань постачальникам, виплатою заробітної плати, розрахунками з бюджетом, банками з короткострокові кредити тощо.

Рух грошових коштів в інвестиційній діяльності передбачає реалізацію і купівлю основних засобів, довгострокових цінних паперів, розрахунки за довгостроковими позиками тощо.

У результаті фінансової діяльності підприємство отримує виручку від продажу короткострокових цінних паперів та здійснює виплати за їх придбання, виплату дивідендів тощо.

При аналізі за даними річної фінансової звітності замість основного показника надходжень грошових коштів — виручки від реалізації — використовують показники прибутку, отримання якого не збігається у часі з поточним надходженням грошей. Цю обставину слід ураховувати при поточному та остаточному аналізі.

Крім цього враховують також особливості операцій з амортизацією основних засобів. Нарахована амортизація — це витрати, які зменшують прибуток. Оскільки її сума перебуває у вільних грошових коштах, то у звітності вона відображається як надходження коштів.

У ринкових умовах необхідно, щоб грошові кошти перебували безперервному русі. Дані щодо залишків грошових коштів на початку та наприкінці звітного року та їхнього руху (надходження і витрачення у звітному періоді за видами діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова)) відображують у додатку до балансу форми № 3 “Звіт про рух грошових коштів”. Цю інформацію при аналізі доцільно згрупувати в окрему аналітичну таблицю (табл. 14.12).

Таблиця 14.12

Рух грошових коштів, тис. грн
(надходження (+), витрачання (–))

Показники

За звітний період

За попередній період

Відхилення (+; –) (гр. 2 – гр. 3)

І. Операційна діяльність

 

 

 

1. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування

+ 2011,8

+ 508,0

+ 1503,8

2. Амортизація необоротних активів

+ 1336,0

+ 1282,0

+ 54,8

3. Збільшення (+), зменшення (–) оборотних активів

-1426,0

+194,0

+1232,0

4. Інші фінансові результати

+ 273,4

– 556,0

+ 829,4

5. Чистий рух коштів від операційної діяльності

+ 2195,2

+ 1428,0

+ 767,2

ІІ. Інвестиційна діяльність

 

 

 

1. Реалізація необоротних активів

+ 19,4

+ 2082,0

– 2062,6

2. Придбання необоротних активів

– 2375,3

– 2441,8

– 66,5

3. Інші надходження і платежі

– 359,2

+ 359,2

4. Чистий рух від інвестиційної діяльності

– 2355,9

– 1257,0

– 1098,9

ІІІ. Фінансова діяльність

 

 

 

1. Отримані позики

+ 1580,0

+ 1580,0

2. Погашення позик

– 897,1

– 810,0

– 87,1

3. Інші надходження і платежі

– 255,2

– 38,0

– 217,2

4. Чистий рух коштів від фінансової діяльності

+ 427,7

– 848,0

+ 1275,7

Чистий рух коштів за звітний період

+ 267,0

– 677,0

+ 944,0

Залишок коштів на початок року

+ 256,0

+ 933,0

– 677,0

Зміна валютних курсів (+; –)

Залишок коштів на кінець року

+ 533,0

+ 256,0

+ 277,0

Згідно з даними табл. 15.12, наприкінці звітного періоду залишок грошових коштів становив 533 тис. грн, тобто вдвічі зріс. Істотне збільшення коштів спостерігається за рахунок надходження їх від операційної діяльності, в переважно внаслідок збільшення прибутку і нарахованої амортизації. Другим позитивним явищем є результат від фінансової діяльності, згідно з яким чистий рух коштів становив позитивну суму (+ 427,7 тис. грн), що на 1275,7 тис. грн більше порівняно з попереднім періодом. Цьому сприяло отримання позик на суму 1580 тис. грн.

Негативні зміни щодо руху коштів спостерігались по інвестиційній діяльності.

При аналізі може виникнути питання, скільки підприємству потрібно мати грошових коштів на рахунках для безперебійної діяльності. На це складне питання однозначної відповіді не існує. Однак слід ураховувати, що сума грошових коштів, необхідна для ефективного управління підприємством, — це страховий запас, призначений для покриття короткотермінової першочергової потреби у грошах.

Як нестача, так і надмірна наявність вільних грошових коштів негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Надлишок коштів призводить до зниження їх реальної вартості внаслідок інфляції, недовикористання грошових коштів в операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності, зниження оборотності засобів. Дефіцит грошей призводить до зростання простроченої заборгованості постачальникам, банкам, з оплати праці тощо.

Для обґрунтування оцінки показників наявності і руху грошових коштів аналізують тривалість перебування оборотних засобів у формі вільних грошей за формулою:

,

де Тг — тривалість перебування активів у формі вільних грошей, днів; Дз — середній залишок грошових коштів, тис. грн, До — сума кредитових оборотів за рахунками грошових коштів, тис. грн.

Приклад

 

Попередній період

Звітний період

Середні залишки грошей, тис. грн

256,0

533,0

Кредитові обороти за рахунками грошових коштів, тис. грн

8495,0

12 970,0

Тривалість обороту грошей, дні

11,0

15,0

Наведені дані свідчать про те, що за звітний період термін перебування активів у вигляді грошей збільшився на 4 дні, що можна оцінити негативно — як зниження рівня оборотності грошових коштів.

Для прогнозування суми залишку грошових коштів (Зг) можна використати формулу.

,

де До — плановий (передбачуваний) річний обсяг грошового обігу, тис. грн; Ког — коефіцієнт оборотності грошових коштів у звітному періоді (До : Дз).

Ефективному використанню грошових коштів сприяє залучення їх для розширення масштабів виробництва, оновлення основних фондів, впровадження нових технологій, своєчасне погашення кредитів та інших зобов’язань, зростання оборотності усіх активів підприємства.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від складу, структури, динаміки та рівня використання оборотних активів, які відображують розділі ІІ балансу. До оборотних активів належать насамперед оборотні засоби виробничої сфери, такі як запаси сировини і матеріалів, тварини на вирощуванні і відгодівлі, витрати незавершеного виробництва, готова продукція, товари. Друга частина оборотних засобів перебуває у сфері обігу — це готова продукція, грошові кошти, дебіторська заборгованість за розрахунками та інші оборотні активи.

При аналізі важливо порівняти абсолютні суми показників звітного та попереднього періодів, виявити і дослідити зміни в структурі оборотних активів, оцінити стан виробничих запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів, вивчити показники оборотності активів.

Дані табл. 14.11 показують, що загальна сума вартості оборотних активів наприкінці звітного року становила 10,67 млн грн, що на 18,86 % більше у порівняно з початком року. Збільшення активів спостерігається по всіх статтях, але по виробничих запасах, готовій продукції, дебіторській заборгованості і грошових коштах воно досить істотне.

Таблиця 14.11

Склад і структура оборотних активів

Оборотні активи

На початок року, тис. грн

На кінець року, тис. грн

Відхилення (+; –)

Частка у структурі, %

 

В тис. грн

%

На початок року

На кінець року

Відхилення (+; –)

Виробничі запаси

3254

3805

+ 551

16,93

36,25

35,66

– 0,59

Тварини на вирощуванні і відгодівлі

2755

3124

+ 369

13,39

30,69

29,28

– 1,41

Незавершене виробництво

837

855

+ 18

2,15

9,32

8,01

– 1,31

Готова продукція

843

1071

+ 228

27,05

9,39

10,04

+ 0,69

Товари

15

5

– 10

66,67

0,17

0,05

– 0,12

Дебітори

1017

1287

+ 270

26,55

11,33

12,06

+ 0,73

Поточні інвестиції

Векселі одержані

Грошові кошти:

 

 

 

 

 

 

 

у національній валюті

256

523

+ 267

104,3

2,85

4,9

+ 2,05

в іноземній валюті

Інші оборотні активи

УСЬОГО

8977

10670

+ 1693

18,86

100

100

У структурі оборотних активів найбільша частка припадає на виробничі запаси і витрати у сфері виробництва: запаси — 35,66 %; тварини на вирощуванні і відгодівлі — 29,28 %; готова продукція — 10,04 %; витрати незавершеного виробництва — 8,01 %. Решта активів перебувають у сфері обігу: дебітори — 12,06 %; грошові кошти — 4,9 %. Порівняно з показниками на початку періоду істотних змін у структурі активів у звітному періоді не спостерігалось. Слід вважати негативним збільшення дебіторської заборгованості та запасів готової продукції як небажане відвернення коштів підприємства.

Тривалість обертання готової продукції (Тп), тобто час зберігання готової продукції на підприємстві з моменту надходження із виробництва до відвантаження покупцям, визначається так:

.

Чим менше цей показник, тим швидше обертаються кошти. За подібною формулою аналізують показники обертання інших витрат виробничих запасів.

Важливе значення має також період обертання дебіторської заборгованості (Тд), або період інкасації боргів. Він дорівнює періоду між відвантаженням продукції та отриманням за неї готівки від покупців:

.

Особливого підходу потребує аналіз стану виробничих запасів і витрат, який проводять за даними довідки “VІІІ. Запаси” форми № 4 “Звіт про власний капітал”.

Згідно з даними табл. 14.11, на кінець року виробничі запаси зросли на 551,0 тис. грн, або на 16,9 %, порівняно із залишками на початку періоду. Однак запаси сировини і матеріалів, палива і запасних частин зменшились у цілому на 18 тис. грн, або на 8,2 %.

Період обертання активів виробничих запасів, тобто час, коли вони належать підприємстві і перетворення на виробничі витрати (Тз) визначають так.

,

де З — середній залишок виробничих запасів; В — частка витрати запасів у виробничих витратах; Д — тривалість періоду, що аналізується днів.

Коефіцієнт обертання виробничих запасів (Кз) розраховують за формулою:

Кз = В : З.

Приклад.

 

Попередній період

Звітний період

Середні залишки виробничих запасів, тис. грн

3000

3530

Сума витрат запасів у собівартості продукції, тис. грн

7006

11298

Тривалість обороту запасів, днів

156

114

Коефіцієнт використання виробничих запасів

2,335

3,200

Виробничі запаси і витрати зумовлюються розмірами та обсягом виробничого процесу, залежать від нього і піддаються нормуванню.

Нормування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств здійснюється за спеціальною інструкцією. Розмір нормативів за окремими видами оборотних засобів передбачено у фінансовому плані підприємства, виходячи з прийнятої норми запасів у відсотках до річної потреби в оборотних засобах.

При аналізі стану оборотних засобів потрібно визначити наповненість нормативів шляхом порівняння фактичної наявності оборотних засобів з нормативами. При цьому визначають понаднормативні залишки і незаповнені нормативи.

Норматив оборотних засобів — це мінімальний їх розмір, достатній для безперебійної господарської діяльності. Нормативом передбачена сума потрібних підприємству власних коштів на такі витрати і запаси засобів, які не забезпечуються виходом продукції виробництва у звітному році. Наприклад, витрати з незавершеного виробництва рослинництва здійснюють у звітному році, а продукцію отримують у наступному. Тому норматив за цією статтею визначають у розмірі планової собівартості усього фактичного обсягу незавершеного виробництва.

До оборотних засобів, які мають повністю формуватися за рахунок власних коштів, належать вартість насіння й садибного матеріалу, малоцінних і швидкозношуваних предметів тощо. Витрати на корми, навпаки, повертаються у вигляді виробленої продукції в межах року. Тому норматив за цією статтею визначають у розмірі страхових запасів, які становлять близько 8 % планової річної потреби, а понаднормативні запаси в межах планової потреби кормів формуються за рахунок позикових коштів.

Короткотермінові кредити банку під понаднормативні запаси у межах планової потреби в них вважають плановими джерелами залучених коштів. Однак прострочені кредити банку, кредиторська заборгованість, кошти капітальних вкладень, інші джерела спеціального призначення не бажані для господарства.

Для об’єктивної економічної оцінки відхилення фактичних залишків оборотних засобів від нормативу потрібно врахувати особливості оборотності й нормування окремих видів оборотних засобів. Так, наявність надмірних залишків по засобах, що формуються лише за рахунок власних джерел, вважають негативним явищем в організації фінансів. Це призводить до заморожування коштів, залучення позапланових джерел їх утворення, зниження оборотності. По швидкооборотних засобах, джерелами формування яких можуть бути як власні, так і залучені джерела, понаднормативні залишки у межах планової потреби в них вважають закономірним явищем. По таких видах засобів при аналізі важливо визначити понадпланову їх вартість, яка може свідчити про зайве нагромадження запасів.

Незаповнені нормативи по всіх видах оборотних засобів вважають негативним явищем у діяльності господарства, що утруднює забезпеченість процесу виробництва необхідними виробничими запасами, а також спричиняє відвернення коштів із основної діяльності на капітальні вкладення, дебіторську заборгованість та інші активи.

При аналізі враховують, що відхилення фактичних залишків оборотних засобів від нормативів можуть утворюватися за рахунок зміни двох факторів:

1) обсягу виробничих запасів, робіт, продукції;

2) собівартості одиниці запасів, робіт, продукції.

Вплив цих факторів визначають за допомогою порівнянь різних комбінацій трьох показників: нормативу засобів (у плановій оцінці), наявності оборотних засобів по фактичній собівартості і, плановій собівартості.

Існування переважної частини понаднормативних залишків вважають нормальним явищем. Джерелом їх утворення є кредитування, кредиторська заборгованість тощо.

До негативних явищ слід віднести наявність понаднормативних залишків по запасах і витратах, які формуються лише за рахунок власних джерел, таких як малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали, незавершене виробництво. Єдиним джерелом покриття таких запасів мають бути власні оборотні кошти, тому наявність великих понаднормативних запасів по цих засобах зумовлює небажане залучення інших джерел коштів.

Недоодержання кредитів, які належать підприємству, може спричиняти: невиконання плану виробництва продукції, понадпланове нагромадження оборотних засобів, що не приймаються банком як забезпечення кредиту, наявність надлишків власних оборотних коштів, незаповнених нормативів, залучення до обігу коштів з непередбачених для цього фондів та інші відхилення у фінансовій діяльності підприємства.

Розмір частки короткотермінових кредитів у формуванні оборотних засобів сільськогосподарських підприємств може бути різним залежно від спеціалізації, напрямку, інтенсифікації виробництва тощо. Деякі економісти як орієнтир рекомендують розмір кредиту близько 25 % загальної суми оборотних засобів, що дає змогу створювати оптимальний мінімальний рівень структурного фонду обігових коштів і забезпечувати нормальні умови для господарської діяльності.

Ефективність використання короткотермінових кредитів залежить також від того, чи спрямовані вони на ті види оборотних засобів, які їх потребують. Визначення потреби кредитування без поділу оборотних засобів залежно від їх оборотності припускає кредитування не лише наднормативних некредитованих залишків, а й понадпланової потреби в них. Це знижує ефективність використання як позикових, так і власних обігових коштів підприємств.

У процесі господарської діяльності крім нормованих залучаються ненормовані оборотні засоби, які відображаються у розділі II балансу. До них належать грошові кошти, розрахунки з покупцями за товари відвантажені, дебіторська заборгованість.

Грошові кошти. Правильне управління грошовими коштами має важливе значення для поліпшення фінансової діяльності підприємства. Основне завдання полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімальну суму грошових коштів, необхідну для здійснення поточної оперативної діяльності підприємства.

Рух грошових коштів відображується у звітності за трьома видами діяльності: операційною (основною), інвестиційною та фінансовою. Основне надходження грошових коштів забезпечує операційна (основна) діяльність підприємства. Це виручка від реалізації продукції, робіт і послуг, отримані банківські кредити на основну діяльність та інші надходження. Платежі пов’язані з оплатою зобов’язань постачальникам, виплатою заробітної плати, розрахунками з бюджетом, банками з короткострокові кредити тощо.

Рух грошових коштів в інвестиційній діяльності передбачає реалізацію і купівлю основних засобів, довгострокових цінних паперів, розрахунки за довгостроковими позиками тощо.

У результаті фінансової діяльності підприємство отримує виручку від продажу короткострокових цінних паперів та здійснює виплати за їх придбання, виплату дивідендів тощо.

При аналізі за даними річної фінансової звітності замість основного показника надходжень грошових коштів — виручки від реалізації — використовують показники прибутку, отримання якого не збігається у часі з поточним надходженням грошей. Цю обставину слід ураховувати при поточному та остаточному аналізі.

Крім цього враховують також особливості операцій з амортизацією основних засобів. Нарахована амортизація — це витрати, які зменшують прибуток. Оскільки її сума перебуває у вільних грошових коштах, то у звітності вона відображається як надходження коштів.

У ринкових умовах необхідно, щоб грошові кошти перебували безперервному русі. Дані щодо залишків грошових коштів на початку та наприкінці звітного року та їхнього руху (надходження і витрачення у звітному періоді за видами діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова)) відображують у додатку до балансу форми № 3 “Звіт про рух грошових коштів”. Цю інформацію при аналізі доцільно згрупувати в окрему аналітичну таблицю (табл. 14.12).

Таблиця 14.12

Рух грошових коштів, тис. грн
(надходження (+), витрачання (–))

Показники

За звітний період

За попередній період

Відхилення (+; –) (гр. 2 – гр. 3)

І. Операційна діяльність

 

 

 

1. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування

+ 2011,8

+ 508,0

+ 1503,8

2. Амортизація необоротних активів

+ 1336,0

+ 1282,0

+ 54,8

3. Збільшення (+), зменшення (–) оборотних активів

-1426,0

+194,0

+1232,0

4. Інші фінансові результати

+ 273,4

– 556,0

+ 829,4

5. Чистий рух коштів від операційної діяльності

+ 2195,2

+ 1428,0

+ 767,2

ІІ. Інвестиційна діяльність

 

 

 

1. Реалізація необоротних активів

+ 19,4

+ 2082,0

– 2062,6

2. Придбання необоротних активів

– 2375,3

– 2441,8

– 66,5

3. Інші надходження і платежі

– 359,2

+ 359,2

4. Чистий рух від інвестиційної діяльності

– 2355,9

– 1257,0

– 1098,9

ІІІ. Фінансова діяльність

 

 

 

1. Отримані позики

+ 1580,0

+ 1580,0

2. Погашення позик

– 897,1

– 810,0

– 87,1

3. Інші надходження і платежі

– 255,2

– 38,0

– 217,2

4. Чистий рух коштів від фінансової діяльності

+ 427,7

– 848,0

+ 1275,7

Чистий рух коштів за звітний період

+ 267,0

– 677,0

+ 944,0

Залишок коштів на початок року

+ 256,0

+ 933,0

– 677,0

Зміна валютних курсів (+; –)

Залишок коштів на кінець року

+ 533,0

+ 256,0

+ 277,0

Згідно з даними табл. 15.12, наприкінці звітного періоду залишок грошових коштів становив 533 тис. грн, тобто вдвічі зріс. Істотне збільшення коштів спостерігається за рахунок надходження їх від операційної діяльності, в переважно внаслідок збільшення прибутку і нарахованої амортизації. Другим позитивним явищем є результат від фінансової діяльності, згідно з яким чистий рух коштів становив позитивну суму (+ 427,7 тис. грн), що на 1275,7 тис. грн більше порівняно з попереднім періодом. Цьому сприяло отримання позик на суму 1580 тис. грн.

Негативні зміни щодо руху коштів спостерігались по інвестиційній діяльності.

При аналізі може виникнути питання, скільки підприємству потрібно мати грошових коштів на рахунках для безперебійної діяльності. На це складне питання однозначної відповіді не існує. Однак слід ураховувати, що сума грошових коштів, необхідна для ефективного управління підприємством, — це страховий запас, призначений для покриття короткотермінової першочергової потреби у грошах.

Як нестача, так і надмірна наявність вільних грошових коштів негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Надлишок коштів призводить до зниження їх реальної вартості внаслідок інфляції, недовикористання грошових коштів в операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності, зниження оборотності засобів. Дефіцит грошей призводить до зростання простроченої заборгованості постачальникам, банкам, з оплати праці тощо.

Для обґрунтування оцінки показників наявності і руху грошових коштів аналізують тривалість перебування оборотних засобів у формі вільних грошей за формулою:

,

де Тг — тривалість перебування активів у формі вільних грошей, днів; Дз — середній залишок грошових коштів, тис. грн, До — сума кредитових оборотів за рахунками грошових коштів, тис. грн.

Приклад

 

Попередній період

Звітний період

Середні залишки грошей, тис. грн

256,0

533,0

Кредитові обороти за рахунками грошових коштів, тис. грн

8495,0

12 970,0

Тривалість обороту грошей, дні

11,0

15,0

Наведені дані свідчать про те, що за звітний період термін перебування активів у вигляді грошей збільшився на 4 дні, що можна оцінити негативно — як зниження рівня оборотності грошових коштів.

Для прогнозування суми залишку грошових коштів (Зг) можна використати формулу.

,

де До — плановий (передбачуваний) річний обсяг грошового обігу, тис. грн; Ког — коефіцієнт оборотності грошових коштів у звітному періоді (До : Дз).

Ефективному використанню грошових коштів сприяє залучення їх для розширення масштабів виробництва, оновлення основних фондів, впровадження нових технологій, своєчасне погашення кредитів та інших зобов’язань, зростання оборотності усіх активів підприємства.