15.4. Аналіз доходів і рентабельності селянських господарств

К оглавлению 1 2 4 5 6 7 8 9 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 22 24 25 26 27 28 29 30 31 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99

Доходи і рентабельність фермерських господарств, орендних підрозділів та інших виробничих формувань прийнято вважати фінансовими результатами їх господарської діяльності.

Валовий дохід відображує заново створену вартість, до складу якої входять витрати на оплату праці та прибуток господарства або його підрозділу. Валовий дохід визначається як вартість валової продукції в цінах, які склалися при її реалізації за вирахуванням матеріальних витрат.

Аналіз формування валового та госпрозрахункового доходів наведено в іншому розділі.

Суть системи матеріального стимулювання від госпрозрахункового доходу полягає у тому, що кожний вид виробленої продукції або наданих послуг оцінюється за встановленими у господарстві розрахунковими (з урахуванням якості) цінами. З одержаної виручки вираховують матеріальні витрати, оцінені за внутрішньогосподарськими обліковими цінами. Отримана величина становить валовий дохід госпрозрахункового підрозділу.

Валовий дохід орендного виробничого підрозділу формується під впливом таких основних факторів:

1) вартості валової продукції, зокрема за рахунок зміни:

а) розмірів галузей;

б) продуктивності галузей;

в) розрахункових цін;

2) матеріальних витрат.

Взаємозв’язок цих факторів можна представити у вигляді такої формули

де у — валовий дохід орендного підрозділу, грн; х1 — розміри галузей, га (голів); х2 — продуктивність одиниці розміру галузі, ц; х3 — розрахункова ціна за 1 ц продукції, грн; х4 — матеріальні витрати на 1 ц продукції, грн.

Для аналізу взаємозв’язку зазначених факторів використаємо дані табл. 15.7.

Таблиця 15.7

Вхідні дані для аналізу валового доходу
орендного підрозділу

Галузь
1. Озима пшениця	100	100	40	45	42	10	30	28
2. Цукрові буряки	50	75	300	350	10,54	10	7,45	7,5
3. Молочне стадо корів	100	105	30	35	65,57	66	40	42

Вплив кожного з названих факторів на валовий дохід визначається порівнянням його з такими комбінаціями факторів, тис. грн:

у0 = 177,2; у′ = 207,7;

З цих розрахунків видно, що на відхилення фактичного валового доходу від договірного (планового) впливали такі фактори, тис. грн (табл. 15.8).

Таблиця 15.8

Вплив окремих факторів на госпрозрахунковий
дохід підрозділу, тис. грн

Фактори	Розрахунок	Сума (+; –)
Загальне відхилення по госпрозрахунковому доходу	207,7 – 177,1	+ 30,6
у тому числі за рахунок
1. Розміру галузей	208,1 – 177,8	+ 30,3
2. Продуктивності галузей	232,0 – 208,1	+ 23,9
3. Розрахункових цін	219,3 – 232,0	– 12,7
Разом за рахунок продукції		+ 41,5
4. Матеріальних витрат	(– 30,6) – (+ 41,5)	– 10,9

Аналіз показав, що збільшення площі посіву буряків (за рахунок зменшення посівів пшениці) та поголів’я корів на 5 голів зумовило зростання валового доходу на 8,5 тис. грн, а підвищення врожайності культур і продуктивності корів — ще на 10,7 тис. грн. Підвищення якості продукції сприяло зростанню розрахункових цін, унаслідок чого валовий дохід збільшився на 7 тис. грн, однак водночас зросли матеріальні витрати на фактичний обсяг виробництва порівняно з договірними (нормативними) на 2,5 тис. грн і на цю ж суму зменшився валовий дохід. Матеріальні витрати на 1 ц молока становили 10,7 грн при договірних 10 грн.

Різні галузі забезпечують орендарям неоднаковий дохід на одиницю матеріальних витрат, на 1 га продуктивної площі землі або 1 голову тварин, і водночас одна й та сама галузь при різному рівні показників продуктивності та витрат може істотно відрізнятися за рентабельністю витрат для орендаря. Тому важливо проаналізувати рентабельність окремих галузей і орендного підрозділу в цілому.

Госпрозрахункова рентабельність фермерського господарства чи орендного підрозділу вимірюється відношенням валового доходу до матеріальних витрат. За окремим видом продукції вона визначається за такою формулою

у = (х2 – х1) : х1 ∙ 100,

де у — госпрозрахункова рентабельність матеріальних витрат, %; х1 — матеріальні витрати на 1 ц продукції; х2 — розрахункова ціна за 1 ц продукції. Методика розрахунків при аналізі рентабельності аналогічна розглянутій вище.

При обчисленні госпрозрахункового доходу орендного підрозділу враховуються основні доходоутворюючі фактори (повернення кредитних платежів, орендна плата, відрахування на утримання загальновиробничих і загальногосподарських служб, можливі платежі до бюджету). Кошти, які залишилися після відрахувань зазначених платежів, становлять госпрозрахунковий дохід підрозділу, яким розпоряджається орендний колектив.

Практика свідчить, що госпрозрахункові підрозділи не повністю використовують цей дохід на оплату праці, а дотримуються відповідного співвідношення між споживанням і нагромадженням, ґрунтуючись, як правило, на моделі розподілу госпрозрахункового доходу, яку використовують в аналогічних господарствах.

Після відрахувань з госпрозрахункового доходу до резервного та інших фондів з коштів, які залишилися, формують фонд оплати праці. Точніше, це не весь фонд, а залишковий після погашення суми, виданої протягом року у вигляді авансу. Цей фонд, як і авансовий, розподіляється виключно на демократичній основі між членами орендного колективу. Практика свідчить, що при цьому, як правило, враховується кваліфікація, компетентність працівників, професійна майстерність, кількість та якість праці, трудова дисципліна. За бажанням самих орендарів використовуються коефіцієнти їх трудової участі. Всі розрахунки з формування і розподілу госпрозрахункового доходу та видачі заробітної плати відображаються в особових рахунках госпрозрахункового підрозділу.