§ 3. Міжнародні регламенти, типовий закон про міжнародний комерційний арбітраж ЮНСІТРАЛ
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103
Поряд з формуванням міжнародно_договірного регулю_
вання комерційного арбітражу вживались інші зусилля,
спрямовані на уніфікацію арбітражної процедури. Особли_
ве значення при цьому мають розроблені під егідою ООН
міжнародні регламенти ЮНСІТРАЛ, ЄЕК1, ЕКАДВ2, а та_
кож Типовий закон про міжнародний комерційний арбіт_
раж ЮНСІТРАЛ.
У Резолюції 31/98, прийнятій Генеральною Асамблеєю
ООН 15 грудня 1976 р., зазначається, що, визнаючи цінність
арбітражу як методу регулювання спорів, що виникають з
міжнародних торговельних угод, та доцільність розробки регламенту для спеціального арбітражу, який був би прий_
нятним для держав з різними правовими, соціальними та
економічними системами, з метою гармонізації міжнарод_
них економічних відносин Генеральна Асамблея рекомен_
дує використовувати Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ
при врегулюванні таких спорів, зокрема посилання на Рег_
ламент в комерційних контрактах.
Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, на відміну від
інших міжнародних регламентів, є документом, що містить
універсальні правила арбітражної процедури, які характе_
ризують її як завершене процесуальне провадження.
Згідно зі ст. 1 Регламенту, якщо сторони в договорі пого_
дились у письмовій формі, що спори, які належать до цього
договору, будуть передані на розгляд в арбітражі згідно з
Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ, такі спори підля_
гають розгляду відповідно до даного Регламенту з тими
змінами, про які сторони можуть домовитись у письмовій
формі. Арбітражний регламент регулює арбітражний роз_
гляд, за винятком випадків, коли те чи інше з його правил
суперечить нормі застосованого до його арбітражу закону,
від якої сторони не вправі відступати. До цього слід додати,
що Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, як видно з Резо_
люції 31/98 і його змісту, розроблений для спеціального
арбітражу, тобто арбітражу ad hoc, і не торкається правила
процедури в інституційних арбітражах.
Регламент ЄЕК та Правила ЕКАДВ, як і Регламент
ЮНСІТРАЛ, є результатом уніфікації правил арбітражної
процедури. Одначе, якщо Регламент ЮНСІТРАЛ має більш
універсальний характер, Регламент ЄЕК та Правила ЕКАДВ
розроблялись, як видно з їх найменування, для регіональ_
ного застосування. У Правилах ЕКАДВ прямо передбачена
їхня застосовність до арбітражного розгляду, що виникає з
міжнародної торгівлі регіону ЕКАДВ (ст.1). Як і Арбітраж_
ний регламент ЮНСІТРАЛ, Регламент ЄЕК та Правила
ЕКАДВ регулюють процедуру арбітражу ad hoc.
Комісія ООН з права міжнародної торгівлі підготувала і
прийняла 1985 р. Типовий закон про міжнародний комер_
ційний арбітраж. Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН
40/172 від 11 грудня 1985 р. з урахуванням потреб міжна_
Міжнародний комерційний арбітраж 355
родної торгівлі цей закон рекомендовано усім державам з ме_
тою одноманітності арбітражного законодавства і конкрет_
них потреб практики міжнародного комерційного арбітражу.
Типовий закон не має прямої дії в національній системі
законодавства тієї чи іншої держави. Йдеться про те, що
національні закони про арбітраж повинні ґрунтуватися на
Типовому законі ЮНСІТРАЛ.
Законодавство, що базується на Типовому законі, вже
прийнято в Австралії, Канаді, Кіпрі, Нігерії, штаті Каліфор_
нія (США), Російській Федерації, Україні.
Найбільш принципове положення закону можна звести
до такого. Типовим законом визначена сфера його застосу_
вання. Стаття 1 передбачає, що він застосовується до міжна_
родного комерційного арбітражу за умови дотримання будь_
якої угоди, діючої між даними державами та будь_якою
іншою державою або державами. Положення даного зако_
ну застосовуються тільки тоді, коли місце арбітражу розта_
шоване у даній державі. Арбітраж є міжнародним, якщо
комерційні підприємства сторін арбітражної угоди в момент
її укладання розміщені в різних державах або одне з наступ_
них місць розташоване за межами держави, в якій сторони
мають свої комерційні підприємства (місце арбітражу;
місце, де повинна бути виконана значна частина зобов’я_
зань, або з яким найбільш пов’язаний предмет спору; сто_
рони домовилися про те, що предмет арбітражної угоди по_
в’язаний більш як з однією стороною).
Велика кількість норм типового закону носить диспози_
тивний характер, що дає змогу сторонам за своєю згодою
встановлювати інші правила процедури (п. 1 ст. 19).
Поряд з формуванням міжнародно_договірного регулю_
вання комерційного арбітражу вживались інші зусилля,
спрямовані на уніфікацію арбітражної процедури. Особли_
ве значення при цьому мають розроблені під егідою ООН
міжнародні регламенти ЮНСІТРАЛ, ЄЕК1, ЕКАДВ2, а та_
кож Типовий закон про міжнародний комерційний арбіт_
раж ЮНСІТРАЛ.
У Резолюції 31/98, прийнятій Генеральною Асамблеєю
ООН 15 грудня 1976 р., зазначається, що, визнаючи цінність
арбітражу як методу регулювання спорів, що виникають з
міжнародних торговельних угод, та доцільність розробки регламенту для спеціального арбітражу, який був би прий_
нятним для держав з різними правовими, соціальними та
економічними системами, з метою гармонізації міжнарод_
них економічних відносин Генеральна Асамблея рекомен_
дує використовувати Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ
при врегулюванні таких спорів, зокрема посилання на Рег_
ламент в комерційних контрактах.
Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, на відміну від
інших міжнародних регламентів, є документом, що містить
універсальні правила арбітражної процедури, які характе_
ризують її як завершене процесуальне провадження.
Згідно зі ст. 1 Регламенту, якщо сторони в договорі пого_
дились у письмовій формі, що спори, які належать до цього
договору, будуть передані на розгляд в арбітражі згідно з
Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ, такі спори підля_
гають розгляду відповідно до даного Регламенту з тими
змінами, про які сторони можуть домовитись у письмовій
формі. Арбітражний регламент регулює арбітражний роз_
гляд, за винятком випадків, коли те чи інше з його правил
суперечить нормі застосованого до його арбітражу закону,
від якої сторони не вправі відступати. До цього слід додати,
що Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, як видно з Резо_
люції 31/98 і його змісту, розроблений для спеціального
арбітражу, тобто арбітражу ad hoc, і не торкається правила
процедури в інституційних арбітражах.
Регламент ЄЕК та Правила ЕКАДВ, як і Регламент
ЮНСІТРАЛ, є результатом уніфікації правил арбітражної
процедури. Одначе, якщо Регламент ЮНСІТРАЛ має більш
універсальний характер, Регламент ЄЕК та Правила ЕКАДВ
розроблялись, як видно з їх найменування, для регіональ_
ного застосування. У Правилах ЕКАДВ прямо передбачена
їхня застосовність до арбітражного розгляду, що виникає з
міжнародної торгівлі регіону ЕКАДВ (ст.1). Як і Арбітраж_
ний регламент ЮНСІТРАЛ, Регламент ЄЕК та Правила
ЕКАДВ регулюють процедуру арбітражу ad hoc.
Комісія ООН з права міжнародної торгівлі підготувала і
прийняла 1985 р. Типовий закон про міжнародний комер_
ційний арбітраж. Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН
40/172 від 11 грудня 1985 р. з урахуванням потреб міжна_
Міжнародний комерційний арбітраж 355
родної торгівлі цей закон рекомендовано усім державам з ме_
тою одноманітності арбітражного законодавства і конкрет_
них потреб практики міжнародного комерційного арбітражу.
Типовий закон не має прямої дії в національній системі
законодавства тієї чи іншої держави. Йдеться про те, що
національні закони про арбітраж повинні ґрунтуватися на
Типовому законі ЮНСІТРАЛ.
Законодавство, що базується на Типовому законі, вже
прийнято в Австралії, Канаді, Кіпрі, Нігерії, штаті Каліфор_
нія (США), Російській Федерації, Україні.
Найбільш принципове положення закону можна звести
до такого. Типовим законом визначена сфера його застосу_
вання. Стаття 1 передбачає, що він застосовується до міжна_
родного комерційного арбітражу за умови дотримання будь_
якої угоди, діючої між даними державами та будь_якою
іншою державою або державами. Положення даного зако_
ну застосовуються тільки тоді, коли місце арбітражу розта_
шоване у даній державі. Арбітраж є міжнародним, якщо
комерційні підприємства сторін арбітражної угоди в момент
її укладання розміщені в різних державах або одне з наступ_
них місць розташоване за межами держави, в якій сторони
мають свої комерційні підприємства (місце арбітражу;
місце, де повинна бути виконана значна частина зобов’я_
зань, або з яким найбільш пов’язаний предмет спору; сто_
рони домовилися про те, що предмет арбітражної угоди по_
в’язаний більш як з однією стороною).
Велика кількість норм типового закону носить диспози_
тивний характер, що дає змогу сторонам за своєю згодою
встановлювати інші правила процедури (п. 1 ст. 19).