3.2. Матеріально(правовий метод і матеріально(правові норми

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 

Колізійна норма, відсилаючи до законодавства певної

держави, самостійно не врегульовує правовідносини з уча_

стю іноземного елементу. Її існування має сенс за умови

використання матеріально_правової норми, тобто такої, що

по суті регулює відносини у міжнародному приватному

праві.

Наявність і використання таких норм і визначає матері_

ально_правовий метод регулювання зазначених відносин.

Він полягає саме в тому, що відносини регулюються безпо_

середньо юридичними нормами.

До матеріально_правових норм у міжнародному приват_

ному праві відносять: 1) уніфіковані норми міжнародних

договорів; 2) норми національного законодавства, які регу_

люють відносини з участю іноземного елементу; 3) міжна_

родні й торговельні звичаї; 4) судову практику (в державах,

де вона визнається формою права).

Матеріально_правові норми міжнародних угод є уніфіко_

ваними правилами, створеними кількома суб’єктами пра_

ва для безпосереднього врегулювання відносин, що часто ви_

никають у практиці міжнародного приватного права.

Міжнародні угоди можуть повністю або частково містити

такі норми.

Здебільшого матеріально_правовий метод застосовуєть_

ся при укладенні угод з питань авторського права, регулю_

вання праці, відшкодування шкоди, зовнішньоекономічних

відносин, деяких інших. Його використано, наприклад, у

Бернській конвенції з охорони літературних і художніх

творів від 9 вересня 1886 р., Брюссельській конвенції про

відповідальність операторів ядерних суден (1962 р.),

Віденській конвенції ООН про договори міжнародної

купівлі_продажу товарів (1980 р.).

Поняття, предмет, методи і система міжнародного... 17

Норми національного законодавства, що регулюють пра_

вовідносини з участю іноземного елементу, можуть місти_

тися в конституціях держав та інших законодавчих актах.

У багатьох державах приймаються нормативно_правові

акти, присвячені питанням зовнішньоекономічної діяль_

ності, скажімо законодавство з питань іноземного інвесту_

вання.

Часто норми національного права є результатом транс_

формації міжнародних угод у внутрішнє законодавство.

Причому вони можуть визначати не тільки правовий ста_

тус іноземних суб’єктів права в певній державі, а й права та

обов’язки суб’єктів цієї держави за кордоном. Внутрішні за

походженням, цивільно_правові або господарсько_правові за

змістом ці норми є матеріально_правовими нормами міжна_

родного приватного права.

Використання матеріально_правового методу має перева_

ги перед колізійним. По_перше, цей метод створює значно

більшу визначеність для учасників відносин, оскільки для

них ці норми можуть бути відомими заздалегідь. По_друге,

уніфіковані матеріально_правові норми дозволяють уник_

нути односторонності у правовому регулюванні. Своєю чер_

гою, колізійний метод регулювання сприяє усуненню про_

галин, які утворюються при використанні виключно мате_

ріально_правових норм. Поєднання цих методів дозволяє

враховувати конкретні умови виникнення й реалізації прав

та обов’язків суб’єктів відносин.

Колізійна норма, відсилаючи до законодавства певної

держави, самостійно не врегульовує правовідносини з уча_

стю іноземного елементу. Її існування має сенс за умови

використання матеріально_правової норми, тобто такої, що

по суті регулює відносини у міжнародному приватному

праві.

Наявність і використання таких норм і визначає матері_

ально_правовий метод регулювання зазначених відносин.

Він полягає саме в тому, що відносини регулюються безпо_

середньо юридичними нормами.

До матеріально_правових норм у міжнародному приват_

ному праві відносять: 1) уніфіковані норми міжнародних

договорів; 2) норми національного законодавства, які регу_

люють відносини з участю іноземного елементу; 3) міжна_

родні й торговельні звичаї; 4) судову практику (в державах,

де вона визнається формою права).

Матеріально_правові норми міжнародних угод є уніфіко_

ваними правилами, створеними кількома суб’єктами пра_

ва для безпосереднього врегулювання відносин, що часто ви_

никають у практиці міжнародного приватного права.

Міжнародні угоди можуть повністю або частково містити

такі норми.

Здебільшого матеріально_правовий метод застосовуєть_

ся при укладенні угод з питань авторського права, регулю_

вання праці, відшкодування шкоди, зовнішньоекономічних

відносин, деяких інших. Його використано, наприклад, у

Бернській конвенції з охорони літературних і художніх

творів від 9 вересня 1886 р., Брюссельській конвенції про

відповідальність операторів ядерних суден (1962 р.),

Віденській конвенції ООН про договори міжнародної

купівлі_продажу товарів (1980 р.).

Поняття, предмет, методи і система міжнародного... 17

Норми національного законодавства, що регулюють пра_

вовідносини з участю іноземного елементу, можуть місти_

тися в конституціях держав та інших законодавчих актах.

У багатьох державах приймаються нормативно_правові

акти, присвячені питанням зовнішньоекономічної діяль_

ності, скажімо законодавство з питань іноземного інвесту_

вання.

Часто норми національного права є результатом транс_

формації міжнародних угод у внутрішнє законодавство.

Причому вони можуть визначати не тільки правовий ста_

тус іноземних суб’єктів права в певній державі, а й права та

обов’язки суб’єктів цієї держави за кордоном. Внутрішні за

походженням, цивільно_правові або господарсько_правові за

змістом ці норми є матеріально_правовими нормами міжна_

родного приватного права.

Використання матеріально_правового методу має перева_

ги перед колізійним. По_перше, цей метод створює значно

більшу визначеність для учасників відносин, оскільки для

них ці норми можуть бути відомими заздалегідь. По_друге,

уніфіковані матеріально_правові норми дозволяють уник_

нути односторонності у правовому регулюванні. Своєю чер_

гою, колізійний метод регулювання сприяє усуненню про_

галин, які утворюються при використанні виключно мате_

ріально_правових норм. Поєднання цих методів дозволяє

враховувати конкретні умови виникнення й реалізації прав

та обов’язків суб’єктів відносин.